ПОСТАНОВА
Іменем України
03 червня 2021 року
Київ
справа №160/3944/19
адміністративне провадження №К/9901/16907/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №160/3944/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скела Групп" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Дніпровської митниці Держмитслужби, яка є правонаступником Дніпропетровської митниці ДФС, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року (суддя Царікова О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року (головуючий суддя Сафронова С.В., судді: Мельник В.В., Чепурнов Д.В.),-
ВСТАНОВИВ:
У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Скела Групп" (далі - ТОВ "Скела Групп", позивач) звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, правонаступником якої є Дніпровська митниця Держмитслужби (далі - відповідач, Митниця), в якому просило визнати протиправним рішення від 3 квітня 2019 року №КТ-UA110000-0028-2019 про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та зобов`язати відповідача оформити придбаний позивачем згідно з укладеним з International Chemical Products GmbH (Швейцарія) контрактом від 16 серпня 2018 року № ICP-44/O/2018 товар - альфаметилстирольну фракцію за кодом УКТ ЗЕД 2902900000.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що всупереч приписів частини другої статті 356 Митного кодексу України (далі - МК України) керівником органу доходів і зборів не приймалось вмотивоване письмове рішення про взяття проб (зразків) товарів. При цьому відповідачем не доведено, у чому полягала складність класифікації товару, що зумовило звернення із запитом до експертної установи ДФС України. Зазначено, що до митних декларацій було долучено надані виробником технічні умови товару, паспорти безпеки хімічної продукції, сертифікати якості із зазначенням показників якості, що відповідають товару, задекларованому позивачем за кодом УКТ ЗЕД 2902900000. Позивач вважає, що під час митного оформлення товару правомірно вказав у митних деклараціях саме ті характеристики товару, а також код товарної позиції, що були зазначені виробником та експортером продукції в усіх товаросупровідних документах.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року адміністративний позов ТОВ "Скела Групп" задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про визначення коду товару від 3 квітня 2019 року № KT -UA110000-0028-2019. Зобов`язано Дніпропетровську митницю ДФС оформити придбаний ТОВ "Скела Групп" згідно з укладеним з International Chemical Products GmbH (Швейцарія) контрактом від 16 серпня 2018 року № ICP-44/O/2018 товар - альфаметилстирольна фракція за кодом УКТ ЗЕД 2902900000. Стягнуто з Дніпропетровської митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Скела Групп" судові витрати з оплати судового збору у розмірі 10483,15 грн та витрати, пов`язані з проведенням експертизи, у розмірі 50114,40 грн.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 30 січня 2020 року апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС задовольнив частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року скасував в частині стягнення з Дніпропетровської митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Скела Групп" витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, у розмірі 50114,40 грн. В скасованій частині прийняв інше рішення про відмову в задоволенні вимог щодо стягнення витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, у розмірі 50114,40 грн. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року залишив без змін.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що 16 серпня 2018 року між ТОВ "Скела Групп" та International Chemical Products GmbH (Швейцарія) укладено контракт № ІСР-44/О/2018 на постачання нафтопродуктів (далі - Контракт).
На підставі вказаного Контракту позивач ввіз товар - альфаметилстірольну фракцію, який було заявлено до розмитнення 6 березня 2019 року за ВМД №UA110010/2019/001508, в графі 31 якої цей товар визначений як: "Органічні хімічні сполуки. Вуглеводні циклічні: Альфаметилстирольна фракція (Ізопропенілбензол), є побічним продуктом виробництва фенолу і ацетону. ТУ 2415-001-55918251-2002, зміни 1,2. Представляє собою безбарвну або слабко-жовту рідину. Показники згідно з сертифікатом якості: Масова доля компонентів: сума альфаметилстиролу та ізопропілбензолу, %:96,9". В графі 33 товар визначений за кодом УКТ ЗЕД 29029000000.
Відповідачем було взято проби і зразки для митного оформлення, про що складено акт №UA110010/2019/001508. За результатами дослідження указаних проб і зразків Дніпропетровським відділом з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС складено висновок від 21 березня 2019 року №142008200-0525.
Згідно з висновком експертизи товар являє собою "прозору рідину - суміш ароматичних вуглеводнів інших, з яких більше 65 об.% (включаючи втрати) переганяється при температурі до 2500С та складається із: ізопропілбензолу, альфаметилстиролу, пропілбензолу та домішок (етилбензол, 1-метилпропілбензол, 1-етил-4-(1-метилетил)бензол). Вміст компонентів, визначених з урахуванням масових коефіцієнтів відповідних сполук: ізопропілбензолу - 64±0,1%, альфаметилстиролу - 32,3±0,1%, пропілбензолу - 2,9±0,1%, інше - домішки. Густина при 200С - (874±1) кг/мЗ, густина при 150С - (878±1) кг/мЗ. Температура початку кипіння 151±0,50С, температура кінця кипіння 160±0,50С Температура відгону 65 об.% 0С - 155,0±0,50С". Показники згідно з сертифікатом якості на продукт, густина при 200С та показник заломлення при 200С не відповідають вимогам ТУ 2415-001-55918251-2002. Визначений хімічний склад проби не суперечить ТУ 2415-001-55918251-2002. Визначений хімічний склад проби суперечить опису товару, зазначеному в графі 31 митної декларації.
На підставі вказаного висновку Митницею 3 квітня 2019 року прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-UA110000-0028-2019, відповідно до якого код товару - альфаметилстірольна фракція, який ввозився на митну територію України ТОВ "Скела Групп" змінений із заявленого коду УКТ ЗЕД 2902900000 на код УКТ ЗЕД 2707509000.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про правильність віднесення ввезеного за ВМД від 6 березня 2019 року № UA110010/2019/001508 товару до коду УКТ ЗЕД 2902900000, що підтверджується сукупністю наявних у матеріалах справи доказів: висновком Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса від 9 квітня 2019 року №6965/7215; паспортом безпеки хімічної продукції від 2 травня 2017 року, дійсним до 2 травня 2020 року; паспортом якості № 1 на фракцію альфаметилстирольну - побічний продукт виробництва фенолу-ацетону (ТУ 2415-001-55918251-2002), складений АТ "Новокуйбышевская нефтехимическая компания". При цьому доводи позивача про порушення Митницею процедури із відібрання зразків для дослідження ввезеного ТОВ "Скела Групп" товару судом першої інстанції були відхилені, оскільки у межах цього спору дії відповідача щодо відібрання зразків позивачем не оскаржувалась, фактично останній не погоджується саме із результатами експертного дослідження, покладеного в основу спірного рішення.
Апеляційний суд в повній мірі погодився з такими висновками суду першої інстанції та зазначив, що при митному оформленні декларант вказав у митній декларації саме ті характеристики товару, які були зазначені виробником та експортером в усіх товаросупровідних документах. Натомість, Митницею не доведено, що інформація про товар, яка міститься у товаросупровідних документах виробника є недостовірною. Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Митниці на користь позивача витрат, пов`язаних з проведенням експертного дослідження Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса у розмірі 50114,40 грн, оскільки вказане дослідження проводилось за ініціативою ТОВ "Скела Групп" до звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Не погодившись з судовими рішеннями в частині задоволених вимог, Митниця подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів в частині визнання протиправним та скасування рішення від 3 квітня 2019 року №КТ-UA110000-0028-2019 та ухвалити нове про відмову в позові.
За змістом касаційної скарги підставою касаційного оскарження позивач вказав пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції під час вирішення спору не врахував висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 29 травня 2019 року (справа №810/1223/17), а саме, що класифікація товарів здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" від 19 вересня 2013 року №584-VII (далі - Закон №584-VII), з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, Пояснень до УКТ ЗЕД, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 9 червня 2015 року №401 (далі - Пояснення до УКТ ЗЕД), та визначальних для класифікації характеристик товару. Натомість, апеляційний суд в ухваленому рішенні не застосував наведені норми, помилково пославшись на норми права, які визначають правила визначення митної вартості товарів, а не коду УКТ ЗЕД.
У постанові від 21 листопада 2019 року (справа №815/2507/17) Верховний Суд також вказував, що класифікацію товарів здійснює декларант; орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією та може самостійно визначити код задекларованого товару у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.
Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що основним питанням, що підлягало з`ясуванню при вирішенні даного спору, було встановлення характеристик товару, за якими він не може бути віднесений до того чи іншого коду УКТ ЗЕД з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД. Суди не врахували доводи Митниці, що згідно з приміткою 1 (а) у групі 29 УКТ ЗЕД класифікуються окремі органічні сполуки визначеного хімічного складу, які містять або не містять домішок. Водночас, наданий до митного оформлення товар є сумішшю, що не відповідає зазначеній примітці та відповідній чистоті. На думку скаржника, висновок Дніпропетровського відділу з питань експертизи та досліджень ДПМЕ ДФС від 21 березня 2019 року №140008200-0525 містив достатньо інформації для правильної класифікації згідно з УКТ ЗЕД спірного товару та вказує на невідповідність опису товару у гр. 31 митної декларації. Крім того, відповідно до УКТЗЕД до товарної позиції 2902 відносяться сполуки, що містять не менше 95 мас. % бензолу.
Також у касаційній скарзі скаржник просить про заміну відповідача у справі на правонаступника - Дніпровську митницю Держмитслужби, оскільки згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2019 року №858 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби України, в тому числі - Дніпровську митницю Держмитслужби.
Верховний Суд ухвалою від 28 липня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Митниці з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Стосовно посилань скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження, колегія суддів не знайшла підстав для відкриття касаційного провадження в цій частині.
Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Розглянувши клопотання про здійснення процесуального правонаступництва, колегія суддів на підставі статті 52 КАС України колегія суддів здійснила заміну Дніпропетровської митниці ДФС на її правонаступника - Дніпровську митницю Держмитслужби, для якої усі дії, вчинені в адміністративному процесі, обов`язкові в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку вона замінила.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не перевіряє доводи касаційної скарги в частині посилань на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Правовідносини щодо класифікації товарів з метою їх митного оформлення на території України регулюються Конституцією України, Митним кодексом України, Законом № 584-VII, Порядком ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 428 (далі - Порядок № 428), Порядком роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 650 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 липня 2012 року за № 1085/21397, далі - Порядок №650), Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньої економічної діяльності, які побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, затверджені наказом ДФС України від 9 червня 2015 року №401 (далі - Пояснення до УКТ ЗЕД). Зазначені нормативно-правові акти застосовуються судом у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин у справі.
За змістом статті 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.
Відповідно до частин першої-п`ятої статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими (частина сьома статті 69 МК України).
Отже, при здійсненні митного оформлення товару та визначенні коду за УКТ ЗЕД визначальною є його точна ідентифікація на підставі характеристик та властивостей товару у співвідношенні із вимогами та умовами УКТ ЗЕД.
Статтею 1 Закону № 584-VII визначено, що цим Законом встановлюється Митний тариф України (групи 01-72; групи 73-97). Митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
Відповідно до пункту 1 Основних правил інтерпретації