Постанова
Іменем України
02 червня 2021 року
м. Київ
справа № 707/714/15-ц
провадження № 61-2584св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (у ході розгляду справи змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк"),
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 05 листопада 2020 року у складі судді Смоляра О. А. та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 січня 2021 рокуу складі колегії суддів: Василенко Л. І., Єльцова В. О., Карпенко О. В., та Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на постанову Черкаського апеляційного суду від 26 січня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 25 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № CSHSGA00000002.
Згідно з умовами договору банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 25 503 доларів США на термін до 25 квітня 2018 року, а вона зобов`язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором.
Банк свої зобов`язання виконав у повному обсязі, а саме надав кредит у розмірі визначеному договором, проте ОСОБА_1 було порушено умови кредитного договору щодо строків та порядку повернення кредитних коштів, внаслідок чого станом на 10 березня 2015 року виникла заборгованість за кредитним договором у сумі 20 755,30 доларів США, яка складається з: 18 618,34 доларів США - заборгованість за кредитом; 1 018,48 доларів США - заборгованість з процентів за користування кредитом; 45,49 доларів США - заборгованість з комісії за користування кредитом; 73,69 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, а також штрафи: 11,50 доларів США (фіксована частина), 987,80 доларів США (процентна складова).
У забезпечення виконання зобов`язання за вказаним договором між ОСОБА_2 та банком укладено договір поруки.
Відповідно до умов договору поруки, а саме пункту 5, банком було направлено на адресу відповідачів письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов`язань за договором CSHSGA00000002.
Зазначало, що відповідачі мають солідарно відповідати по кредитним зобов`язанням, проте відповідачі у добровільному порядку не виконали вимоги банку про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором,
Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 на свою користь заборгованість у розмірі 20 743,80 доларів США та 250 грн штрафу за кредитним договором від 25 квітня 2008 року CSHSGA00000002.
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до АТ КБ "ПриватБанк" про розірвання кредитного договору.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що умови кредитного договору не містять необхідної, повної та достовірної інформації про продукцію, а саме про її ціну, що спричинило придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, що є підставою для розірвання кредитного договору на підставі пункту 1 частини сьомої статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів".
Зазначала, що умови кредитного договору містять суперечності щодо суми кредиту, суми винагород та відсотків, розміру реальної процентної ставки, оскільки не відповідають умовам кредитного договору. Зокрема, договір містить різний розмір суми кредиту, різний розмір сукупної переплати позичальника за відсотками і винагородами, різний розмір реальної процентної ставки за кредитом, а розмір щомісячного платежу не відповідає дійсності.
Також вказувала, що у кредитному договорі відсутня інформація про вартість всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до цих правил, відсутнє значення подорожчання кредиту, розрахунок якого здійснюється шляхом підсумовування всіх платежів пов`язаних з наданням кредиту.
Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд розірвати кредитний договір від 25 квітня 2008 року № CSHSGA00000002, укладений між нею та ПАТ КБ "ПриватБанк" в особі філії "Черкаське головне регіональне управління Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк".
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 02 липня 2015 року провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 закрито на підставі пункту 6 частини першої статті 205 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи районним судом).
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 08 липня 2015 року позов АТ КБ "ПриватБанк" та зустрічний позов ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження для спільного розгляду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 05 листопада 2020 року позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 20 428,80 доларів США, яка складається з: 1 568,34 доларів США - тіло кредиту, 887,66 доларів США - відсотки, штраф - 972,80 доларів США та штраф у розмірі 250 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що доводи ОСОБА_1 по зустрічному позову про наявність обставин для розірвання кредитного договору на підставі пункту 1 частини сьомої статті Закону України "Про захист прав споживачів" є необґрунтованими. Відсутні підстави для невизнання судом дійсності положень, укладеного між сторонами кредитного договору, а отже умови кредитного договору є дійсними і мають виконуватись його сторонами належним чином.
Щодо позовних вимог банку, то суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок суми заборгованості відповідача станом на 10 березня 2015 повно відображає розмір кредитної заборгованості боржника перед банком та належно обґрунтовує заявлені у позові вимоги.
