ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2021 року
м. Київ
справа № 1718/2-а-1904/11
адміністративне провадження № К/9901/33239/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 01.09.2020 (суддя Березень Ю.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 (колегія суддів: Улицький В.З., Кузьмич С.М., Шавель Р.М.) у справі №1718/2-а-1904/11 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності,
УСТАНОВИВ
Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 05.10.2012 визнано противоправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати за період з 24 березня 2011 року по 5 вересня 2011 року включно. Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати, за період з 24 березня 2011 року по 5 вересня 2011 року включно із урахуванням проведених виплат.
11.08.2020 до суду першої інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява про заміну правонаступника на підставі ст. 52 КАС України, в якій просив замінити позивача ОСОБА_2 на нього як правонаступника та замінити відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області на правонаступника - Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області, мотивуючи свої вимоги тим, що постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 5 жовтня 2012 року в справі №1718/2-а-1904/11 зобов`язано відповідача провести нарахування та виплату допомоги ОСОБА_2, однак останній помер, присуджених сум не отримав, заявник є спадкоємцем за законом.
Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 01.09.2020, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони правонаступником відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати та прийняти постанову, якою заяву задовольнити.
Касаційна скарга обгрунтована тим, що суди попередніх інстанцій буквально підійшли до поняття судовий процес та вказали, що після набрання рішенням законної сили заміна сторони в порядку ст. 55 КАС не допускається. Вказав, що судом не враховано висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 07.03.2019 у справі № 617/7748/12, та вказує, що процесуальне правонаступництво можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Ухвалою Верховного Суду від 14.12.2020 відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суди попередніх інстанцій виходили з того, що підстави для задоволення заяви відсутні, оскільки таку подано заявником після вирішення справи по суті та ухвалення судом рішення, яке набрало законної сили, а відтак така заява повинна бути подана в порядку статті 379 КАС України, якою регулюються процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Колегія суддів зазначає таке.
Згідно зі статтею 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1227 ЦК України встановлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, ЦК України не визначено строку, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суми соціальних виплат, у даному випадку допомоги, передаються членам сім`ї спадкодавця.
Судами встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 січня 2020 року, посвідченого державним нотаріусом Сарненської державної нотаріальної контори, спадкоємцем нарахованої допомоги по справі №1718/2-а-1904/11 є ОСОБА_1 .
Суди першої та апеляційної інстанції, застосовуючи статтю 52 КАС України (в редакції на час розгляду заяви) дійшли висновку про можливість заміни сторони в справі виключно під час судового процесу, зазначивши, що заміна сторін у справі після завершення її розгляду, на стадії виконання судового рішення, не допускається.
Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Чинне процесуальне законодавство виокремлює процесуальне правонаступництво в порядку статті 52 КАС України на будь-якій стадії судового процесу (що є однією із стадій судового провадження).
Аналіз вказаної норми процесуального закону дає підстави для висновку про те, що заміна сторони в адміністративній справі допускається до закінчення її розгляду судами відповідних інстанцій та набрання остаточним судовим рішенням у справі законної сили.
Питання заміни сторони виконавчого провадження на стадії виконання судового рішення окремо врегульовано статтею 379 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення з відповідною заявою), якою, серед іншого, встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого пр