ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2021 року
м. Київ
справа № 500/2793/18
адміністративне провадження № К/9901/32955/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Стеценка С.Г.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради
на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Шульгача М. П. від 04.06.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Попка Я. С., суддів: Сеника Р. П., Хобор Р. Б. від 01.10.2019
у справі № 500/2793/18
за позовом Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради
до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області,
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_1,
про визнання протиправним та скасування рішення та припису
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2018 року Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради (далі також - позивач) звернулося до суду із позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області (далі також - відповідач, Управління ДАБІ у Тернопільській області), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_1, (далі також - третя особа), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених осіб з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області Смолюха А. І. № 169 від 23.11.2018, яким зупинено дію будівельного паспорта забудови земельної ділянки № 547 від 02.07.2018 на "Реконструкцію індивідуального житлового будинку" по АДРЕСА_1, та припис від 23.11.2018 № С-23.11/1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності
2. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.06.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019, у задоволенні позову відмовлено.
3. 07.11.2019 від позивача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
4. Ухвалою Верховного Суду від 11.12.2019 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.
5. 10.01.2020 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2020 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І. В., суддів: Бевзенка В. М., Стеценка С. Г.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 24.01.2012 у справі № 2-427/11 проведено поділ земельної ділянки по АДРЕСА_1 між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
8. На виділеній ОСОБА_1 земельній ділянці передбачено реконструкцію частини житлового будинку з прибудовою приміщень і перебудовою даху.
9. Відповідно до державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯИ № 573374 від 02.06.2010 та списку співвласників земельної ділянки, який є додатком до державного акта на право приватної власності, співвласниками вищевказаної земельної ділянки є: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
10. Управлінням містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради видано будівельний паспорт забудови земельної ділянки № 547 від 02.07.2018 на реконструкцію індивідуального житлового будинку без згоди ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
11. На підставі заяви ОСОБА_3 від 20.09.2018 про перевірку законності видачі будівельного паспорта ОСОБА_1 . Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області 22.10.2018 проведена документальна перевірка Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради.
12. За результатами перевірки складено акт від 23.11.2018, згідно з висновками якого будівельний паспорт забудови земельної ділянки № 547 від 02.07.2018 на "Реконструкцію індивідуального житлового будинку" по АДРЕСА_1 виданий ОСОБА_1 з порушенням пункту 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103, а саме: за відсутності засвідченої в установленому порядку згоди співвласників земельної ділянки та житлового будинку, відповідно до додатку до державного акта на право власності на земельну ділянку ЯИ № 573347 (додаток серія АА № 035398), співвласниками земельної ділянки за цією адресою є ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26.02.2007, номер витягу: 13696429; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, знаходиться у приватній спільній частковій власності.
13. 23.11.2018 на підставі виявлених порушень Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області видано припис № С-23.11/1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
14. Також Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області прийнято рішення № 169 від 23.11.2018 про зупинення дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки № 547 від 02.07.2018 на "Реконструкцію індивідуального житлового будинку" по АДРЕСА_1 .
IІI. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
15. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що факт видачі будівельного паспорта не вказує на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Тернопільській області Смолюх А. І. під час проведення позапланових перевірок та винесенні за їх результатами оскаржуваних рішення та припису діяв всупереч чинному законодавству, чим порушив вимоги Порядку №698.
16. Відповідач заперечував щодо задоволення позову, посилаючись на те, що дії Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області під час винесення оскаржуваних припису та рішення відповідають нормам чинного законодавства.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що для видачі будівельного паспорта обов`язково потрібна засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову, у цьому випадку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Оскільки такої немає, видача ОСОБА_1 будівельного паспорта забудови земельної ділянки № 547 від 02.07.2018 на "Реконструкцію індивідуального житлового будинку" по АДРЕСА_1 відбулася з порушенням пункту 2.1 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103. Підстав для скасування рішення № 169 від 23.11.2018, яким зупинено дію будівельного паспорта забудови земельної ділянки № 547 від 02.07.2018 на "Реконструкцію індивідуального житлового будинку" по АДРЕСА_1, та припису від 23.11.2018 № С-23.11/1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності немає, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
18. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з оскаржуваними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на те, що відповідачем порушено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2011 № 698 (далі також - Порядок №698, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки головним інспектором під час винесення припису не складено протокол про правопорушення. Оскаржуваний припис №С-2.11/1 від 23.11.2018 винесений не у належній формі. Судами не враховано, що Порядком №698 встановлено обмеження щодо одночасного винесення суб`єктом нагляду припису про усунення виявлених порушень та рішення про зупинення дії рішення об`єкта нагляду.
19. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечує щодо її задоволення, посилаючись на те, що така є безпідставною, а оскаржувані рішення судів є законними та обґрунтованими.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
21. Згідно з положеннями частини першої статті 41-1 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі також - Закон № 3038-VI, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
22. Частинами другою-четвертою статті 41-1 Закону №3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
23. З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
24. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
25. Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком №698.
26. Відповідно до пункту 2 Порядку №698 нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.
27. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право, зокрема, видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції (підпункти 1, 6 пункту 5 Порядку № 698).
28. Згідно з пунктом 23 Порядку № 698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.
29. Відповідно до пункту 32 Порядку № 698, якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень. Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення. Інформація про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
30. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду в межах здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду входить проведення перевірок щодо дотримання уповноваженими органами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил і у разі виявлення порушень об`єктами нагляду, скасовувати чи зупиняти дії прийнятих ними рішень.
31. Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №821/140/18 та від 24.01.2019 у справі №821/235/18.
32. Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі заяви ОСОБА_3 від 20.09.2018 про перевірку законності видачі будівельного паспорта ОСОБА_1 . Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області 22.10.2018 проведена документальна перевірка Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради.
33. За результатами перевірки складено акт від 23.11.2018, згідно з висновками якого будівельний паспорт забудови земельної ділянки № 547 від 02.07.2018 на "Реконструкцію індивідуального житлового будинку" по АДРЕСА_1 виданий ОСОБА_1 з порушенням пункту 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103, а саме: за відсутності засвідченої в установленому порядку згоди співвласників земельної ділянки та житлового будинку.
34. Відповідно до частин першої, другої статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
35. Згідно з пунктом 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103, видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів із дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
36. Пунктом 2.2 Порядку № 103 передбачено, що у разі зміни намірів забудови земельної ділянки (розміщення нових або реконструкція існуючих об`єктів), реалізація яких не перевищує граничнодопустимих параметрів, до будівельного паспорта можуть вноситись зміни. Внесення змін до будівельного паспорта здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку та на умовах, визначених для його отримання, протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на внесення змін до будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; примірник будівельного паспорта замовника; ескізні наміри змін (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади та плани поверхів нових об`єктів із зазначенням габаритних розмірів тощо); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
37. Відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" будівництво включає у себе нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва. Реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.
38. Системний аналіз вищенаведених положень дає змогу дійти висновку, що будівельний паспорт видається для будівництва та реконструкції об`єкта; однією із обов`язкових умов отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки є засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
39. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №297/1445/17 та від 30.03.2021 у справі № 1940/1891/18.
40. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 для видачі будівельного паспорта не було надано засвідченої в установленому порядку згоди співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до вимог Порядку № 103, а отже суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта забудови земельної ділянки № 547 від 02.07.2018 на "Реконструкцію індивідуального житлового будинку" по АДРЕСА_1 з порушенням положень цього Порядку.
41. Колегія суддів відхиляє доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, про порушення відповідачем Порядку №698 у зв`язку із тим, що головним інспектором під час винесення припису не складено протокол про правопорушення, оскільки такі не стосуються предмета спору у цій справі та не впливають на правомірність оскаржуваного рішення та припису.
42. Також безпідставними є доводи позивача щодо неможливості одночасного винесення суб`єктом нагляду припису про усунення виявлених порушень та рішення про зупинення дії рішення об`єкта нагляду, оскільки такі суперечать положенням Порядку № 698.
43. Колегія суддів відхиляє доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, щодо дефекту форми оскаржуваного припису, оскільки судами на підставі досліджених доказів встановлено, що оскаржуваний припис прийнято уповноваженою особою - головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Тернопільській області Смолюхом А. І. у встановленому законодавством порядку та відповідно до встановленої форми, а тому такі доводи в даному випадку не можуть мати наслідком скасування оскаржуваного припису.
44. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, відповідно до якого відповідач при здійсненні державного архітектурно-будівельного нагляду щодо дотримання уповноваженим органом містобудування вимог законодавства діяв у межах повноважень, визначених Законом, відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних рішення та припису.
45. Інші аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції, зводяться до переоцінки доказів і свідчать про незгоду позивача із правовою оцінкою судів попередніх інстанцій щодо обставин справи, які суд встановив у процесі її розгляду. Водночас за приписами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
46. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
47. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
48. Суд при прийнятті рішення враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
49. На підставі викладеного Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ухвалені із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
50. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд