Постанова
Іменем України
02 червня 2021 року
м. Київ
справа № 203/4126/18
провадження № 61-17103св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Деллалов Антон Олексійович, комунальне підприємство "Реєстратор майнових прав" Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області, ОСОБА_2, територіальна громада міста в особі Дніпровської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
представник Дніпровської міської ради -Пренко Альона Валеріївна,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
від 06 жовтня 2020 року.
Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом
до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Деллалова А. О., комунального підприємства "Реєстратор майнових прав" Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області (далі - КП "Реєстратор майнових прав"), ОСОБА_2, територіальної громади міста
в особі Дніпровської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", про визнання недійсними свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу, скасування рішень про реєстрацію права власності, витребування майна та визнання права власності в порядку спадкування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті її матері ОСОБА_6 та бабусі ОСОБА_7 відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1, яка належала останнім на праві власності. Вказувала, що вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину, проте їй було відмовлено у зв`язку з тим, що квартира належить іншій особі. Вказувала, що ОСОБА_2 не мав ніякого відношення до квартири, яка належала членам її сім`ї, він ніколи не був в ній зареєстрований та не проживав, ніколи не отримував рішення про приватизацію вказаного майна, а розпорядження відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод імені Петровського" від 29 січня 1999 року № 2697-П, на підставі якого йому начебто було видане свідоцтво про право власності на спірну квартиру, насправді у 1999 році було видане на ім`я ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які і отримали свідоцтво про право власності на спірну квартиру. Зазначала про те, що рішення про реєстрацію майнових прав на вказану квартиру за ОСОБА_2 на підставі зазначеного розпорядження, прийняте 16 червня 2017 року реєстратором КП "Реєстратор майнових прав", є незаконним. Також позивачка наголошувала на тому, що оскільки право власності на спірну квартиру у ОСОБА_2 було відсутнє, він не мав права укладати договір купівлі-продажу спірної квартири з
ОСОБА_3 .
Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила суд визнати недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1, яке видане на підставі розпорядження відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод імені Петровського" 2697-П від 29 січня 1999 року; скасувати рішення № 2095825 від 16 червня 2017 року, винесене реєстратором комунального підприємства "Реєстратор майнових прав" Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області Жук В. П., про реєстрацію майнових прав на вказану квартиру за ОСОБА_2 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 20 червня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі правочинів за № 380; скасувати рішення приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу № 35773344 від 20 червня 2017 року про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 ; витребувати з чужого незаконного володіння спірну квартиру та визнати за позивачкою право власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1 .
Під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що співвідповідач ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер та до у часті у справі в якості відповідачів було залучено його правонаступників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, у складі судді Казака С. Ю., від 07 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Витребувано з чужого незаконного володіння квартиру АДРЕСА_1
на користь ОСОБА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру
АДРЕСА_1
в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 .
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачка надала належні і допустимі докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 не був власником спірної квартири, свідоцтво про право власності на квартиру йому не видавалось, а тому він не міг відчужувати її за договором купівлі-продажу ОСОБА_3 . З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про витребування спірної квартири з чужого незаконного володіння та визнання за позивачем права власності на зазначену квартиру в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 . Також суд першої інстанції виходив із відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності
ОСОБА_2 на спірну квартиру, яке фактично не видавалось, а також укладеного в подальшому договору купівлі-продажу та скасування відповідних рішень про державну реєстрацію права власності, оскільки належним способом захисту, який забезпечить відновлення порушених прав позивачки, в даному випадку є витребування квартири із чужого незаконного володіння на користь позивачки та визнання за нею права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого
2020 року в частині часткового задоволення позову та в частині вирішення питання стосовно судових витрат скасовано та закрито провадження у справі.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. Відповідачем у справах цієї категорії є особа, яка на момент подання позову фактично володіє майном за відсутності підстав, передбачених законом, адміністративним актом чи договором. Суд апеляційної інстанції виходив із того, що станом на день подачі позовної заяви і на день постановлення ухвали про відкриття провадження останній власник спірної квартири ОСОБА_3, який був визначений відповідачем та позовні вимоги до якого задоволені оскарженим рішенням суду першої інстанції, не міг мати цивільної правоздатності у зв`язку зі смертю, яка настала більш ніж за 5 місяців до звернення позивачки до суду. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що прохальна частина позовної заяви не містить особу, за якою фактично зареєстровано право власності на спірну квартиру і з чужого незаконного володіння якої просить витребувати квартиру позивачка. На думку суду апеляційної інстанції, правовідносини у справі допускають правонаступництво, проте суд першої інстанції відкрив провадження у справі за позовом до померлої особи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка їх подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18, від 04 квітня 2018 року у справі № 817/1048/16, від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16,
від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18, від 25 червня 2019 року
у справі № 910/17792/17, від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц,
від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц від 30 січня 2019 року у справі 552/6381/17,
від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, від 13 березня 2019 року
у справі № 757/39920/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі
№ 520/17304/15-ц, а також не дослідив належним чином зібрані у справі докази.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі доводів апеляційної скарги ОСОБА_4, не взяв до уваги залучення співвідповідачів до участі у розгляді справи. Заявниця вказує, що на момент подання позовної заяви вона не володіла інформацією з приводу смерті ОСОБА_3 та кола його спадкоємців. Наголошує на тому, що під час розгляду справи вона вчиняла активні дії для встановлення спадкоємців ОСОБА_3, які були залучені судом першої інстанції в якості належних відповідачів. Особа, яка подала касаційну скаргу, вважає, що у апеляційного суду були відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, яким було встановлено підроблення правовстановлюючих документів на спірну квартиру та її незаконне відчуження.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу Дніпровська міська радапросить відмовити у частині вимог касаційної скарги до Дніпровської міської ради, посилаючись на те, що вона є неналежним відповідачем у справі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_7 та дочкою ОСОБА_6 .
Квартира АДРЕСА_1 приватизована у порядку Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" 29 січня 1999 року ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Приватизація відбулася на підставі розпорядження відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод імені Петровського" від 29 січня 1999 року № 2697-П з видачею свідоцтва про право власності на житло.
Після смерті ОСОБА_8 та ОСОБА_9 право власності на спірну квартиру в цілому перейшло до ОСОБА_7 (5/6 часток) та ОСОБА_6
(1/6 частина).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 померла.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6 .
14 червня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до КП "Реєстратор майнових прав" із заявою про реєстрацію права власності на спірну квартиру. У якості підстави для реєстрації ОСОБА_2 додав до заяви свідоцтво про право власності на житло від 29 січня 1999 року, складене від імені відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод імені Петровського" згідно з розпорядженням від 29 січня 1999 року № 2697-П.
16 червня 2017 року державним реєстратором прав на нерухоме майно
КП "Реєстратор майнових прав" ухвалено рішення № 35723005 про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на спірну квартиру.
20 червня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу квартири, за яким останній придбав спірну квартиру. Договір був посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О. (номер у реєстрі 380).
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_6
10 липня 2017 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Фаст Л. Д. постановою відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з належністю квартири ОСОБА_3 .
Згідно матеріалів інвентаризаційної справи на спірну квартиру право власності на квартиру АДРЕСА_1 реєструвалось за ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 29 січня 1999 року № НОМЕР_1, виданого відкритим акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод імені Петровського" на підставі розпорядження від 29 січня 1999 року № 2697-П.
Будь-яких документів щодо оформлення та передачі у власність ОСОБА_2 спірної квартири в порядку Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" матеріали інвентаризаційної справи не містять.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .