У Х В А Л А
7 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/150/21
Провадження № 11-220заі21
Суддя Великої Палати Верховного Суду Прокопенко О. Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Верховної Ради України про визнання дій та бездіяльності протиправною, визнання незаконними та скасування нормативно-правових актів, зобов`язання призначити, нарахувати та виплатити пенсію, страхову компенсацію та заборгованість,
ВСТАНОВИВ:
14 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою, в якій просив визнати протиправними дії та бездіяльність, визнати незаконними та скасувати нормативно-правові акти, зобов`язати призначити, нарахувати та виплатити пенсію, страхову компенсацію та заборгованість.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 18 травня 2021 року позовну заяву повернув позивачеві на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки позивач порушив правила об`єднання позовних вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства. Крім того, щодо заявлених вимог визначена виключна підсудність різним судам.
4 червня 2021 року ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 травня 2021 року, у якій порушує питання про винесення всіх його справ з 2007 року на розгляд Пленуму Верховного Суду; про передачу всіх його судових справ з 2007 року на розгляд іноземних судів: Королівства Швейцарії, Королівства Данії, Норвегії, Фінляндії, Сполученого Королівства Великої Британії, Сполучених Штатів Америки; про занесення його до "Книги Гіннеса" відповідно до позовних заяв за період з 2007 року.
Відповідно до частини третьої статті 292 КАС Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Статтею 296 КАС встановлено вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 оформлена без дотримання встановлених законом вимог.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 296 КАС в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції.
Статтею 315 КАС визначені повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; 3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.
Разом із тим у прохальній частині апеляційної скарги ОСОБА_1 не зазначив, яке рішення суду першої інстанції він оскаржує, та які вимоги він ставить до суду апеляційної інстанції відповідно до вказаних положень статті 315 КАС.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 296 КАС в апеляційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Усупереч наведеній нормі апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить обґрунтування його вимог із зазначенням того, в чому ж полягає незаконність ухвали про повернення позовної заяви у зв`язку з неусуненням її недоліків після залишення без руху та які норми права були застосовано судом неправильно при вирішенні питання щодо відповідності позовної заяви вимогам процесуального закону.
На підставі частини другої статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання визначених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За наведених вище обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 відповідно до правил статей 169 і 298 КАС підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків скарги, для чого ОСОБА_1 необхідно подати до Великої Палати Верховного Суду доповнення до апеляційної скарги, де додатково вказати вимоги особи, яка подала апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції відповідно до положень статті 315 КАС та навести обґрунтування цих вимог, як того вимагає пункт 6 частини другої статті 296 КАС.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 295, 296, частинами другою та третьою статті 298 КАС, суддя
Керуючись статтями 169, 266, 292, 295, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя