ПОСТАНОВА
Іменем України
10 червня 2021 року
Київ
справа №804/4924/17
адміністративне провадження №К/9901/46643/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Желєзного І.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 у складі судді Верби І.О. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 у справі №804/4924/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Астафьєвої Яни Вікторівни, Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, третя особа - Кам`янська міська рада, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Публічне акціонерне товариство "Дніпроазот" (надалі - ПАТ "Дніпроазот") звернулось до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Астафьєвої Яни Вікторівни (надалі - Державний реєстратор Астафьєва Я.В.), Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради (надалі - Департамент), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Кам`янська міська рада, в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Астафьєвої Я.В. про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.02.2017 №33687353;
1.2. визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Астафьєвої Я.В. про відмову у задоволенні заяви від 03.04.2017 №34580184.
1.3. зобов`язати Департамент здійснити державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні ПАТ "Дніпроазот" на підставі договору оренди земельної ділянки №12932 від 01.09.2014 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, С.Х. Горобця, 1, кадастровий номер земельної ділянки 1210400000:03:031:0053.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2017, яке залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:
3.1. 01.09.2014 між ПАТ "Дніпроазот" та Дніпродзержинською міською радою (правонаступником якої виступає Кам`янська міська рада), був укладений договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення №12932, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. С.Х. Горобця, 1, м. Дніпродзержинськ, кадастрові номери з 1210400000:03:031:0053 по 1210400000:03:031:0065 включно, 1210400000:03:031:0090, з 1210400000:03:036:0086 по 1210400000:03:036:0089 включно, 1210400000:03:036:0126.
3.2. Згідно договору загальна площа земельної ділянки складала 0,1598 га, об`єкт оренди передавався для розміщення опор ліній електропередач, а договір укладено строком до 29.07.2021.
3.3. Як вбачається з картки прийому заяви №78997096, 27.01.2017 представник ПАТ "Дніпроазот" звернулась до Департаменту муніципальних послуг і регуляторної політики Кам`янської міської ради із заявою про проведення реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер №20713162 про реєстрацію права оренди земельної ділянки, що розташована: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, С.Х. Горобця, 1, кадастровий номер земельної ділянки 1210400000:03:031:0053, договір №12932, до якої додала наступні документи: квитанцію про оплату адміністративного збору; копію довіреності; копію паспорту заявника; копію витягу з рішення Дніпродзержинської міської ради від 29.07.2011 №156-10/VI; копію рішення Кам`янської міської ради від 30.09.2016 №349-10/VII; копію витягу з рішення Кам`янської міської ради від 28.10.2016 №510-11/VII; договір оренди земельної ділянки від 01.09.2014 №12932, з додатками; додаткову угоду №7810 від 04.11.2016 до договору оренди земельної ділянки від 01.09.2014 №12932.
3.4. Державний реєстратор Астафьєва Я.В. прийняла рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.02.2017 №33687353, яким зупинила розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 27.01.2017 о 10:43:42 за реєстраційним номером 20713162, яку подала Територіальна громада в особі Кам`янської міської ради, податковий номер/серія, номер паспорта 24604168 для проведення державної реєстрації права власності та іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку, що розташовані Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вулиця Горобця С.Х., земельна ділянка 1, кадастровий номер земельної ділянки 1210400000:03:031:0053, у зв`язку з тим, що документи подані не в повному обсязі, а саме, відсутній витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
3.5. Позивач направив до Департаменту та до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту лист від 20.02.2017 №400/01-6 про безпідставність посилань державного реєстратора на відсутність у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації права оренди, а саме відсутність витягу з Державного земельного кадастру.
3.6. Державний реєстратор Астафьєва Я.В. прийняла рішення від 03.04.2017 №34580184, яким відмовила у державній реєстрації права власності та іншого речового права (права оренди), форма власності комунальна, на земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:03:031:0053, що розташовані Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вулиця Горобця С.Х., земельна ділянка 1, яку подав Територіальна громада в особі Кам`янської міської ради податковий номер/серія, номер паспорта 24604168 та ПАТ "Дніпроазот", код ЄДРПОУ 05761620.
