Постанова
Іменем України
(додаткова)
02 червня 2021 року
м. Київ
справа № 645/5927/18
провадження № 61-21787св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Дєгтярьова Ангеліна Володимирівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Кучерявий Олександр Іванович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Дєгтярьової Ангеліни Володимирівни, від імені якої діє адвокат Яценко Андрій Олексійович, про ухвалення у справі додаткового рішення,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Дєгтярьова А. В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Кучерявий О. І., про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Позовну заяву мотивовано тим, що її батьку ОСОБА_5 та його дружині ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18 січня 1999 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на 1/2 частини спірної квартири. Спадкоємцем першої черги після її смерті є ОСОБА_5, який прийняв спадкове майно, так як проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на спірну квартиру. Заповіту ОСОБА_5 не залишив.
Зазначала, що вона є єдиною спадкоємицею за законом першої черги після його смерті та звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, де їй роз`яснили, що спірна квартира ОСОБА_5 не належить, оскільки була відчужена ним та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дєгтярьовою А. В.
ОСОБА_7 є двоюрідною сестрою позивача, рідною племінницею батька позивача ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 продав ОСОБА_7 спірну квартиру, діючи від себе особисто та від імені ОСОБА_6 на підставі довіреності, посвідченої 26 лютого 2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дєгтярьовою А. В.
Позивач вважала, що зазначений договір купівлі-продажу є недійсним, оскільки ОСОБА_6 на час укладення оспорюваного договору померла, а ОСОБА_5 не мав права продавати частку квартири від свого імені, так як його частка в спірній квартирі не була визначена.
ОСОБА_5 до 06 вересня 2015 року жив в указаній квартирі, та був у ній зареєстрований.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 18 березня 2014 року між ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дєгтярьовою А. В.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 травня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Додатковим рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13 червня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Дєгтярьової А. В. 14 750,00 грн судових витрат.
Постановою Харківського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 травня 2019 року та додаткове рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13 червня 2019 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 03 березня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 травня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 залишено без змін.
Додаткове рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13 червня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року в частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат змінено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Дєгтярьової А. В. судові витрати у розмірі 5 000,00 грн, понесені нею на правничу допомогу.
Поновлено виконання додаткового рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13 червня 2019 року та постанови Харківського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року в незміненій частині.
15 березня 2021 року представник приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Дєгтярьової А. В. адвокат Яценко А. О. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 645/5927/18, у якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Дєгтярьової А. В. судові витрати за надання правової допомоги адвокатом, а саме за складання відзиву на касаційну скаргу, у сумі 4 375,00 грн.
Від учасників справи заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення не надходили.
Вирішуючи питання про можливість розподілу у справі судових витрат за поданою заявою, Верховний Суд дійшов наступного висновку.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У пункті 53 додаткової постанови від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Зазначене узгоджується із положенням частини першої статті 182 ЦПК України про те, що учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань при розгляді справи судом.
Тобто саме зацікавлена сторона повинна вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
У матеріалах касаційного провадження наявний договір про надання правової допомоги від 15 листопада 2017 року, укладений між Адвокатським бюро "Андрій Яценко" в особі керуючого Яценко А. С. та третьою особою у справі - приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дєгтярьовою А. В.
Зі змісту відзиву на касаційну скаргу, поданого до суду у січні 2020 року, відомо, що представник Дєгтярьової А. В. адвокат Яценку А. О. заявляв про необхідність вирішення питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з поданням відзиву.
До заяви про ухвалення додаткового рішення, поданої 15 березня 2021 року, представник приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Дєгтярьової А. В. адвокат Яценко А. О. додав додаткову угоду від 11 січня 2020 року, укладену з Дєгтярьової А. В., відповідно до якої сторони погодили розмір гонорару як складової частини вартості послуг адвоката у сумі 1 250,00 грн за одну годину професійної правничої (правової) допомоги. Також заявником надано суду акт приймання-передачі виконаних робіт із надання професійної правничої (правової) допомоги із наведеним розрахунком витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги у справі № 645/5927/18, від 13 січня 2020 року. Згідно з указаним актом робота адвоката в частині спростування доводів касаційної скарги щодо оскарження рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 травня 2019 року та постанови Харківського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року по суті позовних вимог становить 3 750,00 грн (кількість витраченого адвокатом часу 3 год.), робота в частині спростування доводів касаційної скарги щодо додаткового рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13 червня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року в частині оскарження розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу - 625,00 грн (0,5 год.). В цілому, надані адвокатом третій особі у справі послуги за вказаним актом приймання-передачі виконаних робіт стосуються написання відзиву на касаційну скаргу.
Прибуткового касового ордеру та квитанцію до прибуткового касового ордеру про сплату Дєгтярьовою А. В. адвокату Яценку А. О. грошових коштів у вигляді гонорару за надані послуги матеріали додаткової заяви не містять.
Постанова Верховного Суду у цій справі ухвалена 03 березня 2021 року.
Як зазначено вище, заяву про ухвалення додаткового рішення у справі представник приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Дєгтярьової А. В. адвокат Яценко А. О. подав до суду лише 15 березня 2021 року, тобто з пропуском строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
Поряд з цим, акт виконаних робіт, укладений між Дєгтярьовою А. В. та адвокатом Яценком А. О., датовано 13 січня 2020 року.
У заяві про ухвалення додаткового рішення представник приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Дєгтярьової А. В. адвокат Яценко А. О. порушує питання про поновлення вказаного строку.
Причиною несвоєчасного подання доказів вартості наданих послуг заявник зазначає те, що про існування постанови Верховного Суду від 03 березня 2021 року йому стало відомо лише 12 березня 2021 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Зазначене підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, які містяться у відкритому доступі, відповідного до яких постанову Верховного Суду від 03 березня 2021 року було зареєстровано та оприлюднено 12 березня 2021 року.
Колегія суддів вважає зазначені причини пропуску строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, поважними.
Отже, оскільки заявником надано суду докази детального опису виконаної адвокатом роботи та її вартості, вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Дєгтярьової А. В. витрат на правову допомогу адвоката Яценка А. О. у розмірі 4 375,00 грн за подання відзиву на касаційну скаргу підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 133, 137, 141 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду