1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

03 червня 2021 року

м. Київ

справа № 686/18014/19

провадження № 61-5046св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - приватне підприємство "Фрі Вест",

особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Грох Л. М., від 18 лютого 2021 року.

Короткий зміст позовної заяви

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до приватного підприємства "Фрі Вест" (далі - ПП "Фрі Вест") про стягнення коштів.

Позовна заява мотивована тим, що 19 грудня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк", банк) та ПП "Фрі Вест" укладений кредитний договір № 11270752000, відповідно до умов якого банк надав ПП "Фрі Вест" кредит в сумі

1 767 500,00 грн. З метою забезпечення виконання зобов`язань ПП "Фрі Вест" за вказаним кредитним договором 19 грудня 2007 року між

ОСОБА_1 та АКІБ "УкрСиббанк" укладений договір поруки

№ 166449. Позивачка вказувала, що відповідач у встановлений кредитним договором строк не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, тому вона як поручитель виплатила банку в рахунок погашення кредиторської заборгованості за кредитним договором від 19 грудня

2007 року № 11270752000 грошові кошти в сумі 1 704 061,99 грн, що підтверджується банківськими виписками за особовим рахунком. У зв`язку з цим вважала, щоПП "Фрі Вест" зобов`язано сплатити грошові кошти, які вона виплатила АКІБ "УкрСиббанк" як поручитель.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд стягнути

з ПП "Фрі Вест" на свою користь грошові кошти у сумі 1 704 061,99 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та інших судових рішень

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, у складі судді Логінової С. М., від 04 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 до ПП "Фрі Вест" про стягнення коштів задоволено.

Стягнуто з ПП "Фрі Вест" на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі

1 704 061,99 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 як поручитель ПП "Фрі Вест" виплатила АКІБ "УкрСиббанк" у рахунок погашення кредиторської заборгованості за кредитним договором

від 19 грудня 2007 року № 11270752000 грошові кошти у сумі

1 704 061,99 грн, що підтверджується банківськими виписками за особовим рахунком, тому відповідно до умов кредитного договору, договору поруки, положень статті 556 ЦК України ПП "Фрі Вест" зобов`язано сплатити

ОСОБА_1 зазначену суму грошових коштів.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 25 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 04 листопада 2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду 04 листопада 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 лютого 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 18 лютого 2021 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1

до ПП "Фрі Вест" про стягнення коштів закрито.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 листопада 2019 року питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки

ОСОБА_2 не вирішувались, а тому апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 підлягає закриттю.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасуватиухвалу Хмельницького апеляційного суду від 18 лютого 2021 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи. ПП "Фрі Вест" фактично припинено у зв`язку зі смертю єдиного учасника (засновника) - ОСОБА_5, який помер

ІНФОРМАЦІЯ_1 . На думку особи, яка подала касаційну скаргу, суд апеляційної інстанції повинен був зупинити апеляційне провадження до вступу у спадщину спадкоємців корпоративних прав. Вважає, що рішення суду першої інстанції безпосередньо порушує його права та охоронювані законом інтереси, оскільки корпоративні права ПП "Фрі Вест", а також його майнові активи, входять до складу спадщини, яка відкрилась після смерті його батька.

Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення а оскаржену ухвалу суду апеляційної

інстанції - без змін, посилаючись на відсутність підстав для її скасування.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

19 грудня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ПП "Фрі Вест" укладений кредитний договір № 11270752000, відповідно до умов якого банк надав

ПП "Фрі Вест" кредит в сумі 1 767 500,00 грн.

З метою забезпечення виконання зобов`язань ПП "Фрі Вест" щодо повернення отриманих кредитних коштів 19 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та АКІБ "УкрСиббанк" укладений договір поруки № 166449.

ПП "Фрі Вест" у встановлений кредитним договором строк не виконало свої зобов`язання за вказаним кредитним договором.

ОСОБА_1 як поручитель ПП "Фрі Вест" виплатила АКІБ "УкрСиббанк"

в рахунок погашення кредиторської заборгованості за кредитним договором від 19 грудня 2007 року № 11270752000 грошові кошти

в сумі 1 704 061,99 грн, що підтверджується банківськими виписками за особовим рахунком.

Відповідно до умов пункту 2.1 кредитного договору від 19 грудня 2007 року № 11270752000, пунктів 1.3, 2.4 договору поруки від 19 грудня 2007 року

№ 166449, приписів статті 556 ЦК України ПП "Фрі Вест" зобов`язано сплатити ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1 704 061,99 грн, які вона виплатила АКІБ "УкрСиббанк" як поручитель за ПП "Фрі Вест".

ОСОБА_2, звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 листопада 2019 року, яким стягнуто з ПП "Фрі Вест" на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 1 704 061,99 грн,посилався на те, що він є спадкоємцем майна померлого батька ОСОБА_5, який був єдиним засновником (учасником) підприємства - відповідача ПП "Фрі Вест". Факт прийняття ним спадщини підтверджується заявою

від 26 лютого 2019 року, поданою приватному нотаріусу Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А. А. До складу спадщини, з-поміж іншого майна, увійшли корпоративні права ПП "Фрі Вест", тобто підприємства - відповідача, до якого ОСОБА_1 пред`явлено позов.

З огляду на те, що корпоративні права ПП "Фрі Вест", а також майнові активи цього підприємства входять до складу спадщини, яка відкрилася після смерті його батька, ОСОБА_2 вважає, що оскаржуваним рішенням порушується його право на спадщину.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених

у пункті 3 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи,

а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити

в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом

на апеляційне оскарження судового рішення, і які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка

не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку

зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обовʼязок, і такий звʼязок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Водночас, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто

й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або містити судження про права та обов`язки цієї особи

у відповідних правовідносинах, або впливати на права та обов`язки такої особи.

ЦПК України передбачено необхідність з`ясування апеляційним судом питання про те, чи вирішено оскаржуваним рішенням місцевого суду питання про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участі

у справі.

Якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання з огляду на наведене не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалися, апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 921/730/13-г/3 (провадження № 12-6гс20).

Відповідно до частини третьої статті 96 ЦК України учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи,

а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

У постанові Верховного Суду від 04 листопада 2020 року суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції не вирішував питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2, тому апеляційний суд повинен був своєю ухвалою закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

За змістом частини першої статті 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Встановивши, що ОСОБА_2, звертаючись до апеляційного суду із апеляційною скаргою, не надав належних та достатніх доказів на підтвердження того, що установчими документами ПП "Фрі Вест" встановлено обов`язок засновника відповідати за боргами підприємства або інших доказів, що рішення суду безпосередньо впливає на його спадкові права, суд апеляційної інстанції, виконавши вказівки, які містяться у постанові Верховного Суду від 04 листопада 2020 року, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження, оскільки суд першої інстанції не вирішував питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2, який не брав участі у справі.

Посилання касаційної скарги на неналежне повідомлення судами попередніх інстанцій відповідача ПП "Фрі Вест" про дату та час розгляду справи не свідчать про наявність підстав для скасування оскарженого судового рішення, оскільки не впливають на права та обов`язки

ОСОБА_2, які не були порушені рішенням суду першої інстанції. Також безпідставним слід визнати аргумент касаційної скарги про те, що ПП "Фрі Вест" фактично припинено у зв`язку зі смертю єдиного учасника (засновника), оскільки згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

ПП "Фрі Вест" не перебуває у стадії припинення. ПП "Фрі Вест" рішення суду першої інстанції не оскаржувало.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Підстави для скасування оскарженого судового рішення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду


................
Перейти до повного тексту