ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2021 року
м. Київ
справа № 260/286/19
адміністративне провадження № К/9901/24622/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 260/286/19
за позовом Хустської міської ради
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне об`єднання "Тиса"
про скасування дозволу на виконання будівельних робіт
за касаційною скаргою Хустської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 травня 2019 року (головуючий суддя Дору Ю.Ю.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Попка Я. С., суддів: Хобор Р. Б., Носа С. П.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2019 року Хустська міська рада звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне об`єднання "Тиса" (далі - ТОВ "ПБО Тиса"), в якому просила скасувати дозвіл управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області на виконання будівельних робіт від 14 січня 2019 року № ЗК112190141177, виданий ТОВ "ПБО Тиса", вул. Львівська, 247, м. Хуст, ЄДРПОУ 03584183 на об`єкт будівництва "Будівництво чотириповерхового багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення на 1-му поверсі по АДРЕСА_1".
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався та не, що Хустська міська рада є власником земельної ділянки в АДРЕСА_1 кадастровий номер 2110800000:01:031:0001, реєстраційний номер об`єкту нерухомості 330482021108, загальною площею 0,128 га. Рішенням Хустської міської ради від 27 вересня 2013 року № 1127 TOB "ПБО "Тиса" була передана в оренду земельна ділянка для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка знаходиться по АДРЕСА_1 .
01 жовтня 2013 року, на підставі вказаного рішення міської ради, між Хустською міською радою (далі - орендодавець) та TOB "ПБО "Тиса" (далі - орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки. Земельна ділянка передається в оренду терміном на 5 (п`ять) до 01 жовтня 2018 року. (п. 3.1. договору).
Відповідно до п. 14.2. вказаного договору підставою припинення договору є закінчення строку на який його було укладено. Договір припинив свою дію 01 жовтня 2018 року. Відповідно позивач вказує, що станом на 14 січня 2019 року у TOB "ПБО Тиса" відсутній документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Також, міська рада повідомляла TOB "ПБО Тиса" про заперечення в поновленні договору оренди, що підтверджується листом від 26 жовтня 2018 року № 195/02-16 та листом від 19 вересня 2018 року № 1714/02-16.
Проектно - кошторисна документація була затверджена 09 червня 2017 року. Тобто, станом на дату реєстрації незавершенного будівництва 18 грудня 2012 року, у ТОВ "ПБО Тиса" відсутні документи визначені ст. 331 ЦК України необхідні для реєстрації незавершеного будівництва.
За таких обставин, на думку позивача, реєстрація TOB "ПБО Тиса" незавершеного будівництва 24-х квартирного житлового будинку не відповідає нормам чинного законодавства, а Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області та TOB "ПБС Тиса" своїми діями порушують право комунальної власності.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що станом на 14 січня 2019 року у ТОВ "ПБО "Тиса" були наявні документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, та такі документи надавались відповідачу для видачі оскаржуваного дозволу, а саме договір оренди земельної ділянки від 01 жовтня 2013 року (строком оренди на 5 років, який був зареєстрований 03 квітня 2014 року), відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки (зазначено, що строк дії оренди до 03 квітня 2019 року, з правом пролонгації), та документи щодо незавершеного будівництва.
Оскільки згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, право оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 2110800000:01:031:0001, реєстраційний номер об`єкту нерухомості 330482021108, загальною площею 0,128 га зареєстровано 03 квітня 2014 року, то відповідно на час видачі оскаржуваного дозволу - 14 січня 2019 року договір оренди земельної ділянки (на 5 років) не припинив своєї дії, а відтак не було підстав визначених ч. 4 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" для відмови відповідачу у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 14 січня 2019 року № ЗК112190141177.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 28 серпня 2019 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Хустської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 травня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Так, судами не враховано, що станом на 14 січня 2019 року у ТОВ "ПБО Тиса" відсутній документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Договір оренди від 01 жовтня 2013 року № 0521 припинив свою дію 01 жовтня 2018 року. Після закінчення договору оренди та до 03 квітня 2019 року Хустська міська рада рішень про продовження строку дії договору оренди не приймала, додаткові угоди не укладались. Натомість 22 лютого 2019 року позивачем прийнято рішення № 1345, яким відмовлено ТОВ "ПБО Тиса" в поновленні договору оренди земельної ділянки від 01 жовтня 2013 року № 0521. На дату розгляду справи земельна ділянка в оренді не перебуває.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 серпня 2019 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів Рибачука А. І., Тацій Л. В.
8. Ухвалою Верховного суду від 09 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Хустської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 травня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року.
9. Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Хустська міська рада є власником земельної ділянки в АДРЕСА_1 кадастровий номер 2110800000:01:031:0001, реєстраційний номер об`єкту нерухомості 330482021108, загальною площею 0,128 га.
11. Рішенням Хустської міської ради VII сесії VI скликання від 27 вересня 2013 року № 1127 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1280 га, кадастровий номер 2110800000:01:031:0001, що знаходиться у АДРЕСА_1 для надання її в оренду ТОВ "Проектно-будівельне об`єднання "Тиса", код ЄДРПОУ - 03584183, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
12. 01 жовтня 2013 року між Хустською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Проектно-будівельне об`єднання "Тиса" (орендар) укладено договір оренди. Згідно вказаного договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,1280 га. Згідно пункту 3.1 вказаного договору земельна ділянка передається в оренду терміном на 5 років. Згідно пункту 5.1 договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Пунктом 15.2 договору вказано, що цей договір набуває чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації. Зазначений вище договір підписаний сторонами.
Відповідно до п. 3.2. Договору передбачено, що після закінчення строку Договору орендар у відповідності до абз. 1,2,3,4, 5 ст.33 Закону України "Про оренду землі" має переважне право на поновлення Договору на новий термін, якщо інше не передбачене цим Договором. У цьому разі орендар зобов`язаний письмово повідомити орендодавця про намір, щодо продовження дії Договору на новий термін не пізніше ніж за 2-а місяці до його закінчення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладається Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення у відповідності до абз.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі".
13. 01 жовтня 2013 року орендодавцем та орендарем підписано акт прийому-передачі, відповідно до якого орендодавець передає земельну ділянку площею 0.1280 га, розташовану в АДРЕСА_1, а орендар приймає вищевказану земельну ділянку в оренду.
14. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права земельна ділянка площею 0,1280 га, кадастровий номер 2110800000:01:031:0001, що знаходиться у АДРЕСА_1 зареєстрована на праві оренди за ТзОВ "Проектно-будівельне об`єднання "Тиса" на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 12161891 від 03 квітня 2014 року. Строк дії речового права 03 квітня 2019 року, з правом пролонгації.
15. 22 листопада 2018 року Хустська міська рада звернулась до Хустського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, щодо проведення перевірки по факту самовільного будівництва в АДРЕСА_1 .
16. 12 грудня 2018 року начальник Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області звернувся до Управління ДАБІ в Закарпатській області щодо перевірки законності будівництва " ПБО Тиса" на об`єктів по АДРЕСА_1 .
17. 26 грудня 2018 року дане звернення було направлено до Хустської міської ради у відділ державного архітектурно-будівельного контролю з обґрунтуванням, що управління не здійснює перевірку об`єктів віднесених до класу наслідків CCI.
18. 14 січня 2019 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області видано дозвіл ТОВ "ПБО Тиса" на виконання будівельних робіт № ЗК 112190141177 "Будівництво чотириповерхового багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення на 1-му поверсі по АДРЕСА_1", клас наслідків (відповідальності): СС2.
19. Вважаючи такий дозвіл на виконання будівельних робіт незаконним та таким, що виданий відповідачем протиправно та незаконно, Хустська міська рада звернулась до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
21. Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).
22. Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
23. За правилами п. 1 ч. 1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
24. Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
25. Водночас помилковим є застосування статті 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних, і господарських чи цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
26. Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
27. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
28. До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта (інших суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.
29. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.
30. Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, видаючи оскаржуваний дозвіл на виконання будівельних робіт від 14 січня 2019 року № ЗК112190141177, не мав публічно-правових відносин з позивачем.
31. Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
32. Як убачається з матеріалів справи, у спірних правовідносинах Хустська міська рада, як орган місцевого самоврядування, з метою захисту інтересів територіальної громади, звернулася до суду з адміністративним позовом про оскарження дозволу від 14 січня 2019 року № ЗК112190141177 виданого ТОВ "ПБО Тиса" на об`єкт будівництва "Будівництво чотириповерхового багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення на 1-му поверсі по АДРЕСА_1".
35. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваний дозвіл видано відповідачем протиправно, оскільки станом на 14 січня 2019 року у ТОВ "ПБО Тиса" відсутній документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Договір оренди, який був укладений між Хустською міською радою та ТОВ "ПБО Тиса" від 01 жовтня 2013 року № 0521 припинив свою дію 01 жовтня 2018 року. Після закінчення договору оренди та до 03 квітня 2019 року Хустська міська рада рішень про продовження строку дії договору оренди не приймала, додаткові угоди не укладались.
36. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно договору оренди земельної ділянки від 01 жовтня 2013 року орендодавцем виступає Хустська міська рада.
В матеріалах справи міститься лист Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 09 квітня 2019 року № 29-7-0.2-2923/2-19, в якому зазначено, що відповідно до відомостей Державного земельного кадастру та за інформацією відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 09 квітня 2019 року № 322/413-19-0.29 на земельну ділянку з кадастровим номером 2110800000:01:031:0001 інші земельні ділянки не накладаються; земельні ділянки з кадастровими номерами: 2110800000:01:031:0001, 2110800000:01:030:0074 розташовані в різних кварталах, а саме: 030 та 031, тому вони не є суміжними земельними ділянками; земельна ділянка з кадастровим номером 2110800000:01:031:0001 розташована за адресою: АДРЕСА_1, земельна ділянка з кадастровим номером 2110800000:01:030:0074 розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка з кадастровим номером 2110800000:01:030:0074 належить гр. ОСОБА_1 на праві приватної власності відповідно до державного акта серії ЯЛ № 772274 від 06 листопада 2011 року, площею 0,08 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Окрім цього, згідно пункту 10.1 договору оренди земельної ділянки від 01 жовтня 2013 року орендодавець гарантує відсутність прав третіх осіб на дану земельну ділянку.
З аналізу позовної заяви вбачається, що позивач стверджував про те, що право користування земельною ділянкою (кадастровий номер: 2110800000:01:031:0001) належить двом особам ОСОБА_1 та ТОВ "ПБО Тиса" у зв`язку з тим, що в цих осіб зареєстроване право власності на нерухоме майно розташоване за адресою АДРЕСА_1 .
37. Тобто Хустська міська рада оскаржує рішення суб`єкта владних повноважень, яке фактично стосується права третьої особи, з підстав порушення прав позивача, як власника земельної ділянки, на якій третьою особою - ТОВ "ПБО Тиса" вчиняється будівництво чотириповерхового багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення на 1-му поверсі.
Отже, цей спір стосується не стільки правомірності дій суб`єкта владних повноважень щодо надання дозволу на будівництво, скільки правомірності здійснення третьою особою такого будівництва на земельній ділянці, яка належить Хустській міській раді.
38. Ураховуючи, що управлінські дії відповідача мали наслідком створення перешкоди у реалізації цивільного права Хустської міської ради на користування земельною ділянкою, спір позивача з відповідачем не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, тобто не є публічно-правовим.
39. Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 490/13285/13-а, від 04 вересня 2019 року у справі № 564/2064/18 та від 26 лютого 2020 року у справі № 462/5617/16-а.
40. Та обставина, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, не змінює правову природу спірних правовідносин та не робить цей спір публічно-правовим.
41. Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у чинній редакції юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
42. За приписами пункту 1 частини першої статті 20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
41. Ураховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів. Цей спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства.
42. Колегія суддів звертає увагу, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - шляхом визнання протиправним та скасування виданого третій особі - ТОВ "ПБО Тиса" дозволу на виконання будівельних робіт від 14 січня 2019 року № ЗК112190141177 - не є ефективним засобом відновлення порушеного права позивача.
Визнання протиправним та скасування оскаржуваного дозволу на виконання будівельних робіт не матиме наслідком звільнення земельної ділянки чи усунення перешкод у користуванні нею, а тому не відновить порушеного права позивача.
43. За нормами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
44. Розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства не відповідає принципу ефективного судочинства як важливому елементу верховенства права.
45. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
46. Закон України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
47. Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
48. Як зазначив Європейський суд з прав людини у пунктах 23, 24 та тексті свого рішення у справа "Сокуренко і Стригун проти України" (№ 29458/04 та № 29465/04) відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві керується законом, що приймається парламентом"; фраза "встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути "встановленим законом" є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium № 32492/96).
49. Європейський суд з прав людини у пункті 44 рішення від 25 лютого 1993 року у справі "Доббертен проти Франції" зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).
50. Частиною першою статті 354 КАС України встановлено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
51. Беручи до уваги наведене та враховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю, оскільки правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку господарського судочинства.
Керуючись ст. 341, 345, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -