ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2021 року
м. Київ
Справа №912/2735/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Малашенкова Т.М., Мамалуй О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників учасників справи:
позивача - Романіва А.А.,
відповідача - Глазкова А.С.,
третьої особи - не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 (головуючий суддя - Кощеєв І.М., судді Кузнецова І.Л., Чус О.В.) та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.10.2020 (суддя Бестаченко О.Л.)
у справі №912/2735/19
за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від імені якого діє філія АТ "Укрексімбанк" у місті Кропивницькому
до ОСОБА_1,
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро",
про стягнення заборгованості у сумі 58565636,57 грн,
та за зустрічним позовом ОСОБА_1,
до Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", від імені якого діє філія АТ "Укрексімбанк" у місті Кропивницькому,
про визнання поруки припиненою,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 13.05.2021 №29.3-02/1211 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку з відпусткою судді Кролевець О.А., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №912/2735/19, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Губенко Н.М., Мамалуй О.О.
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 19.05.2021 №29.3-02/1281 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку з відпусткою судді Губенко Н.М., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №912/2735/19, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Малашенкова Т.М., Мамалуй О.О.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" від імені якого діє філія АТ "Укрексімбанк" у м. Кропивницькому (далі - Банк, АТ "Укрексімбанк") звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1, Поручитель, позивач за зустрічним позовом) про стягнення заборгованості по кредитному договору від 21.02.2018 №55118V1 в сумі 58565636,57 грн, в тому числі: прострочені проценти в сумі 10091187,58 грн, прострочена комісія за управління та комісія протягом дня в сумі 403514,44 грн, прострочена заборгованість за основним боргом 40000000,00 грн та пеня в сумі 8070934,55 грн.
1.2. В обґрунтування позовних вимог Банк зазначав, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" (далі - ТОВ "Імперія-Агро") було порушено зобов`язання за укладеним з Банком кредитним договором від 21.02.2018 №55118V1 в частині повернення кредитних коштів. При цьому, зобов`язання ТОВ "Імперія-Агро" за кредитним договором було забезпечено договором поруки від 21.02.2018 №55118Р1, укладеним з ОСОБА_1 .
1.3. ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із зустрічною позовною заявою до Банку про визнання припиненою поруки за договором поруки від 21.02.2018 №55118Р1.
1.4. В обґрунтування зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 посилався на частину четверту статті 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та зазначав, що Банком був пропущений спеціальний шестимісячний строк для подачі позову до поручителя, а також, що Банк відмовився прийняти від ОСОБА_1 належне виконання, запропоноване поручителем.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1. 21.02.2018 між Банком та ТОВ "Імперія Агро" (Позичальник) укладено кредитний договір №55118V1 (далі - Договір), відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику овердрафт, а Позичальник зобов`язується повернути овердрафт та сплатити проценти за овердрафтом, комісії та інші платежі за цим договором (пункт 2.1 договору).
2.2. Овердрафт надається на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості (пункт 2.2 Договору ).
2.3. Згідно з пунктом 2.3 Договору ліміт овердрафту: 40000000,00 грн. Позичальник може користуватися овердрафтом після виконання усіх умов для отримання овердрафту, визначених цим договором, по 19.02.2019 (включно).
2.4. Кінцевий термін погашення овердрафту Позичальником: 20.02.2019 (пункт 2.4 Договору).
2.5. Пунктом 2.5 Договору передбачено, що в межах цього договору Позичальник сплачує Банку проценти за овердрафтом, комісію за надання кредиту овердрафт, комісію за управління кредитом, комісію за користування овердрафтом протягом дня та інші комісії/плати у розмірах та на умовах цього Договору.
2.6. Повне погашення овердрафту має бути здійснене Позичальником у дату, яка настане раніше: у термін, зазначений у пункті 2.4 цього Договору, або у разі накладання арешту на поточний рахунок Позичальника - протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дати направлення Банком повідомлення, передбаченого пунктом 5.3 цього Договору. У такому випадку погашення основного боргу має здійснюватися Позичальником на рахунок, зазначений у повідомленні Банку або у разі скасування ліміту овердрафту відповідно до підпункту 8.1.2 цього Договору - у термін з якого скасовується ліміт овердрафту відповідно до підпункту 8.1.2 цього Договору (підпункти 6.4.1 - 6.4.3 Договору).
