Постанова
Іменем України
03 червня 2021 року
м. Київ
справа № 761/9900/19
провадження № 61-11116св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державний реєстратор Тарасенко Ігор Миколайович, Комунальне підприємство "Реєстраційне бюро м. Києва", Акціонерне товариство "Альфа-Банк", третя особа: ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Оніщука М. І., Крижанівської Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась із позовом до Державного реєстратора Тарасенка І. М., Комунального підприємства "Реєстраційне бюро м. Києва" (далі - КП "Реєстраційне бюро м. Києва", Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк"), третя особа - ОСОБА_2, про визнання дій щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки неправомірними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження, визнання договору іпотеки припиненим.
Позов мотивований тим, що 17 травня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "УКРСОЦБАНК" (далі - АКБСР "УКРСОЦБАНК") та ОСОБА_2 укладений договір про надання невідновлювальної кредитної лінії №10-29/3182, за яким останній отримав кредит в межах максимального ліміту заборгованості до 230 000,00 доларів США.
В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 між ОСОБА_1 та банком укладений іпотечний договір № 02-10/1599 від 17 травня 2007 року.
Відповідно до умов іпотечного договору позивач передала в іпотеку банку належну їй квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 07 грудня 2018 року відмовлено у задоволенні позову ПАТ ""УКРСОЦБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Незважаючи на вказані обставини, 06 лютого 2019 року Державним реєстратором КП "Реєстраційне бюро" міста Києва Тарасенком І. М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна були внесені відомості на підставі рішення № 45419480 від 07 лютого 2019 року, завдяки яким ПАТ "УКРСОЦБАНК" стало власником квартири, що перебувала в іпотеці. Вважає, що дії реєстратора були вчинені з порушенням вимог законодавства.
Заява про вчинення реєстраційних дій була подана на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, рішення було прийнято за цією ж адресою, а квартира була переоформлена за адресою: АДРЕСА_1 .
З урахуванням уточнених позовних вимог просила:
визнати протиправними дії державного реєстратора Тарасенка І. М., КП "Реєстраційне бюро" м. Києва" та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45419480 від 07 лютого 2019 року, яким за АТ "Альфа-Банк" зареєстровано право власності на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 125,70 м. кв., номер запису про право власності 30193383 зареєстроване 06 лютого 2019 року, та поновити відомості в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме, запис про право власності на квартиру АДРЕСА_1 за нею;
визнати іпотечний договір № 02-10/1599 від 17 травня 2007 року припиненим з 09 квітня 2014 року і зобов`язати реєстраційні органи зняти заборони на відчуження предмета іпотеки, виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження предмета іпотеки та виключити з Державного реєстру іпотек запис про обтяження іпотекою квартири, яка є предметом іпотеки за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 до державного реєстратора Тарасенка І. М., КП "Реєстраційне бюро м. Києва", АТ "Альфа Банк", третя особа: ОСОБА_2, про визнання дій щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки неправомірними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження, визнання договору іпотеки припиненим, задоволено.
Визнано протиправними дії державного реєстратора Тарасенко І. М., КП "Реєстраційне бюро", м. Києва та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 45419480 від 07 лютого 2019 року, час винесення 16:53:48 год.), яким за АТ ""УКРСОЦБАНК" зареєстровано право власності на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 125,70 м.кв. номер запису про право власності 30193383, зареєстроване 06 лютого 2019 року, шляхом поновлення відомостей в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме, запис про право власності на квартиру АДРЕСА_1 за позивачем ОСОБА_1 .
Визнано іпотечний договір № 02-10/1599 від 17 травня 2007 року припиненим з 09 квітня 2014 року, у зв`язку з чим виключити з Державного реєстру іпотек запис про обтяження квартири за адресою: АДРЕСА_1 та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження вищевказаного предмету іпотеки.
Вирішено питання щодо стягнення судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07 грудня 2018 року встановлено, що у зв`язку з перенесенням строків виконання зобов`язань, договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 10-29/3182 від 17 травня 2007 року припинив свою дію 09 квітня 2014 року, з моменту внесення останнього платежу. Відтак, договір іпотеки № 02-10/1599 від 17 травня 2007 року також припинив свою дію з 09 квітня 2014 року. На момент звернення стягнення на предмет іпотеки діяла встановлена Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" заборона на виконання рішень суду про звернення стягнення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє від імені та в інтересах АТ "Альфа-Банк", задоволено частково.
Скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 лютого 2020 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання іпотечного договору № 02-10/1599 від 17 травня 2007 року припиненим з 09 квітня 2014 року, та виключення з Державного реєстру іпотек запису про обтяження квартири за адресою: АДРЕСА_1 та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження вищевказаного предмету іпотеки, та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання Іпотечного договору № 02-10/1599 від 17 травня 2007 року припиненим з 09 квітня 2014 року, та виключення з Державного реєстру іпотек запису про обтяження квартири за адресою: АДРЕСА_1 та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження вищевказаного предмету іпотеки.
В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 лютого 2020 року залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині визнання іпотечного договору припиненим та виключення записів із реєстрів, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. ОСОБА_1 не було доведено виконання ОСОБА_2 всіх своїх зобов`язань за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №10-29/3182 від 17 травня 2007 року. Як вбачається зі змісту рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 грудня 2018 року, у задоволенні вимог ПАТ "УКРСОЦБАНК" до ОСОБА_2 суд відмовив у зв`язку зі спливом позовної давності, оскільки за умовами договору у зв`язку з простроченням внесення чергових платежів, для ОСОБА_2 настав обов`язок достроково погасити заборгованість до 09 вересня 2008 року, а з позовом до суду банк звернувся лише 21 листопада 2016 року. З урахуванням статті 17 Закону України "Про іпотеку" закінчення строків кредитування, не може бути підставою для припинення іпотеки. Відтак, у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання припиненим іпотечного договору № 02-10/1599 від 17 травня 2007 року з 09 квітня 2014 року, виключення з Державного реєстру іпотек запису про обтяження квартири за адресою: АДРЕСА_1, та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження вищевказаного предмету іпотеки.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У липні 2020 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року в частині скасування рішення Шевченківського районного суду від 12 лютого 2020 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що у позивача та третьої особи на момент звернення стягнення не було боргових зобов`язань перед банком. Основне зобов`язання, яке виникло на підставі договору № 10-29/3182 від 17 травня 2007 року і було забезпечено іпотекою, припинилось (строк користування кредитом сплив 09 вересня 2008 року), відповідно і іпотечний договір № 02-10/1599 від 17 травня 2007 року припинив свою дію. Апеляційний суд не застосував висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі № 6-118цс16. За відсутності обґрунтованої заборгованості позичальника та вимог кредитора з припиненням основного зобов`язання іпотека припиняється.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання припиненим іпотечного договору та виключення записів з реєстрів, в іншій частині не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 761/9900/19, витребувано справу з суду першої інстанції.
У жовтні 2020 року матеріали цивільної справи № 761/9900/19 надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 24 вересня 2020 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі № 6-118цс16).
Фактичні обставини
Суди встановили, що 17 травня 2007 між АКБСР "УКРСОЦБАНК" та ОСОБА_2 укладений договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 10-29/3182, за яким ОСОБА_2 отримав грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах максимального ліміту заборгованості до 200 000,00 доларів США з графіком повернення кредиту, передбаченим пунктом 1.1.2 договору кредиту до 16 травня 2022 року зі сплатою 13% річних.
31 липня 2007 року між АКБСР "УКРСОЦБАНК" та ОСОБА_2 укладена додаткова угода № 1 про внесення змін до договору кредиту, якою встановлена сума максимального ліміту до 230 000,00 доларів США.
В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором між АКБСР "УКРСОЦБАНК" та ОСОБА_1 був укладений Іпотечний договір № 02-10/1599 від 17 травня 2007 року. Відповідно до умов даного договору ОСОБА_1 передала в іпотеку банку квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 . Згідно вказаного договору іпотечний договір діє до припинення основного зобов`язання за кредитним договором.
На підставі іпотечного договору на квартиру, що є предметом іпотеки, накладено обтяження: номер запису про обтяження № 30193839 від 17 травня 2007 року, реєстраційний номер обтяження № 4973804 від 17 травня 2007 року, реєстраційний № 4986446 від 21 травня 2007 року Державному реєстрі іпотек, запис про іпотеку № 30193424 від 21 травня 2017 року.
21 листопада 2016 року ПАТ "УКРСОЦБАНК" звернулось із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_2 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07 грудня 2018 року було відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ "УКРСОЦБАНК" до ОСОБА_2 у зв`язку зі спливом позовної давності.
15 вересня 2017 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А. М. на адресу ОСОБА_1 направлена вимога про усунення порушень кредитного договору із попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки.
03 листопада 2017 року ОСОБА_1 направила нотаріусу повідомлення, в якому вказала на безпідставність вимоги банку про усунення порушень договору.
06 лютого 2019 року Державним реєстратором КП "Реєстраційне бюро" міста Києва Тарасенко І. М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесені відомості відповідно до рішення № 45419480 від 07 лютого 2019 року, на підставі якого за ПАТ "УКРСОЦБАНК" зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .