ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2021 року
м. Київ
справа №522/18414/19
провадження №51-596км21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Голубицький С.С.,
Яновська О.Г.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження
прокурор Кузнєцов С.М.,
захисник Калашнікова Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури (далі - прокурор) на ухвалу Одеського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №2201816000000056, стосовно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася в с. Багате Ізмаїльського району Одеської області та проживає в АДРЕСА_1 ),
підозрюваної у вчиненні суспільно небезпечних діянь, передбачених ч. 2 ст.305, ч.2 ст.15, ч.2 ст.309 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, виклав вимогу про скасування вказаної ухвали суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції не дотримався вимог статей 94, 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Крім того, вказує, що апеляційний суд не надав належної оцінки, на його думку, спотвореному викладенню в тексті ухвали показань ОСОБА_1, об`єктивний аналіз яких переконливо доводить усвідомлення нею протиправності своїх дій, спрямованість на досягнення бажаного результату і вжиття із цією метою вичерпних дій, що призвело до контрабанди психотропної речовини.
Стверджує, що ОСОБА_1 під час судового розгляду визнала вчинення нею певних діянь, проте заперечувала наявність у її діях ознак суспільної небезпечності, у зв`язку з чим твердження суду про заперечення вчинення нею суспільно небезпечних діянь не відповідає фактичним обставинам справи.
Зазначає, що апеляційний суд не дав належної оцінки тому, що послідовне заперечення ОСОБА_1 наявності в її діях умислу, спрямованого на контрабандне переміщення у змові з іншою особою заборонених препаратів, суперечить об`єктивному аналізу сукупності інших зібраних доказів, які є систематичними та узгоджуються між собою, а саме даних щодо вмісту міжнародного поштового відправлення, який не відповідав дійсності та був умисно спотворений з метою приховування заборонених препаратів; отримуючи поштове відправлення, ОСОБА_1 надала неправдиві свідчення щодо відправлення, яке надійшло в Україну із-за кордону; відсутність узгоджених дій між ОСОБА_1 та іншою особою, яка направила заборонені препарати на її ім`я та адресу;
Вказує, що судами надано необ`єктивну оцінку протоколу огляду мобільного телефону, належного ОСОБА_1, а також протоколу огляду комп`ютера, вилученого за місцем проживання ОСОБА_1, у яких зафіксовано процес узгодження дій вказаних осіб щодо контрабандного переміщення в Україну лікарського засобу " Золпідему".
Також зазначає, що висновки суду про відсутність у діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ст. 305 КК України, суперечать вимогам закону, є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи.
Крім того, стверджує, що апеляційний суд не усунув порушення, допущені судом першої інстанції при оцінці доводів ОСОБА_1 про те, що зміст протоколу огляду місця події не відповідає дійсності та спростовується показаннями свідків у суді, показаннями самої ОСОБА_1, а також тим фактом, що питання про відповідальність слідчого, який складав протокол, стороною захисту не ініціювалося.
Водночас прокурор вказує, що доцільність застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру підтверджується поясненнями експерта в судовому засіданні та висновком експерта, в якому зазначено про відсутність суспільної небезпеки ОСОБА_1 виключно щодо участі в судових засіданнях, проте експерт зазначив, що остання становить суспільну небезпеку навіть попри пасивний характер суспільної безпеки та потребує примусових заходів медичного характеру в обов`язковому порядку.
Стверджує, що апеляційний суд не усунув безпідставного обґрунтування районним судом свого рішення позицією, викладеною Верховним Судом у кримінальному провадженні №391/586/16-к, оскільки така позиція була застосована до правовідносин, які є суттєво відмінними.
Також прокурор зазначив, що судом першої інстанції було проголошено тільки резолютивну частину ухвали, а повний текст цього рішення не був невідкладно вручений учасникам провадження.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2020 року відмовлено в застосуванні примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_1, підозрюваної у вчиненні суспільно небезпечних діянь, передбачених ч. 2 ст.305, ч.2 ст.15, ч.2 ст.309 КК України. Закрито кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1, підозрюваної у вчинені суспільно небезпечних діянь, передбачених ч. 2 ст.305, ч.2 ст.15, ч.2 ст.309 КК України, на підставі ч.3 ст.513 КПК України.
