Постанова
Іменем України
03 червня 2021 року
м. Київ
справа № 495/2600/18
провадження № 61-3652св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представники позивача: адвокат Попов Володимир Борисович, адвокат Ткач Ірина Юріївна,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача - адвокат Сороколет Станіслав Іванович,
треті особи: Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної реєстрації актів громадянського стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 грудня 2019 року у складі судді Прийомової О. Ю. та постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної реєстрації актів громадянського стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини.
Позовна заява мотивована тим, що 31 грудня 2013 року між ним та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, який розірвано на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 грудня 2015 року у справі № 495/9092/14-ц за його позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до позовної заяви у справі № 495/9092/14-ц причиною розірвання шлюбу стала подружня зрада ОСОБА_2 та її заяви про те, що у неї наявні два сексуальні партнери.
Зазначав, що під час розгляду цивільної справи № 495/9092/14-ц ОСОБА_2 не заперечувала проти позову та просила суд розглянути справу за її відсутності, з позовними вимогами погоджувалася. У зв`язку із цим, судом було встановлено, що подружжя припинили шлюбні відносини з березня 2014 року, від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. На час розгляду справи про розірвання шлюбу та набрання чинності рішенням суду ОСОБА_2 була вагітна та ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину.
Посилався на те, що після розірвання шлюбу він взагалі не бачився з ОСОБА_2, тому що виїхав до Республіки Білорусь та про народження дитини йому відомо не було. Після приїзду до України йому стало відомо, що ОСОБА_2 зареєструвала нібито їхню дитину від шлюбу - ОСОБА_3 і батьком вказала його - ОСОБА_1 .
Вказував, що про народження дитини у ОСОБА_2 він дізнався під час виконання заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 листопада 2015 року у справі № 495/7118/15-ц про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
Стверджував, що він не є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, отже, його права підлягають захисту у судовому порядку.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд виключити відомості про його батьківство з актового запису № 112 від 04 лютого 2015 року, вчиненого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1, а. с.67-68).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 грудня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення мотивовано тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження його позовних вимог, отже, підстави для задоволення позовної заяви відсутні.
Районний суд зазначив, що посилання позивача на визнання ОСОБА_2 позову про розірвання шлюбу, як підставу для задоволення цього позову, є безпідставними, оскільки на час ухвалення судового рішення остання була відсутня у судовому засіданні, а визнання нею позову про розірвання шлюбу не свідчить про доказовість позовних вимог у цій справі.
При цьому посилання позивача на той факт, що у рішенні суду про розірвання шлюбу була пряма вказівка на припинення фактичних шлюбних відносин з березня 2014 року не свідчить про неможливість продовження будь-яких відносин між сторонами.
Суд першої інстанції взяв до уваги висновок експерта № 139 від 17 січня 2019 року за наслідками судово-генетичної експертизи, відповідно до якого батьківство позивача щодо малолітнього ОСОБА_3 підтверджено на 99,9999999 %, та зазначив, що "інші матеріали справи" не суперечать вказаному експертному дослідженню, отже, позовні вимоги ОСОБА_1 є недоведеними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 грудня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, отже, підстави для його скасування відсутні.
Апеляційний суд зазначив, що безпідставними є доводи ОСОБА_1 про те, що висновок судово-генетичної експертизи № 139 є неналежним доказом у зв`язку з порушенням при відборі крові пункту 2.5.4 Правил проведення судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи № 6 від 17 січня 1995 року, оскільки висновок експерта зроблено без зазначення порушення умов при його здійсненні. При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги висновок судово-медичної експертизи, проведений молекулярно-генетичним аналізом ДНК, згідно з яким батьківство позивача щодо малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підтверджено на 99,999999%.
Апеляційний суд відхилив доводи ОСОБА_1 про розгляд справи у суді першої інстанції за відсутності його представника - адвоката Попова В. Б., який не був належно повідомлений про розгляд справи, оскільки інтереси позивача, крім адвоката Попова В. Б., представляла також адвокат Ткач І. Ю., яка була належно повідомлена про розгляд справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 грудня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, оскільки ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, районний суд позбавив його та його представника можливості допитати експертів, які проводили судово-медичну експертизу.
При цьому оскільки суд не повідомив його представника - адвоката Попова В. Б. про дату розгляду справи, призначену на 19 серпня 2019 року, чим обмежив його права, передбачені статтями 43, 64 ЦПК України.
Стверджує, що адвокат Попов В. Б. був позбавлений можливості заявити клопотання про призначення повторного експертного дослідження.
Посилається на те, що суд не розглянув його заяву про виклик свідків.
Вважає, що при проведенні експертизи було порушено Правила № 6 від 17 січня 1995 року "Правила проведення судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи", оскільки експерти не повно ознайомилися з обставинами справи, не взяли до уваги згоду відповідачки на розірвання шлюбу в період вагітності, не провів забору слини та її аналізу.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник вказує неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною першою статті 411 ЦПК України, оскільки справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, що передбачено пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2021 року ОСОБА_2 подано відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, задоволенню не підлягають, отже, оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.
Зазначає, що доводи про необхідність проведення допиту експертів, які проводили експертизу, не мало сенсу, оскільки відповіді на поставлені перед експертизою запитання експерти надали у своєму висновку.
Вважає доводи заявника про порушення експертами Правил № 6 від 17 січня 1995 року надуманими, оскільки саме він був ініціатором проведення такої експертизи і саме в Одеському обласному бюро судово-медичної експертизи м. Одеси.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У березні 2021 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У квітні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 31 грудня 2013 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у цивільній справі № 495/9092/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (том 1, а. с. 5, 72).
Відповідно до свідоцтва про народження від 04 лютого 2015 року серії НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина ОСОБА_3 (том 1, а. с. 70).
Батьками дитини записані: мати - ОСОБА_2, батько - ОСОБА_1 .
Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 листопада 2015 року у справі № 495/7118/15-ц позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено. Стягнуто щомісячно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви, а саме з 30 вересня 2015 року до повноліття дитини - ОСОБА_3, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (том 1, а. с. 6-10).
На підставі ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 жовтня 2018 року у справі призначено судово-генетичну експертизу, на розгляд якої поставлено питання:
- чи є кровне споріднення між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ?
- чи є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ? (том 1, а. с. 100-101).
Відповідно до висновку експерта № 139 від 17 січня 2019 року було проведено оцінку достовірності результатів генетичного аналізу, яка вказує на те, що такий збіг можна вважати закономірним, тобто зумовленим кровним спорідненням між заявленим передбачуваним батьком та дитиною, з ймовірністю не нижче 99,999999 %. Тобто молекулярно-генетичним аналізом ДНК встановлено, що громадянин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, може бути біологічним батьком дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженої громадянкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, з ймовірністю 99,999999% (том 1, а.с.106-112).
21 лютого 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Попова В. Б. надав клопотання про забезпечення доказів, а саме: про призначення у справі повторної судово-генетичної експертизи, на вирішення якої ставити ті ж самі питання, проте доручити її іншій експертній установі, а також витребувати у справі додаткові докази (том 1, а. с.126-128).
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 березня 2019 року заяву про призначення у справі повторної експертизи задоволено (том 1, а. с.138-140).
Постановою Одеського апеляційного суду від 13 червня 2019 року за апеляційною скаргою ОСОБА_2 ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 березня 2019 року було скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (том 1, а .с.176-179).
При цьому, суд апеляційної інстанції в постанові вказав, що матеріали справи не документів, яким би протирічив висновок судового експерта № 139, а тому підстави для призначення у справі повторної експертизи відсутні.