1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року

м. Київ

справа № 440/692/19

адміністративне провадження № К/9901/20949/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Мороз Л.Л., Стеценка С.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №440/692/19

за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, 3 Територіального Одеського вузлу урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 (головуючий суддя-Бойко С.С) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2019 (головуючий суддя - Калитка О.М., судді: Мельнікова Л.В., Кононенко З.О.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (надалі по тексту також - відповідач-1, Адміністрація), 3 Територіального Одеського вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (надалі по тексту також - відповідач-2), у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України №27-ф від 14.11.2018;

- зобов`язати 3 Територіальний Одеський вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України підготувати та подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої підпунктом 1 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 №975 в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, з урахуванням раніше виплаченої одноразової допомоги в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, як інваліду війни другої групи, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби;

- зобов`язати Адміністрацію Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України видати наказ про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до підпункту 1 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 №975 в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, з урахуванням раніше виплаченої одноразової допомоги в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, як інваліду війни другої групи, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 14.11.2018 №27-Ф.

Зобов`язано 3 Територіальний Одеський вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України підготувати та подати Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України висновок щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої підпунктом 1 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму.

Зобов`язано Адміністрацію Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України розглянути висновок 3 Територіального Одеського вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої підпункту 1 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 01.07.2019 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 залишив без змін.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підставою для встановлення позивачу ІІ групи інвалідності стало захворювання, що пов`язане із захистом Батьківщини, тому на нього поширюється дія Порядку №975. Таким чином, позивач може реалізувати своє право на отримання одноразової грошової допомоги протягом трьох років з дня виникнення у нього такого права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липня 2019 року Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2019, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування касаційної скарги заявник зазначив, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди не врахували, що згідно з довідкою МСЕК причина інвалідності ОСОБА_1 ("захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини") не співпадає із причиною інвалідності, яка дає право на виплату одноразової грошової допомоги у 300-кратному прожитковому мінімумі, встановленому законом для працездатних осіб. Позивач не має права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до підпункту 1 пункту 6 Порядку №975 у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що пов`язана з виконанням обов`язків військової служби під час захисту Батьківщини.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу Адміністрації, в якому заперечує проти задоволення касаційної скарги та просить рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.

Відповідач-2 також подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого підтримує доводи та вимоги Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, просить скасувати рішення судів, постановлені у цій справі та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

У відповіді на відзив ОСОБА_1 відповідач-1 заперечує проти викладених позивачем доводів.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Верховний Суд ухвалою 05.08.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Ухвалою від 07.06.2021 справу призначено до розгляду в попереднє судове засідання.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач в період з 05.02.2015 по 07.03.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції у населеному пункті Зелене поле, Великоновосілківського району, Донецької області, що підтверджується копією довідки №164 від 30.07.2018.

У витязі зі Свідоцтва про хворобу №302 за результатами огляду ОСОБА_1, госпітальною ВЛК військової частини А3114 прийнято постанову ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії: захворювання, так, пов`язані із захистом Батьківщини.

ЦМСЕК № 2 м. Київ позивачу з 11.07.2018 встановлено ІІ групу інвалідності (вперше, до 11.07.2020), причина інвалідності - захворювання, так, пов`язані із захистом Батьківщини, що підтверджено копією довідки серії АВ № 0963339 .

У зв`язку з цим, 01.08.2018 позивач звернувся до начальника територіального вузла урядового зв`язку із рапортом про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку про призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (надалі по тексту - Порядок №975), у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності.

За результатами неодноразового повернення матеріалів для приведення їх у відповідність 23.10.2018 керівником підрозділу Держспецзв`язку складно висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності військовослужбовцю Дерспецзв`язку, а саме про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку №975 у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2018, який становить 1762,00 в загальному розмірі 158580,00 грн.

Наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 14.11.2018 № 27-ф "Про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1" відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку №975, на підставі документів 3 територіального Одеського вузла урядового зв`язку Держспецзв`язку від 23.10.2018 №54/2-1097 призначено виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності майору ОСОБА_1, начальнику 3 сектору штабу 3 територіального Одеського вузла урядового зв`язку Держспецзвязку, у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2018.

За змістом довідки 3 територіального Одеського вузла урядового зв`язку Держспецзв`язку від 30.11.2018 №107 одноразову грошову допомогу у разі призначення інвалідності, призначеної на підставі наказу від 14.11.2018 №27-ф, в сумі 158 580,00 грн. перераховано на картковий рахунок позивача відповідно до платіжного доручення від 27.11.2018 №1149.

Позивач, покликаючись на наявність у нього права на виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої підпунктом 1 пункту 6 Порядку №975 в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною першою статті 18 Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" (тут і далі також - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що соціальний та правовий захист військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та членів їхніх сімей здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та інших законів.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", відповідно до статті 41 якого виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон №2011-ХІІ).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі також - Закон № 2011-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) соціальним захистом військовослужбовців є діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з положеннями частини першої статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога) - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 4 частини другої зазначеної статті передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до частини третьої статті 16 Закону №2011-ХІІ військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно із частиною третьою статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

29. Згідно з пунктом 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 глави 4 розділу 5 Інструкції про грошове забезпечення та компенсаційні виплати військовослужбовцям Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, затвердженої наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 13.03.2018 №151 (далі також - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців здійснюється відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (із змінами) (далі також - Порядок №975, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з положеннями пункту 1 Порядку №975 цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Пунктом 1 вказаного порядку встановлено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Підпунктом 1 пункту 6 Порядку №975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі, зокрема, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Системний аналіз положення підпункту 1 пункту 6 Порядку №975 дає змогу дійти висновку, що для призначення і виплати військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби) одноразової грошової допомоги необхідна наявність однієї із наступних умов: настання інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби, або ж настання інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, або ж встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби, або ж встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби.

Згідно з частиною сьомою статті 16-3 Закону №2011-ХІІ, якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 05.02.2015 по 07.03.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції у населеному пункті Зелене поле, Великоновосілківського району, Донецької області.

З 11.07.2018 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності (вперше, до 11.07.2020), причина інвалідності - захворювання, так, пов`язані із захистом Батьківщини, що підтверджено копією довідки серії АВ № 0963339 .

Формулювання для постанов військово-лікарських комісій про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв визначені главою 21 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі також - Положення про ВЛК, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктом "ґ" пункту 21.5 Положення про ВЛК постанови ВЛК приймаються в формулюванні "захворювання, так, пов`язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.

Підпунктом "а" пункту 21.5 Положення про ВЛК перебачено, що постанови ВЛК приймаються в формулюванні "поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

У постанові від 15.11.2019 у справі №761/31180/16-а Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки поняття "захист Батьківщини" є синонімом "захисту Вітчизни", включає в себе захист незалежності та територіальної цілісності України, то позивач, як інвалід ІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини під час безпосередньої участі в антитерористичній операції має право на одноразову правову допомогу, яка повинна бути призначена та виплачена на підставі підпункту 1 пункту 6 Порядку.

Зважаючи на вищевикладене та встановлені судами попередніх інстанцій обставини, зокрема те, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, брав безпосередню участь в антитерористичній операції, у забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, що захворювання ОСОБА_1 пов`язане з виконанням ним обов`язків військової служби, а відтак щодо наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги на підставі підпункту 1 пункту 6 Порядку №975.

Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, Верховний Суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів попередніх інстанцій та обставин справи не спростовують.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -


................
Перейти до повного тексту