3.7. В основу вказаного рішення відповідачем 1 покладено те, що після завершення строку, встановленого частиною 3 статті 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV), заявником не були усунуті обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду його заяви про державну реєстрацію прав. Крім того, у даному рішенні зазначено, що Департамент, звернувся до Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську з листом від 28.02.2017 за вих. №10-06/632 про надання інформації щодо реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 10400000:03:031:0053, що розташована за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. С.Х. Горобця, земельна ділянка 1 . У наданій Відділом у м. Кам`янське міськрайонного управління у Петриківському районі та у м. Кам`янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відповіді від 27.03.2017 за №0-4-0.192-3/122-17 повідомлено, що станом на 21.03.2016, відповідно до відомостей Державного реєстру земель та Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 1210400000:03:031:0053 не зареєстрована. При цьому, публічна кадастрова карта України містить наступні відомості про вищезазначену земельну ділянку: кадастровий номер: 1210400000:03:031:0053, цільове призначення: 1.10.5 - (Підприємств іншої промисловості - даний вид цільового призначення згідно Українського класифікатора цільового використання землі, який на сьогоднішній день втратив чинність), площа - 0,0085 га, тип власності - державна власність. Отже, тип власності земельної ділянки, вказаний на Публічній кадастровій карті України і в договорі оренди земельної ділянки є невизначеним, оскільки не зрозуміло, до якого типу власності належить земельна ділянка - комунальної чи державної.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач для проведення державної реєстрації не надав документів, які б підтверджували право комунальної власності Кам`янської міської ради на відповідну земельну ділянку. Зважаючи на це, суди дійшли висновку, що реєстрація за позивачем похідного права оренди земельної ділянки, за умови відсутності державної реєстрації такої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі за Кам`янською міською радою, як її власником, суперечить вимогам законодавства.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивач - ПАТ "Дніпроазот", подав касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник наголошує, що законодавством визначено вичерпний перелік документів, які подаються для здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно і у позивача не було обов`язку подавати державному реєстратору витяг з Державного земельного кадастру. Крім того, вказує, що відомості щодо кадастрового номеру спірної земельної ділянки були в договорі оренди землі та на Публічній кадастровій карті станом на час подання заяви про проведення державної реєстрації, проте, з невідомих позивачу причин, такі відомості з Публічної кадастрової карти потім зникли і цим доводам суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки.
6. Відповідач 1 - Державний реєстратор Астафьєва Я.В., подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6.1. На обґрунтування відзиву зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені на основі правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Повноваження державного реєстратора у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (надалі - Закон №1952-IV, в редакції, чинній на час спірних правовідносин).
10. Пунктом 2 частини 1 статті 4 визначено, що державній реєстрації прав підлягають речові права, похідні від права власності, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки (абзац 9).
11. Пунктом 4 частини 3 статті 10 Закону №1952-IV передбачено, що державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.
12. Частиною 2 статті 18 Закону №1952-IV встановлено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.
13. За змістом вимог частини 4 цієї статті, державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
14. В силу норм пункту 1 частини 1 статті 27 Закону №1952-IV, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
15. У свою чергу, відповідно до пункту 9 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (надалі - Порядок), разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.
16. Згідно пункту 12 Порядку, розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав. Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів).
17. Пунктом 40 Порядку передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.
18. Пунктом 57 Порядку встановлено, що для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
19. При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 23 Закону №1952-IV, розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у випадку подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством.
20. Згідно з частинами 2-5 цієї статті Закону №1952-IV, державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника. Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви. Перебіг строку державної реєстрації прав продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду, з урахуванням часу, що минув до його зупинення. Рішення повинно містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви. Державний реєстратор не має права вимагати від заявника надання інших документів, крім тих, відсутність яких стала підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, якщо інше не випливає з документів, що надані додатково. У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у частині третій цієї статті, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
21. Пунктом 8 частини 1 статті 24 Закону №1952-IV передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.
22. Частинами 2, 5 цієї статті Закону №1952-IV визначено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.
23. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що зупинення державним реєстратором розгляду заяви про державну реєстрацію прав може мати місце у випадку, якщо поданий заявником обсяг документів для її здійснення є неповним, тобто, не відповідає тому, що визначений чинним законодавством. У той же час, перелік документів, подання яких є необхідним для державної реєстрації прав, визначено у Законі №1952-IV та у Порядку і в державного реєстратора відсутні підстави стверджувати про подання заявником документів не у повному обсязі у разі, якщо подання таких документів для здійснення державної реєстрації прав прямо не передбачено нормами вказаних актів законодавства.
24. Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, відповідач - Державний реєстратор Астафьєва Я.В. прийняла оспорюване рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.02.2017 №33687353, поданої ПАТ "Дніпроазот", з підстав, встановлених пунктом 1 частини 1 статті 23 Закону №1952-IV, через подання документів не у повному обсязі, а саме, у зв`язку із відсутністю витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
25. Проте, ні нормами Закону №1952-IV, ні нормами Порядку (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) від позивача не вимагалося подання відповідного документу для здійснення державної реєстрації речового права на нерухоме майно, зокрема, права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:031:0053, яке виникло на підставі договору оренди землі, укладеного 01.09.2014 між ПАТ "Дніпроазот" та Дніпродзержинською міською радою.
26. Норми пункту 4 частини 3 статті 10 Закону №1952-IV покладають на державного реєстратора обов`язок використовувати відомості з Державного земельного кадастру під час проведення реєстраційних дій. Крім того, норми аналогічного змісту закріплені пунктом 12 Порядку. Разом з тим, наявність такого обов`язку у державного реєстратора жодним чином не кореспондує наявності відповідного обов`язку у заявника щодо надання цих відомостей державному реєстратору у формі витягу з Державного земельного кадастру разом із поданням заяви про державну реєстрацію прав.
27. Посилання судів попередніх інстанцій на норми пункту 20 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141, є помилковими, оскільки відповідно до вказаного пункту, з метою проведення державної реєстрації виникнення права власності державний реєстратор вносить до запису про нерухоме майно такі відомості щодо земельної ділянки, як кадастровий номер земельної ділянки. Отже, наведена норма регулює порядок внесення відомостей щодо земельної ділянки лише під час проведення державної реєстрації виникнення права власності, у той час як позивачем були подані заява та документа для проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки.
28. Тому, відповідач 1 Державний реєстратор Астафьєва Я.В., приймаючи оспорюване рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.02.2017 №33687353, не мала визначених пунктом 1 частини 1 статті 23 Закону №1952-IV підстав стверджувати про подання ПАТ "Дніпроазот" документів не у повному обсязі, передбаченому законодавством, через неподання заявником витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
29. Наведені обставини свідчать про вихід відповідачем 1 при прийнятті даного рішення за межі власних повноважень, що має наслідком його протиправність.
30. Оскільки оспорюване рішення про відмову у задоволенні заяви від 03.04.2017 №34580184 було прийняте відповідачем 1 з підстав, що визначені пунктом 8 частини 1 статті 24 Закону №1952-IV, тобто, через неусунення заявником обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону та з огляду на встановлення під час касаційного розгляду цієї справи відсутності у відповідача визначених законодавством підстав для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, відмова в державній реєстрації прав також була здійснена відповідачем 1 з виходом за межі власних повноважень та є протиправною.
31. Крім того, враховуючи вимоги частини 4 статті 23 Закону №1952-IV, рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав має, по-перше, містити вичерпний перелік підстав такого зупинення, а по-друге, державний реєстратор не має повноважень вимагати від заявника надання будь-яких інших документів, відсутність яких не слугувала підставою для зупинення розгляду відповідної заяви.
32. Судами попередніх інстанцій було досліджено, що у рішенні про відмову у задоволенні заяви від 03.04.2017 №34580184 Державним реєстратором Астафьєвою Я.В. додатково зазначено про те, що тип власності земельної ділянки, вказаний на Публічній кадастровій карті України і в договорі оренди земельної ділянки, є невизначеним, оскільки незрозуміло, до якого типу власності належить земельна ділянка - комунальної чи державної. Варто зауважити, що наведені обставини не слугували підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, поданої ПАТ "Дніпроазот", а відтак не могли бути покладені в основу рішення про відмову у державній реєстрації.
33. Таким чином, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 та постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 підлягають скасуванню судом касаційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Державного реєстратора Астафьєвої Я.В. про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.02.2017 №33687353 і про відмову у задоволенні заяви від 03.04.2017 №34580184 з ухваленням у відповідній частині нового рішення про задоволення цих вимог.
34. Що стосується позовних вимог про зобов`язання Департаменту здійснити державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні ПАТ "Дніпроазот" на підставі договору оренди земельної ділянки №12932 від 01.09.2014 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, С.Х. Горобця, 1, кадастровий номер земельної ділянки 1210400000:03:031:0053, то колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити наступне.
35. Частиною 3 статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
36. Разом з тим, як визначено у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих 11.03.1980 Комітетом Міністрів, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
37. Отже, дискреція - це елемент управлінської діяльності, пов`язаний з владними повноваженнями та їх носіями - органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Попри те, що на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє, у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
38. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує останнього вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Натомість, застосування такого способу захисту прав, свобод та інтересів позивача як зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, є правильним тоді, коли останній розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким відмовив у його задоволенні.
39. Оскільки підставою для скасування судом касаційної інстанції оспорюваних рішень про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та про відмову у задоволенні заяви слугували висновки про відсутність у відповідача 1 підстав стверджувати про надання документів для здійснення державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством, внаслідок ненадання позивачем витягу з Державного земельного кадастру, то скасування цих рішень призводить до необхідності здійснення державним реєстратором повторної перевірки документів на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, що передбачає наявність в останнього повноважень діяти на власний розсуд.
40. Тому, належним способом захисту у цій справі слугуватиме зобов`язання Департаменту повторно розглянуті подані позивачем для державної реєстрації права оренди земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні ПАТ "Дніпроазот" на підставі договору оренди земельної ділянки №12932 від 01.09.2014 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, С.Х. Горобця, 1, кадастровий номер земельної ділянки 1210400000:03:031:0053, документи.
41. За змістом частини 1 статті 351 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020), підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
42. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає до задоволення частково.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 349, 355, 356, 359 КАС України, суд,