ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2021 року
м. Київ
справа № 520/874/19
адміністративне провадження № К/9901/30186/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
секретар судового засідання Кривда В.І.,
представники: позивача - Ігнатенко О.О., відповідача - Лантушенко Г.В.,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехніка+" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області (процесуальний правонаступник - Головне управління ДПС у Харківській області) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 (суддя Мороко А.С.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 (головуючий суддя Бартош Н.С., судді: Ральченко І.М., Подобайло З.Г.),
У С Т А Н О В И В:
У січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтехніка+" (далі - ТОВ "Спецтехніка+", Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (процесуальний правонаступник - Головне управління ДПС у Харківській області; далі - ГУ ДФС, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.08.2018: №00003261403 - про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 3ʼ 565ʼ 931,00 грн (в тому числі: 2ʼ 866ʼ338,00 грн - за податковими зобов`язаннями, 699ʼ 593,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)); №00003251403 - про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 4ʼ 063ʼ 100,00 грн (в тому числі: 3ʼ 250ʼ480,00 грн - за податковими зобов`язаннями, 812ʼ 620,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)); №00003271403 - про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток по податковій декларації за грудень 2017 року на 415ʼ 400,00 грн.
Позовні вимоги Товариства про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень обґрунтовані посиланням на те, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 05.07.2018 №2737/20-40-03-07/38157851 щодо безтоварності операцій з придбання товару (послуг) у контрагентів ТОВ "СХІД-ОПТ-ТОРГ", ТОВ "Ной Трейд", ТОВ "Грейс Трейд", ТОВ "Центрторг ЮГ", ТОВ "ТЕК-ЮГ", ТОВ "Торгопт СК", ТОВ "Виолент ЮГ", ТОВ "Леонс", ТОВ "Димакс ЮГ", ТОВ "Мегаполис ЮГ" (далі - контрагенти-постачальники) є безпідставними, оскільки господарські операції мали реальний характер, підтверджуються належним чином оформленими первинними та іншими документами бухгалтерського і податкового обліку. Придбані товари (послуги) були використані Товариством у межах господарської діяльності, зокрема у передпродажній підготовці транспортних засобів, що також підтверджується відповідними документами первинного обліку.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 23.04.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019, позов задовольнив: скасував податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС від 23.08.2018 №00003251403, №00003261403, №00003271403.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Товариство спростувало належними та допустимими доказами висновки в акті перевірки про безтоварність операцій з придбання товарів (послуг) у зазначених контрагентів-постачальників. Такого висновку суди дійшли на підставі оцінки наданих Товариством первинних документів, виписаних на операції з придбання товарів (послуг) у зазначених вище контрагентів-постачальників. Надаючи оцінку зазначеним документам, суди виходили з того, що документи містять усю передбачену статтею 9 Закону України від ʼʼПро бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україніʼʼ від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV) інформацію щодо господарської операції. Застосувавши висновок Європейського суду з прав людини щодо індивідуальної відповідальності за порушення правил оподаткування (рішення у справах "Булвес" АД проти Болгарії від 22.01.2009, Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції від 23.07.2002), а також аналогічну правову позицію Верховного Суду з цього питання, викладену у постановах від 10.09.2018 у справі №826/8016/13-а, від 10.09.2018 у справі №826/25442/15 та від 11.09.2018 у справі №810/2677/17, суди попередніх інстанцій зазначили, що Товариство не повинно нести відповідальність за можливе порушення його контрагентами вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності. Податкова інформація, щодо діяльності контрагентів, на яку посилається ГУ ДФС, не є доказом в адміністративному процесі.
Також суди першої та апеляційної інстанцій послалися на правову позицію Верховного Суду, що була висловлена у постановах від 18.12.2018 у справі №816/1118/17, від 15.01.2019 у справі №805/4781/15-а, від 26.12.2018 у справі №2а/0570/23581/П, від 20.03.2018 у справі №805/10886/13-а, від 13.03.2018 у справі №2а-14508/11/2670 щодо реальності господарських операцій для цілей податкового обліку та обґрунтованості податкової вигоди платника податків у разі заперечень контролюючого органу реальності господарських операцій, та застосувавши норми, зокрема статей 44, 134, 139, 185, 187, 198, 201 Податкового кодексу України (далі - ПК), визнали податкові повідомлення-рішення, правомірності яких стосується спір, протиправними.
ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення, ухвалені у цій справі, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач доводить, що суди попередніх інстанцій неправильно встановили обставини у справі, не дали оцінки усім доказам, якими обґрунтовані висновки в акті перевірки про безтоварний характер господарських операцій Товариства з ТОВ "СХІД-ОПТ-ТОРГ", ТОВ "Ной Трейд", ТОВ "Грейс Трейд", ТОВ "Центрторг ЮГ", ТОВ "ТЕК-ЮГ", ТОВ "Торгопт СК", ТОВ "Виолент ЮГ", ТОВ "Леонс", ТОВ "Димакс ЮГ", ТОВ "Мегаполис ЮГ", фінансові показники яких вплинули на визначення позивачем сум податкових зобов`язань з податку на прибуток та з ПДВ. Зокрема, ГУ ДПС зазначає, що суди не надали належної оцінки обставинам щодо негативної податкової інформації відносно значених контрагентів, а саме: відсутність їх за місцезнаходженням, відсутність у них матеріально-технічних та трудових ресурсів, необхідних для здійснення відповідних операцій, що були відображені у податковому обліку Товариства; не відповідність первинних документів, якими оформлені господарські операції, вимогам статті 9 №996-ХIV; відсутність у Товариства документів про перевезення товару; джерело походження товарів по ланцюгу постачання не встановлено (не підтверджено).
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.
У суді касаційної інстанції представник відповідача підтримав касаційну скаргу; представник позивача заперечував проти задоволення касаційної скарги, вважаючи наведені в скарзі доводи необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам матеріального права та обставинам у справі.
Верховний Суд, перевіривши наведені у касаційній скарзі та у запереченнях на касаційну скаргу доводи сторін, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ГУ ДФС проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Спецтехніка+" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, за результатами якої складено акт від 05.07.2018 №2737/20-40-03-07/38157851 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення Товариством норм Податкового кодексу України (далі - ПК):
-пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО) 16 ʼʼВитратиʼʼ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248), статті 1 Закону №996-XІV, в результаті чого були занижені податкові зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 2ʼ 866ʼ 338,00 грн, в тому числі: за 2015 рік - 67ʼ 966,00 грн, за 2016 рік - 328ʼ 072,00 грн, за ІІ квартал 2017 рік - 2ʼ 470ʼ 300,00 грн, та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 415ʼ 400,00 грн за 2017 рік;
- підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.7, 201.10 статті 201 ПК, внаслідок чого були занижені податкові зобов`язання з ПДВ на 3ʼ 250ʼ 480,00 грн, в тому числі: за жовтень 2015 року - на 30ʼ 869,00 грн, за листопад 2015 року - на 36ʼ 324,00 грн, за грудень 2015 року - на 4097,00 грн, за лютий 2016 року - на 4227,00 грн, за листопад 2016 року - на 364ʼ 525,00 грн, за травень 2017 року - на 2ʼ 511ʼ 271,00 грн, за червень 2017 року - на 267ʼ 278,00 грн, за липень 2017 року - на 31ʼ 889,00 грн.
Підставою для таких висновків в акті перевірки стали обставини щодо безтоварності господарських операцій позивача з ТОВ "СХІД-ОПТ-ТОРГ", ТОВ "Ной Трейд", ТОВ "Грейс Трейд", ТОВ "Центрторг ЮГ", ТОВ "ТЕК-ЮГ", ТОВ "Торгопт СК", ТОВ "Виолент ЮГ", ТОВ "Леонс", ТОВ "Димакс ЮГ", ТОВ "Мегаполис ЮГ", з врахуванням фінансових показників яких позивач визначив фінансовий результат до оподаткування за 2015 - 2017 роки (рядок 02 декларації ʼʼФінансовий результат до оподаткування (прибуток/збиток)), зменшивши його на загальну суму 16ʼ252ʼ 402,00 грн внаслідок завищення на цю ж суму собівартості реалізованої продукції (товарів, послуг) (рядок 2050 звіту про фінансовий результат Ф№2) (до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) була включена вартість придбання товарів та послуг невідомого походження, тоді як операції із вищеназваними контрагентами документально не підтверджені).
На підставі податкових накладних на постачання товарів (послуг), виписаних від імені зазначених постачальників, Товариство задекларувало в податковому обліку з ПДВ за жовтень, листопад 2015 року, січень, лютий, листопад 2016 року, травень - липень 2017 року податковий кредит у загальній сумі 3ʼ 290ʼ 823,00 грн.
Безтоварність операцій з постачання товарів (послуг), постачальниками яких в наданих позивачем під час перевірки первинних документах вказані ТОВ "СХІД-ОПТ-ТОРГ", ТОВ "Ной Трейд", ТОВ "Грейс Трейд", ТОВ "Центрторг ЮГ", ТОВ "ТЕК-ЮГ", ТОВ "Торгопт СК", ТОВ "Виолент ЮГ", ТОВ "Леонс", ТОВ "Димакс ЮГ", ТОВ "Мегаполис ЮГ", в акті перевірки обґрунтована сукупністю таких обставини, як: неможливість реального здійснення цими контрагентами поставок з урахуванням недостатності (відсутності) матеріально-технічних ресурсів та персоналу, необхідних для здійснення господарських операцій; вони відсутні за місцезнаходженням; згідно з інформацією з Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) номенклатура придбаних ними товарів (послуг) не відповідає номенклатурі товарів (послуг), що були предметом постачання на адресу позивача згідно з первинними документами; отримання з кримінальних проваджень інформації щодо зазначених суб`єктів підприємницької діяльності як фіктивних підприємств, щодо їх задіяння у протиправних схемах ухилення від оподаткування та заперечення їхніх засновників (керівників) своєї причетності до їхнього створення (реєстрації) та діяльності. Джерелом такої інформації в акті перевірки вказані: щодо ТОВ "СХІД-ОПТ-ТОРГ" - ухвала Солом`янського районного суду м. Києва від 25.04.2018 у справі №760/9191/18 (досудове розслідування внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.05.2015 за №42015100000000593 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України (далі - КК)); щодо ТОВ "Центрторг ЮГ", ТОВ "Торгопт СК", ТОВ "Ной Трейд", ТОВ "ТЕК-ЮГ", ТОВ "Виолент ЮГ", ТОВ "Леонс", ТОВ "Димакс ЮГ", ТОВ "Мегаполис ЮГ" - ухвала Київського районного суду м. Харкова від 14.05.2018 у справі №640/5175/18 (досудове розслідування внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2018 за №32018220000000053 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 212 КК), ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 30.10.2017 у справі №755/14062/17 (досудове розслідування внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.09.2017 за №32017100040000061), ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 30.01.2018 у справі №1-кс/759/216/18); стосовно засновника та керівника ТОВ "Грейс Трейд" Яковлєва С.М. Червонозаводським районним судом м. Харкова 27.02.2018 ухвалено обвинувальний вирок, в якому встановлені обставини щодо фіктивності підприємницької діяльності з використанням ТОВ "Грейс Трейд" (справа №646/952/18; провадження №1-кп/646/360/2018). Спільним для ТОВ "СХІД-ОПТ-ТОРГ", ТОВ "Ной Трейд", ТОВ "Грейс Трейд", ТОВ "Центрторг ЮГ", ТОВ "ТЕК-ЮГ", ТОВ "Торгопт СК", ТОВ "Виолент ЮГ", ТОВ "Леонс", ТОВ "Димакс ЮГ", ТОВ "Мегаполис ЮГ" є часта зміна засновників (керівників) (перереєстрація на інших осіб), які, до того ж, одночасно виступають засновниками (керівниками) інших юридичних осіб (від 5 до 61). Крім того, керівники ТОВ "Ной Трейд", ТОВ "СХІД-ОПТ-ТОРГ", ТОВ "ТЕК-ЮГ", ТОВ "Виолент ЮГ", ТОВ "Леонс", ТОВ "Димакс ЮГ" на дати створення (перереєстрації) зазначених товариств, так само, як і на дати поставок на адресу позивача товарів знаходилися на тимчасово не підконтрольній Уряду України території; довіреностей на ведення фінансово-господарської діяльності не видавали (а.с. 106-107, т. 1-й).
Контролюючий орган, як свідчення безтоварності операцій Товариства з придбання товару у вищевказаних контрагентів, визнав відсутність документів на перевезення товару. Водночас, надана Товариством до перевірки товарно-транспортна накладна (далі - ТТН) від 01.06.2017 №Р119 про перевезення товару від ТОВ "Грейс Трейд" (предметом поставки був каток дорожній гладковальцевий) має дефекти: замовником та вантажовідправником в ТТН зазначено ПІК ʼʼВіртгейн Українаʼʼ, вантажоодержувачем - ТОВ ʼʼГрейс Трейдʼʼ, тоді як стосовно Товариства інформація відсутня (зокрема, щодо переадресування поставки); вартість вантажу зазначена як 954ʼ 892,00 грн (з ПДВ), що в 3 рази перевищує ціну реалізації на адресу Товариства (в бухгалтерському і податковому обліку поставка має ціну 2ʼ 291ʼ 666,66 грн (з ПДВ)).
Щодо дефектів інших наданих Товариством документів в акті перевірки зазначено, що у видаткових накладних, актах виконаних робіт не вказано місце відвантаження (передачі) товару, місце проведення робіт; в бухгалтерському обліку Товариства обліковується кредиторська заборгованість за придбаний товар.
На підставі акта перевірки ГУ ДФС прийняті податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір у цій справі.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон №996-ХIV.
Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
У свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 зазначеного Закону).
Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначений у цій нормі.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до абзацу першого підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Відповідно до пунктів 6, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 ʼʼВитратиʼʼ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (абзац перший пункту 198.6 статті 198 ПК).
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презумує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування. При цьому сама по собі наявність або відсутність окремих документів, так само, як помилки у їх оформленні, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо фактичний рух активів або зміни в активах.
Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як один із принципів бухгалтерського обліку (цей принцип закріплено статтею 4 Закону №996-XIV) відповідає сутності податкового обліку, який, згідно з частиною другою статті 3 цього ж Закону, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Обов`язковою умовою для визнання документів доказом у адміністративній справі відповідно до вимог статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС) є їх достовірність. Якщо документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва, вони не можуть бути підставою бухгалтерського та/чи податкового обліку, оскільки статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках не може надавати встановлені законом податкові вигоди.
Верховний Суд України неодноразово висловлювався щодо такого правозастосування у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 05.03.2012 у справі №21-421а11 від 22.11.2016 у справі №826/11397/14, від 24.05.2016 у справі №21-5332а15, від 14.06.2016 у справі №21-1318а16, від 22.11.2016 у справі №21-2430а16.
Висновок Верховного Суду України полягає у тому, що надання платником податків податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім випадку, якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірними. Така обставина як наявність кримінального провадження, зареєстрованого за фактом вчинення злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України, стосовно фіктивності підприємства - контрагента покупця, має бути врахована судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.
Первинні документи, які виписані фіктивним підприємством, не можуть вважатися належно оф