ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2021 року
м. Київ
справа № 521/20331/16-а
адміністративне провадження № К/9901/21778/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі
на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 01.06.2017 (суддя Мазун І.А.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 (колегія у складі суддів Джабурія О.В., Вербицької Н.В., Крусяна А.В.)
у справі №521/20331/16
за позовом ОСОБА_1
до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі
про визнання дій неправомірними, зобов`язання призначити, нарахувати та виплатити пенсію.
I. РУХ СПРАВИ
1. В грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси, в якому просив:
- визнати дії відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії неправомірними;
- зобов`язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити йому пенсію з 29.06.2011 року.
2. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від залишено без розгляду частину позовних вимог щодо перерахунку пенсії за період з 29.06.2011 по 01.06.2016.
3. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 01.06.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017, позов задоволено: визнано дії управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси щодо відмови у призначенні пенсії від 10.06.2016 протиправною. Зобов`язано Малиновське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, що є правонаступником управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси, призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.06.2016.
4. У касаційній скарзі Малиновське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.08.1976 ОСОБА_1 був зарахований на посаду майстра кварцедува у Донецькому політехнічному інституті. 29.10.1977 позивач звільнений через призов до Радянської армії, в якій проходив військову службу з 04.11.1977 по 06.11.1979. 07.12.1979 ОСОБА_1 прийнятий на посаду старшого препаратора на кафедрі технології неорганічних речовин Донецького політехнічного інституту. 04.04.1980 позивач був переведений робочим - кварцедувом по 5-му розряду кафедри ТНВ. 12.05.1980 присвоєний 6-й розряд, а 08.09.1986 звільнений за власним бажанням. 24.09.1986 ОСОБА_1 прийнятий в літейний цех учнем підручного сталевара Донецького виробничого об`єднання "Точмаш". 12.12.1986 позивачу присвоєний 3-й розряд підручного сталевара літейного цеху. 25.09.1978 позивач звільнився за власним бажанням.
6. Вказані записи підтверджують факт повної зайнятості позивача на виробництві скла, що у відповідності до розділу I Списку №1 виробництв скла та виробів із скла, виробництва керамічних та фарфоро - фаянсових виробів, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 та розділу І Списку №1 виробництв, цехів, професій і посад, затвердженого постановою КМ СРСР від 26.01.1991 №10 (в редакції чинній на період роботи позивач) дає йому право на пенсію на пільгових умовах .
7. Таким чином позивач працював з 21.08.1976 по 29.10.1977 і з 04.04.1980 по 08.09.1986 (7 років, 7 міс., 12 днів) на посадах, передбачених Списком №1, що підтверджено трудовою книжкою.
8. Крім того, в період з 12.12.1986 по 25.09.1987 (9 місяців, 14 днів) ОСОБА_1 працював на посадах передбачених Списком №1, що відповідачем визнається згідно листа від 10.06.2017 №135/Ш-1.
9. У червні 2016 позивач звернувся до Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одесі із заявою про призначення пенсії, на що отримав відмову від 10.06.2016 №135/ш-1 мотивовану відсутністю доказів на підтвердження пільгового стажу відповідно до п. а,б ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
10. Вважаючи зазначене рішення відповідача незаконним, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що робота позивача у спірні періоди на посадах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці підтверджена документально. В трудовій книжці позивача наявні посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, вони завірені підписом уповноваженої особи та печаткою, тобто оформлені належним чином.