Постанова
Іменем України
02 червня 2021 року
м. Київ
справа № 644/2157/18-ц
провадження № 61-15933св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача - ОСОБА_3,
третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Орловська Валентина Георгіївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником - ОСОБА_3, на постанову Харківського апеляційного суду від 17 липня 2019 року у складі колегії суддів: Бурлаки І. В., Бровченка І. О., Колтунової А. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Орловська В. Г., про визнання спадкового договору недійсним, скасування права власності на квартиру.
Позовну заяву мотивовано тим, що 19 січня 2017 року його двоюрідна баба ОСОБА_4 склала заповіт на його ім`я, відповідно до якого все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла йому.
ОСОБА_1 зазначав, що 10 лютого 2018 року ОСОБА_4 зверталася до його родини за захистом та переїхала мешкати до них. Вона повідомляла, що друзі її померлого сина умовили підписати спадковий договір, але допомоги вони не надавали і вона боялася їх. З того часу вона мешкала разом із його родиною за адресою: АДРЕСА_1 .
15 грудня 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено спадковий договір, відповідно до умов якого заповіт, який відчужувач склала щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним. Також передбачено, що відповідач зобов`язалася виконувати особисті немайнові розпорядження ОСОБА_4, у тому числі, щотижнево забезпечувати купівлю продуктів харчування за рахунок коштів набувача; забезпечувати проведення прибирання квартири не менше одного разу на тиждень; здійснювати поточний ремонт зазначеної квартири за кошти набувача; забезпечувати купівлю відчужувачу ліків та забезпечувати надання йому медичної допомоги у випадку захворювання за рахунок коштів набувача; у разі смерті відчужувача поховати його з додержанням загальноприйнятих традицій та християнських звичаїв за рахунок коштів набувача.
12 лютого 2018 року ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 їздила до приміщення адвокатського бюро "Юргазенерго", де особисто уклала угоду про правову допомогу, надала довіреність на отримання дублікату спадкового договору та заяву про намір розірвати цей договір, яка завірена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Цигіповою О. Г., оригінал заяви міститься у матеріалах справи № 644/1146/18-ц.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.
ОСОБА_1 зазначав, що поховав свою бабу він за свій рахунок поряд з її сином, якого також поховав за свій рахунок.
Посилався на те, що коли він займався похованням баби, ОСОБА_2 змінила ключі від квартири та оформила право власності на цю квартиру. Проте, нотаріусом не було здійснено контроль за виконанням спадкового договору у частині поховання відчужувача.
Ще за життя ОСОБА_4 стверджувала, що умови спадкового договору не виконувалися, тому мала намір розірвати його, у зв`язку із чим зверталась до суду із відповідним позовом, проте не встигла його розірвати.
Після смерті ОСОБА_4 він подавав заяву про прийняття спадщини на підставі складеного нею заповіту, який не було скасовано, у зв`язку із чим вважав, що його права як спадкоємця порушені.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд: спадковий договір від 15 грудня 2017 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Орловською В. Г., реєстровий № 3040, визнати недійсним; скасувати право власності на квартиру АДРЕСА_2, яка була зареєстрована 19 березня 2018 року державним реєстратором Печко О. С. на ОСОБА_2 ; вирішити питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2019 року у складі судді Ізмайлова І. К. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено і належними доказами не підтверджено, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 виникли інші правовідносини, ніж передбачені спірним спадковим договором, та що воля сторін була спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені укладеним між ними правочином.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 17 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним спадковий договір від 15 грудня 2017 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Орловською В. Г., реєстровий № 3040.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спірний правочин було вчинено без волевиявлення ОСОБА_4, під впливом помилки, а тому з урахуванням положень статей 203, 229 ЦК України, він є недійсним.
При цьому суд апеляційної інстанції вважав, що позовні вимоги щодо скасування права власності на спірну квартиру не підлягають задоволенню, оскільки судове рішення про визнання спадкового договору недійсним є підставою для скасування права власності на спірну квартиру за особою, за якою зареєстровано право власності на підставі спадкового договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та помилкового скасування рішення суду першої інстанції.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 вважає, що при встановленні виниклих правовідносин, суд апеляційної інстанції помилково встановив право позивача на звернення до суду, пославшись на захист його права, як спадкоємця померлої. Враховуючи, що згідно частини другої статті 1307 ЦК України заповіт, який відчужувач складала щодо майна, зазначеного у спадковому договорі, є нікчемним, а наявність родинних зв`язків з померлою позивач, на її думку, не довів, суд апеляційної інстанції задовольнив позовні вимоги сторонньої особи щодо нерухомого майна, не маючи на це правових та законних підстав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року було відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу № 644/2157/18-ц із Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.
У грудні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відзиви на касаційну скаргу до суду не надходили
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19 січня 2017 року ОСОБА_4, 1923 року народження, склала заповіт, відповідно до якого на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі, все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, вона заповіла ОСОБА_1 (а. с. 8, т. 1).
15 грудня 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено спадковий договір, відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов`язалась виконувати передбачені у цьому договорі розпорядження ОСОБА_4 і у разі її смерті, набуває право власності на належне відчужувачу нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 (а. с. 20-21, т. 1).
Відповідно до пункту 7 зазначеного договору за згодою сторін на набувача покладаються наступні розпорядження відчужувача майнового характеру: щотижнево забезпечувати відчужувачу ( ОСОБА_4 ) купівлю продуктів харчування за рахунок коштів набувача ( ОСОБА_2 ); забезпечувати проведення прибирання квартири не менше одного разу на тиждень; здійснювати поточний ремонт вказаної квартири за кошти набувача; забезпечувати купівлю відчужувачу ліків та забезпечувати надання йому медичної допомоги у випадку захворювання за рахунок коштів набувача; в разі смерті відчужувача поховати його з додержанням загальноприйнятих традицій та християнських звичаїв за рахунок коштів набувача.
Згідно із пунктом 8 зазначеного договору право власності на квартиру, що є предметом цього договору, переходить після смерті відчужувача ( ОСОБА_4 ) до набувача ( ОСОБА_2 ) у разі виконання ним умов цього договору та підлягає реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 10 спадкового договору передбачено, що, заповіт, який відчужувач ( ОСОБА_4 ) склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним.
12 лютого 2018 року ОСОБА_4 написала заяву, яка була посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Цигіповою О. Г., у якій зазначала, що вона проживає у квартирі АДРЕСА_2, сама; прямих рідних у неї немає. У зв`язку із її похилим віком вона самостійно купувати собі продукти харчування, ліки, готувати собі їжу, прибирати у квартирі та інші побутові речі не може, тому до неї постійно приходить далека родичка ОСОБА_6, яка за нею доглядає, також до неї за її проханням іноді приходить сусідка ОСОБА_7 .
Також, у зазначеній заяві ОСОБА_4 зазначала, що у листопаді та грудні 2017 року незнайомий їй чоловік, який представився другом її покійного сина, декілька разів відвозив її до нотаріуса, де їй давали підписувати якісь документи, які саме їй не повідомили, але казав, що у неї проблеми з документами на квартиру і вони допомагають їй вирішити цю проблему.
Крім того, ОСОБА_4 зазначала, що після отримання копії спадкового договору від нотаріуса їй стало відомо що договір був оформлений на незнайому їй ОСОБА_2, відповідно до умов якого ОСОБА_2 повинна була доглядати її, починаючи з 15 грудня 2017 року, але на теперішній час, як це було і раніше її продовжує доглядати ОСОБА_6, а ОСОБА_2 нічого їй не купувала та жодного разу до неї не з`являлась.
У лютому 2018 року ОСОБА_4 зверталася до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова із позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Орловська В. Г., про розірвання спадкового договору.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла (а. с. 12, т. 1).
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2018 року у відкритті провадження у справі № 644/1146/18-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Орловська В. Г., про розірвання спадкового договору відмовлено у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 .
Згідно із договором-заказом на організацію захоронення від 03 березня 2018 року № 72313, замовником є ОСОБА_1, який доручав виконавцю організацію захоронення померлої ОСОБА_4, на загальну суму 7 334,60 грн.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04 квітня 2018 року № 119610237 з 19 березня 2018 року власником спірної квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 на підставі дублікату спадкового договору, серія та номер № 835, виданий 14 березня 2018 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Орловською В. Г. Договір було посвідчено 15 грудня 2017 року за реєстровим № 3410, заборону відчуження накладено за реєстровим № 3411.
Згідно із листом Шостої Харківської державної нотаріальної контори від 03 квітня 2018 року № 1276/02-14 на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, було заведено спадкову справу № 181/2017. Заява зареєстрована у Книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 461.