П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/598/19
Провадження № 11-440заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року про відмову в задоволенні заяви щодо відстрочення виконання судового рішення (судді Шарапа В. М.,Бевзенко В. М., Коваленко Н. В., Стеценко С. Г., Чиркін С. М.) у справі № 9901/598/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВРП про зобов`язання вчинити дії та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВРП, у якому просив зобов`язати відповідача повторно розглянути його запит від 26 листопада 2019 року та надати йому публічну інформацію - електронну копію технічного запису засідання ВРП від 14 листопада 2019 року в частині розгляду питання про тимчасове відсторонення судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Сараєва І. А. від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.
Позивач також просив допустити до негайного виконання рішення суду в частині зобов`язання відповідача надати запитувану інформацію.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що органи державної влади можуть обмежувати доступ до інформації, проте ці повноваження не є абсолютними, зокрема, держава та її органи повинні дотримуватися розумного балансу в питанні конфіденційної чи службової інформації, яка водночас є суспільно значимою. На його переконання, інформація про правосуддя і діяльність суддів має значний суспільний інтерес, оскільки стосується здійснення конституційно важливих функцій. Із цих міркувань позивач вважає, що доступ до інформації, зокрема, про діяльність судів і належне здійснення повноважень суддями не може бути обмежено. До того ж інформація, яку він просив надати, завжди була публічною і будь-яка особа мала можливість ознайомитися з ходом прийняття ВРП рішень при розгляді клопотань про притягнення суддів до кримінальної відповідальності. Позивач наголосив на тому, що з внесенням змін до Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі - Регламент), публічний статус цієї інформації не змінився. Зазначив, що ВРП не посилалася на те, що розгляд клопотання здійснювався в закритому засіданні, запитувана інформація містить таємницю слідства, або на існування персональної чи конфіденційної інформації на відповідному технічному записі. На думку позивача, посилання ВРП на пункт 6.7 Регламенту як підставу відмови в наданні йому запитуваної інформації є помилковим, оскільки правило цього пункту стосується процесуальних прав учасників дисциплінарного провадження і не поширюється на правовідносини у сфері публічної інформації, які регулюються нормами Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939-VI), водночас ВРП не має повноважень приймати акти, які б могли встановлювати правила доступу до публічної інформації інші, ніж цей Закон.
Короткий зміст рішень суду попередньої інстанції
3. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 11 березня 2020 року позов задовольнив: зобов`язав ВРП повторно розглянути запит ОСОБА_1 про надання інформації від 26 листопада 2019 року і надати позивачеві публічну інформацію - електронну копію технічного запису засідання ВРП від 14 листопада 2019 року в частині розгляду питання про тимчасове відсторонення судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Сараєва І. А. від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням його до кримінальної відповідальності. Суд допустив рішення до негайного виконання.
4. Судове рішення мотивовано тим, що незалежно від того, які питання розглядалися на засіданні ВРП, інформація про це засідання є публічною, оскільки стосується діяльності суб`єкта владних повноважень та прийняття ним рішення і її відображено (задокументовано) на відповідних носіях, у тому числі з використанням технічних засобів. За висновком суду, ВРП не мала встановлених законом підстав для відмови позивачеві в надані копії технічного запису її засідання від 14 листопада 2019 року в обсязі запитуваної ним інформації, а отже, відповідач порушив право ОСОБА_1 на доступ до публічної інформації.
5. Ухвалою від 07 грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовив у задоволенні заяви ВРП про відстрочення виконання рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі № 9901/598/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду апеляційної скарги ВРП на це рішення.
6. Ухвалу суду мотивовано тим, що оскарження відповідачем в апеляційному порядку рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року, зважаючи на зазначення в ньому про те, що воно підлягає негайному виконанню, не має безпосереднього впливу на виконання цього судового рішення, а тому не може вважатись обставиною, яка істотно ускладнює виконання рішення суду та/або робить його неможливим.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
7. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ВРП подала апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначила, що суд неповно дослідив докази й обставини у справі, неправильно застосував норми права, що призвело до постановлення незаконного рішення.
8. На думку скаржника, суд першої інстанції, вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, не врахував ступінь вини ВРП у виникненні спору, а також інші обставини справи. При цьому законодавство не містить конкретного переліку обставин для відстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи повноваження суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
9. Відповідач стверджував, що основним мотивом звернення ВРП із заявою про відстрочення виконання рішення був перегляд цього рішення в апеляційному порядку (провадження № 11-123заі20), а тому він зазначив, що обставиною, яка робить неможливим виконання рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2020 рокуу справі № 9901/598/19 є те, що воно не набрало законної сили. На думку відповідача, стаття 371 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачає вичерпний перелік судових рішень, які виконуються негайно, серед яких відсутні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРП. Водночас стаття 266 КАС України, яка є спеціальною нормою права під час розгляду справ щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРП та визначає особливості провадження в цих справах, також не встановлює негайного виконання рішення суду в цій категорії справ. При цьому посилання Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 11 березня 2020 року на пункт 1 частини першої статті 263 КАС України, який передбачає, що судові рішення щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію виконуються негайно, у спірних правовідносинах є недоцільним, оскільки предметом судового розгляду в межах справи № 9901/598/19 не була бездіяльність ВРП як розпорядника інформації щодо розгляду запиту на інформацію.До того ж ВРП під час розгляду запиту ОСОБА_1 від 26 листопада 2019 року жодним чином не допустила бездіяльності стосовно позивача, оскільки відповідь на запит була надана в порядку та строки, передбачені Законом № 2939-VI.Оскільки предметом судового розгляду в межах цієї справи не була бездіяльність ВРП як розпорядника інформації щодо розгляду запиту на інформацію, то рішення суду в цій справі, на переконання відповідача,не підлягає негайному виконанню. Зазначене було однією з підстав звернення ВРП до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року. Крім цього, негайне виконання рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року знівелює сенс апеляційного перегляду та призведе до невиправданого обмеження ВРП у поновленні її прав у разі скасування Великою Палатою Верховного Суду вказаного рішення.
10. На підставі викладеного ВРП просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відстрочити виконання рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі № 9901/598/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду апеляційної скарги ВРП на це рішення.
Рух апеляційної скарги
11. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 28 грудня 2020 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ВРП на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року, а ухвалою від 19 квітня 2021 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі пункту 1 частини першої та частини третьої статті 311 КАС України, оскільки у справі відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, а також ураховуючи те, що характер спірних правовідносин не вимагає участі сторін.
Позиція учасників справи щодо апеляційної скарги
12. На час розгляду справи позивач відзиву на апеляційну скаргу не надіслав.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновку суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
13. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
14. Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
15. Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.
16. Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
17. Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
18. З аналізу викладених норм убачається, що нормами КАС України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.
19. Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.
20. Як зазначив суд першої інстанції, відповідач у своїй заяві про відстрочення виконання судового рішення посилається на ту обставину, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду помилково зазначив у рішенні від 11 березня 2020 року про те, що воно підлягає негайному виконанню, оскільки положення статей 263, 283 КАС України, на переконання відповідача, не передбачають негайного виконання судових рішень, прийнятих у цій категорії справ.
21. Суд першої інстанції установив, що ВРП подала апеляційну скаргу на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 07 квітня 2020 року відкрила апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.
22. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що перевірка дотримання Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при постановленні рішення від 11 березня 2020 року норм процесуального права, зокрема статей 263, 283 КАС України, повинна здійснюватись виключно під час його апеляційного перегляду. Вирішення цього питання судом під час розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення не допускається, оскільки за своєю суттю є перевіркою дотримання норм матеріального та процесуального права в позапроцесуальний спосіб. Крім цього, оскарження ВРП рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року в апеляційному порядку, зважаючи на зазначення в ньому про те, що воно підлягає негайному виконанню, не має безпосереднього впливу на виконання цього судового рішення та відповідно не може вважатись обставиною, яка істотно ускладнює виконання рішення суду та/або робить його неможливим.
23. Проте відповідач у доводах апеляційної скарги посилається на те, що основним мотивом звернення ВРП із заявою про відстрочення виконання рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року був перегляд цього рішення в апеляційному порядку (провадження № 11-123заі20), зокрема в частині дотримання судом першої інстанції положень статей 263, 283 КАС України, а тому він зазначив, що обставиною, яка робить неможливим виконання рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2020 рокуу справі № 9901/598/19, є те, що воно не набрало законної сили.
24. Відповідно до частин першої та другої статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
25. Розгляд цієї справи відбувається з урахуванням особливостей, установлених статтею 266 КАС України, якою врегульовано процедуру провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України.
26. Положеннями частини п`ятої статті 266 КАС України визначено, що судом апеляційної інстанції у справах, зокрема, щодо законності дій чи бездіяльності ВРП є Велика Палата Верховного Суду.
27. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду (частина шоста статті 266 КАС України).
28. З огляду на те, що нормами КАС України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення,Велика Палата Верховного Суду вважає, що рішення від 11 березня 2020 року, допущене Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду як судом першої інстанції до негайного виконання, на час вирішення судом першої інстанції питання про відстрочення його виконання було таким, що не набрало законної сили, тому на той час були наявні обставини, що істотно ускладнювали виконання рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі № 9901/598/19. Таким чином, виконання зазначеного судового рішення підлягало відстроченню згідно із частиною п`ятою статті 378 КАС України на строк, що не може перевищувати одного року з дня його ухвалення.
29. Крім цього, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2021 року у справі № 9901/598/19 (провадження № 11-123заі20) скасовано рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 .