ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2021 року
м. Київ
справа № 809/1143/17
адміністративне провадження № К/9901/55/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №809/1143/17
за позовом приватного акціонерного товариства "Шкіряник" до Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області про скасування припису, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року (суд у складі головуючого судді - Матуляка Я.П.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року (суд в складі: головуючого судді - Курильця А.Р., суддів: Кушнерика М.П., Мікули О.І.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ПрАТ "Шкіряник" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області, в якому просило визнати протиправними дії відповідача при проведенні та оформленні результатів перевірки, що здійснювалась ним з 11.07.2017 року по 21.07.2017 року та скасувати припис Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області від 24.07.2017 року № 144.
2. Позовна заява мотивована тим, що порушення, допущені відповідачем під час проведення та оформлення результатів перевірки, призвели до протиправного застосування до ПрАТ "Шкіряник" заходів реагування згідно оскаржуваного припису за № 144 від 24.07.2017 року.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано пункти 5, 10, 17 припису №144 від 24.07.2017 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в ході судового розгляду справи судом встановлено протиправність пунктів 5, 10, 17 оскаржуваного припису від 24.07.2017 року № 144, що є підставою для їх скасування.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року в частині відмови у визнанні протиправним та скасуванні п.11,16,18,20 припису за №144 від 24.07.2017 року. В цій частині прийнято нову постанову, якою позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Шкіряник" задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано п.11,16,18,20 припису Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області №144 від 24.07.2017 року. В решті - постанову суду першої інстанції залишено без змін.
6. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано протиправність пунктів 11,16,18,20 оскаржуваного припису Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області №144 від 24.07.2017 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
8. Касаційна скарга мотивована тим, що під час проведення перевірки встановлено ряд порушень позивачем вимог природоохоронного законодавства, з метою усунення яких винесено оскаржуваний припис від 24.07.2017 року за № 144.
Касатор вказав, що судами попередніх інстанцій не досліджувались акти відбору проб ґрунтів №21-07-17 від 21.07.2017 року, протокол вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів та постанову про адміністративне правопорушення від 21.07.2017 року №00269, якою майстра з ремонту ПрАТ "Шкіряник" ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог статті 82 КУпАП, що призвело до засмічення території ПрАТ "Шкіряник".
Заявник також зазначив, що відсутність законодавчо встановленого механізму отримання дозволу на поводження з відходами не відміняє обов`язку позивача отримати такий дозвіл.
9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Гриціва М.І., суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.ухвалою від 05 лютого 2018 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
10. У зв`язку із обранням до складу Великої Палати Верховного Суду судді-доповідача Гриціва М.І. (відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі № 809/1143/17.
11. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2020 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стрелець Т.Г., судді: Стеценко С.Г., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.
12. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надавав.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. ПрАТ "Шкіряник" зареєстроване як юридична особа, предметом діяльності підприємства згідно обраного коду КВЕД є: дублення шкур і оздоблення шкіри; вичинка та фарбування хутра (основний); виробництво взуття; оптова та роздрібна торгівля шкірсировиною, шкурами та шкірою; тощо.
14. У період з 10.07.2017 року по 21.07.2017 року посадовими особами Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області була проведена планова перевірка ПАТ "Шкіряник" з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних ресурсів, земельних ресурсів, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт за № 212 від 21.07.2017 року.
15. Відповідно до статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", частини 4 статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", ПрАТ "Шкіряник" письмово повідомлено про проведення планової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища з 10.07.2017 року по 21.07.2017 року, що підтверджується повідомленням про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 30.06.2017 року за № 06-09/1244.
16. 10.07.2017 року начальником Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області видано наказ за № 244 щодо проведення планової перевірки позивача з 11 по 12 та з 17 по 21 липня 2017 року.
17. На підставі вищевказаного наказу відповідачем оформлено направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 10.07.2017 року за № 144.
18. Під час проведення перевірки Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області встановлено порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства, зокрема: відсутність контролю за дотриманням нормативів гранично допустимих викидів на джерелах викидів, що є порушенням ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"; утилізація міздри проводиться з порушенням технологічного регламенту, що є порушенням ст.ст. 17, 33 Закону України "Про відходи"; недотримання умов дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням п. 9 ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 49 ВКУ; відсутність обліку забору та, використання вод, що є порушенням п. 7 ч. 1 ст. 44 ВКУ; незабезпеченість підприємства очисними спорудами, необхідної потужності, що запобігають забрудненню вод, що є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 98 ВКУ; утримання очисних споруд та інших водогосподарських споруд та технічних пристроїв у неналежному стані, що є порушенням п. 6 ч. 1 ст. 44 ВКУ; ненадання своєчасно інформації про виникнення аварійних забруднень, що є порушенням п. 12 ч. 1 ст. 44 ВКУ; недотримання умов скидання стічних вод у водні об`єкти, що є порушенням ст. 70 ВКУ; невиконання заходів, пов`язаних з попередженням шкідливої дії води і ліквідації її наслідків, що є порушенням ст.ст. 107, 108 ВКУ; недотримання вимог щодо запобігання забрудненню водних об`єктів, що є порушенням ст.ст. 99, 101, 102, 103 ВКУ; відсутність документів, що посвідчують право власності чи право користування на земельні ділянки ПрАТ "Шкіряник", що є порушенням ст.ст. 92, 125, ч. 1-3, 5 ст. 126 ЗКУ; нездійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель відходами, стічними водами, допускається засмічення земельних ресурсів, допущено порив трубопроводу стічних вод, що є порушенням п. "б", "г" ч. 1 ст. 91, п. "б", "г" ч. 1 ст. 96, ч. 1 ст. 167 ЗКУ, ст.ст. 35, 45 Закону України "Про охорону земель", абз. 6 п. "а" ст. 7 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"; нездійснення заходів для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, що є порушенням п. "є" ч. 1 ст. 17, ст. 33 Закону України "Про відходи"; зберігання та видалення відходів здійснюється не у відповідності до вимог екологічної безпеки, порушення технологічного регламенту при захороненні відходів на полігоні в урочищі "Криве", що є порушенням ч. 1-5 ст. 33, ч. 8 ст. 34 Закону України "Про відходи", ДСанПіН 2.2.7.029-99; недодержання екологічних нормативів при використанні та охороні земель, що є порушенням абз. 9 п. "а" ст. 7 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"; нерозроблення плану організації роботи у сфері поводження з відходами, що є порушенням п. "к" ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відходи"; не ведеться первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, що є порушенням п. "г" ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відходи", пп. 1.4. п. 1 Інструкції, затвердженої наказом Мінприроди № 342; відсутність проекту зон санітарної охорони водних об`єктів, що є порушенням п. 6 ч. 1 ст. 44, ст. 93 ВКУ; відсутність дозволу на здійснювання операцій у сфері поводження з відходами, що є порушенням п. "а" ч. 1 ст. 32, ч. 4 ст. 33 Закону України "Про відходи", ч. 2 ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
19. За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області винесено припис від 24.07.2017 року за № 144, яким ПрАТ "Шкіряник" зобов`язано:
п. 1. Забезпечити контроль за дотриманням нормативів гранично допустимих викидів на джерелах викидів №№ 4, 5, 6, 8 (до 01.10.2017року);
п. 2. Проводити утилізацію міздри у відповідності з технологічним регламентом "Компостування відходу шкіряного виробництва міздри" (постійно);
п. 3. Забезпечити дотримання умов дозволу на спеціальне водокористування, не здійснювати скид зворотних вод у природний водотік (р. Довжанка) (до 01.10.2017 року);
п. 4. Забезпечити належний облік забору, використання та скиду стічних вод у водні об`єкти (до 01.09.2017 року);
п. 5. Ліквідувати засмічення земельної ділянки на території підприємства (до 01.09.2017 року);
п. 6. Забезпечити належну роботу очисних споруд, водогосподарських споруд та технічних пристроїв (до 01.10.2017 року);
п. 7. Надавати інформацію про виникнення аварійних забруднень (постійно);
п. 8. Забезпечити дотримання умов скидання стічних вод у водні об`єкти (до 01.10.2017 року);
п. 9. Забезпечити дотримання вимог щодо запобігання забрудненню водних об`єктів (до 01.10.2017 року);
п. 10. Отримати документи, що посвідчують право власності чи право користування на земельні ділянки ПрАТ "Шкіряник" (до 01.10.2017 року);
п. 11. Провести рекультивацію земельної ділянки, яка зазнала змін внаслідок аварійної ситуації (пориву трубопроводу) (до 01.10.2017 року);
п. 12. Розробити та впровадити заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів (до 01.10.2017 року);
п. 13. Забезпечити проведення зберігання та видалення відходів у відповідності до вимог екологічної безпеки (до 01.10.2017 року);
п. 14. Розробити план організації роботи у сфері поводження з відходами (до 01.09.2017 року);
п. 15. Забезпечити первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються (до 01.09.2017 року);
п. 16. Розробити проект зон санітарної охорони водних об`єктів (до 01.10.2017 року);
п. 17. Отримати дозвіл на здійснювання операцій у сфері поводження з відходами (до 01.10.2017 року);
п. 18. Представити висновки державної екологічної експертизи (до 01.09.2017 року);
п. 19. Надати інформацію про об`єми переданої води та прийом стічних вод ТзОВ "Елрун" протягом 2015-2017 років (до 01.09.2017 року);
п. 20. Не здійснювати захоронення промислових відходів на полігоні в урочищі "Криве" без дозвільної документації (постійно).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
21. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
22. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
23. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
24. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
25. Як вбачається зі змісту касаційної скарги, заявник оскаржує висновки судів попередніх інстанцій в частині пунктів 5,10,17,11,16,18,20 оскаржуваного припису Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області від 24.07.2017 року № 144.
26. З цього приводу колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
27. Статтею 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) передбачено, що у разі необхідності вжиття заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень виявлених під час здійснення заходу.
У відповідності до частини 8 статті 7 Закону № 877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій до суб`єкта господарювання, видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
28. Судами встановлено, що пунктом 5 оскаржуваного припису зобов`язано позивача ліквідувати засмічення земельної ділянки на території підприємства (до 01.09.2017 року).
У відповідності до наказів голови правління ПрАТ "Шкіряник" від 30.06.2017 року за № 023-в (а.с.188), від 13.07.2017 року за № 025-в (а.с.189), від 14.07.2017 року за № 026-в (а.с.190-191) на ПрАТ "Шкіряник" проведено тимчасову зупинку основного виробництва з 04.07.2017 року по 14.07.2017 року, з 17.07.2017 року по 28.07.2017 року та з 31.07.2017 року по 03.09.2017 року. Скориставшись тимчасовою зупинкою, керівників допоміжних служб зобов`язано провести ремонтно-профілактичні роботи в цехах, очисних спорудах, проведення яких неможливо під час роботи основного виробництва. Із врахуванням наведеного, на підприємстві здійснювався капітальний ремонт частини безнапірного трубопроводу, призначеного для транспортування стічних вод, що призвело до тимчасового складування вийнятого із траншеї ґрунту (а.с.212).
Аналізуючи зміст зазначеного пункту, суди дійшли висновку, що тимчасове складування мінерального ґрунту поряд з траншеєю під час капітального ремонту трубопроводу не підпадає під поняття засмічення земель, визначене у Методиці визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженій наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 27.10.1997 року № 171 (у редакції наказу Мінприроди 04.04.2007 року № 149), оскільки в діях позивача не вбачається самовільне розміщення промислових, побутових чи інших відходів, а капітальний ремонт із заміни трубопроводу був виробничою необхідністю, що здійснювався на забудованих підприємством землях та в межах відведеної земельної ділянки.
Суди встановили, що наслідки такого ремонту усунуті ПрАТ "Шкіряник" шляхом повернення очищеного мінерального шару ґрунту у траншею одразу після завершення робіт.
В обґрунтування вказаного пункту відповідач посилався на статтю 52 Закону України Закону України "Про охорону земель" та статтю 33 Закону України Закону України "Про відходи".
Згідно зі статтею 33 Закону України "Про відходи" від 5 березня 1998 року №187/98-ВР визначено вимоги щодо зберігання та видалення відходів.
Так, згідно вказаної статті зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).
На кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів.
Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов`язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.
Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об`єкти повинні використовуватися лише для відходів, заявлених на одержання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.
Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.
Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.
Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.
Частиною 1 статті 1 цього Закону визначено, що відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Аналізуючи зміст даної норми, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що її положення не можуть бути застосовані до позивача, оскільки в даному випадку мало місце тимчасове складування мінерального ґрунту поряд з траншеєю під час капітального ремонту трубопроводу, а не розміщення відходів в розумінні статті 1 Закону України "Про відходи".
Таким чином правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що пункт 5 оскаржуваного припису ґрунтується на положеннях норми закону, яка не регулює спірні правовідносини, а тому підлягає скасуванню.
29. Пунктом 10 оскаржуваного припису зобов`язано позивача отримати документи, що посвідчують право власності чи право користування на земельні ділянки ПрАТ "Шкіряник" (до 01.10.2017 року).
З цього приводу суди встановили, що позивач як землекористувач володіє правом постійного користування земельними ділянками згідно державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ № 002512, виданого 28.02.2000 року ВАТ "Шкіряник" (а.с.144-148), державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ № 002513, виданого 28.02.2000 року ВАТ "Шкіряник" (а.с.149-153), державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ № 002515, виданого 25.03.1998 року ВАТ "Шкіряник" (а.с.154-158), державного акта на право постійного користування землею серії ІФ-19-01-1/000001, виданого 18.08.1994 року Болехівському шкірзаводу (а.с.159-164).
Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно статті 126 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення права на користування земельною ділянкою, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Судами встановлено, що у відповідності до Статуту ПрАТ "Шкіряник", затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів за № 24 від 27.06.2017 року (т.1 а.с.210-211), ПрАТ "Шкіряник" є правонаступником усіх прав та обов`язків ВАТ "Шкіряник", що існувало у формі відкритого акціонерного товариства, тип якого у відповідності до рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Шкіряник" (протокол № 18 від 06.04.2011 року) було змінено на приватне акціонерне товариство та яке було перейменовано на приватне акціонерне товариство "Шкіряник".
ВАТ "Шкіряник" засновано шляхом перетворення державного підприємства "Болехівський шкірзавод" у відкрите акціонерне товариство відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 686 від 07.12.1992 року "Про порядок перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства", Законів України "Про господарські товариства", "Про приватизацію майна державних підприємств" та згідно з наказом регіонального відділення Фонду Державного майна України по Івано-Франківській області від 01.08.1994 року № 333.
Оскільки ВАТ "Шкіряник" є правонаступником ДП "Болехівський шкірзавод", до нього перейшли всі майнові права останнього, в тому числі, і право постійного користування земельною ділянкою на підставі державних актів на право постійного користування землею.
Суди встановили, що позивач не припиняв свою діяльність, а тільки змінював організаційно-правову форму та найменування підприємства, що не вважається реорганізацією підприємства.
Згідно рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.12.2012 року у справі № 5010/1508/2012-з-9/64, залишеного без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.03.2013 року (а.с.176-180), відмовлено в позові Болехівської міської ради до Відділу держкомзему в місті Болехові та Приватного акціонерного товариства "Шкіряник" про скасування рішення Болехівської міської ради від 29.03.1994 року "Про закріплення земельних ділянок підприємствами і організаціями"; визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею серія ІФ-19-01-1/000001, виданий Болехівською міською радою 18.08.1994 року, який посвідчує право користування Державного підприємства Болехівський шкірзавод 12,31 га землі для виробничих потреб, та скасування державної реєстрації державного акту на право постійного користування землею серія ІФ-19-01-1/000001 від 18.08.1994 року, що зареєстрований в книзі записів державних актів на право користування землею за № 2 (а.с.167-171).
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до правильного висновку, що ПрАТ "Шкіряник" користується земельними ділянками на законній основі, а зміна організаційно-правової форми юридичної особи не є підставою для виготовлення правовстановлюючих документів.
З огляду на викладене, суди обґрунтовано зазначили, що пункт 10 оскаржуваного припису є неправомірним та підлягає скасуванню.
30. Пунктом 11 оскаржуваного припису від 24.07.2017 року № 144 зобов`язано позивача провести рекультивацію земельної ділянки, яка зазнала змін внаслідок аварійної ситуації (пориву трубопроводу) до 01.10.2017 року.
Відповідно до статті 52 Закону України "Про охорону земель" від 19 червня 2003 року, рекультивації підлягають землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та в гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт.
При проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних з порушенням ґрунтового покриву, відокремлена ґрунтова маса підлягає зняттю, складуванню, збереженню та перенесенню на порушені або малопродуктивні земельні ділянки відповідно до робочих проектів землеустрою.
Рекультивація земельних ділянок здійснюється шляхом пошарового нанесення на малопродуктивні земельні ділянки або ділянки без ґрунтового покриву знятої ґрунтової маси, а в разі потреби - і материнської породи в порядку, який забезпечує найбільшу продуктивність рекультивованих земель.
Роботи із зняття, складування, збереження та нанесення ґрунтової маси на порушені земельні ділянки здійснюються за рахунок фізичних та юридичних осіб, з ініціативи або вини яких порушено ґрунтовий покрив, а роботи з нанесення знятої ґрунтової маси на малопродуктивні землі здійснюються за бажанням власників або землекористувачів, у тому числі орендарів, цих земельних ділянок за їх рахунок.
Судами встановлено, що позивач не проводив гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних з порушенням ґрунтового покриву, які призвели до змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та в гідрологічному режимі.
Таким чином, відсутні підстави для зобов`язання позивача провести рекультивацію земельної ділянки у відповідності до статті 52 Закону України "Про охорону земель", а тому пункт 16 спірного припису від 24.07.2017 року № 144.
31. Пунктом 16 припису Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області від 24.07.2017 року № 144 зобов`язано позивача розробити проект зон санітарної охорони водних об`єктів до 01.10.2017 року.
Згідно з пунктом 6 статті 44 Водного Кодексу України водокористувач зобов`язаний утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої.
Відповідно до статті 93 Водного Кодексу України з метою охорони водних об`єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які поділяються на пояси особливого режиму.
Судами встановлено, що позивач здійснює забір води з р.Гериня - для виробничих потреб, з водопроводу Долинського ВУВКГ - для питних потреб, про що зазначено у Дозволі на спеціальне водокористування №Укр-221-А-Ів-Фр від 20.04.2017 року, виданому Управлінням екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА.
Оскільки позивач не здійснює забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб, суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для розробки проекту зон санітарної охорони водних об`єктів та встановлення таких зон у відповідності до статей 44, 93 Водного Кодексу України.
32. Пунктом 17 оскаржуваного припису від 24.07.2017 року № 144 зобов`язано позивача отримати дозвіл на здійснювання операцій у сфері поводження з відходами (до 01.10.2017 року), а пунктом 20 - зобов`язано позивача не здійснювати захоронення промислових відходів на полігоні в урочищі "Криве" без дозвільної документації (постійно).