Вирішено долю речових доказів.
За ухвалою Одеського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2020 року - без зміни.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрювалася в тому, що в період з грудня 2018 року по лютий 2019 року, перебуваючи в м. Одесі, вона встановила контакт з громадянином США ОСОБА_4 за допомогою всесвітньої телекомунікаційної мережі "Інтернет" та програмного додатку "Viber", домовилась про придбання для себе 90 таблеток із вмістом психотропної речовини "Золпідем" та про їх направлення із США до України в міжнародному поштовому відправленні із застосуванням заходів для приховування вмісту поштового відправлення з метою їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Усвідомлюючи незаконність своїх дій, з метою унеможливлення викриття її протиправної діяльності та уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_1 як одержувач доставки міжнародного поштового відправлення із вмістом психотропної речовини "Золпідем" повідомила громадянину США ОСОБА_4 неіснуючу адресу свого постійного проживання в м. Одесі та свої анкетні дані: "
АДРЕСА_1 на виконання попередньої домовленості та вказівок ОСОБА_1, громадянин США ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуваючи на території США, штат Арізона, м. Тусон, переслідуючи спільну з нею мету унеможливлення виявлення співробітниками митних органів таблеток із вмістом психотропної речовини при здійсненні митного контролю, придбав 90 таблеток блакитного кольору із вмістом психотропної речовини "Золпідем" масою 1,1 г та з відтиском "ZCR", які помістив до поліетиленового пакету, а потім коробку з компакт-диском (оптичний носій інформації DVD - "MIRACULOUS Blessing - PAT ROBERTSON"), та упакував до картонного конверта міжнародного поштового відправлення (далі - МПВ) №LA025323744US, у поштовій накладній вказав про вміст цього МПВ: DVDʼS (компакт-диск) та CANDY (цукерки).
Завершуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 06 травня 2019 року о 09:25 звернулася до відділення поштового зв`язку №44 ОД АТ "Укрпошта", де пред`явила свій паспорт і отримала міжнародне поштове відправлення №LA025323744US, в якому, як їй завідомо було відомо, знаходилось 90 таблеток із вмістом психотропної речовини "Золпідем", яке 25 лютого 2019 року переміщено нею у змові з громадянином США ОСОБА_4 через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Проте умисні злочинні дії ОСОБА_1 з незаконного придбання без мети збуту психотропної речовини "Золпідем" не були доведені до кінця з причин, що не залежалі від її волі, оскільки 01 березня 2019 року в зоні діяльності м/п "Спеціалізований" Київської міської митниці ДФС виявлено та вилучено 90 таблеток блакитного кольору з відтиском "ZCR" із вмістом психотропної речовини загальною масою 1,1 г, для вручення отримувачу вони були замінені дозволеними в обігу речовинами, а ОСОБА_1 була затримана 06 травня 2019 року о 09:50 співробітниками Служби безпеки України.
За викладених обставин ОСОБА_1 підозрювалася у вчиненні суспільно небезпечних діянь, передбачених ч.2 ст.305 КК України, - контрабанда психотропної речовини, тобто її переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю за попередньою змовою групою осіб у великому розмірі; передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.309 КК України, - закінчений замах на незаконне придбання психотропної речовини без мети збуту у великому розмірі.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник підтримав касаційну скаргу, прокурор просив залишити ухвалу без зміни, а касаційну скаргу без задоволення.
До касаційного суду надійшло запереченнязахисника Калашнікової Т.В. на касаційну скаргу прокурора, в якій вона просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вказану ухвалу залишити без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Положеннями ст.412 КПК України зазначено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Положеннями ст. 94 КПК України встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що прокурор, крім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та просить дати доказам іншу оцінку, ніж ту, яку надали суди першої та апеляційної інстанцій, тоді як перевірку цих обставин до повноважень Суду законом не віднесено.
Отже, суд касаційної інстанції виходить з фактичних обставин кримінального провадження, установлених судами, та не втручається у правильність проведеної оцінки доказів, зібраних у цьому провадженні.
З урахуванням меж перегляду Судом судових рішень та підстав для їх скасування або зміни, визначених у ч. 1 ст. 438 КПК України, касаційний перегляд здійснено в частині перевірки доводів, викладених у касаційній скарзі, щодо посилань на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.