ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2021 року
м. Київ
справа № 620/3259/18
адміністративне провадження № К/9901/21284/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Стеценка С.Г., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 620/3259/18
за позовом Приватного підприємства "Виталцентр" до Управління Державної служби України з питань праці у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування припису, постанови
за касаційною скаргою Приватного підприємства "Виталцентр"
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.04.2019, ухвалене судом у складі головуючого судді Кашпур О.В.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2019, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Мєзєнцева Є.І., суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 01.10.2018 Приватне підприємство "Виталцентр" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Управління Державної служби України з питань праці у Чернігівській області (далі - відповідач), у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 06.08.2018 № 25-24-016/074;
- визнати протиправним та скасувати акт інспекційного відвідування від 23.08.2018 № 25-24-016/0554;
- визнати протиправним та скасувати припис від 04.09.2018 № 25-24-016/0554-0387;
- визнати протиправним та скасувати акт про відмову від підпису від 19.09.2018 № 25-24-016/0020;
- визнати протиправним та скасувати постанову про накладення штрафу від 13.09.2018 № 25-24-016/0554/234.
2. Позовна заява обґрунтована незгодою позивача з накладенням на нього штрафу на підставі статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Позивач вказував на помилковість висновків відповідача щодо допуску ним до виконання робіт працівників без належного оформлення трудових відносин, оскільки ним не використовувалась праця найманих працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом. Крім того, позивач посилався на те, що перевірка призначена та здійснена з порушенням вимог законодавства.
3. Чернігівський окружний адміністративний суду ухвалою від 14.03.2019 закрив провадження у справі у частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування акта про неможливість проведення інспекційного відвідування від 06.08.2018 № 25-24-016/074, акта інспекційного відвідування від 23.08.2018 № 25-24-016/0554, акта про відмову від підпису від 19.09.2018 № 25-24-016/0020.
4. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.04.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2019 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
5. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач 26.07.2019 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
6. Верховний Суд ухвалою від 02.09.2019 відкрив касаційне провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Управлінням служби безпеки України в Чернігівській області надіслано відповідачу лист від 30.07.2018 №74/8/1-1655, яким проінформовано відповідача про те, що в ході здійснення оперативно-службової діяльності отримано інформацію про те, що позивачем в ході здійснення підприємницької діяльності залучається значна кількість медичного персоналу (70 осіб), при офіційному оформлені лише 15 осіб, згідно з інформацією наданою Чернігівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України, що свідчить про здійснення позивачем підприємницької діяльності з умисним уникненням фактичного оформлення трудових договорів з медичним персоналом, виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, а також податків, у зв`язку з чим, просило провести перевірку дотримання позивачем вимог законодавства про працю.
Наказом від 02.08.2018 № 219 відповідачем призначено інспекційне відвідування позивача щодо додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин на підставі листа від 30.07.2018 №74/8/1-1655 та службової записки начальника відділу з питань дотримання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Лицишиної В.М. та видано направлення від 02.08.2018 № 880 про проведення контрольного заходу у період з 03.08.2018 по 08.08.2018.
Інспектором праці була вчинена спроба проведення інспекційного відвідування позивача, однак таке не проведено у зв`язку з створенням перешкод у діяльності інспектора праці, а саме: ненаданням позивачем інформації, необхідної для проведенням інспекційного відвідування, ненаданням доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, ненаданням для ознайомлення книг, реєстрів та документів, що містять інформацію з питань, які є предметом інспекційного відвідування, ненадання керівником та працівниками об`єкта відвідування усних та письмових пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю, про що складено акт від 06.08.2018 №25-24-016/074 про неможливість проведення інспекційного відвідування.
Інспектором праці видана вимога від 06.08.2018 №25-24-016/066 про надання документів, відповідно до якої, у зв`язку з відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю та неможливістю проведення інспекційного відвідування, строк інспекційного відвідування зупинено до 23.08.2018 та зобов`язано позивача надати письмові пояснення з приводу перебування у трудових відносинах перелічених у вимозі працівників, завірені копії графіків роботи найманих працівників, табелі обліку робочого часу найманих працівників за 2017-2018 роки, копії особових карток найманих працівників, копії наказів про прийом працівників на роботу та про звільнення з роботи за 2016-2018 роки.
За результатами проведення інспекційного відвідування складено акт від 23.08.2018 №25-24-016/0554, яким встановлено порушення позивачем вимог частини третьої статті 24 КЗпП України, зважаючи на те, що працівники: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 були допущенні до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
За результатами перевірки відповідачем винесено припис від 04.09.2018 №25-24-016/0554/0387, яким зобов`язано позивача у строк до 03.10.2018 усунути порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України.
Відповідач розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта від 23.08.2018 №25-24-016/0554 виніс постанову від 13.09.218 №24-25-016/0554/234, якою за порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України наклав на позивача штраф у розмірі 335 070 грн.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо проведення цієї перевірки, приписом про усунення порушень вимог законодавства та з постановою про накладення штрафу позивач звернулась з цим позовом до суду.
ІІІ. ВИСНОВКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходили з того, що під час інспекційного відвідування позивача встановлено та належними доказами підтверджено факт використання ним найманої праці, зокрема ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 без належного оформлення трудових відносин, тобто порушення частини третьої статті 24 КЗпП України.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. Касаційна скарга мотивована, зокрема протиправністю рішень судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на те, що перевірку позивача проведено з порушенням вимог законодавства. Позивач вказує на те, що перевірка призначена з підстав не передбачених законодавством, зважаючи на те, що підставою для проведення інспекційного відвідування з питань використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин та оплати праці може бути виключно рішення органу контролю, прийняте на підставі наявної інформації, яка в достовірній мірі свідчить про можливі порушення трудового законодавства у частині використання праці осіб без укладення трудових договорів. Водночас, відповідачем не доведено достовірність інформації, вказаної Управлінням служби безпеки України в Чернігівській області у листі від 30.07.2018 №74/8/1-1655. Крім того, перевірка проводилась у супроводі працівника Служби безпеки України ОСОБА_4, якого наказом про призначення перевірки не було уповноважено на її здійснення. Також, позивач вказує на те, що відповідачем при проведенні інспекційного відвідування не встановлено та підчас розгляду справи в суді не доведено факту використання ним праці без належного оформлення трудових відносин з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, зважаючи на надані останніми письмові пояснення, в яких вказані особи заперечують наявність між ними трудових відносин.
10. Відповідачем надіслано на адресу суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу позивача, в якому висловлено прохання залишити таку без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, з посиланням на її необґрунтованість.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.
12. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
14. КЗпП України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.
15. КЗпП України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (стаття 1 КЗпП України) .
16. Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
17. Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (далі також - Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
18. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до статті 1 Закон № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
19. Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) регулює Порядок № 295.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:
Держпраці та її територіальних органів;
виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).
20. Згідно з пунктом 3 Порядку № 295 інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).
Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.
21. Підстави для проведення інспекційного відвідування визначені пунктом 5 Порядку №295, а саме: інспекційні відвідування проводяться:
1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;
4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;
5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;
6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
22. Крім того, як передбачено пунктами 19, 20, 27, 28, 29 цього ж Порядку, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
23. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.
24. У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
25. У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.
26. Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
27. Відповідальність за порушення законодавства про працю регламентовано статтею 256 КЗпП України, частиною першою якої передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
28. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (пункт 2 частини другої статті 256 КЗпП України).
29. Згідно із частиною четвертою статті 256 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
30. При цьому, відповідно до частини сьомої статті 256 КЗпП України сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.
31. У справі, яка розглядається суди попередніх інстанцій встановили, що оскаржувану постанову про накладення на позивача штрафу ухвалено відповідачем за порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України, а саме за допуск трьох працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
32. Так, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 50 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI "Про зайнятість населення" роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
33. Згідно з частиною першою статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
34. Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
35. Відповідно до статті 1 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII "Про охорону праці" (далі - Закон № 2694-XII) працівник - це особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов`язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).
36. Статтею 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.
37. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 24 КЗпП України).
38. Системний аналіз наведених вище положень дає підстави дійти висновку, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача та яке проводиться на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти використання праці неоформлених працівників, то вживаються заходи щодо притягнення об`єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень.
39. Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою прийняття наказу від 02.08.2018 № 219 щодо проведення інспекційного відвідування позивача слугував лист Управління служби безпеки України в Чернігівській області від 30.07.2018 №74/8/1-1655, яким повідомлено відповідача про наявність інформації про допущення позивачем до виконання робіт працівників без належного оформлення трудових відносин, що свідчить про порушення позивачем законодавства про працю.
40. Відтак, підставою для проведення інспекційного відвідування було повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства про працю, що відповідає вимогам пункту четвертого частини п`ятої 5 Порядку № 295.
41. Крім того, доводи позивача про недостовірність інформації викладеної Управлінням служби безпеки України в Чернігівській області у листі від 30.07.2018 №74/8/1-1655 щодо порушення позивачем законодавства про працю, як підстави для визнання такої перевірки протиправною та скасування її наслідків, підлягають відхиленню зважаючи на те, що завданням інспекційного відвідування в рамках державного контролю є перевірка додержання законодавства про працю суб`єктом відвідування. В свою чергу, правоохоронні органи лише надають інформацію щодо можливого порушення суб`єктами господарювання законодавства про працю, яка уповноваженими органами перевіряється при здійсненні державного контролю, в межах якого встановлюється факт порушення, що тягне за собою притягнення особи до відповідальності за порушення законодавства про працю, або ж спростовується така інформація.
42. В ході проведення інспекційного відвідування встановлено факт порушення позивачем вимог частини третьої статті 24 КЗпП України, що слугувало підставою для винесення припису про усунення виявлених порушень та притягнення позивача до відповідальності шляхом накладення штрафу постановою від 13.09.2018 № 25-24-016/0554/234.
43. Так, відповідачем встановлено, що працівники ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 були допущенні до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
44. В ході проведення контрольного заходу встановлено, що позивачем укладено трудові договори з 16 працівниками, про що свідчать надані до перевірки трудові книжки працівників, особові картки, накази про прийняття на роботу.
45. Водночас, під час проведення перевірки на території здійснення позивачем свої господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_1, перебували громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які виконували певні трудові функції без укладення трудових договорів.
Так, громадянином ОСОБА_1 надано відповідачу письмові пояснення від 03.08.2018, записані інспектором праці з його слів та підписані ним, відповідно до яких останній повідомив, що працює сторожем з 21.17.2017 на підставі усного договору з директором ПП "Виталцентр" ОСОБА_5 з режимом роботи "одна доба через дві" з 09.00 год до 9.00 год наступного дня, за що отримує заробітну плату один раз на місяць у розмірі 2700 грн, про отримання якої розписується у відомостях. Трудову книжку при влаштуванні на роботу він не подавав, наказ про прийняття його на роботу не видавався. До його обов`язків входить охорона та прибирання території ПП "Виталцентр". Крім того, повідомив про те, що разом з ним сторожами працюють ОСОБА_2 та ОСОБА_6, з якими вони складають графіки роботи, які затверджує директор. ОСОБА_7, який працює водієм автотранспортних засобів, дає їм вказівки, яку роботу необхідно робити на території підприємства.
46. Громадянин ОСОБА_2 у наданих письмових поясненнях від 03.08.2018 зазначив, що він працює у позивача на посаді сторожа з липня 2017 року без укладення трудового договору. Працює з режимом роботи доба через дві та дотримується режиму роботи з 09.00 год до 09.00 год наступного дня, обідня перерва триває з 13-00 год до 14-30 год. Разом з ним сторожами працюють ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Заробітну плату отримує щомісячно у готівкові формі у розмірі 2700 грн, про що робить відмітку у відомості. Крім того, повідомив про те, що до його обов`язків входить: охорона території, прибирання території, полив квітів, косіння газону, дотримується графів роботи, які між собою складаються сторожами та затверджуються директором підприємства. Вказівки про об`єм роботи дає ОСОБА_7 .
47. Водночас, ОСОБА_7 в письмових поясненнях від 03.08.2018 вказав, що територію підприємства охороняють ОСОБА_2 та ОСОБА_6 та ОСОБА_1, які також підтримують чистоту на території підприємства.
48. Крім того, перевіркою встановлено, що 03.08.2018 в приміщенні їдальні ПП "Виталцентр" перебувала ОСОБА_3, яка надала письмові пояснення про те, що працює помічницею роздатчиці з квітня 2018 року, без оформлення трудового договору. Завдання про роботу дає заступник директора ОСОБА_8 та ОСОБА_3 . Режим її роботи 03.08.18 з 08.00 год до 12.00 год.
49. При цьому, в письмових поясненнях від 03.08.2018 директор ПП "Виталцентр" ОСОБА_5 зазначив, що штатний розклад встановлено відповідно до наказів Міністерства охорони здоров`я щодо 16 працівників. При цьому місцеві мешканці допомагають підприємству по догляду за територією по мірі необхідності без оплати, зокрема ОСОБА_2 та ОСОБА_6 . Крім того, на базі медичного центру, мешканцям села надають певні медичні послуги (замір тиску, ін`єкції) без оплати, у зв`язку з чим вони можуть перебувати на території медичного закладу.
50. Водночас, громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 06.08.2018 інспектору Чернігівського районного відділення поліції Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Чернігівській області надано письмові пояснення, якими спростовано інформацію, надану інспектору праці 03.08.2018 при здійсненні інспекційного відвідування та зазначено про те, що вони не перебувають у трудових відносинах з позивачем та зазначили, що пояснення 03.08.2018 ними власноручно не були написані, а такі фіксувалися під тиском інспектором праці з їх слів наданих під тиском. Вказану інформацію підтвердили ОСОБА_1, ОСОБА_2 як свідки в суді першої інстанції.
51. У даному контексті колегія суддів зауважує, що сам лише факт написання пояснень іншою особою за умови відсутності заперечень щодо їх змісту в особи, яка засвідчує їх власним підписом, не свідчить про наявність будь-яких порушень при відібранні вказаних пояснень.
52. Відтак, при проведенні контрольного заходу інспекторами праці встановлено перебування вищевказаних осіб на території здійснення господарської діяльності позивача при виконанні ними певних робіт, про що зазначили ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у поясненнях, наданих інспектору праці при проведенні інспекційного відвідування 03.08.2018 та були підтверджені письмовими поясненнями інших співробітників об`єкта відвідування. При цьому, ознаками виконуваних робіт ОСОБА_1, ОСОБА_2 (охорона та прибирання території) та ОСОБА_3 (помічник роздатчиці їдальні) є встановлення режиму роботи та дотримання трудового розпорядку, виконання визначеної трудової функції в діяльності підприємства без обмеження певним строком, щомісячна оплата трудової діяльності, що характерно для трудових відносин, які в силу вимог закону підлягають оформленню шляхом укладання трудового договору.
53. Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність трудових відносин між позивачем та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 без оформлення трудового договору.
54. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
55. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 350, 354, 355, 356, 359 КАС України, Суд -