Постанова
Іменем України
02 червня 2021 року
м. Київ
справа № 295/17812/18
провадження № 61-21395св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Русинчука М. М., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю "Асккорд", ОСОБА_3,
треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктор Ярославович, реєстраційна служба Житомирського міського управління юстиції,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20 червня 2019 року в складі судді Лєдньова Д. М. та на постанову Житомирського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року в складі колегії суддів Трояновської Г. С., Павицької Т. М., Миніч Т. І.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, ТОВ "Асккорд", ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В. Я., реєстраційна служба Житомирського міського управління юстиції про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позовні вимоги мотивував тим, що позивачу та його дочці ОСОБА_4 належала на праві власності квартира АДРЕСА_1 (по Ѕ частині). 27 червня 2012 року позивач подарував свою частку ОСОБА_4, яка 23 липня 2012 року продала квартиру ОСОБА_2 .
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 22 листопада 2013 року в справі № 295/4725/13 договір дарування Ѕ частину квартири від 27 червня 2012 року, укладений між позивачем та його дочкою, визнаний недійсним з моменту його вчинення та застосовано наслідки недійсності правочину.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 25 квітня 2014 року в справі № 295/2077/14 витребувано у ОСОБА_2 Ѕ частину квартири та повернуто у власність ОСОБА_1 ; скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на Ѕ частину квартири та зобов`язано реєстраційну службу Житомирського міського управління юстиції зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири.
Незважаючи на наявність рішення суду, яке набрало законної сили, ОСОБА_2 передав спірну квартиру у статутний капітал ТОВ "Асккорд", яке на підставі ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від 20 листопада 2015 року про визнання мирової угоди від 17 вересня 2015 року, укладеної між ТОВ "Асккорд" та ОСОБА_3, передало квартиру ОСОБА_3 в рахунок погашення 660 000 грн заборгованості ОСОБА_2 та ТОВ "Асккорд" перед ОСОБА_3 .
Вважаючи такі дії відповідачів незаконними, ОСОБА_1 в порядку частини першої статті 388 ЦК України просив витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ "Асккорд" Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 20 червня 2019 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ "Асккорд", ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В. Я., реєстраційна служба Житомирського міського управління юстиції про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 25 квітня 2014 року в справі № 295/2077/14, яке залишене без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2014 року, встановлено, що Ѕ частина квартири АДРЕСА_1 вибула з володіння ОСОБА_1 поза його волею, а тому позовні вимоги про витребування вказаної частини спірної квартири у ОСОБА_2 та повернення її у власність позивача із реєстрацією за ним права власності на Ѕ частину квартири підлягають задоволенню.
У справі № 295/2077/14встановлено, що спірне майно незаконно вибуло з володіння позивача та витребувано з володіння ОСОБА_2, а тому у ОСОБА_2 не було правана подальше відчуження такого майна, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач обґрунтовано посилається на пункт 3 частини першої статті 388 ЦК України, яка визначає право особи на витребування майна в тому разі, коли воно вибуло з володіння власника не з його волі. Разом з тим, володільцем майна на час розгляду справи є ОСОБА_3, проте позивач у позовній заяві просить витребувати майно у ТОВ "Асккорд", яке на час розгляду справи не є власником спірної квартири, а тому суд дійшов висновку, що вимоги до вказаної особи про витребування майна не ґрунтуються на вимогах закону.
Суд першої інстанції встановив, що ухвала Житомирського районного суду Житомирської області від 20 листопада 2015 року, якою визнано мирову угоду, укладену 17 вересня 2015 року між ТОВ "Асккорд" та ОСОБА_3, не відноситься до категорії судових рішень, за яким майно продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень (частина друга статті 388 ЦК України).
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Житомирського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення; рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20 червня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції обґрунтовано керувався нормами частин четвертої, п`ятої статті 82 ЦПК України, згідно яких обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 25 квітня 2014 року в справі № 295/2077/14 встановлено, що спірне майно вибуло з володіння ОСОБА_1 поза його волею та підлягає витребуванню від добросовісного набувача в порядку пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_2 не мав права в подальшому розпоряджатися Ѕ частиною спірної квартири.
Апеляційний суд установив, що посилання в апеляційний скарзі ОСОБА_3 на пункт 6 договору дарування від 27 червня 2012 року про те, що ОСОБА_1 подарував Ѕ частину квартири дочці ОСОБА_4 добровільно, без будь-яких погроз, примусу та насильства, на момент вчинення правочину був дієздатним та усвідомлював значення своїх дій, а це, на думку скаржника, означає наявність волі у позивача на відчуження Ѕ частини спірної квартири, що унеможливлює її витребування за статтею 388 ЦК України, є безпідставними, оскільки в іншій справі встановлено, що Ѕ частина квартири вибула з володіння ОСОБА_1 поза його волею, а відповідно до статті 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням в справі, не доказуються при розгляді іншої справи.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2019 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20 червня 2019 рокута постанову Житомирського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року, просить змінити мотиви відмови в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок суду в справі № 295/2077/14 про витребування майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 є оцінкою суду і не може вважитися преюдиційною обставиною у справі, що розглядається. Вказує, що дарування квартири позивачем здійснено добровільно, а визнання такого договору в судовому порядку недійсним не свідчить про відсутність волі ОСОБА_1 на відчуження належної йому Ѕ частини квартири, а тому підлягають виключенню із мотивувальних частини оскаржених судових рішень посилання на обставини про те, що квартира вибула із володіння ОСОБА_1 поза його волею.
Суди безпідставно дійшли висновку про те, що ухвала Житомирського районного суду Житомирської області від 20 листопада 2015 року, якою визнано мирову угоду, укладену між ТОВ "Асккорд" та ОСОБА_3, не може вважатися саме тим процесуальним рішенням, внаслідок якого здійснювався продаж квартири. Вказує, що 17 вересня 2015 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Асккорд" укладено мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, відповідно до умов якої в рахунок погашення заборгованості товариство передало заявнику спірну квартиру із статутного капіталу товариства. Мирова угода була подана до виконавчої служби та затверджена ухвалою суду, а тому відповідно до частини другої статті 388 ЦК України спірна квартира не може бути витребувана від добросовісного набувача, адже вона продана у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 24 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зупинення дії рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20 червня 2019 року, залишеного без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 були власниками по Ѕ частині квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26 червня 2012 року № НОМЕР_1 .
27 червня 2012 року ОСОБА_1 на підставі договору дарування подарував ОСОБА_4 належну йому Ѕ частину зазначеної квартири.
23 липня 2012 ОСОБА_4 відчужила вказану квартиру ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 22 листопада 2013 року, залишеним у цій частині без змін рішенням апеляційного суду Житомирської області від 23 грудня 2013 року, договір дарування від 27 липня 2012, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_4, визнаний недійсним з моменту його вчинення.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 25 квітня 2014 року, яке набрало законної сили 27 грудня 2014 року, в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції, ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Рогальська Р. І., приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В. Я. про витребування майна, скасування державної реєстрації та державну реєстрацію права власності позов ОСОБА_1 задоволено. Витребувано у ОСОБА_2 Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 та повернуто її у власність ОСОБА_1 ; скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на Ѕ частину вказаної квартири, набутої нею за договором дарування, укладеним 27 червня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ; скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на Ѕ частину квартири; зобов`язано реєстраційну службу Житомирського міського управління юстиції зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири.
Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що Ѕ частина квартири АДРЕСА_1 вибула з володіння ОСОБА_1 поза його волею, а тому позовні вимоги про витребування вказаної частини спірної квартири у ОСОБА_2 та повернення її у власність позивача з реєстрацією за ним права власності на Ѕ частину квартири підлягають задоволенню.
Суд у вказаній справі встановив, що в пункті 10 укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 27 червня 2012 року договору дарування Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 зазначено, що обдаровувана гарантує право довічного користування дарунком ОСОБА_1, а тому вона не мала права відчужувати Ѕ частину зазначеної квартири.
Відповідно до акта приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ "Асккорд", від 08 серпня 2014 року ОСОБА_2 передав квартиру АДРЕСА_1 як майновий внесок до статутного капіталу ТОВ "Асккорд" на підставі протоколу № 2 загальних зборів учасників зазначеного товариства від 08 серпня 2014 року.
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 20 листопада 2015 року визнано мирову угоду, укладену 17 вересня 2015 року між ТОВ "Асккорд" та ОСОБА_3 на виконання виконавчого листа Житомирського районного суду Житомирської області № 278\785\15 від 21 серпня 2015 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ТОВ "Асккорд" на користь ОСОБА_3 коштів у розмірі 660 000 грн, за умовами якої ТОВ "Асккорд" передало стягувачу Абрамчуку В. П. квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 22 лютого 2016 року проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за власником ОСОБА_3 на підставі мирової угоди, укладеної між ОСОБА_3 та ТОВ "Асккорд", ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від 20 листопада 2015 року, акту приймання-передачі від 02 грудня 2015 року.