ПОСТАНОВА
Іменем України
08 червня 2021 року
м. Київ
справа №360/3326/18
адміністративне провадження №К/9901/12117/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянувши у письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2
на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 (суддя Басова Н.М.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 (колегія у складі суддів Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., Ястребової Л.В.)
у справі №360/3326/18
за позовом ОСОБА_2
до Головного управління Національної поліції в Луганській області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 22.10.2018 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у задоволені заяви стосовно підготовки та подання до органів Пенсійного фонду документів для призначення пенсії позивачу за вислугу років;
- зобов`язати відповідача підготувати та направити до органів Пенсійного фонду необхідні документи для призначення позивачу пенсії за вислугу років.
2. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05.12.2018, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019, у задоволенні позову відмовлено.
3. 02.05.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на зазначені судові рішення. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
4. Ухвалою Верховного Суду від 23.05.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником бойових дій.
6. Відповідно до довідки ГУНП в Луганській області від 09.02.2016, позивач у період з 10.08.1998 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ; з 07.11.2015 по 29.04.2016 проходив службу в Національній поліції.
7. Позивача звільнено з Національної поліції на підставі п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" за власним бажанням, що підтверджується наказом від 29.04.2016 №281 о/с та рапортами.
8. Відповідно до витягу з наказу від 29.04.2016 №281 о/с, вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні складає - 21 рік 08 місяців 29 днів
9. 07.09.2018 позивач звернувся до ГУНП в Луганській області із заявою, в якій просив змінити пункт наказу від 29.04.2016 №281 о/с в частині зарахування вислуги років на день звільнення з урахуванням календарного та пільгового обчислення підполковника поліції ОСОБА_2, а також з метою реалізації конституційного права на пенсію, відповідно до вимог ч.1 ст.1, ст.12, ст.17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", п.4.1.6 Постанови Верховної Ради України від 16.12.1993 №3720 та п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, позивач просив відповідача зарахувати йому пільгову вислугу років до періоду часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, скласти відповідний розрахунок вислуги років, передбачений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), а також повідомити його про право на призначення пенсії за вислугу років згідно п. "а" ч.1 ст.12 вищевказаного Закону, з урахуванням пільгової вислуги років.
10. Згідно витягу з наказу від 28.09.2018 №456 о/с частково змінено пункт наказу ГУНП в Луганській області від 29.04.2016 №281 о/с в частині зарахування до вислуги років на пільгових умовах (без урахування календарної вислуги) при звільнені зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_2 складає 05 років 04 місяці 01 день.
11. Листом №3659/111/19-2018 від 01.10.2018 відповідач надав відповідь, в якій зазначив про відсутність у ГУНП в Луганській області правових підстав для підготовки документів необхідних для призначення позивачу пенсії за вислугу років, передбаченої п. "а" ч.1 ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" і направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області. При цьому виходив з того, що вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні складає лише 21 рік 08 місяців 29 днів, чого недостатньо для отримання права на пенсію за вислугу років згідно вказаного Закону.
12. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
13. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" йому до вислуги років для призначення пенсії потрібно зарахувати вислугу років на пільгових умовах 05 років 04 місяці 01 день. Таким чином, на думку позивача, його вислуга на день звільнення повинна складати 27 років 01 місяць.
14. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на відсутність у позивача права на призначення пенсії за вислугу років з урахуванням пільгової вислуги років, оскільки останній не має встановленої пунктом "а" частини першої статті 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ календарної вислуги років, що складає 22 роки та 6 місяців і більше.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди керувалися тим, що Законом №2262-XII передбачено, що пенсія за вислугу років призначається за наявності 22 календарних роки та 6 місяців, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.
16. За висновком суду апеляційної інстанції пільгова вислуга років позивача має значення для визначення відсотку розміру пенсії позивача від його грошового забезпечення, відповідно до ст.13 Закону № 2262-XII, за умови наявності права на призначення пенсії за вислугу років, а не для призначення такої пенсії.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами норм матеріального права.
18. Скаржник зазначає, що пільговий стаж позивача повинен включатися до загального стажу служби та розраховуватися відповідно до вимог абз. 27 пп. "в", абз. 4 пп. "г" п. 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їх сімей" від 17.07.1992 № 393.
Із аналізу Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 393 випливає, що останні не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугу років від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги. Нормами не встановлено виключень про те, що роки вислуги в пільговому розрахунку не можуть застосовуватися до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії, а впливають лише на розмір пенсії.
Також, позивач посилаючись на висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 11.12.2007 (справа 21-115во07) та від 14.10.2008 (справа № 21-1579во07) зазначає про необхідність застосування Закону № 2262-ХІІ у поєднанні з положеннями Порядку № 393 для певної категорії осіб, під яку він підпадає, а тому пенсію за вислугу років можна призначати таким особам при наявності як календарної вислуги років, так і вислуги років, обчисленої на пільгових умовах.
19. 07.06.2019 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу. Відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.