Разом з тим, заявлені позовні вимоги та наведений позивачем розрахунок розміру заборгованості в обґрунтування позовних вимог, свідчать, що датою вимоги банку про дострокове повернення кредитної заборгованості є 10 березня 2015 року і саме від цієї дати припиняється право позивача на нарахування процентів за користування кредитом.
Сума заборгованості підлягає стягненню у тій самій валюті, в якій надавався кредит (долар США).
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 26 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 05 листопада 2020 року в частині задоволених позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 25 квітня 2008 року № CSHSGA00000002 станом на 11 березня 2015 року у розмірі 1 297,59 доларів США, яка складається з: 168,62 доларів США - заборгованість за кредитом, 935,22 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 45,49 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 75,42 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.
У задоволенні решти позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що будь-яких обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 на момент укладання кредитного договору була обмежена в отриманні будь-якої інформації щодо всіх умов кредитування, їх змісту та наслідків, пов`язаних з неналежним їх виконанням, судом не встановлено, адже підписуючи спірний договір вона мала можливість ознайомитись з його умовами та протягом семи років частково виконувала умови договору, а три платежі були здійснені нею вже після пред`явлення їй вимоги банком у березні 2015 року.
Крім того, ОСОБА_1 не довела повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених договором, а тому її доводи про недоведеність надання банком кредитних коштів є необґрунтованими. При цьому, з розрахунку заборгованості та виписки погашеннях за кредитом вбачається, що вона здійснювала погашення кредитної заборгованості, хоча і систематично порушувала умови договору, що свідчить про визнання нею боргу за кредитним договором і обов`язків, які виникли з цього договору, презумпція правомірності якого не спростована.
При цьому, у порушення вимог договору та Закону України "Про захист прав споживачів" банк звернувся до суду через 20 днів після направлення (а не отримання) відповідної вимоги боржнику, хоча законом визначено, що за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла банк має відповідне право після спливу шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця.
Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, а також з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц (провадження № 14-680цс19), апеляційний суд дійшов висновку, що строк виконання основного зобов`язання за кредитним договором від 25 квітня 2008 року не настав, тому банк звернувся до суду із вимогою про стягнення повної вартості кредиту передчасно.
Проте, враховуючи, що на момент звернення банку в суд у ОСОБА_1 була наявною прострочена заборгованість за кредитом, яка становила 1 297,59 доларів США, то саме вказана сума заборгованості підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь банку.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2021 року до Верховного Суду, АТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 05 листопада 2020 року.
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк", мотивована тим, що висновки апеляційного суду про обов`язкову досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитом в повному обсязі є безпідставними, оскільки порушують Конституційне право банку обирати на власний розсуд не заборонений законом спосіб свого захисту, а саме право на судовий захист.
Вказує, що норми Конституції України, зокрема частина друга статті 124, не містять застережень щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору.
Вказує, що висновки апеляційного суду суперечать практиці Верховного Суду, зокрема, постановам Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 914/2649/17 (провадження № 12/216гс18) та від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц, постановам Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 133/1195/16-ц (провадження № 61-23848св18), від 23 червня 2020 року у справі № 910/5561/19.
Касаційна скарга ОСОБА_1, мотивована тим, що суд першої інстанції грубо порушив норми процесуального права, а саме не взяв до уваги клопотання її представника про залишення зустрічного позову без розгляду, а також розглянув справу без належного її повідомлення, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд до цього суду.
Вказує, що суди не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, не дослідивши та не оцінивши всіх наявних у матеріалах справи доказів.
Крім того, вважає, що суди надали неправильну оцінку доказам у справі, зокрема висновкам судових експертиз.
Також зазначає, що судами не було враховано заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності.
Посилається, що судами було незаконно стягнуто з неї комісію, у той час як це є нікчемною умовою.
Суд стягнув пеню у доларах США, яка повинна оплачуватися виключно у гривнях, не застосував скороченої позовної давності до вимог про стягнення неустойки.
Також вважає, що спірний кредитний договір був укладений невідомою юридичною особою (юридичної особи під назвою "ПриватБанк" не існувало взагалі), крім цього від імені цієї юридичної особи діяла невідома особа, зазначена в преамбулі, а саме ОСОБА_3 . Тому, сторонами не була дотримана письмова форма договору, що є істотною умовою кредитного договору, а договір № CSHSGA00000002 від 25 квітня 2008 року є неукладеним. При цьому, суди повністю проігнорували вказані її доводи, не надавши їм правової оцінки.
Крім того, кредитний договір не містить істотної умови, а саме дати видачі кредиту, строку дії договору, а графік погашення кредиту не містить інформації щодо вартості всіх супутніх послуг, кредитні кошти їй надані не були, що не враховано судами першої та апеляційної інстанцій.
Зауважує, що суди керувалися розрахунком заборгованості, наданим банком, проте він не є первинним бухгалтерським документом та не може підтверджувати виданих та сплачених коштів боржником.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційні скарги
У квітні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк", в якому вказує, що її доводи є безпідставними, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а її касаційну скаргу задовольнити.
У травні 2021 року АТ КБ "ПриватБанк", подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому вказує, що її доводи є надуманими та необґрунтованими, тому просить залишити її касаційну скаргу без задоволення, а касаційну скаргу банку задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1
13 квітня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2021 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
25 квітня 2008 року ОСОБА_1 та ЗАТ КБ "ПриватБанк" уклали кредитний договір № CSHSGA00000002.
Згідно з пунктом 8.1 кредитного договору банк зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 25 квітня 2008 року до 25 квітня 2028 року включно, у вигляді непоновлюваної лінії у розмірі 25 503 доларів США на наступні цілі: 20 000 доларів США - на споживчі цілі; 400 доларів США - на сплату винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту; 143 доларів США - страхування майна; 100 доларів США - особисте страхування; 4 860 доларів США - на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених пунктами 2.1.3, 2.2.7 кредитного договору, - зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,04 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 2 % від суми виданого кредиту у момент його надання, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 0,96 % річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно з пунктом 7.2 договору.
Період сплати встановлений з 25 по 31 число кожного місяця шляхом надання позичальником банку коштів (щомісячний платіж) у сумі 251,12 доларів США згідно з графіком погашення кредиту, який є додатком 2 до кредитного договору.
Відповідно до пункту 2.2.7 кредитного договору сплата страхових платежів за рахунок кредитних коштів може здійснюватись банком лише у випадку "неподання позичальником банку підтверджуючого документа про сплату чергових страхових платежів по погодженим з банком договорам страхування".
Пунктом 2.3.3 кредитного договору визначено право банку, у випадку порушення позичальником зобов`язань передбачених умовами даного договору, розірвати договір в судовому порядку. При цьому, в останній день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, винагороду і відсотки за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за договором. Згідно зі статтею 651 ЦК України здійснити одностороннє розірвання кредитного договору шляхом надсилання позичальнику відповідного повідомлення. У зазначену в повідомленні дату договір вважається розірваним. При цьому, в останній день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, винагороду і відсотки за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за договором.
У випадках затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць позичальник має право повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, винагороду, відсотки за фактичний строк його користування, в повному обсязі виконати інші зобов`язання за договором протягом 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про таку вимогу банку, а якщо протягом цього періоду позичальник усуне порушення умов договору, то вимога банку втрачає чинність.
Згідно з пунктом 5.3 кредитного договору сторони передбачили, що у випадку порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених кредитним договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн + 5 % від суми позову.
Відповідно до пункту 8.1.2 кредитного договору у разі порушення зазначених термінів оплати на 120 календарних днів, то сторони дійшли згоди вважати строком повернення кредиту (залишку заборгованості по кредиту), відсотків, винагороди, пені (в повному обсязі) останній день місяця, в якому відбулось порушення термінів оплати на 120 календарних днів.
У додатку 1 до кредитного договору вказано, що загальна вартість кредиту становить 39 625,80 доларів США, з відображенням загальної суми процентів та винагород, реальної процентної ставки (13,55 %) та витрат, пов`язаних із оформленням договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Згідно з додатком 2 до кредитного договору схематично відображений графік погашення кредиту із визначенням розміру щомісячних платежів та порядком їх зарахування на погашення заборгованості по тілу кредиту, процентам за користування кредитом, винагороди за резервування фінансових ресурсів.
Відповідно до заяви на видачу готівки від 25 квітня 2008 року, на виконання умов кредитного договору від 25 квітня 2008 року, ОСОБА_1 отримала грошові кошти у розмірі 20 000 доларів США.
У забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором від 25 квітня 2008 року між ОСОБА_4 та банком укладено договір поруки від 25 квітня 2008 року № CSHSGA00000002, згідно з умовами якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
25 квітня 2008 року між ОСОБА_4 та банком укладено іпотечний договір, згідно з яким іпотекодавцем надано нерухоме майно в забезпечення виконання зобов`язань іпотекодавця перед іпотекодержателем, через що іпотекодержатель має право в разі невиконання іпотекодавцем зобов`язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.
На виконання вимог пункту 2.2.7 кредитного договору між ЗАТ СК "Інгосстрах" та ОСОБА_1 укладено договір особистого страхування від 25 квітня 2008 року № CSHSLK00000002, а між ЗАТ СК "Інгосстрах" та ОСОБА_2 - договір страхування майна (предмет іпотеки) від 25 квітня 2008 року.
11 березня 2015 року банком складено повідомлення № 30.1.0.0/2-370 на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Із змісту вимоги вбачається, що у зв`язку із порушенням вимог договору, ОСОБА_1 не погашала заборгованість по кредиту та відсоткам за його використання, у зв`язку із чим виникла заборгованість у розмірі 1 297,59 доларів США, яка складається з: 168,62 доларів США - заборгованість за кредитом, 935,22 доларів США - заборгованість з процентів за користування кредитом, 45,49 доларів США - заборгованість з комісії за користування кредитом, 75,42 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. Банк попередив, що у разі не погашення простроченої заборгованості за договором у термін не пізніше 5 календарних днів з дати одержання цього повідомлення, ним буде поставлено питання про повернення суми кредиту у повному обсязі, а також нараховані проценти та штрафні санкції.
Вказане повідомлення, згідно з реєстром згрупованих поштових відправлень-рекомендованих листів, претензій до боржників 21 березня 2015 року надіслано на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку.
Згідно з уточненим банком розрахунком заборгованості, станом на 10 березня 2015 року розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором складає 20 743,80 доларів США (18 618,34 доларів США - заборгованість за тілом кредиту; 1 018,48 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом; 45,49 доларів США - заборгованість з комісії за користування кредитом; 73,69 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 987,80 доларів США - штраф (процентна складова) у розмірі 5 % від загальної заборгованості за кредитним договором) та 250 грн штрафу (фіксована складова).
З огляду на виписки за кредитним договором за період з 25 квітня 2008 року до 20 квітня 2015 року, ОСОБА_1 систематично допускала порушення умов повернення кредиту, тобто строків та розмірів внесення щомісячних платежів. При цьому, після пред`явлення вимоги банком, ОСОБА_1 23 березня 2015 року сплатила 100 доларів США, 01 квітня 2015 року сплатила 100 доларів США та 03 квітня 2015 року сплатила 100 доларів США на виконання умов кредитного договору.
Відповідно до висновка експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 09 лютого 2016 року № 1609, дослідити дійсний розмір заборгованості на дату складання висновку не вдалося за можливе, у зв`язку з недостатньою кількістю виписок по рахункам ОСОБА_1 .
Згідно з висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 15 червня 2018 року № 4358/4359/17-32, підпис від імені ОСОБА_1 у наданому на дослідження документі виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів. Підпис від імені ОСОБА_1 під текстом заяви на видачу готівки від 25 квітня 2008 року № 3 у графі "Отримувач" виконаний ймовірно, ОСОБА_1 .
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 15 травня 2020 року № 31435/31436/19-32, підпис від імені ОСОБА_1 у наданому на дослідження документі виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів. Підпис від імені ОСОБА_1 під текстом заяви на видачу готівки від 25 квітня 2008 року № 3 у графі "Отримувач" виконаний ОСОБА_1 .