У Х В А Л А
2 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/424/18
Провадження № 11-173заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі за його позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення від 20 грудня 2017 року № 352дп-17,
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Верховного Суду від 12 квітня 2018 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 19 квітня 2021 року у задоволенні заяви відмовив.
Не погодившись із такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу.
Положеннями частини третьої статті 292 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) визначено, що Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
У зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги ОСОБА_1 вимогам процесуального закону ухвалою судді Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2021 року скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
На усунення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_1 необхідно було подати до Великої Палати Верховного Суду доповнення до апеляційної скарги, в якій відповідно до вимог пункту 2 частини другої статті 296 КАС правильно зазначити найменування суду, який ухвалив рішення, що оскаржується, а також привести у відповідність вимоги, які зазначив скаржник у прохальній частині, пункту 5 зазначеної частини цієї статті, та доплатити судовий збір.
У встановлений судом строк ОСОБА_1 надіслав суду доповнення до апеляційної скарги, а також квитанцію про сплату судового збору.
Ураховуючи наведене, недоліки апеляційної скарги, на які було вказано в ухвалі судді Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2021 року, ОСОБА_1 усунув, відтак підстав для повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження немає.
З доповіді судді-доповідача вбачається, що виконано необхідні дії для підготовки справи до апеляційного розгляду, передбачені статтею 306 КАС. Потреби у проведенні додаткових підготовчих дій, як і перешкод для призначення справи до розгляду не встановлено.
Щодо заявленого скаржником клопотання про розгляд справи за його участю слід зазначити таке.
Відповідно до частини третьої статті 311 КАС Велика Палата Верховного Суду як суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення її учасників (у порядку письмового провадження), якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають участі сторін.
З огляду на доводи апеляційної скарги, зміст оскаржуваного судового рішення, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, Велика Палата Верховного Суду вважає за можливе призначити цю справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany" ("Аксен проти Німеччини"), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Varela Assalino v. Portugal" ("Варела Ассаліно проти Португалії"), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду створила учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи № 9901/424/18 шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС..
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Ураховуючи викладене та зважаючи на відсутність необхідності виклику учасників справи для надання пояснень з огляду на обставини справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне поінформувати учасників справи про її розгляд шляхом надіслання копій цієї ухвали.
Керуючись статтями 266, 292, 295, 296, 300, 301, 304, 311, 312, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду,