Постанова
Іменем України
03 червня 2021 року
м. Київ
справа № 734/4187/18-ц
провадження № 61-19978св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Литвин Анастасія Сергіївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 25 червня 2019 року у складі судді Соловей В. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Губар В. С., Іванової Г. П., Кузюри Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Литвин А. С., про визнання недійсними договорів дарування частки у праві власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами і земельної ділянки.
Позовну заяву мотивовано тим, що вона є власником 2/3 часток у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки, площею 0,1 га, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), з кадастровим номером 7422010499:31:082:0001, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 зазначала, що з нею у будинку проживали її дочка ОСОБА_4 та малолітній онук ОСОБА_5 . Іншим співвласником житлового будинку та земельної ділянки була ОСОБА_2, яка володіла 1/3 часткою у праві спільної власності.
У березні 2017 року ОСОБА_2 без відома та її згоди заселила до спільного будинку ОСОБА_3 та членів родини останньої. У зв`язку із цим між ними до звернення до суду розглядаються у судах різних інстанцій спори щодо житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і земельної ділянки, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 зазначала, що рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 17 січня 2018 року було зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у володінні та користуванні ОСОБА_1 домоволодінням та земельною ділянкою, що розташовані по АДРЕСА_1, шляхом звільнення домоволодіння від сторонніх осіб - ОСОБА_3 та членів її сім`ї, а також виселено ОСОБА_3 із членами її сім`ї із спірного домоволодіння без надання іншого житлового приміщення.
Згідно договорів дарування № 4000 та № 3998, посвідчених 24 вересня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А. С., ОСОБА_2 подарувала належну їй у праві власності частку житлового будинку і земельної ділянки ОСОБА_3
ОСОБА_1 вважала, що зазначені договори дарування порушують її права як співвласника майна, приховують дійсні наміри їх учасників, а тому відповідно до статей 215 і 236 ЦК України вказані договори дарування необхідно визнати недійсними.
Разом із тим, вважала, що всупереч вимогам статей 203, 228, 526 і 527 ЦК України та з метою ухилення від виконання зобов`язань, уникнення відповідальності за порушення таких зобов`язань, ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_3 свою частку у праві власності на вказане нерухоме майно, щоб приховати, що за відчуження цього майна фактично отримала від ОСОБА_3 кошти, і намагалася уникнути виконання вимог статей 362 ЦК України.
ОСОБА_1 зазначала, що відповідачем порушені права та інтереси малолітнього ОСОБА_6, який зареєстрований і проживає у будинку АДРЕСА_1 .
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати недійсними договори дарування частки у праві власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами й земельної ділянки із кадастровим номером 7422010499:31:082:0001, що знаходяться по АДРЕСА_1, укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та посвідчені 24 вересня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А. С. за реєстровими номерами 3998 і 4000.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 25 червня 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення суду мотивовано відсутністю належних та допустимих доказів того, що вчинення між відповідачами правочинів носило оплатний характер, а також недоведеністю позивачем наявності змови між їх учасниками приховати договори купівлі-продажу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 25 червня 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції на підставі наданих сторонами і досліджених судом доказів дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки позивачем не доведено та належними доказами не підтверджено, що між відповідачами виникли інші правовідносини, ніж передбачені договорами дарування житлового приміщення та земельної ділянки, а також того, що воля сторін була спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин. Позивачем не наведено будь-яких підстав у розумінні статті 215 ЦК України, які б свідчили про недійсність укладених договорів дарування від 24 вересня 2018 року. Сторони спірних правочинів під час їх укладення досягли згоди щодо усіх істотних умов та в установленому порядку їх правомірність не оспорювали.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
ОСОБА_1 зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували норми матеріального права, які встановлені у самих оспорюваних договорах, зокрема, того, що необхідними умовами договорів дарування є відсутність судових спорів щодо дарунку, самочинно збудованих споруд, наявність дійсних технічних характеристик на час укладення договорів та дозвіл від органу опіки та піклування. Зазначені обставини при укладенні договорів дарування не перевірялися, а тому, як вона вважала, не були дотримані.
Вважає, що оспорюваними договорами дарування порушені її права як співвласника, оскільки судові рішення, що набрали законної сили, не були виконані, відповідачами не було усунуто перешкоди у користуванні майном, що перебуває у спільній частковій власності. Разом із тим, на день звернення із касаційною скаргою існують незавершені судові спори щодо подарованого майна ОСОБА_3 .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2020 року було відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи № 734/4187/18 із Козелецького районного суду Чернігівської області.
У січні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3 - ОСОБА_7, на касаційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником 1/3 частки у праві власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 08 серпня 1991 року нотаріально, та 1/3 частки - на підставі договору дарування частини житлового будинку з надвірними будівлями, посвідченого 03 серпня 2011 року приватним нотаріусом Козелецького районного нотаріального округу Ткаченко Н. В., а всього вона є власником 2/3 часток у праві власності на житловий будинок (а. с. 7-10, т. 1).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 18 жовтня 2012 року державним нотаріусом Остерської районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 була власником 1/3 частки у праві власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а. с. 17, т. 1).
Відповідно до рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2018 року у справі № 734/1050/17, залишеного без змін постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 16 липня 2018 року, ОСОБА_2 належить 1/3 частка у праві власності на земельну ділянку, кадастровий номер 7422010499:31:082:0001, площею 0,1 га, розташовану по АДРЕСА_1, що перебувала у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 14-16, т. 1).
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 17 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 29 травня 2018 року у справі № 734/3183/17, зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у володінні та користуванні ОСОБА_1 домоволодінням та земельною ділянкою, що знаходяться по АДРЕСА_1, шляхом звільнення від сторонніх осіб - ОСОБА_3 та членів її сім`ї. Виселено з домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_3 із членами її сім`ї без надання іншого житлового приміщення (а. с. 20-25, т. 1).
Зазначені судові рішення набрали законної сили і є преюдиційними при розгляді цієї справи у силу приписів частини четвертої статті 82 ЦПК України.
Розпорядженням голови Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області від 28 серпня 2018 року № 565 надано дозвіл ОСОБА_2 на дарування 1/3 частки у праві власності житлового будинку АДРЕСА_1, де зареєстрована і проживає малолітня дитина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 . При цьому, Козелецька районна державна адміністрація Чернігівської області вважала, що інтереси дитини не будуть порушені (а. с. 62, 108, 109, т. 1).
Згідно нотаріально посвідченого договору дарування 1/3 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок від 24 вересня 2018 року, ОСОБА_2 безоплатно подарувала ОСОБА_3 1/3 частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (а. с. 129, 130, т. 1).
Відповідно до нотаріально посвідченого договору дарування 1/3 частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку від 24 вересня 2018 року, ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_3 безоплатно 1/3 частку в праві спільної часткової власності на земельну ділянку, загальною площею 0,1 га, розташовану по АДРЕСА_1, за цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 7422010499:31:082:0001 (а. с. 131, 132, т. 1).
Згідно відомостей із державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 05 жовтня 2018 року власниками на праві спільної часткової власності житлового будинку, загальною площею 198,8 кв. м, житловою площею 108,7 кв. м, та надвірних будівель і споруд по АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,1 га, з кадастровим номером 7422010499:31:082:0001, за цією ж адресою, є ОСОБА_1 (власник 2/3 часток) і ОСОБА_3 (власник 1/3 частки) (а. с. 18, 19, т. 1).