ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/4923/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Погребняка В. Я.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Діко": Мельник І. В.,
ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-7" арбітражного керуючого: Ярмолінського Ю. В. (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКО"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021
у складі колегії суддів: Грека Б. М. - головуючого, Верховця А. А., Отрюха Б. В.
та ухвалу Господарського суду Київської області від 29.05.2019
у складі судді Лопатіна А. В.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-7"
до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКО"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівіас"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст і підстави наведених у заяві вимог
1. Господарським судом Київської області здійснюється провадження у справі № 911/4923/14 за заявою Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (далі - АТ "Сбербанк") про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-7" (далі - ТзОВ "Актив-7", боржник).
2. 03.12.2018 ліквідатор боржника арбітражний керуючий Ярмолінський Юрій Васильович (далі - ліквідатор ТзОВ "Актив-7" Ярмолінський Ю. В.) звернувся до Господарського суду Київської області в межах справи про банкрутство ТзОВ "Актив-7" з заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКО" (далі - ТзОВ "ДІКО", скаржник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівіас" (далі - ТзОВ "Дівіас") про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ "Дівіас" від 21.06.2010, оформлене протоколом № 8/1, яким ТзОВ "Актив -7" було виключено, а ТзОВ "ДІКО" відповідно включено до переліку учасників ТзОВ "Дівіас".
3. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням ТзОВ "ДІКО" як покупцем свого зобов`язання за укладеним з ТзОВ "Актив-7" договором купівлі-продажу 100 % частки в статутному капіталі ТзОВ "Дівіас" від 21.06.2010 щодо здійснення оплати вартості відчуженої частки в розмірі 10 108 845,36 грн, яка в порушення пункту 7.1 цього договору останнім неоплачена, з урахуванням чого оспорюване рішення загальних зборів учасників ТзОВ "Дівіас" є прийнятим незаконно та не відповідає вимогам статей 144, 145, 334 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 53 Закону України "Про господарські товариства", а ТзОВ "ДІКО" не є власником частки в статутному капіталі ТзОВ "Дівіас" та усіх корпоративних прав на цю частку.
4. До того ж, як зазначає ліквідатор боржника Ярмолінський Ю. В., станом на момент виникнення спірних правовідносин (21.06.2010) ТзОВ "Актив-7" та ТзОВ "ДІКО" мали одного і того засновника - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), яка була одночасно і директором ТзОВ "ДІКО", що свідчить про прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів не в інтересах ТзОВ "Актив-7", а в інтересах ОСОБА_2 .
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
5. 21.06.2010 між ТзОВ "Актив-7" (продавець) та ТзОВ "ДІКО" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ "Дівіас" (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець продає частку у розмірі 100 % статутного капіталу ТзОВ "Дівіас", а покупець купує цю частку та зобов`язується сплатити ціну, яка визначена нижче (пункт 1.1. Договору).
6. Договір укладено ТзОВ "Актив-7", одним із засновників якого є ОСОБА_2 , з ТзОВ "ДІКО" в особі директора ОСОБА_2
7. Статутний капітал товариства: 10 108 845,36 грн. На день підписання даного договору статутний капітал товариства сформований в повному обсязі (пункти 2.6., 2.7. Договору).
8. Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що за взаємною згодою сторін ціна частки, що продається за цим договором та має бути сплачена покупцем, становить 10 108 845,36 грн.
9. Відповідно до пункту 5.1. Договору сторони домовились, що розрахунки за цим договором проводяться протягом строку до 12.12.2015 включно в будь-який спосіб, не заборонений чинним законодавством України.
10. Згідно з пунктом 5.2. Договору в строк, визначений пунктом 5.1. Договору, покупець сплачує продавцю ціну частки в розмірі встановленому в пункті 4.1. Договору.
11. Відповідно до пункту 7.1. Договору право власності на частку переходить до покупця та покупець стає справжнім власником частки та усіх корпоративних прав на частку, в день виконання покупцем своїх зобов`язань за цим договором по сплаті продавцю покупної ціни частки.
