ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2021 року
м. Київ
справа № 826/8287/17
адміністративне провадження № К/9901/62977/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року (суддя Вєкуа Н.Г.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року (судді: Парінов А.Б. (головуючий), Беспалов О.О., Губська О.А.) у справі № 826/8287/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.04.2017 № 0000561306, № 0000531306.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті з порушенням чинного законодавства, оскільки позивач не отримала інвестиційний прибуток в 2015 році, який би підлягав оподаткуванню, а також у позивача не виникло обов`язку сплати податків та штрафу за їх не сплату, оскільки вона здійснювала операції з акціями з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, який виступав податковим агентом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року, залишеним без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.
4. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вексель не підтверджує витрати позивача при купівлі цінних паперів, а також відсутня розумна економічна причина спірних операцій, що також ставить під сумнів реальність вчинених правочинів з придбання та продажу простих бездокументарних іменних акцій.
Суд апеляційної інстанції також вказав, що простий вексель не віднесений до розрахункових документів, за допомогою яких можуть здійснюватися розрахунки за участю фізичних осіб, які не пов`язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності.
Крім того, у спірних правовідносинах у векселі за пред`явленням зазначено строк пред`явлення - не раніше 2070 року. З огляду на викладене, вексель не можна вважати доказом понесення витрат за купівлю цінних паперів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем до контролюючого органу подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, в додатку Ф2 до декларації в рядку 1 "Розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами" задекларовано суму доходу, отриманого від продажу акцій простих бездокументарних іменних, в розмірі 4818000 грн, суму витрат на придбання акцій простих бездокументарних іменних в сумі 4818000 грн, фінансовий результат операцій з інвестиційними активами в сумі 0,00 грн.
Контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків і зборів до бюджету позивачем за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 26.12.2016 № 11013/26-51-13-06/ НОМЕР_1, яким встановлено порушення позивачем ст. 36, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170, п. 176.1 ст. 176, п. 1.6 пп. 10 р. ХХ Податкового кодексу України, а саме: завищено витрати на придбання інвестиційного доходу у сумі 4818000 грн, які не підтверджені документально, що призвело до заниження оподатковуваного доходу з податку на доходи фізичних осіб у сумі 4818000 грн, а відповідно заниження податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб у сумі 963600 грн та військового збору у сумі 72270 грн.
Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що позивач в додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік задекларував витрати на придбання акцій простих бездокументарних іменних в сумі 4818000 грн, але на перевірку не були надані документи, що підтверджують фактично понесені витрати позивача на попереднє придбання векселя.
Також встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-150420/2 від 20.04.2015 продавець ПАТ "ЗНВКІФ "Мігліор" від імені та в інтересах якого діє КУА "Світлозар" передає у власність покупця ОСОБА_1 цінні папери, а саме: акції прості бездокументарні іменні в кількості 4818 штук номінальною вартістю 0,25 грн загальною вартістю 4818000 грн.
Відповідно до п. 3.1 вказаного договору, форма розрахунків - безготівкова. Покупець зобов`язується сплатити загальну суму до сплати продавцю (п. 1.2 договору) протягом одного місяця з моменту підписання договору. Оплата може бути здійснена шляхом видачі простих векселів з повним (іменним) індосаментом за фактично поставлені цінні папери (факт передачі векселя сторони оформлюють актом прийому-передачі).
Згідно з актом прийому-передачі у якості оплати позивач передала, а ОСОБА_2 в інтересах та від імені ПАТ "ЗНВКІФ "Мігліор" прийняв простий вексель серії АА № 267385 номінальною вартістю 4818000 грн, дата погашення якого - за пред`явленням, але не раніше 2070 року.
Відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ/01451/01 від 26.10.2015 сторона 1 - ОСОБА_1, в особі свого повіреного ТОВ "І-нвест", продає, а сторона 2 - ТОВ "Гранд Медіа ЛТД" купує цінні папери, а саме: акції прості бездокументарні іменні в кількості 4 818 штук номінальною вартістю 0,25 грн загальною вартістю 4818000 грн.
Згідно з п. 2.3 вказаного договору, покупець зобов`язаний до 31 грудня 2015 року, виключно у безготівковій формі, сплатити загальну вартість цінних паперів, згідно цього договору, на рахунок продавця.
На підставі акту перевірки, вказаних висновків та результатів адміністративного оскарження відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.04.2017:
- № 0000561306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за податковими зобов`язаннями в розмірі 963600,00 та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 240900,00 грн;
- №0000531306, якими позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору за податковими зобов`язаннями в розмірі 72270,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 18067,50 грн.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги позивач вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно дійшли висновку щодо порушення ним вимог податкового законодавства з огляду на відсутність документального підтвердження понесених витрат, оскільки розрахунки при придбанні цінних паперів підтверджуються векселем, виданим позивачем, та, крім того, позивач вказала, що відповідальність за утримання податків і зборів покладається на податкового агента, а тому підстави для нарахування їй податкових зобов`язань з податку з доходів фізичних осіб та військового збору відсутні.
За позицією скаржника, суди попередніх інстанцій надали неправильну оцінку доводам та доказам наданих ОСОБА_1 та неправильно застосували норми матеріального права та порушили норм процесуального права при вирішенні спору.
9. Контролюючим органом надано відзив на касаційну скаргу позивача, в якому зазначено про обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій, оскільки фактично позивачем не надано доказів того, що ним понесено витрати на придбання цінних паперів, а простий вексель не віднесений до розрахункових документів. За допомогою яких можуть здійснюватися розрахунки за участю фізичних осіб, які не пов`язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, крім того, строк пред`явлення векселя у спірних правовідносинах - не раніше 2070 року, тобто і сплата коштів може бути фактично проведена не раніше 2070 року, що свідчить про те, що такий вексель не можна вважати доказом понесених витрат за купівлю цінних паперів. Також відсутня розумна економічна причина спірних правовідносин. З урахуванням зазначеного контролюючий орган просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Пункт 162.1 статті 162.
Платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
10.3. Пункт 164.1 статті 164.
Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
10.4. Підпункти 164.1.1, 164.1.2 пункту 164.1 статті 164.
Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
10.5. Підпункт 164.2.9 пункту 164.2 статті 164.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
10.6. Підпункт 170.2.1 пункту 170.2 статті 170.
Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.
10.7. Підпункт 170.2.2 пункту 170.2 статті 170.
Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).
При застосуванні платником податку норм підпункту 170.2.9 цього пункту податковий агент - професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об`єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.
Запровадження обов`язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов`язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в підпункті 170.2.8 цього пункту.
10.8. Підпункт 170.2.6 пункту 170.2 статті 170.
До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Фінансовий результат за операціями з цінними паперами чи деривативами визначається платником податку.
10.9. Пункт 176.1 статті 176.
Платники податку зобов`язані:
а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.
Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;
б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку;
в) подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов`язковим.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов`язані пред`являти документи і відомості, пов`язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
10.10. Підпункти 1.1 - 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ.
Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
11.1. Частина перша статті 1087.
Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.
11.2. Частина перша статті 1088.
При здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.
12. Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" :
12.1. Частина перша статті 3.
Цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.
12.2. Частина перша статті 14.
Вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або ого наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
13. Закон України "Про обіг векселів в Україні":
13.1 Стаття 4.
Видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.
На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов`язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.
Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов`язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем.
Особи, винні в порушенні вимог цієї статті, несуть відповідальність згідно з законом.
14. Уніфікований закон про переказний та простий векселі, ратифікованого Законом України від 06.07.1999 року № 826-XIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі".
14.1. Стаття 33.
Переказний вексель строком за пред`явленням підлягає оплаті при його пред`явленні. Він повинен бути пред`явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами.
14.2. Стаття 34.
Переказний вексель строком за пред`явленням підлягає оплаті при його пред`явленні. Він повинен бути пред`явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами.
14.3. Статті 77.
До простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).
15. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.
15.1. Пункт 1.2.
Готівкові розрахунки- платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов`язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
16. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22<