2.7. Відповідно до підпунктів 8.1.1 - 8.1.2 Договору Банк має право вимагати від Позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов`язань за цим Договором; має право скасувати ліміт овердрафту та вимагати виконання грошових зобов`язань за цим Договором у повному обсязі у випадках, передбачених підпунктами 9.2.2 цього Договору. У випадку реалізації Банком права на скасування ліміту овердрафту, передбаченого цим підпунктом Договору, ліміт овердрафту скасовується з 16-го календарного дня з дати відправлення банком позичальнику повідомлення про скасування ліміту овердрафту.
2.8. Підпунктами 9.2.1, 9.2.2. та 9.2.2.3 Договору передбачено, що Позичальник зобов`язується своєчасно та у повному обсязі погашати Банку овердрафт, сплатити проценти за овердрафтом, комісії та інші платежі за цим договором; здійснити погашення боргу, процентів за овердрафтом, комісій та інших платежів за цим договором у повному обсязі протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня відправлення Банком Позичальнику повідомлення про реалізацію Банком права на скасування ліміту овердрафту у відповідності до підпункту 8.1.2 цього договору, зокрема, якщо Позичальником порушено виконання будь-якого зобов`язання за цим договором (крім зазначених у підпунктах 9.2.18 цього договору).
2.9. Відповідно до пункту 10.2 Договору у випадку невиконання (несвоєчасного виконання) Позичальником будь-яких грошових зобов`язань, визначених цим Договором, Позичальник сплачує Банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов`язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов`язань.
2.10. Згідно з пунктом 7.2 договору Позичальник зобов`язується до дати надання Овердрафту забезпечити оформлення поруки ОСОБА_1 .
2.11. Договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками обох сторін та скріплення відбитками печаток сторін, однак овердрафт надається після виконання Позичальником зобов`язань, встановлених пунктом 5.1 цього Договору (пункт 14.1.1 Договору).
2.12. Договір діє до банківського дня, наступного за терміном, зазначеним у пункті 2.4 цього Договору. У разі, якщо у вищезазначений банківський день, зобов`язання за цим договором не будуть виконані, Договір залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов`язань за цим Договором (пункт 14.1.2 Договору).
2.13. Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.
2.14. Банк належним чином виконав свої зобов`язання перед Позичальником, що виникли з кредитного договору, надавши ТОВ "Імперія-Агро" кредитні кошти шляхом встановлення ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_1, а саме грошові кошти, які Банк надає для фінансування витрат Позичальника по оплаті платіжних документів понад залишок коштів на його поточному рахунку, відкритому у Банку, що підтверджується банківськими виписками по рахунку ТОВ "Імперія-Агро".
2.15. В забезпечення виконання зобов`язання, 21.02.2018 між АТ "Укрексімбанк" (Кредитор), ОСОБА_1 (Поручитель) та ТОВ "Імперія-Агро" (Позичальник) укладено договір поруки №55118Р1 (далі - Договір поруки), відповідно до пункту 2.1 якого Поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед Кредитором за своєчасне виконання Позичальником основного зобов`язання в повному обсязі.
2.16. Згідно з підпунктом 3.1.1. договору поруки Кредитор має право у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником або правонаступниками Позичальника основного зобов`язання або його частини вимагати виконання цього зобов`язання або його частини у Поручителя як у солідарного боржника
2.17. Відповідно до пункту 1.1.2 договору поруки під терміном "основне зобов`язання" розуміється усі та будь-які грошові зобов`язання Позичальника перед Кредитором, встановлені кредитним договором та чинним законодавством України, у тому числі, але не виключно, щодо повернення Кредитору суми кредиту, щодо сплати процентів за користування кредитом, комісії, штрафних санкцій (пені і штрафів ) та інших платежів, а також щодо відшкодування Кредитору усіх збитків, завданих несвоєчасним виконанням або невиконанням зобов`язань за кредитним договором, та усіх витрат Кредитора, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та погашенням кредиту.
2.18. В свою чергу, під терміном "кредитний договір" розуміється Кредитний договір від 21.02.2018 №55118V1 (з усіма змінами, доповненнями, додатками та додатковими угодами (договорами) до нього, у тому числі внесеними та укладеними після набуття чинності цим Договором, які є невід`ємними частинами до вказаного Кредитного договору та складають з ним єдиний документ), укладений між Кредитором та Позичальником, відповідно до якого Кредитор при виконанні Позичальником певних його умов надає Позичальнику кредит у формі овердрафт з лімітом кредитування 40000000,00 грн з нарахуванням процентів, комісій та сплатою інших платежів у відповідності до умов цього кредитного договору, з кінцевим терміном погашення заборгованості за вказаним договором - 20.02.2019 (пункт 1.1.1 Договору поруки).
2.19. Підпунктом 4.2.1 Договору поруки передбачено, що поручитель зобов`язаний не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення Кредитора про невиконання та/або неналежне виконання Позичальником (його правонаступниками) основного зобов`язання або в інший строк/термін, зазначений у відповідному повідомлені Кредитора, без будь-яких заперечень сплатити Кредитору зазначену у повідомленні суму основного зобов`язання.
2.20. Договір поруки набуває чинності з дати його підписання Поручителем (його уповноваженим представником) та уповноваженими представниками Кредитора і Позичальника, а також скріплення відбитками печаток Кредитора і Позичальника і діє 72 місяців з дати набуття ним чинності (підпункт 8.1.1 договору поруки).
2.21. Порука за цим договором виникає з моменту набуття чинності договором та припиняється через 72 місяців з дати набуття цим договором чинності. У випадку продовження строку кредитування за кредитним договором, зазначеного у підпункті 1.1.1 цього договору, строк дії поруки за цим договором вважається продовженим на строк, що відповідає строку, на який продовжено строк кредитування за кредитним договором (укладення кредитних угод (вчинення правочинів) щодо відповідного продовження строку дії поруки за цим договором не вимагається) (підпункт 8.1.2 договору поруки).
2.22. Договір поруки підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.
2.23. У зв`язку з невиконанням Позичальником зобов`язань за Договором, Банк неодноразово звертався до ТОВ "Імперія-Агро" з вимогами про дострокове виконання грошових зобов`язань, а саме від 07.08.2018 №055-195/1354, від 26.09.2018 №055-195/1625, від 29.11.2018 №055-153/2039, від 11.01.2019 №055-41/51.
2.24. Крім того, Банк звертався особисто до Поручителя - ОСОБА_1 з вимогами про виконання грошових зобов`язань за Договором у зв`язку з порушенням ТОВ "Імперія-Агро" своїх зобов`язань за цим Договором, а саме з вимогами від 07.08.2018 №055-195/1355, від 26.09.2018 №055-195/1626, від 11.01.2019 №055-41/54.
2.25. В матеріалах справи наявна відповідь ОСОБА_1 на вимогу банку про виконання грошового зобов`язання від 26.09.2018 №055-195/1626, відповідно до якої останній пропонує Банку сплатити лише основну суму зобов`язання, вимоги Банку щодо сплати інших сум вважає безпідставними.
2.26. Господарський суд міста Києва від 13.03.2019 ухвалою у справі №910/2010/19 відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ "Імперія-Агро" та ввів процедуру розпорядження майном.
2.27. В подальшому, Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.07.2019 визнав кредитором у справі №910/2010/19 по відношенню до боржника - ТОВ "Імперія-Агро", зокрема Банк на суму 47095182,22 грн, з яких: 3842,00 грн - перша черга; 46205257,57 грн - четверта черга; 886082,65 грн - шоста черга. Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів вимоги Банку на суму 51771032,02 грн - вимоги, які забезпечені заставою майна боржника.
2.28. До визнаних грошових вимог Банку увійшла заборгованість, зокрема за кредитним договором від 21.02.2018 №55118V1.
2.29. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень - ухвала Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі №910/2010/19 набрала законної сили.
2.30. За твердженням Банку, станом на 13.09.2019 за ТОВ "Імперія-Агро" перед Банком рахується прострочена заборгованість за Договором у вигляді основного боргу, процентів, пені, комісії на загальну суму 58565636,57 грн, в тому числі: 10091187,58 грн прострочених процентів; 403514,44 грн простроченої комісії за управління та комісії протягом дня; 8070934,55 грн пені.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 12.10.2020 у справі №912/2735/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2021, первісний позов задовольнив частково; стягнув з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість в сумі 46486035,35 грн, в тому числі прострочену заборгованість за основним боргом в сумі 40000000,00 грн, прострочені проценти в сумі 2857854,24 грн, прострочену комісію за управління та комісію протягом дня в сумі 131514,44 грн, пеню в сумі 3496666,67 грн; в іншій частині первісного позову відмовив; у задоволенні зустрічного позову відмовив повністю.
3.2. Судові рішення мотивовано доведеністю Банком обставин набуття до Поручителя як солідарного боржника вимог щодо погашення заборгованості ТОВ "Імперія-Агро" за Договором.
3.3. В частині відмови у стягненні 7233333,34 грн прострочених процентів, 272000,00 грн простроченої комісії за управління та 4574267,88 грн пені суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, врахувавши позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 10.04.2019 у справі №461/10610/13-ц, виходив із того, що матеріалами справи підтверджується факт звернення Банку до ТОВ "Імперія-Агро" з вимогою про дострокове виконання грошових зобов`язань на підставі пункту 8.1 та пункту 9.2 Договору, яким змінено порядок, умови і строк дії Договору від 21.02.2018 №55118V1, а також припинено право Банку нараховувати проценти та комісію за управління з 23.08.2018 року (07.08.2018 (дата звернення з вимогою до позичальника про дострокове виконання грошового зобов`язання) + 15 календарних днів (у відповідності до пункту 9.2.2 Договору від 21.02.2018 №55118V1) = 22.08.2018). Враховуючи викладене, суд, здійснив власний розрахунок в межах сум, заявлених до стягнення позивачем (т.1, а.с. 37-38), та встановив, що розмір відсотків за період з 23.02.2018 по 22.08.2018 включно становить 2857854,24 грн, а розмір простроченої комісії за управління за період з 21.02.2018 по 22.08.2018 становить 131444,44 грн. Перевіривши розрахунок, що міститься в матеріалах позовної заяви, суд встановив, що позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом), допустив помилки, здійснивши нарахування пені на суму заборгованості, щодо якої період нарахування, визначений частиною шостою статті 232 ГПК України, минув.
3.4. Водночас суди визнали необґрунтованими заперечення ОСОБА_1 з посиланням на частину четверту статті 559 ЦК України щодо припинення поруки у зв`язку з непред`явленням Банком як кредитором вимоги до нього як поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання. Так, суди попередніх інстанцій виходили з того, що вказана норма застосовується у разі невстановлення строку припинення поруки у договорі. Натомість, пунктом 8.1.2 Договору поруки сторони погодили, що порука припиняється через 72 місяці з дня набрання цим договором чинності.
3.5. Щодо іншої підстави зустрічного позову ОСОБА_1 про припинення поруки у зв`язку з неприйняттям Банком його пропозиції здійснити погашення боргу, то суди виходили із того, що відповідно до частини першої статті 537 ЦК України в разі ухилення Банку від прийняття виконання Поручителем зобов`язання за Договором поруки, останній не був позбавлений права виконати свої зобов`язання шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса або нотаріальної контори.
3.6. Суд апеляційної інстанції також виходив із того, що жодних дій чи намірів, крім направлення 24.10.2019 на адресу Банка пропозиції про сплату основної суми зобов`язання, спрямованих на виконання обов`язків Поручителя за Договором і погашення кредиту ОСОБА_1 після направлення цієї пропозиції вчинено не було (доказів не надано). Дій, направлених на фактичне погашення основного зобов`язання за Договором Поручителем не вживалось.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи
4.1. Не погоджуючись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 та рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 12.10.2020 у справі №912/2735/19, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та задовольнити зустрічний позов, визнавши припиненою поруку за договором поруки.
4.2. У якості підстави касаційного оскарження ОСОБА_1 вказав пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), пославшись на те, що суди попередніх інстанції не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 11.08.2020 у справі №904/1478/19 та від 26.05.2020 у справі №910/13109/18 щодо застосування норми матеріального права, а саме частин першої, другої та четвертої статті 559 ЦК України.
4.3. Також скаржник зазначив про безпідставну відмову судом апеляційної інстанції в задоволенні клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи щодо встановлення перевищення Банком ліміту кредитування ТОВ "Імперія Агро", та, як наслідок, збільшення розміру відповідальності Поручителя перед Банком.
4.4. На переконання скаржника, суди також дійшли помилкового висновку про нездійснення ОСОБА_1 належної пропозиції з виконання основного зобов`язання за договором поруки, оскільки в діючому законодавстві відсутнє визначення такого поняття як "відмова кредитора прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем".
4.5. Банк та ТОВ "Імперія-Агро" не скористались своїм правом відповідно до статті 295 ГПК України та не подали до Верховного Суду письмового відзиву на касаційну скаргу.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, ОСОБА_1 оскаржує судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій, зокрема з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, згідно з яким підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
5.3. Відповідно до положень цієї норми касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
5.4. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, вказав, що суди попередніх інстанції не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 11.08.2020 у справі №904/1478/19 та від 26.05.2020 у справі №910/13109/18 щодо застосування норми матеріального права, а саме частини першої, другої та частини четвертої статті 559 ЦК України.
5.5. Верховний Суд, проаналізувавши судові рішення, правовий висновок щодо застосування норм права в яких, на думку скаржника, не було враховано при ухваленні оскаржуваних судових рішень у цій справі, встановив, що оскаржувані судові рішення у цій справі в оскаржуваній частині не суперечать висновкам, викладеним у справах, на які посилається скаржник.
5.6. Так, відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
5.7. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (статті 553 ЦК України ).
5.8. Згідно з частинами першою та другою статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
5.9. Частиною першою статті 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
5.10. Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору поруки) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.
5.11. Отже, відповідно до наведеної норми лише у разі якщо строк поруки у договорі поруки не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить до суду вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом.
5.12. Відповідно до положень статей 251 - 253 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
5.13. Оскільки суди попередніх інстанцій встановили, що сторони у Договорі поруки визначили саме строк її дії - 72 місяці, тому протягом цього стороку порука не є припиненою.
5.14. Суди встановили факт звернення Банку до ТОВ "Імперія-Агро" з вимогою про дострокове виконання грошових зобов`язань на підставі пункту 8.1 та пункту 9.2 Договору, що свідчить, що банк реалізував своє право на дострокове повернення кредиту (07.08.2018 (дата звернення з вимогою до позичальника про дострокове виконання грошового зобов`язання) + 15 календарних днів (у відповідності до пункту 9.2.2 Договору від 21.02.2018 №55118V1) = 22.08.2018).
5.15. Звідси висновок, що строк виконання основного зобов`язання настав 23.08.2018, отже на момент звернення Банку з позовом до Поручителя (30.09.2019) порука не припинилася.
5.16. Колегія суддів також відзначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" від 03.07.2018 за №2478-VIII (далі - Закон №2478-VIII) частина четверта статті 559 ЦК України викладена в новій редакції, згідно з положеннями якої порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя.
5.17. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.
5.18. Закон №2478-VIII введений в дію з 04.02.2019 та застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону (пункти 1, 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2478-VIII).
5.19. Звідси висновок, що до правовідносин сторін застосовується нормативне регулювання у редакції частини четвертої статті 559 ЦК України на момент звернення Банку з позовом до Поручителя, оскільки відносини за Договором поруки продовжують існувати після введення Закону №2478-VIII в дію, оскільки сторони Договору поруки встановили в ньому строк поруки. Навіть якщо припустити, що Банк мав пред`явити позов до Поручителя протягом шести місяців з дати виконання основного зобов`язання за Договором (23.08.2018 + 6 місяців = 23.02.2019) порука за Договором поруки не припинилась станом на 04.02.2019.
5.20. Тому колегія суддів дійшла висновку, що висновки, яких дійшли суди у цій справі, не суперечать висновкам, викладеним Верховним Судом у постанові від 11.08.2020 у справі №904/1478/19, якою було скасовано судові рішення та направлено справу на новий розгляд, з посиланням на те, що не врахувавши висновок Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 559 ЦК України, викладений у постанові від 13.06.2018 у справі №408/8040/12, суди першої та апеляційної інстанцій не з`ясували (із зазначенням про це в мотивувальних частинах судових рішень), заборгованість з лізингових платежів за який саме період заявлена позивачем до стягнення з відповідачів у цій справі; відповідно, суди на підставі наявних у справі доказів не дослідили обставини щодо наявності чи відсутності спливу встановленого зазначеною нормою строку стосовно кожного з передбачених договором лізингу і графіком платежів.
5.21. Колегія суддів також враховує, що за обставинами, наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №408/8040/12, на яку міститься посилання у постанові Верховного Суду від 11.08.2020 у справі №904/1478/19, не вбачається, що сторонами у договорі поруки у цій справі було встановлено строк поруки.
5.22. Колегія суддів не вважає, що суди у цій справі ухвалили судові рішення без застосування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.05.2020 справі №910/13109/18. Так, у наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність відступити від правового висновку в подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14.08.2019 у справі №910/12419/18 та від 01.11.2019 у справі №910/13940/18, вказавши, що умови договору поруки про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов`язання, не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини третьої статті 202 ЦК України та, відповідно, від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання з поручителем у належній формі.
5.23. У справі, що розглядається суди встановили, і у суді першої інстанції іншого не доводилось сторонами спору, що сума простроченої заборгованості складає 40000000,00 грн, що дорівнює ліміту овердрафту за договором 40000000,00 грн, який Банком не збільшувався.
5.24. Посилання ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції на дані банківської виписки по особовим рахункам, у зв`язку з чим він заявляв клопотання про призначення судової економічної експертизи, в якому, на його думку, йому було неправомірно відмовлено, колегія суддів не бере до уваги, оскільки суди встановили, що станом на момент звернення скаржника з позовом до суду строк виконання зобов`язання з повернення овердрафту настав та заборгованість складає 40000000,00 грн, а не 82036892,98 грн.
5.25. Отже, скаржником не доведено посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 26.05.2020 справі №910/13109/18, що суди ухвалили судові рішення у цій справі без її урахування, позаяк в цій справі не встановлено обставин, якими б підтверджувались обставини збільшення Банком ліміту овердрафту.
5.26. Викладене у сукупності дає підстави для висновку, що порука за Договором поруки не припинилась, оскільки за встановлених судами обставин Банком не змінювався в односторонньому порядку обсяг відповідальності боржника за Договором.
5.27. Щодо доводу про відмову Банку прийняти запропоноване Поручителем виконання як підстави для припинення поруки, то колегія суддів не бере його до уваги з огляду на таке.
5.28. Частиною другою статті 559 ЦК України унормовано, що порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.
5.29. Судами обох інстанцій не встановлено обставин, які б засвідчували неприйняття Банком запропонованого ОСОБА_1 належного виконання основного зобов`язання за Договором, яким (належним виконанням) не вважається пропозиція викладена в листі, в якому ОСОБА_1 надано відповідь на чергову вимогу Банку від 26.09.2018 №055-195/1626 (т.1, а.с. 210), яка (пропозиція) не була реалізована у спосіб, встановлений Договором, а саме шляхом сплати заборгованості на рахунок Банку.
5.30. Колегія суддів вважає, що за обставин цієї справи лише повернення Банком сплаченої ОСОБА_1 заборгованості могло б засвідчувати відмову Банку від виконання.
5.31. Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження судових рішень, унормованих у пункті 4 частини другої статті 287 ГПК України, з посиланням на порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, то колегія суддів зазначає, що посилання ОСОБА_1 у касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції безпідставно відмовлено у призначенні судової економічної експертизи у справі, є необґрунтованим з огляду на таке.
5.32. Судова експертиза, в розумінні статті 1 Закону України "Про судову експертизу", це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
5.33. Відповідно до статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
5.34. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
5.35. Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20).
5.36. Здійснивши аналіз наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 86 ГПК України, проаналізувавши правовідносин, що склалися між сторонами, встановивши, що докази, подані сторонами є зрозумілими, достатніми та не є суперечливими та за відсутності потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних у справі, суд апеляційної інстанції правомірно відмовив ОСОБА_1 у клопотанні про призначення судової економічної експертизи у справі, а не безпідставно, на що помилково посилається скаржник у касаційній скарзі.
5.37. Отже, відсутні підстави для скасування судових рішень з підстав оскарження, передбачених у пункті 4 частини другої статті 287 ГПК України.