ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2021 року
м. Київ
справа №640/3743/20
адміністративне провадження №К/9901/15771/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Соколова В.М.
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №640/3743/20
за позовом ОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України, Державного агентства України з питань Кіно
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року (ухвалену у складі: головуючого судді Вівдиченко Т.Р., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.).
І. Історія справи
ОСОБА_1 у лютому 2020 року звернулася до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, Державного агентства України з питань Кіно (далі - "Держкіно"), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України і Держкіно щодо невиплати стипендії члену Ради з державної підтримки кінематографії (далі - "Рада") ОСОБА_1 за період з квітня 2019 року до січня 2020 року;
- зобов`язати Кабінет Міністрів України і Держкіно виплатити члену Ради ОСОБА_1 стипендію за період з квітня 2019 року до січня 2020 року в загальному розмірі: 678 685,00 грн відповідно до Порядку виплати стипендій членам Ради з державної підтримки кінематографії, затвердженого Постановою КМУ №588 від 26 липня 2018 року (далі - "Порядок №588").
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі у зв`язку з тим, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України).
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, проте посада ОСОБА_1 (член Ради) не відноситься до посад публічної служби, тому за наявності трудових відносин, не пов`язаних з проходженням публічної служби, спір про невиплату стипендії є приватноправовим, який має вирішуватись судом за правилами цивільного судочинства. До такого висновку суд першої інстанції дійшов з урахуванням правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №520/6612/17.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 червня 2020 року скасував ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва 25 лютого 2020 року, а справу передав на розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалюючи постанову, апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції неправильно визначив, що спір у цій справі не пов`язаний з проходженням ОСОБА_1 публічної служби, оскільки предметом спору у цій справі є саме перевірка законності невиконання відповідачами владних управлінських функцій щодо організації та забезпечення виплати стипендії, який поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої статті 19 КАС України).
У касаційній скарзі Кабінет Міністрів України просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції й залишити без змін ухвалу суду першої інстанції. Вважає, що апеляційний суд помилково передав справу для продовження розгляду. Скаржник зазначає, що посада ОСОБА_1 не відноситься до публічної служби, оскільки не пов`язана з діяльністю на державних політичних посадах, професійною діяльністю суддів, прокурорів, військовою службою, альтернативною (невійськовою) службою, дипломатичною службою, іншою державною службою, службою в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, тому спір у цьому випадку стосується саме трудових відносин між ОСОБА_1 та відповідачами, який має розглядатись у порядку цивільного судочинства. Саме такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 13 березня 2019 року в справі №520/6612/17, від 27 березня 2019 року в справі №814/2514/17, від 1 квітня 2020 року в справі №804/2823/16.
Держкіно у відзиві на касаційну скаргу зазначило, що спір у цій справі не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки Держкіно, не здійснивши ОСОБА_1 виплат стипендії у зв`язку із відсутністю у 2019 році необхідних для цього правових норм бюджетного законодавства України, не мало публічно-правових відносин з ОСОБА_1, тому в справі наявний майновий інтерес ОСОБА_1, що надає спору ознак приватно-правового характеру, якій має бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.
Також Держкіно вказало, що ОСОБА_1 безпідставно вважає, що у спірних правовідносинах між нею як членом Ради і Кабінетом Міністрів України й Держкіно не виникли трудові відносини, оскільки між ними не укладався трудовий договір і на ці правовідносини не поширюються вимоги Кодексу законів про працю України, адже предметом цього позову є стягнення коштів у вигляді неотриманої стипендії, тобто фактично спір стосується невиплати заробітної плати за виконану позивачем роботу.
ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу зазначила, що подавала позовну заяву саме на підставі пункту 1 частини 1 статті 19 КАС, згідно з яким юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.
Також ОСОБА_1 зазначила, що відносини між нею і відповідачами не мають характеру трудових. Спірні виплати у формі стипендії члена Ради за своєю природою не можуть вважатися заробітною платою, оскільки вони не мають ознак, характерних для заробітної плати.
Ознайомившись із доводами скаржника, Верховний Суд вважає необхідним залишити без задоволення касаційну скаргу з огляду на таке.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За змістом пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
Як встановлено апеляційним судом, предметом позову у цій справі є визнання протиправною бездіяльності Кабінету Міністрів України і Держкіно й зобов`язання виплатити члену Ради ОСОБА_1 стипендію відповідно до Порядку №588.
Законом України "Про державну підтримку кінематографії в Україні" від 23 березня 2017 року №1977-VIII визначено засади державної підтримки кінематографії в Україні, що мають на меті створення сприятливих умов для розвитку кіновироб