1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

03 червня 2021 року

м. Київ

справа №459/3451/20

провадження №51-1339км21

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:

головуючої Яновської О. Г.,

суддів Бущенка А.П., Стефанів Н.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Сергійчук Л.Ю.,

прокурора Матюшевої О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року у кримінальному провадженні щодо

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Сокаля Львівської області, мешканки АДРЕСА_1, раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

1. Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 21 січня 2021 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК, на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження щодо неї на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК) закрито.

2. Органами досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачувалась у тому, що вона в один із днів квітня 2013 року за місцем проживання, маючи прямий умисел на виготовлення підробленого рішення суду, за допомогою оргтехніки кольорового відтворення зображень виготовила рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 20 березня 2013 року про визнання права власності за ОСОБА_1 щодо квартири АДРЕСА_2 та надала вказане рішення суду ОСОБА_1 .

3. Такі дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 358 КК.

4. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 21 січня 2021 року повернуто апелянту з посиланням на те, що вона як свідок, відповідно до вимог ч. 3 ст. 399 КПК, не має права подавати апеляційну скаргу.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

5. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року про повернення апеляційної скарги та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що ухвала апеляційного суду про повернення її апеляційної скарги суперечить приписам КПК й порушує її право на доступ до правосуддя.

Позиції учасників судового провадження

6. У судовому засіданні прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги.

7. Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

8. У касаційній скарзі ОСОБА_1 звертає увагу на те, що фактично у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 вона є потерпілою. Водночас, органами досудового розслідування її права в частині визнання потерпілою були порушені. Однак, суди як першої, так й апеляційної інстанції вказані порушення не усунули.

9. Крім того, на думку скаржника, апеляційний суд безпідставно повернув апеляційну скаргу з посиланням на те, що вона як свідок, відповідно до вимог КПК, не має права подавати апеляційну скаргу.

10. Водночас вищенаведені доводи є необґрунтованими з огляду на таке.

11. Так, об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК є встановлений законодавством порядок обігу і використання офіційних та деяких приватних документів, який забезпечує нормальну діяльність підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а також права і законні інтереси фізичних осіб, порядок документального посвідчення фактів, які мають юридичне значення.

12. Предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК, є: 1) посвідчення або інший офіційний документ, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією незалежно від форми власності, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, та який надає права або звільняє від обов`язків; 2) печатка, штамп, бланк підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, інші офіційні печатка, штамп або бланк.

13. Крім того, склад кримінального правопорушення, передбаченого вказаною нормою КК, є формальним. Тобто, наявність потерпілої особи не є обов`язковим елементом складу кримінальне правопорушення, передбаченого ст. 358 КК. Отже, ОСОБА_1 могла бути не визнана потерпілою у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2, яка обвинувачувалась у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК.

14. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).

15. Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.

16. Водночас, у своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддано допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

17. Відповідно до ст. 393 КПК апеляційну скаргу мають право подати: обвинувачений, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок, його законний представник чи захисник - в частині, що стосується інтересів обвинуваченого; обвинувачений, стосовно якого ухвалено виправдувальний вирок, його законний представник чи захисник - в частині мотивів і підстав виправдання; підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник; законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусового заходу виховного характеру, - в частині, що стосується інтересів неповнолітнього; законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру; прокурор; потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції; цивільний позивач, його представник або законний представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову; цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову; представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, - у частині, що стосується інтересів юридичної особи; фізична або юридична особа - у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів, документів, які були надані суду; третя особа - у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про спеціальну конфіскацію; викривач - у частині, що стосується його інтересів під час вирішення питання виплати йому винагороди як викривачу; інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.

18. Проте, положення КПК не передбачають можливості подання апеляційної скарги свідком у кримінальному провадженні.

19. Встановивши, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подана особою, яка не є потерпілою у даному кримінальному провадженні, а також не є особою, яка відповідно до ч. 1 ст. 393 КПК, має право подававати апеляційну скаргу на судове рішення у кримінальному провадженні, суд апеляційної інстанції вказав, що така скарга має бути повернута скаржниці.

20. Як убачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1 має статус свідка у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 .

21. Отже, суд апеляційної інстанції, повернувши ОСОБА_1 апеляційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2, дотримався вимог п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК.

22. Таким чином, ухвала Львівського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року відповідає вимогам ст. 419 КПК.

23. Ураховуючи те, що під час касаційного розгляду не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовними підставами для скасування або зміни судових рішень, касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів


................
Перейти до повного тексту