12. 21.06.2010 загальними зборами учасників ТзОВ "Дівіас" на підставі зазначеного Договору прийнято рішення, оформлене протоколом від 21.06.2010 № 8/1, згідно якого ТзОВ "Актив-7" було виключено, а ТзОВ "ДІКО" відповідно включено до переліку учасників ТзОВ "Дівіас", про що до ЄДР юридичних осіб внесено відповідні відомості.
13. 07.12.2016 Господарським судом Київської області прийнято постанову у справі № 911/4923/14 якою визнано ТзОВ "Актив-7" та відкрито його ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В., який, 03.12.2018 звернувся до суду з заявою, що є предметом цього судового розгляду.
14. Суд першої інстанції встановив, що ані у встановлений договором строк (до 12.12.2015), ані станом на час розгляду справи та станом на дату прийняття загальними зборами учасників ТзОВ "Дівіас" оспорюваного рішення, ТзОВ "ДІКО" не було виконано свої зобов`язання за Договором щодо здійснення сплати покупної ціни частки у розмірі 10 108 845,36 грн.
15. Крім того місцевий господарський суд зі змісту оспорюваного рішення загальних зборів встановив, що останнє прийнято з підстав набуття ТзОВ "ДІКО" права власності на частку в статутному капіталі ТзОВ "Дівіас" на підставі договору купівлі-продажу такої частки.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
16. 29.05.2019 Господарський суд Київської області постановив ухвалу, якою задовольнив заяву ТзОВ "Актив-7" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників. Визнав недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ "Дівіас" від 21.06.2010, яке оформлено протоколом загальних зборів учасників ТзОВ "Дівіас" від 21.06.2010 № 8/1.
17. Ухвала суду першої інстанції мотивована прийняттям загальними зборами ТзОВ "Дівіас" оспорюваного рішення без наявності відповідних на те підстав, що призвело до незаконного виключення ТзОВ "Актив-7" зі складу учасників ТзОВ "ДІВІАС" та, відповідно, прийняття ТзОВ "ДІКО" до складу учасників цього товариства.
18. Місцевий господарський суд урахував, що ТзОВ "ДІКО" не виконало свої зобов`язання за Договором щодо здійснення сплати ціни частки у розмірі 10 108 845,36 грн, а спірне рішення прийнято з підстав набуття ТзОВ "ДІКО" права власності на частку в статутному капіталі ТзОВ "Дівіас" на підставі договору купівлі-продажу такої частки.
19. Також суд взяв до уваги, що Договір було укладено ТзОВ "Актив-7", одним із засновників якого є ОСОБА_2, з ТзОВ "ДІКО" в особі директора ОСОБА_2, що з урахуванням відсутності перерахування ціни продажу частки на користь ТзОВ "Актив-7" може свідчити про спрямованість Договору та оспорюваного рішення на штучне виведення майна з власності ТзОВ "Актив-7".
20. Оскільки ТзОВ "ДІКО" не виконало умов Договору щодо сплати покупної ціни частки, суд першої інстанції із урахуванням пункту 7.1. Договору та приписів статті 334 ЦК України дійшов висновку, що останнє не набуло права власності на частку в розмірі 100 % статутного капіталу ТзОВ "Дівіас".
21. Північний апеляційний господарський суд постановою від 16.02.2021 ухвалу Господарського суду Київської області від 29.05.2019 у справі № 911/4923/14 залишив без змін, погодившись з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості заяви ТзОВ "Актив-7" та належності, ефективності обраного ним способу захисту порушених прав.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
22. 10.03.2021 ТзОВ "ДІКО" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 та ухвалу Господарського суду Київської області від 29.05.2019 у справі № 911/4923/14, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову ТзОВ "Актив-7".
Рух касаційної скарги
23. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.03.2021.
24. Ухвалою від 07.04.2021 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 911/4923/14 за касаційною скаргою ТзОВ "ДІКО" на оскаржувані судові рішення; призначив розгляд скарги ТзОВ "ДІКО" у відкритому судовому засіданні на 06.05.2021; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 21.04.2021.
25. 26.04.2021 на адресу Верховного Суду від ліквідатора ТзОВ "Актив-7" арбітражного керуючого Ярмолінського Ю. В. надійшов відзив на касаційну скаргу ТзОВ "ДІКО".
26. У зв`язку з перебуванням судді Васьковського О. В. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 05.05.2021, яку ухвалою від 05.05.2021 новим складом суду прийнято до провадження.
27. Ухвалою від 06.05.2021 Верховний Суд задовольнив заяву судді Верховного Суду Пєскова В. Г. від 22.01.2021 про самовідвід у розгляді у справі № 911/4923/14.
28. У зв`язку з ухвалою про самовідвід судді Пєскова В. Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/4923/14 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Погребняка В. Я., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2021.
29. Ухвалою від 12.05.2021 Верховний Суд прийняв справу № 911/4923/14 за касаційною скаргою ТзОВ "ДІКО" до провадження та постановив здійснити її розгляд в судовому засіданні 27.05.2021.
30. 19.05.2021 Верховний Суд постановив ухвалу, якою задовольнив заяву ліквідатора ТзОВ "Актив-7" арбітражного керуючого Ярмолінського Ю. В. про участь у судовому засіданні 27.05.2021 у справі № 911/4923/14 в режимі відеоконференції.
31. 24.05.2021 на електронну адресу Верховного Суду надійшли письмові пояснення ліквідатора ТзОВ "Актив-7" Ярмолінського Ю. В. до клопотання, викладеного у відзиві на касаційну скаргу, про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТзОВ "ДІКО".
32. У судове засідання 27.05.2021 з`явився представник ТзОВ "ДІКО" та ліквідатор ТзОВ "Актив-7" Ярмолінський Ю. В., які надали пояснення у справі.
33. Будь-яких заяв, клопотань від інших учасників справи щодо неможливості ним забезпечити участь в судовому засіданні та реалізувати свої процесуальні права станом на час розгляду скарги до суду касаційної інстанції не надходило.
34. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
35. Участь учасників справи в судовому засіданні, призначеному ухвалою від 12.05.2021 на 27.05.2021 обов`язковою не визнавалась.
36. З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності решти учасників справи.
Розгляд клопотання ліквідатора ТзОВ "Актив-7" Ярмолінського Ю. В.
37. 26.05.2021 на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ліквідатор ТзОВ "Актив-7" арбітражний керуючий Ярмолінський Ю. В. просить закрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТзОВ "ДІКО".
38. Клопотання ліквідатора ТзОВ "Актив-7" Ярмолінського Ю. В. мотивовано із посиланням на приписи пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неподібністю правовідносин у справах на висновки Верховного Суду в яких посилається скаржник з правовідносинами цієї справи.
39. Розглянувши зазначене клопотання ліквідатора ТзОВ "Актив-7", проаналізувавши норми процесуального законодавства, суд дійшов висновку про його відхилення з підстав необґрунтованості, позаяк встановлені обставини справи, зміст висновків судів попередніх інстанцій та доводів скаржника свідчить про наявність підстав для касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень, оскільки наведені скаржником висновки щодо застосування норм права в постановах Верховного Суду за своєю суттю не є такими, що в повній мірі неподібні з висновками судів попередніх інстанцій зробленим за результатом розгляду заявлених вимог у цій справі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу ТзОВ "ДІКО"
40. ТзОВ "ДІКО" в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права зазначає, зокрема таке:
- судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми статей 10, 53, 58 Закону України "Про господарські товариства", статей 97, 98, 116, 145, 147 ЦК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) щодо права учасника на відступлення належної частки у статутному капіталі товариства, підстав визнання рішень загальних зборів недійсними, не врахувавши висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм у постанові від 31.10.2018 у справі № 904/9835/17;
- ТзОВ "Актив-7" обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, а судами не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у постановах від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та від 23.12.2020 у справі № 926/4729/16;
- позов подано зі спливом позовної давності, а ТзОВ "ДІКО" не брало участі у справі судом першої інстанції чим було позбавлено права подати заяву про застосування позовної давності, що не узгоджується із правовою позицією Верховного Суду щодо строків оскарження та неможливості подання заяви про застосування позовної давності у справі сформованою у постановах від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та від 23.12.2020 у справі № 926/4729/16.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
Доводи ліквідатора ТзОВ "Актив-7" Ярмолінського Ю. В.
41. У відзиві на касаційну скаргу ліквідатор ТзОВ "Актив-7" Ярмолінський Ю. В. просить залишити касаційну скаргу ТзОВ "ДІКО" без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, зазначаючи, зокрема таке:
- твердження скаржника, що оспорюване рішення загальних зборів ТзОВ "Дівіас" не стосується Договору є безпідставним та спростовується наявними в справі документами з яких слідує, що підставою для проведення реєстраційної дії щодо зміни в ЄДР юридичних осіб про учасників ТзОВ "Дівіас" з ТзОВ "Актив-7" на ТзОВ "ДІКО" було як оскаржуване рішення загальних зборів так і Договір;
- помилковим є аргументи скаржника щодо відсутності значення для учасників ТзОВ "Дівіас" факту оплати ТзОВ "ДІКО" придбаної ним за Договором частки у статутному капіталі цього товариства, оскільки для набуття права власності на належну ТзОВ "Актив-7" частку в ТзОВ "Дівіас" необхідно було відповідно до пункту 7.1. Договору та статті 334 ЦК України сплатити на користь ТзОВ "Актив-7" покупну вартість частки;
- оскаржуване рішення загальних зборів ТзОВ "Дівіас" порушує права ТзОВ "Актив-7", оскільки ним фактично позбавлено ТзОВ "Актив-7" корпоративних прав у ТзОВ "Дівіас", які повинні бути включені для складу ліквідаційної маси банкрута та реалізовані у порядок та спосіб передбачений Законом;
- ТзОВ "Актив-7" обрано ефективний спосіб захисту, який забезпечить поновлення його порушеного права;
- оспорюване рішення та Договір спрямовані на штучне виведення майна з власності ТзОВ "Актив-7".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
42. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
43. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
44. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
45. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій
46. Предметом судового розгляду в цій справі є заява ТзОВ "Актив-7" про визнання недійсним рішення загальних зборів ТзОВ "Дівіас" відповідно до якого ТзОВ "Актив-7" було виключено, а ТзОВ "ДІКО" відповідно включено до переліку учасників ТзОВ "Дівіас", мотивована незаконністю прийнятого рішення, оскільки ТзОВ "ДІКО" не є власником частки в статутному капіталі ТзОВ "Дівіас" та усіх корпоративних прав на зазначену частку з огляду на невиконання ним умов Договору щодо здійснення оплати вартості відчуженої на його користь частки в розмірі 10 108 845,36 грн, як на момент оскарження рішення загальних зборів учасників товариства так і на момент розгляду справи в суді.
47. Аналіз змісту доводів касаційної скарги ТзОВ "ДІКО" свідчить, що останні зводяться до незгоди скаржника з висновками судів попередніх інстанцій інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, оскільки наведені ТзОВ "Актив-7" обґрунтування не можуть бути підставою для визнання недійсним оспорюваного рішення загальних зборів ТзОВ "Дівіас" з огляду на обрання позивачем неналежного способу захисту стверджуваного ним порушеного права. До того ж заяву ТзОВ "Актив-7" подано зі спливом позовної давності, а ТзОВ "ДІКО" не брало участі у справі судом першої інстанції чим було позбавлено права подати заяву про застосування позовної давності.
48. Отже, з огляду на зміст предмету судового розгляду, доводів скаржника та висновків судів попередніх інстанцій в ході касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень за встановлених судами обставин справи, необхідним є вирішення питання щодо наявності підстав для задоволення поданої заяви ТзОВ "Актив-7" та обраного заявником способу захисту, а також наявності підстав для застосування позовної давності у справі, з урахуванням чого суд, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, зважає на таке.
Щодо суті заявлених вимог та обраного заявником способу захисту
49. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
50. За приписами частини першої статті 41 Закону про банкрутство (в редакції чинній на момент звернення ліквідатора із заявою до суду) ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
51. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб (частина друга статті 41 Закону про банкрутство (в редакції чинній на момент звернення ліквідатора із заявою до суду) .
52. У якості підстави заявлених вимог ТзОВ "Актив-7" визначено обставини невиконання ТзОВ "ДІКО" умов Договору щодо здійснення оплати вартості відчуженої на його користь частки в статутному капіталі ТзОВ "Дівіас", що, на думку заявника, свідчить про незаконність оспрюваного рішення загальних зборів ТзОВ "Дівіас", оскільки його було прийнято за відсутності набуття ТзОВ "ДІКО" права власності на частку в статутному капіталі ТзОВ "Дівіас".
53. Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
54. Договором, згідно зі статтею 626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (стаття 638 цього Кодексу).
55. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
56. Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (висновок сформований у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18)).
57. У статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
58. Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи на момент виникнення спірних правовідносин був урегульований статтею 147 ЦК України, положення якої кореспондуються зі статтею 53 Закону України "Про господарські товариства".
59. Згідно з положеннями зазначених норм права учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.
60. Відступлення частки у статутному капіталі є правовим механізмом, за яким відбувається її відчуження на підставі договору купівлі-продажу, міни або дарування тощо; відступлення частки не є окремим різновидом договору. Підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі до третьої особи та, відповідно, припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його третьою особою, є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою особою (висновки Великої Палати Верховного Суду сформовані у постанові від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15).
61. Відповідно до статей 655, 656 ЦК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
62. Згідно з положеннями статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються, зокрема, майнові права та обов`язки, в тому числі і частка в статутному капіталі господарського товариства.
63. Згідно з частинами першою, другою статті 692 ЦК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
64. Частиною першою статті 334 ЦК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
65. У справі, що переглядається, пунктом 7.1. Договору сторонами погоджено, що право власності на частку переходить до покупця та покупець стає справжнім власником частки та усіх корпоративних прав на частку, в день виконання покупцем своїх зобов`язань за цим договором по сплаті продавцю покупної ціни частки.
66. За умовами пунктів 4.1., 5.1. Договору ціна частки, що продається за цим договором та має бути сплачена покупцем, становить 10 108 845,36 грн. Розрахунки за цим договором проводяться сторонами протягом строку до 12.12.2015 включно в будь-який спосіб, не заборонений чинним законодавством України.
67. Разом з тим судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що ані станом на дату прийняття загальними зборами учасників ТзОВ "Дівіас" оспорюваного рішення, ані у встановлений договором строк (до 12.12.2015) та станом на час розгляду справи, ТзОВ "ДІКО" не було виконано свої зобов`язання за Договором щодо здійснення сплати покупної ціни частки у розмірі 10 108 845,36 грн.
68. Отже на момент ухвалення оспорюваного рішення загальних зборів ТзОВ "Дівіас" (21.06.2010) ТзОВ "ДІКО" з урахуванням наведених вище норм та умов пункту 7.1. Договору не набуло прав власності на відчужувану йому за Договором частку в статутному капіталі ТзОВ "Дівіас".
69. Будь-яких доказів, які б спростовували наведені обставини щодо нездійснення ТзОВ "ДІКО" оплати відчуженої йому частки за Договором, матеріали справи не містять.
70. До того ж, як з`ясовано судами, Договір було укладено ТзОВ "Актив-7", одним із засновників якого є ОСОБА_2, з ТзОВ "ДІКО" в особі директора ОСОБА_2, яка є однією і тою ж особою.
71. З урахуванням наведеного суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо прийняття загальними зборами ТзОВ "Дівіас" оспорюваного рішення без наявності відповідних на те підстав, що призвело до незаконного виключення ТзОВ "Актив-7" зі складу учасників ТзОВ "Дівіас" та, відповідно, прийняття ТзОВ "ДІКО" до складу учасників цього товариства.
72. Доводи скаржника щодо відсутності підстав для визнання недійсним оспорюваного рішення загальних зборів та відповідності його вимогам закону є помилковими, позаяк спростовуються встановленим судами обставинами справи, якими підтверджується відсутність проведення оплати ТзОВ "ДІКО" придбаної частки за Договором та не узгоджуються із наведеним вище норами законодавства і положеннями Договору, з урахуванням яких умовою набуття ТзОВ "ДІКО" права власності на частку в статутному капіталі ТзОВ "Дівіас" було проведення оплати цієї частки, що в цьому разі відсутнє.
73. Крім того судом відхиляються як необґрунтовані аргументи скаржника про те, що оспорюване рішення загальних зборів ТзОВ "Дівіас" не стосується Договору, оскільки, як встановлено місцевим господарським судом зі змісту цього рішення останнє прийнято з підстав набуття ТзОВ "ДІКО" права власності на частку в статутному капіталі ТзОВ "Дівіас" на підставі договору купівлі-продажу такої частки.
74. Також не заслуговують на увагу доводи скаржника, зроблені із посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду сформовані у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, які згодом були враховані у постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 926/4729/16, щодо невірного обраного ТзОВ "Актив-7" способу захисту порушених прав.
75. У пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 зазначено, що позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до ЄДР.
76. Натомість у постанові від 02.09.2020 у справі № 904/1409/19 Верховний Суд послався на те, що аналіз частини п`ятої статті 17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" свідчить про те, що учасник товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, які відповідно до зазначеної норми є належними способами захисту. При цьому за змістом згаданої норми Закону зазначені способи захисту (визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві та стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю) є альтернативними, що також підтверджується висновком Великої Палати Верховного Суду про застосування статті 17 цього Закону, викладеним у пункті 48 постанови від 17.12.2019 у справі № 927/97/19 та пункті 31 постанови від 18.03.2020 у справі № 466/6221/16-а.
77. Згідно із зазначеним висновком Великої Палати Верховного Суду у разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (пп. "е" пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (пп. "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону).
78. Верховний Суд вважає, що вищезазначена правова позиція стосується випадку, коли позивач заміняє віндикаційний позов або позов про визначення розміру капіталу та розміру часток учасників іншими вимогами (про визнання рішення загальних зборів недійсним, визнання недійсними змін до статуту, скасування реєстраційної дії/реєстраційного запису), задоволення яких не може бути підставою внесення змін до ЄДР щодо складу учасників та розміру їх часток. Але це не означає, що позивач позбавлений права звертатися з відповідними вимогами взагалі (схожий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 21.07.2020 у справі № 904/562/19).
79. У справі, яка розглядається, вимоги щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, позивач мотивував не прагненням відновити склад учасників, який існував до порушення його прав, а порушенням його корпоративних прав на участь в управлінні ТзОВ "Дівіас", в якому його частка складає 100 %.
80. Згідно з частиною першою статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
81. Наявність частки у статутному капіталі товариства засвідчує не лише майнові права власника, а також і немайнові, які полягають, зокрема у праві на участь в діяльності товариства, праві на участь в його управлінні (зокрема й через участь в його загальних зборах), праві обирати та бути обраним до органів управління тощо.
82. Оскільки у цій справі вимоги порушенням його корпоративних прав на участь в управлінні ТзОВ "Дівіас", в якому його частка складає 100 %, доводи скаржника щодо невірного обрання ТзОВ "Актив-7" способу захисту його порушеного права є безпідставними (подібного висновку щодо належності обраного позивачем способу захисту своїх прав шляхом визнання недійсним рішень загальних зборів учасників дотримується Верховний Суд у постанові від 17.03.2021 у справі № 922/634/19).