ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 914/2178/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй - головуючий, О. Р. Кібенко, В. І. Студенець
за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської радина постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020
у складі колегії суддів: Г. В. Орищин- головуючий, Н. А. Галушко, М. Б. Желік
та на рішення господарського суду Львівської області від 06.07.2020
суддя: Ю. О. Сухович
за позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради
до малого підприємства "Гафса" у формі товариства з обмеженою відповідальністю
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - державне підприємство "Спеціалізована державна експертна організація Центральна служба української державної будівельної експертизи в особі філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Черкаській області
про стягнення 204 799, 86 грн штрафних санкцій та розірвання договоруза участю представників учасників:
позивача: Т. А. Житнікова
відповідача: Н. П. Ковальчук
третьої особи: не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради (далі - Департамент, позивач) звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до малого підприємства "Гафса" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ "Гафса", відповідач) про:
- стягнення 204 799,86 грн, з яких: 102 399,93 грн - плата за проектні роботи та 102 399,93 грн - штрафні санкції, передбачені п. 2.9 договору;
- розірвання договору на проектні роботи №16 від 11.06.2018, укладеного між Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради та ТОВ "Гафса".
Позов мотивовано порушенням відповідачем зобов`язань за договором на проектні роботи №16 від 11.06.2018 та додатковими угодами до нього, а саме: порушення календарного графіку виконання робіт.
Крім того, позивач вказує на те, що на розроблену відповідачем проектно-кошторисну документацію отримано негативний висновок філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Черкаській області.
Позивач наголошує, що недоліки, зазначені у експертному висновку, не були виправлені відповідачем, незважаючи на продовження дії договору та строків проведення експертизи, у зв`язку з чим позивач до цього часу не отримав проектно-кошторисної документації, розроблення якої було предметом договору. В той же час, на виконання умов договору, позивач перерахував відповідачеві оплату за фактично виконані роботи в розмірі 102 399,93 грн.
2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Рішенням господарського суду Львівської області від 06.07.2020 у справі №914/2178/19, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020, в позові відмовлено.
Судові рішення мотивовані відсутністю прострочення відповідача у виконанні умов договору, оскільки недотримання відповідачем календарного графіку пов`язане із невиконанням позивачем дій, які б дозволяли подальше виконання сторонами умов договору у передбачені ним строки.
Суди вказують на те, що роботи зі складення оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" не є тотожними розробці розділу "Оцінка впливу на навколишнє середовище" в проектній документації. Вказані роботи зі складання оцінки впливу на довкілля не були предметом договору №16 від 11.06.2018 та у зв`язку з цим не можуть вимагатись замовником до виконання відповідачем.
Відповідно до зазначеного Закону, процедуру оцінки впливу на довкілля замовнику необхідно було розпочати ще перед прийняттям рішення про початок планованої діяльності (проектування об`єкту) "Будівництво полігону твердих побутових відходів в районі с. Руська Поляна, І, II, III черги". Замовник не пройшов вказаної процедури та не надав виконавцеві результатів оцінки впливу на довкілля.
Суди попередніх інстанцій зазначають, що з вини позивача відповідач не зміг продовжити виконання умову договору, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення санкцій відповідно до п. 2.9 договору, та розірвання договору.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 06.07.2020, постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 у справі №914/2178/19 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Департаменту.
З касаційної скарги вбачається, що вона подається на підставі п. 3, 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач вказує на те, що судами попередніх інстанцій не досліджено, з яких підстав Департамент вимагав розірвання договору, оскільки позивач просив розірвати договір у зв`язку з відставанням відповідача від погодженого календарного графіку виконання робіт, а не у зв`язку з істотною зміною обставин.
Департамент зазначає, що предметом договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт є результат - розроблена відповідно до вимог чинного законодавства проектно-кошторисна документація, а не процес її розробки чи діяльність підрядника на створення проектно-кошторисної документації.
Позивач наголошує на помилковості висновків судів попередніх інстанцій стосовно покладення обов`язку щодо збору вихідних даних (розробка оцінки впливу на довкілля), необхідних для проектування на замовника, та непередбачення умовами договору робіт по складанню оцінки впливу на довкілля.
Також позивач вказує на те, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги копії документів, наданих позивачем.
4. Позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Гафса" просить залишити без змін судові рішення та відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.
Відповідач наголошує на тому, що предметом договору на проектні роботи № 16 від 11.06.2018 була розробка проектно-кошторисної документації стадії "П" та "Р" по ІІ та ІІІ чергах. Оцінка впливу на довкілля (ОВД) "Будівництво полігону твердих побутових відходів в районі с. Руська Поляна" (усі черги), не була включена в договір, що підтверджується завданням на проектування (п. 20 Вимоги щодо розробки розділу "Оцінка впливу на навколишнє середовище") та кошторисним розрахунком (договірною ціною) проектних робіт, де зазначено - "Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) вартістю 16,9511 тис. грн.
Відповідач зазначає, що він неодноразово звертався до позивача з проханням вирішити питання здійснення процедури ОВД та надання її результатів проектувальнику, однак позивач не вчинив жодних дій для вирішення цього питання.
5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
11 червня 2018 року між Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради (замовник) та ТОВ "Гафса" (виконавець) укладено договір №16 на проектні роботи (договір), відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець зобов`язався виконати роботи з проектування по об`єкту "Будівництво полігону твердих побутових відходів в районі с. Руська Поляна (І, II, III черги)", а саме: роботи з розробки проектно-кошторисної документації на стадіях "П" та "Р" по II черзі будівництва; роботи з розробки проектно-кошторисної документації на стадіях "П" та "Р" по III черзі будівництва; подати і отримати на розроблену проектно-кошторисну документацію позитивний звіт експертизи (за всіма напрямами) на стадіях "П" та "Р" по II та III чергах будівництва.
Згідно з п. 1.2, 1.3 договору виконавець зобов`язався надати в повному обсязі проектно-кошторисну документацію (в паперовому вигляді та на електронних носіях) у відповідності до ДБН А.2.2-3-2014. Виконавець зобов`язався виконати проектно-кошторисну документацію відповідно до завдання на проектування (коригування), вихідних даних, містобудівних умов та обмежень. ДСТУ Б Д.1.1-7:2013, ДБН А.2.2-3-2014, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 (зі змінами), інших норм України в галузі будівництва, з врахуванням звітів інженерно-геодезичних та інженерно-геологічних вишукувань у встановлений договором термін.
Відповідно з п. 1.4 договору збір вихідних даних, необхідних для проектування, та необхідні погодження проектних рішень здійснює виконавець.
Пунктом 1.5 договору передбачено, що протягом 5 днів з дати підписання договору замовник надає виконавцю звіти з інженерно-геодезичних вишукувань та інженерно-геологічних вишукувань, а також інші вихідні дані, що додаються до проектної документації на стадії "ТЕО" (за необхідністю).
Згідно з п. 1.6 договору зміст, терміни виконання робіт визначаються календарним графіком виконання робіт (додаток № 3), який є невід`ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 2.1 та п. 2.6 договору ціна договору становить 999 999,00 грн. Оплата по об`єкту здійснюється поетапно (фактично виконані роботи) протягом 14 календарних днів з дня підписання акта здачі-приймання робіт.
Пунктами 2.8, 2.9 договору передбачено, що замовником експертизи проектної документації є виконавець. Усі витрати, пов`язані з проходженням експертиз, збору вихідних даних та погодження проектних рішень, оплачуються безпосередньо виконавцем у встановленому порядку. При необхідності проходження повторної експертизи з вини виконавця, останній сплачує вартість повторної експертизи. При неможливості отримання позитивного звіту експертизи проекту з вини виконавця останній повертає кошти, які замовник сплатив за проектні роботи у подвійному розмірі.
У пункті 3.1 договору сторони погодили, що початок робіт визначається датою укладання договору, закінчення робіт - датою приймання-передачі проектно-кошторисної документації в повному обсязі з позитивним звітом експертизи.
Відповідно до п. 3.2 договору при виникненні обставин, які не залежать від діяльності сторін і перешкоджають виконанню їх зобов`язань у встановлений термін, сторони зобов`язуються письмово ставити питання про перенесення строків виконання робіт на об`єкті. Рішення про зміну строків виконання робіт та їх завершення узгоджується сторонами із внесенням відповідних змін до договору шляхом укладання додаткової угоди, у тому числі до календарного графіка виконання робіт.
Між сторонами підписано додаткові угоди №1 від 11.06.2018, №2 від 10.10.2018, в яких викладено у новій редакції додаток №3 до договору "Календарний графік виконання робіт". У додатковій угоді №3 від 27.12.2018 сторони виклали у новій редакції п. 2.1 договору, змінивши розподіл бюджетного фінансування за договором на 2018 та 2019 роки, та додаток №3 до договору "Календарний графік виконання робіт".
Відповідно до п. 5 календарного графіка виконання робіт (у редакції додаткової угоди № 3) сторони погодили, що тривалість стадії проведення експертизи проектно-кошторисної документації на стадії "Проект" (II черга) - 30 календарних днів з 30.05.2019, але в будь-якому випадку після отримання замовником висновку Міністерства екології і природніх ресурсів України. У вказаному календарному графіку виконання робіт сторони погодили, що вартість етапу на цій стадії проводиться за рахунок виконавця, а також визначили період виконання даної стадії виконання робіт: 11.09.2018 - 29.06.2019.
Згідно з п. 3.3 договору за умови несвоєчасного початку робіт з вини виконавця, відставання його від погодженого календарного графіка виконання робіт замовник попереджує виконавця письмово про порушення ним умов договору. Якщо в триденний строк не відбудеться усунення порушень, замовник має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків згідно з чинним законодавством України.
Пунктами 5.7, 5.8 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором виконавець і замовник несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством та цим договором. Виконавець зобов`язується виконати роботи у строки, встановлені цим договором.
У пункті 8.2 договору сторони погодили, що дія договору припиняється при настанні однієї з умов: повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором; за згодою сторін; з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, сторонами підписано акти здачі-приймання виконаних проектних робіт по об`єкту: будівництво полігону твердих побутових відходів в районі с. Руська Поляна (І, ІІ, ІІІ черга" на загальну суму 102 399,93 грн, а саме:
- акт №1 від 13.09.2018 на суму 69 999,93 грн, відповідно до якого виконавець здав, а замовник прийняв частину робіт, а саме: збір вихідних даних та проектування стадії "Проект" (II черга);
- акт №2 від 19.09.2018 на суму 32 400,00 грн, відповідно до якого виконавець здав, а замовник прийняв частину робіт, а саме: збір вихідних даних та проектування стадії "Проект" (II черга), проектування розділу ОВНС, до отримання експертного звіту по II черзі на стадії проектування "Проект".
Позивач оплатив фактично виконані роботи згідно з актами №1 від 13.09.2018 та №2 від 19.09.2018 на суму 102 399,93 грн.
Відповідно до експертного звіту філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Черкаській області від 31.05.2019 № 24-0850-18, за результатами розгляду проектної документації виявлені помилки і недотримання нормативних вимог у проектній документації.
Листами № 25188-01-14 від 18.01.2019, № 5005-01- 14 від 13.03.2019, № 1970-01-14 від 24.05.2019 позивач повідомляв відповідача про необхідність доопрацювання проектної документації з врахуванням зауважень та рекомендацій експертизи.
У зв`язку із невиконанням умов договору, зокрема щодо строків виконання робіт, позивач звертався до відповідача листами №2549-01-14 від 04.07.2019, № 3168-01-14 від 14.08.2019, в яких вимагав протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії повернути кошти, які замовник сплатив за проектні роботи у подвійному розмірі та пропонував припинити дію договору та підписати додаткову угоду.
6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Отже, за змістом наведеної норми розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть як ставитися в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Суди попередніх інстанцій встановили, що між сторонами виникли правовідносини у сфері проведення проектних та пошукових робіт на підставі укладеного між ними договору на проектні роботи.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 887 ЦК України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.
До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
У статті 891 ЦК України встановлено, що підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об`єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт.
У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов`язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Як встановлено судами попередніх інстанцій позивач не розривав договір підряду в односторонньому порядку, а лише звернувся з листом-пропозицією розірвати договір та підписати додаткову угоду.
Предметом позову у цій справі є розірвання договору та стягнення з відповідача грошових коштів, сплачених позивачем за проектні роботи в розмірі 102 399,93 грн, та санкцій, передбачених п. 2.9 договору в розмірі 102 399,93 грн.
Підставою позову позивач зазначив систематичне порушення та невиконання умов договору з боку відповідача.
Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначає Закон "Про охорону навколишнього природного середовища".
18 червня 2017 року набрав чинності та 18.12.2017 ведений в дію Закон України "Про оцінку впливу на довкілля", який встановлює правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
На підставі п. 4 ст. 17 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" втратив чинність Закон України "Про екологічну експертизу". Крім того, зазначеною статтею у низці нормативних актів, у тому числі Законі України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначення "екологічної експертизи" замінено або доповнено на "оцінку впливу на довкілля", а також виключено розділ VI Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", яким було регламентовано обов`язковість проведення екологічної експертизи.
Крім того, внесено зміни до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", зокрема, пункт 3 ч. 1 ст. 31 викладено в редакції: "до проектної документації на будівництво об`єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", додаються результати оцінки впливу на довкілля".
За змістом ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:
1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;
2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;
3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;
4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;
5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.
Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень (ч. 2 ст. 2 цього ж Закону).
Частиною 3 ст. 2 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" визначено, що суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання (далі - суб`єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.
Згідно з ч. 1, п. 8 ч 2 ст. 3 зазначеного Закону здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності. Перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає: поводження з відходами.
Планована діяльність - це планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 1 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля").
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.
Частинами 1 - 3 ст. 9 зазначеного Закону визначено уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження. Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності. При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.
Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 11 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, приймаючи рішення про провадження планованої діяльності, зобов`язані врахувати висновок з оцінки впливу на довкілля. У рішенні про провадження планованої діяльності зазначається, що екологічні умови провадження планованої діяльності визначені у висновку з оцінки впливу на довкілля. За рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування рішення про провадження планованої діяльності може включати екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій статті 9 цього Закону.
Якщо після ухвалення висновку з оцінки впливу на довкілля законодавством не передбачається прийняття рішення про провадження планованої діяльності для початку її провадження, висновок з оцінки впливу на довкілля, у якому визначено допустимість провадження планованої діяльності, вважається рішенням про провадження планованої діяльності.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що будівництво полігону твердих побутових відходів справляє значний вплив на довкілля, і потребує здійснення оцінки впливу на довкілля шляхом підготовки суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля та отримання висновку з оцінки впливу на довкілля.
Предметом спірного договору є роботи з розробки проектно-кошторисної документації на стадіях "П" та "Р" по II черзі будівництва; роботи з розробки проектно-кошторисної документації на стадіях "П" та "Р" по III черзі будівництва; подання і отримання на розроблену проектно-кошторисну документацію позитивного звіту експертизи (за всіма напрямами) на стадіях "П" та "Р" по II та III чергах будівництва.
Також у календарному плані зазначено "проектування розділу ОВНС (оцінка впливу на навколишнє середовище).
З огляду на положення Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", якими визначено відповідальних суб`єктів за проведення оцінки впливу на довкілля, підготовку відповідного звіту та вимоги до процедури оцінки впливу на довкілля, а також з огляду на предмет договору №16 від 11.06.2018, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що позивач безпідставно включає роботи по складенню оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" до предмету договору.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, сторонами підписано акти здачі-приймання виконаних проектних робіт по об`єкту: будівництво полігону твердих побутових відходів в районі с. Руська Поляна (І, ІІ, ІІІ черга" на загальну суму 102 399,93 грн, а саме:
- акт №1 від 13.09.2018 на суму 69 999,93 грн, відповідно до якого виконавець здав, а замовник прийняв частину робіт: збір вихідних даних та проектування стадії "Проект" (II черга);
- акт №2 від 19.09.2018 на суму 32 400,00 грн, відповідно до якого виконавець здав, а замовник прийняв частину робіт: збір вихідних даних та проектування стадії "Проект" (II черга), проектування розділу ОВНС, до отримання експертного звіту по II черзі на стадії проектування "Проект".
Відповідачем надано робочий проект "Будівництво полігону твердих побутових відходів в районі с. Руська Поляна" (ІІ черга) на експертизу.
Відповідно до експертного звіту філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Черкаській області від 20.11.2018 № 24-0850-18, за результатами розгляду проектної документації, виявлені помилки та зазначено про необхідність доопрацювання проектної документації (у частині дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків та споруд; у частині дотримання вимог з питань пожежної безпеки; у частині дотримання вимог з питань санітарного і епідеміологічного благополуччя населення та екології). Крім того, зазначено про недоліки в оцінці впливу на навколишнє середовище та вказано надати результати оцінки впливу на довкілля.
В експертному звіті філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Черкаській області від 31.05.2018 № 24-0850-18 зазначено про виявлені в проектній документації помилки та недотримання нормативних вимог у проектній документації, у тому числі зазначено про ненадання звіту по оцінці впливу на довкілля.
Як зазначалося вище, предметом договору на проектні роботи від 11.06.2018 № 16 є, зокрема подання та отримання на розроблену проектно-кошторисну документацію позитивного звіту експертизи (за всіма напрямами) на стадіях "П" та "Р" по II та III чергах будівництва.
У своїх поясненнях на позовну заяву ДП "Укрдержбудекспертиза" зазначає, що без низки документів від позивача, зокрема, результатів оцінки впливу на довкілля (вимога абз. 4, ч. 1 ст. 31 та п. 4 ч. 4 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. ст. 2, 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля") та результатів інженерно-геологічних вишукувань (вимоги п. 4.1 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво") неможливо отримати від експертної установи позитивний експертний звіт за проектом "Будівництво полігону твердих побутових відходів в районі с. Руська Поляна (ІІ черга)".
Щодо інших зауважень експерта до виготовленої відповідачем проектної документації, то ДП "Укрдержбудекспертиза" вказало, що вони можуть бути усунені відповідачем шляхом внесення змін до проектної документації згідно із зауваженнями.
Як встановлено судами попередніх інстанцій проектна документація по ІІ черзі будівництва, стадія "Проект" була розроблена відповідачем, пройшла погодження зі службами позивача та прийнята ним як виконана. Позивач не надав відповідачеві результатів оцінки впливу на довкілля планової діяльності.
Оскільки позивач не надав результатів оцінки впливу на довкілля планованої діяльності "Будівництво полігону твердих побутових відходів в районі с. Руська Поляна (усі черги)" і не вчинив дій зі своєї сторони для здійснення цієї процедури, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що відповідач не зміг отримати позитивний висновок експертизи на виготовлену ним проектно-кошторисну документацію внаслідок поведінки позивача у спірних правовідносинах.
З огляду на те, що прострочення відповідача пов`язане із бездіяльністю позивача у спірних правовідносинах, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для розірвання договору.
Посилання судів попередніх інстанцій на норми ст. 652 ЦК України не призвели до прийняття судами неправильного судового рішення, оскільки судові рішення мотивовані і нормами ст. 651 ЦК України та судами досліджувалося питання прострочення виконання зобов`язання відповідачем та причини такого прострочення.
Пунктом 2.9. договору передбачено, що при необхідності проходження повторної експертизи з вини виконавця, останній сплачує вартість повторної експертизи. При неможливості отримання позитивного звіту експертизи проекту з вини виконавця останній повертає кошти, які замовник сплатив за проектні роботи у подвійному розмірі.
Оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, можливість отримання позитивного звіту експертизи відповідачем залежала від дій позивача щодо надання результатів оцінки впливу на довкілля, суди попередній інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача коштів, які замовник сплатив за проектні роботи у подвійному розмірі.
Верховним Судом відхиляються доводи позивача про те, що оцінку впливу на довкілля повинен робити відповідач, оскільки зазначене спростовується предметом договору і оцінка впливу на довкілля не є тотожним збору вихідних даних, необхідних для проектування.
Також Верховним Судом відхиляються посилання позивача на надання позивачем відповідачу ще у 2016 році всіх документів, оскільки договір на проектні роботи між сторонами укладено 11.06.2018.
Позивач вказує на те, що на початок планової діяльності (проектування об`єкту) - 2015 рік позивач керувався чинним законодавством, яке не передбачало проведення процедури оцінки впливу на довкілля.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 17 Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених п. 22 ч. 2 та п. 14 ч. 3 ст. 3 цього Закону. Висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.
Позивач не зазначає, що ним було отримано висновок державної екологічної експертизи. Крім того, позивачем 24.12.2019 з ТОВ "Трім-Еко" укладено договір №148 на виконання розробки документації по оцінці впливу на довкілля.
Верховним Судом відхиляються доводи позивача про те, що відповідач у розробленій проектній документації відійшов від проектних рішень, схвалених позивачем, на стадії будівництво "ТЕО" та змінив конструктив та технологію, оскільки позивачем підписані акти здачі-приймання виконаних проектних робіт без зауважень.
Верховний Суд констатує, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, не доводять порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, проте, виходячи зі змісту касаційної скарги, направлені на переоцінку доказів та обставин справи, що були предметом розгляду та їм була надана належна правова оцінка, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлених приписами ст. 300 ГПК України, а тому визначені законом підстави для зміни або скасування судових рішень судів попередніх інстанцій відсутні.