Постанова
Іменем України
02 червня 2021 року
м. Київ
справа № 541/2496/19
провадження № 61- 3365св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Великосорочинська сільська рада Миргородського району Полтавської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Кузнєцової О. Ю., Бутенко С. Б., Гальонкіна С. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Великосорочинська сільська рада Миргородського району Полтавської області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 . Внаслідок його смерті відкрилася спадщина, до якої входить, зокрема, право на земельну частку (пай) розміром 4,80 умовних кадастрових гектари, розташовану на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, яку він успадкував після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 . Остання мала право на земельну частку (пай) внаслідок розпаювання земель колишнього КСП імені Гоголя на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай), серія ПЛ № 0055324.
Вказував, що після смерті батька він прийняв спадщину у встановленому законом порядку. Проте, звернувшись до державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва на спадкове майно, отримав відмову у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну частку (пай).
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати за ним у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, право на земельну частку (паю) площею 4,80 умовних кадастрових гектара на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району із земель колишнього КСП імені Гоголя, право на яку мала ОСОБА_5 відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай), серія ПЛ № 0055324.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23 жовтня 2020 року у складі судді Городівського О. А. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 право на земельну частку (паю) площею 4,80 умовних кадастрових гектара, без визначення меж в натурі на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району із земель колишнього КСП імені Гоголя, яке ОСОБА_4 успадкував після смерті матері ОСОБА_5, що мала право на земельну частку (пай) відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай), серія ПЛ № 0055324. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що єдиним спадкоємцем який прийняв спадщину після ОСОБА_5, є її син ОСОБА_4, який за свого життя правомірно набув право на спірну земельну частку (пай), отже, дане право є об`єктом спадкування.
Відсутність правовстановлюючого документа позбавляє позивача в позасудовому порядку оформити свої спадкові права.
Оскільки набуття спадкодавцем права на спірну земельну частку (пай) підтверджено документально, тому право позивача ОСОБА_1, як спадкоємця за законом, є порушеним.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Колеснікова В. О. та апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23 жовтня 2020 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що батько позивача ОСОБА_4 спадщину після смерті матері ОСОБА_5 не прийняв, тому за життя йому не належало право на земельну частку (пай) площею 4,80 умовних кадастрових гектара на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району із земель колишнього КСП імені Гоголя. Відповідне право не увійшло до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 та не може бути успадковане ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2021 року відкрито касаційне провадження.
У квітні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що сама по собі відсутність у батька позивача на момент смерті свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) на підставі частини третьої статті 1296 ЦК України не позбавляє позивача права на спадщину та не може свідчити про те, що ОСОБА_4 не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 .
Судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки тому, що наявній у спадковій справі довіреності від 14 грудня 2000 року № 733, якою державний нотаріус Першої Миргородської державної нотаріальної контори Наконечна Н. П. на підставі статті 529 ЦК УРСР засвідчила, що спадкоємцем на майно ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, є її син ОСОБА_4 до того ж, державним нотаріусом визначено, що до складу спадкового майна входить право на земельний пай розміром 4,80 умовних кадастрових гектара, який належав ОСОБА_5 на підставі сертифіката, серії ПЛ № 0055324, виданого Миргородською державною районною адміністрацією на підставі рішення від 28 травня 1996 року.
Відзив на касаційну скаргу відповідачі до суду не подавали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_5 відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай), серія ПЛ № 0055324, мала право на земельну частку (пай) площею 4,80 умовних кадастрових гектара на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району із земель колишнього КСП імені Гоголя.
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 8).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, ОСОБА_4, що підтверджується, копією свідоцтва про смерть (а.с. 9).
Після його смерті відкрилася спадщина. Спадщину після ОСОБА_4 прийняв його син ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про спадщину за законом на інше спадкове майно (а.с. 11).
У спадковій справі, заведеній після померлої ОСОБА_5, (т. 1, а.с. 227/231) міститься заява ОСОБА_4, датована 14 грудня 2000 року, про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай). Будь-якої іншої заяви спадкова справа не містить.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Відповідно до статті 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
За змістом статті 525 ЦК УРСР 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Згідно з частиною першою статті 529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Статтею 548 ЦК УРСР 1963 року встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до статті 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_5 відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 0055324, мала право на земельну частку (паю) площею 4,80 умовних кадастрових гектара на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району із земель колишнього КСП імені Гоголя.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України від 05 червня 2003 року № 899-IV "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Згідно з пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" визначено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Великосорочинська сільська рада Миргородського району Полтавської області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, посилався на те, що ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті матері, звернувшись з відповідною заявою до державного нотаріуса та підписавши додаток до договору оренди земельного паю, тому фактично вступив в управління майном.
Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд не надав належної оцінки постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28 вересня 2016 року, згідно з якою нотаріус встановив, що ОСОБА_4 прийняв спадщину після своєї матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (с/с № 733 за 2000 рік знаходиться на зберіганні у Полтавського обласному державному нотаріальному архіві). ОСОБА_5 належала земельна ділянка (пай) із земель Великосорочинської сільської ради Миргородського району, право підтверджувалось свідоцтвом про право власності на земельну частку (пай). Нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на земельну ділянку (пай) із земель Великосорочинської сільської ради Миргородського району у зв`язку з відсутністю оригіналу сертифіката на земельну частку (пай) (а.с. 17).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 9). Після його смерті відкрилася спадщина. Спадщину після ОСОБА_4 прийняв його син ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про спадщину за законом на інше спадкове майно (а.с. 11).
Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.
Таким чином, для встановлення тієї обставини, чи прийняв спадкоємець спадщину, необхідно встановити, чи вступив він фактично в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Якщо позивач у шестимісячний строк вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права власності на спадкове майно.
Судом апеляційної інстанції не перевірено доводів позивача про те, що батько позивача спадщину після смерті матері прийняв, та за життя йому належало право на земельну частку (пай) площею 4,80 умовних кадастрових гектара на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району із земель колишнього КСП імені Гоголя.
З урахуванням наведеного, оскільки фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не встановлено, а суд касаційної інстанції
у силу своїх процесуальних повноважень (стаття 400 ЦПК України) позбавлений такої можливості, то апеляційному суду при новому розгляді справи слід перевірити вищенаведені обставини.
Отже, судове рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду