ПОСТАНОВА
Іменем України
09 червня 2021 року
Київ
справа №215/954/17(2-а/215/64/17)
адміністративне провадження №К/9901/56699/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Криворізького відділення на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2018 року (суддя Квятковський Я.А.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року (колегія суддів: Дадим Ю.М., Божко Л.А., Уханенко С.А.) у справі № 215/954/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, в якому просив скасувати постанову відповідача №0407/1 від 10.03.2016; зобов`язати відповідача видати постанову про призначення одноразової допомоги, про призначення щомісячних страхових виплат та про донарахування щомісячних виплат за попередні місяці, починаючи з 23.03.2015.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що працював на ВАТ "ПівнГЗК" з 1974 по 2010 рік. 07.02.2012 комісією з розслідування хронічного професійного захворювання складено Акт №1, згідно якого причиною професійного захворювання є робота протягом 8 років 11 місяців в умовах шуму. Згідно висновку клініки професійних захворювань державної установи "Інститут медицини праці Академії медичних наук України" та Акту розслідування професійних захворювань - позивач отримав професійні захворювання. 23.04.2012 міжрайонна профпатологічна медико-соціальна експертна комісія м.Кривого Рогу встановила 20% втрати професійної працездатності. Проте у призначенні страхових виплат йому відмовлено.
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 12.01.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018, позов задоволено частково.
Скасовано постанову №0407/1 від 10.03.2016 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відмову в страхових виплатах та наданні соціальних послуг та зобов`язано Відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.03.2015.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідачем подано касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідачем правомірно відмовлено у призначенні позивачу страхових виплат, оскільки останній до заяви про призначення страхових виплат не додав оригінал висновку МСЕК, яка вилучена на підставі рішення профпатологічної МСЕК. Відтак, позивачем не подано належного пакету документів для позитивного вирішення його заяви. Крім того посилається на порушення підсудності, оскільки вважає, що спір пов`язаний з трудовими правовідносинами, а тому має розглядатись в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою Верховного Суду від 10.05.2018 відкрито касаційне провадження.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а судові рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 23.05.2015 ОСОБА_1 звернувся до відділення виконавчої дирекції Фонду з заявою для призначення страхових виплат, але листами від 25.03.2015 та від 29.07.2015 заява була повернута.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 у справі № 804/14398/15 вказані дії виконавчої дирекції Фонду визнано противправними та зобов`язано прийняти документи ОСОБА_1 та прийняти рішення по суті його звернення.
01.03.2016 позивач повторно подав до виконавчої дирекції Фонду заяву про призначення страхових виплат.
Постановою відділення виконавчої дирекції ФССНВУ від 10.03.2016 №0407/1 позивачу в задоволенні його заяви було відмовлено.
Вказана відмова обґрунтована тим, що роботодавцем, іншими органами, що беруть участь у встановленні страхового випадку або потерпілим Фонду було подано свідомо неправдиві відомості про страховий випадок, а саме копію з копії МСЕК серії 10ААА №073686 від 23.04.2012 про встановлення 20% втрати професійної працездатності, яку через невідповідність діючому законодавству поданих на розгляд комісії документів 01.06.2012 профпатологічного МСЕК було вилучено.
Не погодившись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що виходячи з положень ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" підставою для відмови у страхових виплатах є подання зокрема постраждалою особою завідомо недостовірних відомостей, що не відповідає реальним обставинам справи. Дійшли висновку, що вилучення висновку МСЕК серії 10ААА №073686 від 23.04.2012 про встановлення 20% втрати професійної працездатності, не є належною підставою вважати, що Позивачем було подано свідомо неправдиві відомості про його страховий випадок, оскільки в оскаржуваній постанові відповідачем не наведено жодних обставин, які б обґрунтовували відсутність у Позивача ступеню втрати професійної працездатності.
Стосовно доводів про підсудність цієї справи цивільному судочинству, колегія суддів зазначає таке.
Преамбулою Закону № 1105-XIV передбачено, що цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я.
Згідно зі ч. 1, 2 ст. 4 Закону № 1105-XIV Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.
Одним із принципів соціального страхування, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, зокрема, є законодавчо визначені умови і порядок здійснення соціального страхування та державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.
Пунктами 6, 7 ст. 6 Закону № 1105-XIV рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов`язковим для виконання, у тому числі всіма страхувальниками та застрахованими особами, яких воно стосується. Рішення правління Фонду оформляється постановою, відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Відповідно до ст. 8 Закону № 1105-XIV виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, є підзвітною правлінню Фонду та провадить діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та в порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду, що затверджується його правлінням, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду.
Згідно ст. 9 Закону № 1105-XIV основними завданнями Фонду та його робочих органів, зокрема, є реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування; надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону.
Тобто Фонд є суб`єктом владних повноважень, наділений владними управлінськими функціями.
Статтею 44 Закону № 1105-XIV встановлено, що Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.
Відповідно до ст. 17 Закону № 1105-XIV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.