З цього приводу судами встановлено, що в 2014-2016 роках позивач здійснював операції у сфері поводження з відходами на підставі дозволу на розміщення відходів, виданого Департаментом екології та природних ресурсів 13.02.2014 року за № 437БОЛ з терміном дії до 31.12.2016 року.
На час проведення перевірки такий дозвіл у ПрАТ "Шкіряник" був відсутній.
Суди правильно вказали, що 26.04.2014 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру". На підставі вказаного нормативно-правового акту із переліку документів дозвільного характеру виключено "дозвіл на розміщення відходів" і "погодження лімітів на утворення та розміщення відходів".
Натомість обласна державна адміністрація наділяється повноваженнями щодо видачі дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.
Приписами пункту "д" частини 1 статті 18 Закону України "Про відходи" передбачено, що затвердження порядку надання дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами належить до компетенції Кабінету Міністрів України.
Постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року № 1218 "Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів" втратила чинність 11.03.2016 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 118.
Відтак судами встановлено, що на момент проведення перевірки на законодавчому рівні не було врегульовано порядок отримання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами та форма такого дозволу, що унеможливило ПрАТ "Шкіряник" виготовити таку дозвільну документацію.
ПрАТ "Шкіряник" зверталося до управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації із листом щодо роз`яснення порядку отримання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.
У відповідь на вказане звернення управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації повідомило позивача про те, що прийом документів для отримання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами буде здійснюватися після встановлення механізму видачі дозвільних документів Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, неврегульованість законодавцем питання отримання спеціальної дозвільної документації на поводження із відходами фактично блокує можливість здійснення позивачем господарської діяльності, в результаті якої утворюються відходи, які потребують утилізації.
З огляду на викладене, пункт 17 спірного припису відповідача є таким, виконання якого неможливе у встановлений у приписі строк із причин, що не залежать від волі позивача. В свою чергу, виконання пункту 20 призведе до фактичної зупинки виробництва на ПрАТ "Шкіряник", оскільки позивач буде позбавлений можливості утилізувати відходи, утворені в процесі виробничої діяльності.
Вказане, на думку колегії суддів, вказує на протиправність вказаних вище пунктів оскаржуваного припису відповідача від 24.07.2017 року № 144.
33. Пунктом 18 оскаржуваного припису зобов`язано позивача представити висновки державної екологічної експертизи (до 01.09.2017 року).
Суди встановили, що позивачем представлено та надіслано на адресу відповідача Висновок комплексної державної експертизи робочого проекту коректури РП "Полігон ТПВ в урочищі "Криве`для м.Болехова ВАТ "Шкіряник", наданий 12.11.2000 року Івано-Франківською службою Української державної інвестиційної експертизи.
Відповідно до ст.13 Закону України "Про екологічну експертизу" від 09.02.1995 року, проведення додаткових державних екологічних експертиз здійснюється за ініціативою заінтересованих осіб на підставі договору про надання еколого-експертних послуг або за рішенням Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад.
Судами встановлено та не заперечується сторонами, що позивачем нового будівництва чи реконструкції діючого виробництва не здійснювалося, а тому експертиза будівництва не проводилася, а рішень органів місцевого самоврядування щодо необхідності проведення екологічної експертизи діючого виробництва не приймалося.
Відтак, як правильно зазначили суд апеляційної інстанції, вказана вимога припису є безпідставною оскільки у позивача наявний Висновок комплексної державної експертизи робочого проекту коректури РП "Полігон ТПВ в урочищі "Криве`для м.Болехова ВАТ "Шкіряник", а підстав, визначених ст.13 Закону України "Про екологічну експертизу" від 09.02.1995 року, проведення додаткових державних екологічних експертиз немає.
34. Доводам, викладеним у касаційній скарзі, стосовно необхідності переоцінки доказів і встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин у справі, колегія суддів Верховного Суду в силу вимог статті 341 КАС України, не може надавати юридичну оцінку.
35. Решта доводів касатора не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.
36. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
37. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
38. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
39. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду