Постанова
Іменем України
02 червня 2021 року
м. Київ
справа № 619/728/19-ц
провадження № 61-20579св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
представник відповідача - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 12 липня 2019 року у складі судді Носачової І. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Кругової С. С., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання заповіту нікчемним.
Позовну заяву мотивовано тим, що вона є племінницею померлої ОСОБА_5 .
ОСОБА_1 зазначала, що протягом останніх 15 років вона проживала разом зі своєю тіткою, оскільки остання хворіла, була прикутою до ліжка та потребувала сторонньої допомоги, вони вели спільне господарство та спільний бюджет. Будь-яких інших близьких родичів тітка не мала. Поховання тітки вона здійснювала особисто та здійснювала догляд за будинком після її смерті. У лютому місяці 2017 року спадковий житловий будинок зайняв ОСОБА_3 та почав здавати його в оренду, зазначивши, що на його ім`я є заповіт, складений у 2002 році та посвідчений секретарем Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області Хурсовою С. І. Згідно із відповіддю архівного відділу рішення про надання повноважень секретарю Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області Хурсовій С. І. вчиняти нотаріальні дії у 2002 році не виявлено.
Вважала, що зазначене є підставою для визнання заповіту нікчемним згідно із частиною першою статті 1257 ЦК України, у зв`язку із тим, що заповіт складений особою, яка не мала на це право.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила суд визнати нікчемним заповіт, виданий від імені ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_3, посвідчений секретарем Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області Хурсовою С. І. 15 жовтня 2002 року за реєстровим номером 197.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 12 липня 2019 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 16 липня 2019 року про виправлення описки, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що оспорюваний заповіт складено без дотримання вимог щодо його посвідчення, він є нікчемним, оскільки Хурсова С. І. не була уповноважена рішенням виконавчого комітету Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області на здійснення нотаріальних дій, як це передбачено пунктом 2 частини другої розділу 1 "Загальні положення" Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України, у зв`язку із тим, що виключно виконавчий комітет Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області мав повноваження покласти на посадову особу цього органу місцевого самоврядування функції щодо вчинення нотаріальних дій, зокрема, посвідчення заповітів.
Разом із тим, суд першої інстанції дійшов висновку про обізнаність ОСОБА_1 про наявність заповіту на ім`я відповідача з 2014 року, та врахував, що з позовом позивач звернулася до суду лише у лютому 2019 року, тобто з пропуском позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 12 липня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено з інших підстав.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Хурсова С. І. на час посвідчення заповіту була посадовою особою виконавчого органу Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, до повноважень якої згідно з підпунктом 5 пункту б частини першої статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та частини другої статті 37 Закону України "Про нотаріат", у редакції, що діяли на час посвідчення заповіту 15 жовтня 2002 року, належало вчинення нотаріальних дій.
У зв`язку із чим, суд першої інстанції помилково вважав, що на Хурсову С. І. повноваження секретаря виконкому Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області покладено лише розпорядженням від 01 березня 1996 року № 14 та дійшов висновку, що без рішення Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області Хурсова С. І. не мала повноважень на вчинення нотаріальних дій, тоді як до складу виконкому вона увійшла саме за рішенням ради.
Що стосується посадової інструкції секретаря Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, яку суд першої інстанції не взяв до уваги, то вона дійсно не містить дати складання, і неможливо встановити період її дії, проте матеріали справи не містять доказів, що на час посвідчення заповіту ці обов`язки були покладені на іншу особу.
Разом із тим, суд апеляційної інстанції вважав, що заява про застосування позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки відсутнє порушене право позивача, яке підлягає захисту в судовому порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2019 року звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи № 619/728/19-ц із Дергачівського районного суду Харківської області.
У грудні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
ОСОБА_1 зазначала, що виконання нотаріальних дій службовою особою сільської ради допускається лише за рішенням виконкому сільської ради і на постійній основі, тому, як вона вважала, секретар Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області Хурсова С. І. лише тимчасово виконувала обов`язки секретаря виконкому на підставі розпорядження голови Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 01 березня 1996 року № 4, а тому на момент посвідчення заповіту ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 повноважень про здійснення нотаріальних дій (посвідчення заповітів) у порядку, встановленому законодавством, не мала, у зв`язку із чим не можна вважати, що оспорюваний заповіт посвідчений належним чином.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, на касаційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 жовтня 2002 року секретарем виконкому Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області Хурсовою С. І. посвідчено заповіт від імені ОСОБА_5 на все майно на ім`я ОСОБА_3 (а. с. 25).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 39, т. 1).
Між сторонами виник спір щодо складеного ОСОБА_5 та посвідченого Хурсовою С. І. заповіту, ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги за правом представлення, відповідно до статті 1262, частини третьої статті 1266 ЦК України, і спадщину прийняла шляхом звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини 28 жовтня 2014 року, що було встановлено рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 06 березня 2017 року у справі № 619/4151/16-ц, яке набрало законної сили (а. с. 79-84, т. 1).
Згідно рішень Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 10 квітня 1998 року та від 12 квітня 2002 року секретарем сільської ради від округа № 6 було обрано Хурсову С. І. (а. с.191, т. 1).
Розпорядженням Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 01 березня 1996 року № 14 на Хурсову С. І. були покладені обов`язки секретаря виконкому Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області (а. с. 189, т. 1).
Згідно із протоколом засідання 1 сесії ХХІУ скликання Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 12 квітня 2002 року та додатків до нього, затверджено склад виконкому Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, до якого увійшла Хурсова С. І., як секретар Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області - секретар виконкому Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області (а. с. 204-211, т. 1).