1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

02 червня 2021 року

м. Київ

справа № 2-1289/11

провадження № 61-6602св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Жданової В. С., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Турчин Андрій Анатолійович,

заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо",

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Турчина Андрія Анатолійовича, заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо",

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест-Кредо" на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 березня 2021 року у складі судді Махлай Л. Д.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірним рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Турчина А. А. щодо визначення вартості (оцінки), а саме загальної ринкової вартості майна - квартири АДРЕСА_1 станом на 22 листопада 2019 року в розмірі 3 932 000,00 грн без ПДВ;

визнати неправомірним рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Турчина А. А. щодо визначення вартості (оцінки), а саме загальної ринкової вартості майна - квартири АДРЕСА_2, станом на 22 листопада 2019 року в розмірі 5 200 000,00 грн без ПДВ;

зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Турчина А. А. в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" та іншими нормативно-правовими актами, провести повторну оцінку майна;

визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Турчина А. А. щодо подання до Державного підприємства "Сетам" заявки на реалізацію арештованого майна, передання на електронні торги майна, а саме: квартири АДРЕСА_2 станом на 22 листопада 2019 року вартістю 5 200 000,00 грн без ПДВ, та зобов`язати зняти з реалізації вказану квартиру.

Обґрунтовуючи вимоги скарги, ОСОБА_1 посилався на неправомірність дій приватного виконавця Турчина А. А. при здійсненні виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-1289/11, виданого Голосіївським районним судом міста Києва.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Голосіївський районний суд міста Києва ухвалою від 29 травня 2020 року скаргу задовольнив. Визнав рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Турчина А. А. щодо визначення вартості (оцінки) майна, а саме - загальної ринкової вартості квартири АДРЕСА_1, станом на 22 листопада 2019 року в розмірі 3 932 000,00 грн без ПДВ, - неправомірним.

Визнав рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Турчина А. А. щодо визначення вартості (оцінки) майна, а саме загальної ринкової вартості квартири АДРЕСА_2, станом на 22 листопада 2019 року в розмірі 5 200 000 грн без ПДВ, - неправомірним.

Зобов`язав приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Турчина А. А. в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" та іншими нормативно-правовими актами, провести повторну оцінку майна.

Визнав неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Турчина А. А. щодо подання до Державного підприємства "Сетам" заявки на реалізацію арештованого майна, передання на електронні торги майна, а саме: квартири АДРЕСА_2, станом на 22 листопада 2019 року вартістю 5 200 000,00 грн без ПДВ.

Зобов`язав приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Турчина А. А. зняти з реалізації квартиру АДРЕСА_2 .

Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що скарга є обґрунтованою, оскільки приватний виконавець Турчин А. А. при здійсненні виконавчого провадження порушив статті 57, 58 Закону України "Про виконавче провадження".

11 лютого 2021 року ТОВ "Фінансова компанія Інвест-Кредо" звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 29 травня 2020 року.

Київський апеляційний суд ухвалою від 03 березня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія Інвест-Кредо" залишив без руху та надав заявнику строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 29 травня 2020 року, із зазначенням поважних причин пропуску цього строку, протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, та роз`яснив заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Київський апеляційний суд ухвалою від 23 березня 2021 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія Інвест-Кредо" на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 29 травня 2020 року.

Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження, викладені у заяві на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху є неповажними.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У квітні 2021 року ТОВ "Фінансова компанія Інвест-Кредо" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 23 березня 2021 року і направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.

Підставою касаційного оскарження вказує те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 336/4213/15, від 19 серпня 2020 року у справі № 753/5153/18, від 29 липня 2020 року у справі № 2-201/11.

Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що ТОВ "Фінансова компанія Інвест-Кредо" як стягувач не було належним чином повідомлене про розгляд скарги, яку було розглянуто за його відсутності, а ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 29 травня 2020 року не було йому надіслано, що відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Однак суд апеляційної інстанції, маючи можливість пересвідчитись, що матеріали справи № 2-1289/11 не містять доказів отримання ТОВ "Фінансова компанія Інвест-Кредо" ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 29 травня 2020 року у справі № 2-1289/11, тобто відповідний процесуальний документ не надісланий належним чином, що всупереч вищевказаним нормам ЦПК України необґрунтовано відмовив у поновленні строків на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження. Посилання суду апеляційної інстанції на те, що ТОВ "Фінансова компанія Інвест-Кредо" не могло не знати про ухвалене судом рішення, не лише не відповідає законодавству, а і є припущенням, що недопустимо.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

17 травня 2021 року справа № 2-1289/11 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції встановив такі обставини.

11 лютого 2021 року ТОВ "Фінансова компанія Інвест-Кредо" звернулося з апеляційною скаргою на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 29 травня 2020 року.

Київський апеляційний суд ухвалою від 03 березня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія Інвест-Кредо" залишив без руху та надав заявнику строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 29 травня 2020 року, із зазначенням поважних причин пропуску цього строку, і роз`яснив заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали.

17 березня 2021 року ТОВ "Фінансова компанія Інвест-Кредо" подало заяву, в якій просило поновити строк апеляційного оскарження, посилаючись на те, що судове засідання щодо розгляду скарги відбулося без повідомлення та виклику стягувача, а оскаржуване судове рішення не надсилалося. Також як підставу поновлення строку на апеляційне оскарження зазначало, що про ухвалу суду товариству стало відомо 04 лютого 2021 року з матеріалів іншої скарги на дії приватного виконавця.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши аргументи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

М

................
Перейти до повного тексту