УХВАЛА
02 червня 2021 року
м. Київ
Провадження № 13-90зво21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Британчука В.В.,
суддів: Анцупової Т.О., Власова Ю.Л., Григорʼєвої І.В., Гриціва М.І., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Єленіної Ж.М., Золотнікова О.С., Катеринчук Л.Й., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Пількова К.М., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Ситнік О.М., Сімоненко В.М., Ткача І.В., Штелик С.П.,
перевірила заяву ОСОБА_1 про перегляд вироку Апеляційного суду Житомирської області від 14 квітня 2009 року за виключними обставинами і
ВСТАНОВИЛА:
Як вбачається з матеріалів провадження за заявою, вироком Апеляційного суду Житомирської області від 14 квітня 2009 року, залишеним без зміни ухвалою Верховного Суду України від 24 вересня 2009 року, ОСОБА_1 засуджено за пунктами 4, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі -КК) з застосуванням положень статей 70, 71 цього Кодексу до покарання у виді довічного позбавлення волі.
11 березня 2021 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) ухвалив остаточне рішення у справі "Дембо та інші проти України", яким констатував порушення щодо ОСОБА_1 (заява 40236/19) ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) стосовно покарання у виді довічного позбавлення волі без перспективи звільнення. ЄСПЛ також постановив, що визнання існування порушення становить достатню справедливу сатисфакцію.
31 травня 2021 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 від 26 травня 2021 року (зареєстрована у цей день Державною установою "Бердичівська виправна колонія № 70"), у якій заявник на підставі рішення ЄСПЛ щодо нього просить замінити призначене йому покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання такого ж виду на строк п`ятнадцять років.
Перевіривши наведені у заяві доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що її необхідно повернути, виходячи з такого.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 461 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) заяву про перегляд судового рішення з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобовʼязань при вирішенні справи судом може бути подано особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів із дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.
Рішення ЄСПЛ у справі "Дембо та інші проти України" набуло статусу остаточного 11 березня 2021 року.
Заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами ОСОБА_1 подав 26 травня 2021 року, тобто із пропуском встановленого законом строку.
Частиною 2 ст. 462 КПК передбачено, що у заяві про перегляд судового рішення за виключними обставинами зазначається, крім іншого, клопотання про поновлення строку подання заяви (п. 52).
Проте ОСОБА_1 такого клопотання не заявив.
Частиною 3 ст. 464 КПК визначено, що до заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими ст. 462 цього Кодексу, застосовуються правила ч. 3 ст. 429 цього Кодексу.
За цими правилами (п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК) заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами повертається, якщо вона подана після закінчення строку, визначеного п. 2 ч. 5 ст. 461 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Керуючись статтями 429, 462, 464 КПК, Велика Палата Верховного Суду