Постанова суду № 1140/2872/18 від 07.06.2021 про визнання протиправним та скасування рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року

м. Київ

справа № 1140/2872/18

адміністративне провадження № К/9901/20185/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Шарапи В.М., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 1140/2872/18

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області

треті особи: Управління містобудування та архітектури міської ради міста Кропивницького, ОСОБА_2, ОСОБА_3

про визнання протиправним та скасування рішення

за касаційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року (головуючий суддя: Кармазиної Т. М.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Божко Л. А., суддів: Дурасової Ю. В., Суховарова А. В.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2018 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області, треті особи: Управління містобудування та архітектури міської ради міста Кропивницького, ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області Шамари О. М. від 25 травня 2018 року № 261.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила про те, що у 2015 році у законний спосіб отримала паспорт прив`язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності від 07 жовтня 2015 року № 3428. Проте, майже через 3 роки, контролюючим органом скасовано дію вказаного паспорта прив`язки тимчасової споруди. Так, в оскаржуваному рішенні відповідача не зазначено конкретні підстави, передбачені п. 2.27 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 (далі - Порядок № 244), для анулювання паспорта прив`язки та вимоги чинного законодавства, які на думку відповідача, порушені ФОП ОСОБА_1 при отримані цього документа, не вказані конкретні обставини та факти, з якими пов`язується незаконність скасованого паспорта прив`язки, а також не вказано підставу для проведення позапланової перевірки, та які порушення було виявлено під час її проведення. Крім цього, в оскаржуваному рішенні зазначено "скасувати" дію паспорта прив`язки, тоді як Порядком № 244 не передбачено таких повноважень, а вказано про можливість "зупинення" або "анулювання" дії паспорта прив`язки, що, на думку позивача, свідчить про безпідставність прийняття оскаржуваного рішення, а також не в межах повноважень та не у спосіб, визначений законом.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2019 року позов задоволено повністю.

4. Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради, видавши паспорт прив`язки тимчасової споруди ФОП ОСОБА_1 від 07 жовтня 2015 року № 3428, як суб`єкт владних повноважень, публічно засвідчило належний рівень знань, кваліфікації, спеціальної підготовки, і за допущені порушення Порядку №244, позивач не повинен нести відповідальність, оскільки, ФОП ОСОБА_1, виконуючи належним чином вимоги Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради, добросовісно отримала в передбаченому чинним законодавством порядку паспорт прив`язки тимчасової споруди, і протилежного не доведено в суді.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 17 липня 2019 року Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2019 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Так, суди при вирішенні цієї справи не врахували, що паспорт прив`язки, який видано ФОП ОСОБА_1 не містить даних щодо розміру земельних ділянок, які вносяться на підставі отриманих суб`єктом господарювання документів на право користування земельною ділянкою, у зв`язку з відсутністю у позивачки документу на право користування земельною ділянкою, що унеможливлює визначення місця розташування такої споруди. Поряд з цим, земельна ділянка на якій позивач розмістила тимчасову споруду належить ОСОБА_3 на підставі договору суборенди, укладеного з ОСОБА_2, як орендарем зазначеної земельної ділянки. Отже, ФОП ОСОБА_1, в розумінні ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільно зайняла земельну ділянку без будь-яких документів, які б надавали їй на це право, тому інформація про них та про площу зайнятої земельної ділянки не була внесена до схеми розміщення тимчасової споруди, як це передбачено додатком 1 до Порядку № 244, що визнається судом першої інстанції.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 липня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді: Шарапа В. М., Тацій Л. В., справу передано головуючому судді.

8. Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2019 року відкрито провадження за касаційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2019 року.

9. 16 вересня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області про зупинення провадження у справі до завершення ліквідаційної процедури Державної архітектурно-будівельної інспекції України та встановлення її правонаступника.

10. Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і призначено такий в порядку письмового провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Кіровоградської міської ради чотирнадцятої сесії п`ятого скликання від 19 жовтня 2010 року № 4106 "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок" вирішено, зокрема, попередньо погодити ФОП ОСОБА_1 місце розміщення малої архітектурної форми у вигляді павільйону по наданню послуг населенню розміром 3х7 м. по АДРЕСА_1 для провадження підприємницької діяльності.

12. Листом Кіровоградської міської ради від 30 листопада 2010 року № 1471-Л ОСОБА_1 повідомлено про те, що її звернення про надання дозволу на розміщення малої архітектурної форми у вигляді павільйону по наданню послуг населенню розміром 3х7 по АДРЕСА_1 для провадження підприємницької діяльності розглянуто, рішенням ради від 19 жовтня 2010 року № 4106 попередньо погоджено місце розміщення, для подальшого розгляду питання та укладання договору особистого строкового сервітуту необхідно надати в тримісячний термін, зокрема, паспорт прив`язки малої архітектурної форми, технічну документацію із землеустрою, погоджену з управлінням Держкомзему у місті Кіровограді, а в разі невиконання вимог щодо надання документів у визначений термін рішення ради від 19 жовтня 2010 року № 4106 вважатиметься таким, що втратило чинність.

13. Рішенням Кіровоградської міської ради шостої сесії шостого скликання від 28 листопада 2011 року № 477 "Про надання дозволу на розміщення малої архітектурної форми суб`єкту господарювання ( ОСОБА_1 )" вирішено надати дозвіл на розміщення малої архітектурної форми у місті Кіровограді у вигляді павільйону по наданню послуг населенню розміром 3х7 по АДРЕСА_1 терміном на п`ять років суб`єкту господарювання фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 для провадження підприємницької діяльності.

14. Враховуючи стихійне зростання кількості тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Кіровограда, незадовільне їх розміщення, розпорядженням Кіровоградського міського голови від 05 лютого 2015 року № 16 "Про тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності" зобов`язано Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради видавати паспорти прив`язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності з урахуванням комплексних схем розміщення тимчасових споруд у місті Кіровограді.

15. Рішенням Кіровоградської міської ради сорок восьмої сесії шостого скликання від 31 березня 2015 року № 4071 "Про надання дозволу на розроблення Комплексної схеми розміщення архітектурних типів тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м. Кіровограді" вирішено дати дозвіл Управлінню містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради на розроблення Комплексної схеми розміщення архітектурних типів тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

16. Комплексна схема розміщення тимчасових споруд та архетипів тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в місті Кіровограді затверджена рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 10 вересня 2015 року № 488 "Про затвердження Комплексна схема розміщення тимчасових споруд та архетипів тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в місті Кіровограді".

17. Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 14 травня 2015 року ФОП ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою щодо оформлення паспорту прив`язки тимчасової споруди площею 21 кв. м. (торгівельний повільйон), яка знаходиться на розі АДРЕСА_2 для провадження підприємницької діяльності, яка була зареєстрована за № 10047/438.

18. На вказане звернення позивачу було надано відповідь від 27 травня 2015 року № 1529, в якій вказано, що її звернення знято з розгляду, оскільки відповідно до рішення Кіровоградської міської ради від 03 березня 2015 року № 4071 "Про надання дозволу на розроблення Комплексної схеми розміщення архітектурних типів тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м. Кіровограді" надано дозвіл на розроблення Комплексної схеми, після її затвердження розміщення тимчасових споруд у місті Кіровограді будуть надаватись з урахуванням Комплексної схеми.

19. 30 вересня 2015 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради із заявою про погодження місця розташування тимчасової споруди площею 21 кв. м. по АДРЕСА_2 для провадження підприємницької діяльності.

20. Листом від 05 жовтня 2015 року № 3356 Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області повідомило позивача, що вважає можливим розміщення вищезазначеної тимчасової споруди.

21. 06 жовтня 2015 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою щодо оформлення паспорту прив`язки тимчасової споруди. Згідно з додатками до вказаної заяви позивачем була додана схема розміщення тимчасової споруди, ескізи фасадів, схема благоустрою прилеглої території, технічні умови щодо інженерного забезпечення.

22. 07 жовтня 2015 року Управлінням містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради було видано ФОП ОСОБА_1 паспорт прив`язки тимчасової споруди, реєстраційний № 3428, а саме стаціонарна тимчасова споруда (павільйон (поз. 1) по наданню послуг населенню розміром 3х7 м (площею 21.0 кв.м.) на розі АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 відповідно до комплексної схеми розміщення тимчасових споруд та архетипів тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м. Кіровограді, затвердженої рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 10 вересня 2015 року № 488, терміном до 07 жовтня 2020 року.

23. 12 жовтня 2015 року позивачем подано до відповідача заяву, у якій зазначено, що ФОП ОСОБА_1 вимоги паспорта прив`язки виконала в повному обсязі.

24. Поряд з цим, рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 20 жовтня 2015 року № 584 "Про надання дозволу на внесення змін до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд та архетипів тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Кіровограді" внесені зміни до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд та архетипів тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Кіровограді, а рішенням Кіровоградської міської ради від 15 грудня 2015 року № 27 "Про скасування рішень", у зв`язку з проведенням інвентаризації тимчасових споруд та доопрацюванням Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд та архетипів тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в місті Кіровограді, розробником якої є ПрПТ "Інститут Кіровоградагропроект" скасовано рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 10 вересня 2015 року № 488 "Про затвердження Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд та архетипів тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в місті Кіровограді" та рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 20 жовтня 2015 року № 584 "Про надання дозволу на внесення змін до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд та архетипів тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Кіровограді".

25. 02 травня 2018 року на адресу Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшла скарга, з якої вбачається, що відповідно договору дарування нежитлової будівлі від 11 лютого 2005 року ОСОБА_2 набула у власність нежитлову будівлю за адресою АДРЕСА_4, розташовану на не приватизованій земельній ділянці, площею 500 кв.м. Вказана земельна ділянка на підставі договору оренди від 27 квітня 2010 року № 78 передана Кіровоградською міською радою в оренду ОСОБА_2 на 5 років, потім за договором оренди від 15 жовтня 2012 року № 1, і збільшеною площею до 700 кв. м., передана в оренду ОСОБА_2 на 25 років.

26. 05 лютого 2017 року ОСОБА_2 зазначену земельну ділянку передала в суборенду ОСОБА_3 . За таких обставин, оскільки на зазначеній земельній ділянці розміщено стаціонарну тимчасову споруду ФОП ОСОБА_1, скаржники просили відповідача вжити заходів щодо проведення позапланової перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме, видачі позивачу паспорту прив`язки тимчасової споруди від 07 жовтня 2015 року № 3428.

27. Згідно службової записки головного інспектора будівельного нагляду "Про проведення документальної перевірки" від 15 травня 2018 року встановлено, що в рамках проведення документальної перевірки виявлені наступні ознаки порушень під час видачі паспорту прив`язки тимчасової споруди на об`єкт "Стаціонарна тимчасова споруда" (павільйон по наданню послуг населенню розмірім 3х7 (площею 21,0 кв.м) на розі АДРЕСА_3 згідно Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд та архетипів тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Кіровограді", затвердженої рішенням ради від 10 вересня 2015 року № 488, а саме, всупереч Порядку № 244, документи, що подаються для отримання паспорту прив`язки, мають містити дані щодо розміру земельних ділянок, що вносяться на підставі отриманих суб`єктом господарювання документів на право користування земельною ділянкою, але такі дані не внесені до схеми розміщення ТС, наданої замовником, а також схема розміщення ТС не містить елементів, передбачених Додатком 1 до Порядку, а у складі паспорту прив`язки ТС наявні два різні ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50, розроблені ПП "СервісІнвест" ТА ПрАТ "Інститут Кіровоградагропроект", що не передбачено Порядком № 244. Запропоновано скласти довідку та направити її до Держархбудінспекції для прийняття рішення про проведення позапланової перевірки.

28. Відповідно до довідки про результати документальної перевірки від 17 травня 2018 року встановлено, що в ході перевірки виданого ФОП ОСОБА_1 паспорту прив`язки ТС встановлено відомості про ознаки вчинення порушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: до схеми розміщення ТС не внесені дані щодо площі земельної ділянки згідно з документами на землекористування у гектарах; на схемі розміщення ТС не нанесено червоні лінії, лінії регулювання забудови та місця підключення до інженерних мереж, а також такі дані, що відображені в експлікації; на схемі розміщення ТС не нанесено умовні позначення та в складі паспорту ТС наявні два різні ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50, розроблені ПП "СервісІнвест" та ПрАТ "Інститут Кіровоградагропроект", в заявку з чим запропоновано призначити позапланову перевірку Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, під час видачі ФОП ОСОБА_1 паспорту прив`язки ТС для здійснення підприємницької діяльності № 3428 від 07.10.2017 р. на об`єкт "Стаціонарна тимчасова споруда" (павільйон (поз. 1) по наданню послуг населенню розміром 3х7 м (площею 21.0 кв.м.) на розі

АДРЕСА_3 . У період з 22 травня 2018 року по 25 травня 2018 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області на підставі наказу від 21 травня 2018 року № 621 та направлення на проведення перевірки від 21 травня 2018 року № 14, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

30. В ході проведеної перевірки складено відповідний акт від 25 травня 2018 року, згідно якого встановлено, що 07 жовтня 2015 року управлінням містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради видано позивачу паспорт прив`язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності № 3428 на об`єкт "Стаціонарна тимчасова споруда" (павільйон (поз. 1) по наданню послуг населенню розміром 3х7 м (площею 21.0 кв.м.) на розі АДРЕСА_3, терміном до 07 жовтня 2020 року з порушенням вимог пунктів 2.6., 2.11 та Додатку 1 до Порядку № 244, а саме: до схеми розміщення тимчасової споруди не внесені дані щодо площі земельної ділянки згідно з документами на землекористування у гектарах, що передбачено додатком 1 до Порядку; на схемі розміщення тимчасової споруди не нанесено червоні лінії, лінії регулювання забудови та місця підключення до інженерних мереж, а також дані не відображені в експлікації, що передбачено додатком 1 до Порядку; на схемі розміщення тимчасової споруди не нанесено умовні позначення, що передбачено додатком 1 до Порядку; у складі паспорту прив`язки тимчасової споруди наявні два ескізи фасадів тимчасової споруди у кольорі М 1:50, розроблені ПП "СервісІнвест" та ПрАТ "Інститут "Кіровоградагропроект", що не передбачено п.2.6 та п.2.11 Порядку.

31. За висновками вказаного акту перевірки, 25 травня 2018 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області прийнято рішення № 261 про скасування паспорта прив`язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності від 07 жовтня 2015 року № 3428 на об`єкт "Стаціонарна тимчасова споруда" (павільйон (поз. 1) по наданню послуг населенню розміром 3х7 м (площею 21.0 кв.м.) на розі вулиці Родникової (Джерельної) та просп. Інженерів.

32. Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду із цим позовом за захистом порушених, на її думку, прав та інтересів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

33. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

34. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

35. Повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законами України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про архітектурну діяльність", "Про благоустрій населених пунктів", а також Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698.

36. Згідно зі ч. 1 ст. 41 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

37. За приписами ч. 1-3 ст. 41-1 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

38. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

40. З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

41. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (частина четверта статті 41-1 Закону № 3038-VI).

42. Отже, вказаним Законом передбачено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил у формі державного архітектурно-будівельного контролю та державного архітектурно-будівельного нагляду, які відрізняються суб`єктами та об`єктами перевірки. Зокрема, контроль передбачає систему заходів щодо перевірки дотримання суб`єктами господарської діяльності (замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, у той час, як нагляд здійснюється щодо уповноважених органів містобудування та архітектури.

43. Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 (далі - Порядок № 698).

44. Положеннями п. 2, 3 Порядку № 698 нагляд здійснюється ДАБІ через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

45. Основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

46. Таким чином, до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду, в межах здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, входить проведення позапланових перевірок уповноваженими органами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил і у разі виявлення порушень об`єктами нагляду, скасовувати чи зупиняти дії прийнятих ними рішень.

47. Відповідно до п. 23, 32-34 Порядку № 698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.

48. Якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

49. Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

50. У разі зупинення дії рішення об`єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

51. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду, в межах здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, входить проведення позапланових перевірок об`єктів нагляду на предмет відповідності їх рішень вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та, у разі виявлення порушень об`єктами нагляду цих вимог, скасовувати чи зупиняти дію прийнятих ними рішень.

52. Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 823/1089/18 та від 20 грудня 2019 року у справі № 826/12171/17.

53. Положеннями статті 28 Закону № 3038-VI визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів". Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

54. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

55. Як зазначалося вище, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року затверджений Порядок № 244.

56. Відповідно до пункту 1.3 Порядку № 244 тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

57. Згідно з пунктом 1.12 Порядку № 244 при розміщенні тимчасових споруд ураховуються всі наявні планувальні обмеження, передбачені будівельними нормами.

58. Пунктом 2.1 Порядку № 244 визначено, що підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС (додаток 1).

59. Відповідно до п. 1.4, 2.2 Порядку № 244 паспорт прив`язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС на топографо-геодезичній основі М 1:500, схему благоустрою прилеглої території.

60. Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

61. Згідно з пунктом 2.3 Порядку № 244 до заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив`язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним.

62. Положеннями п. 2.4, 2.6 Порядку № 244 передбачено, що відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

63. Для оформлення паспорта прив`язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС (додаток 1); ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб`єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб`єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів України"; технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж. Зазначені документи замовником отримуються самостійно.

64. Паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви. Паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (пункти 2.7, 2.10 Порядку № 244).

65. Згідно з пунктами 2.11, 2.12 Порядку № 244 паспорт прив`язки включає: схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС); технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним. Паспорт прив`язки підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу з питань містобудування та архітектури виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації.

66. Пунктом 2.13 Порядку № 244 передбачено, що при оформлені паспорта прив`язки ТС забороняється вимагати від замовника додаткові документи та отримання ним погоджень, не передбачених законом та цим Порядком. Згідно з пунктом 2.14 паспорт прив`язки ТС не надається за умов: подання неповного пакета документів, визначених пунктом 2.6 цього Порядку; подання недостовірних відомостей, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку. Ненадання паспорта прив`язки з інших підстав не допускається.

67. Поряд з цим, відповідно до п. 2.27 Порядку № 244 дія паспорта прив`язки ТС анулюється за таких умов: недотримання вимог паспорта прив`язки при її встановленні; невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив`язки; надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив`язки ТС.

68. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що оформлення паспорту прив`язки ТС здійснюється, зокрема, органом з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету міськради та підписується керівником цього органу.

69. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що паспорт прив`язки тимчасової споруди є рішенням органу містобудування та архітектури та може бути скасованим контролюючим органом у порядку державного архітектурно-будівельного нагляду, визначеному статтею 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пунктом 32 Порядку № 698.

Поряд з цим, для з`ясування правомірності дій контролюючого органу при прийнятті рішення про скасування паспорту прив`язки тимчасової споруди необхідно перевірити наявність порушень суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

70. Такий висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 20 грудня 2019 року у справі № 826/12171/17 та від 17 вересня 2020 року у справі № 823/762/18.

71. Колегія суддів вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем в оскаржуваному рішенні не наведені чіткі умови для анулювання паспорту прив`язки тимчасової споруди, оскільки контролюючим органом рішенням від 25 травня 2018 року № 261 скасовано такий паспорт, а не анульовано.

72. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, в оскаржуванному рішенні від 25 травня 2018 року № 261 відповідач, як на підставу його прийняття, посилається на те, що паспорт прив`язки тимчасової споруди, виданий позивачу з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності а саме: п.п.2.6, 2.11 та Додатку 1 до Порядку №244.

Як зазначалось вище, актом перевірки від 25 травня 2018 року зафіксовані такі порушення:

до схеми розміщення тимчасової споруди не внесені дані щодо площі земельної ділянки згідно з документами на землекористування у гектарах, що передбачено додатком 1 до Порядку;

на схемі розміщення тимчасової споруди не нанесено червоні лінії, лінії регулювання забудови та місця підключення до інженерних мереж, а також дані не відображені в експлікації, що передбачено додатком 1 до Порядку;

на схемі розміщення тимчасової споруди не нанесено умовні позначення, що передбачено додатком 1 до Порядку;

у складі паспорту прив`язки тимчасової споруди наявні два ескізи фасадів тимчасової споруди у кольорі М 1:50, розроблені ПП "СервісІнвест" та ПрАТ "Інститут "Кіровоградагропроект", що не передбачено п.2.6 та п.2.11 Порядку.

73. Суд, виконуючи вимоги частини другої статті 2 КАС України, зобов`язаний перевірити, чи прийняте таке рішення у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно.

74. Так, суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи перевірили лише обставину щодо не внесення до схеми розміщення тимчасової споруди даних про площі земельної ділянки згідно з документами на землекористування у гектарах, що передбачено додатком 1 до Порядком № 244.

75. Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що судами попередніх інстанцій не встановлено та не досліджено ряд обставин, які мають значення для вирішення спору у даній справі.

76. Так суди не дослідили та не встановили, чи під час видачі ФОП ОСОБА_1 паспорту прив`язки тимчасової споруди були порушенні вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, які встановлені під час проведення перевірки контролюючим органом, а саме:

на схемі розміщення тимчасової споруди не нанесено умовні позначення, що передбачено додатком 1 до Порядку;

77. Враховуючи наведене, Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків щодо наявності підстав для задоволення позову. Судами не досліджено ряд обставин, які мають визначальне значення для вирішення спору.

78. Зазначені недоліки не можуть бути усунені в межах касаційного провадження.

79. За змістом ч. 1 та 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

80. Без дослідження та з`ясування наведених вище обставин, ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можна вважати законними та обґрунтованими, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

81. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

82. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

83. У справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

84. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

85. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

86. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

87. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

88. За ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

89. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2019 року підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

90. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові та ухвалити рішення відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

91. Оскільки Суд повертає справу для нового розгляду до суду першої інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

92. Щодо заявленого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі, слід зазначити таке.

93. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи, ліквідації суб`єкта владних повноважень, іншого органу, а також злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, - до встановлення правонаступника.

94. Згідно з пунктами 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 року № 218 "Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" вирішено ліквідувати Державну архітектурно-будівельну інспекцію та утворити Державну сервісну службу містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій.

95. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 року № 1340 "Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду" постановлено утворити Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

96. За інформацією із офіційного веб-ресурсу, станом на момент вирішення питання щодо зупинення провадження у цій справі, Державна архітектурно-будівельна інспекція України перебуває у стані припинення; запис про державну реєстрацію припинення Державної архітектурно-будівельної інспекції України в результаті ліквідації до Єдиного державного реєстру не внесений.

97. За таких обставин, підстави для зупинення провадження у справі, визначені пунктом 1 частини 1 статті 236 КАС України, відсутні, а клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 236, 341, 353, 356 КАС України, Суд -

................

Перейти до повного тексту