ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2021 року
м. Київ
справа № 826/16211/16
адміністративне провадження № К/9901/39714/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
за участю секретаря судового засідання Касяневич О.В.
учасників справи:
представник позивача: Cолошенко С.В.
представник відповідача 1: Румянцева А.В.
представник відповідача 2: не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2016, ухвалену у складі колегії суддів: Шулежка В.П., Іщука І.О., Погрібніченка І.М. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017, постановлену у складі колегії суддів: Губської О.А., Парінова А.Б., Беспалова О.О. у справі №826/16211/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд Нат" до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про результати розгляду скарги,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. У жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гуд Нат" (далі-позивач, ТОВ "Гуд Нат") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі-відповідач-1 або ГУ ДФС у м. Києві) та Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-2 або ДФС України), в якому, ураховуючи прийняту судом заяву про зміну позовних вимог (вх. від 10.11.2016), просить суд:
- визнати протиправними дії ГУ ДФС у м. Києві щодо неповідомлення ТОВ "Гуд Нат", в строки встановлені законодавством, про час та місце розгляду заперечень на акт перевірки;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.07.2016 №0011551404, №0011561404, №0011571404 та від 13.10.2016 №0019421404;
- визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України про результати розгляду скарги за №19994/6/99-99-11-01-01-25 від 14.09.2016.
2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва 05.12.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017, адміністративний позов задоволено частково.
2.1. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 12.07.2016 №0011551404, №0011571404 та від 13.10.2016 №0019421404.
2.2. У решті позовних вимог відмовлено.
2.3. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд Нат" (код ЄДРПОУ 39418949) судовий збір у розмірі 2 756,00 грн на р/р: 31218206784007, отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030101.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:
3.1. Судом установлено, що ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Гуд Нат" (код ЄДРПОУ 39418949) з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам із СФГ "Любава-І" (код ЄДРПОУ 32314088), ТОВ "Істерн беверідж трейдінг" (код ЄДРПОУ 38679874), ПАТ "Молнія" (код ЄДРПОУ 5407746), ДП "Пілснер Україна" (код ЄДРПОУ 25396329), ПАТ "Кондитерська фабрика "Лагода" (код ЄДРПОУ 32967502) за період з листопада 2015 року по лютий 2016 року, про що складено акт перевірки від 23.06.2016 №147/26-15-14-04-04 (далі - Акт перевірки).
3.2. Указаною перевіркою встановлені порушення ТОВ "Гуд Нат", зокрема, вимог: п.44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст. 137, п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість по взаємовідносинам із СФГ "Любава-І" на суму 22 333 671 грн та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту на загальну суму 216328 грн, а також заниження податку на прибуток на загальну суму 20295000 грн, у т.ч. за 2015 рік на суму 9225000 грн та за 1 квартал 2016 року на суму 11070000 грн.
3.3. На підставі зазначених висновків Акту перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.07.2016:
№0011551404, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" на 22 333 671 грн за основним платежем та на 5583417,75 грн за штрафними санкціями;
№0011561404, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на 20295000 грн за основним платежем та на 2767500 грн за штрафними санкціями;
№0011571404, відповідно до якого позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 216328 грн.
3.4. Також, на підставі рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 14.09.2016 №19994/6/99-99-11-01-01-25 ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.10.2016 №0019421404, відповідно до якого позивачу визначено зменшену суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 15 795 000 грн за основним платежем та 2 767 500 грн за штрафними санкціями.
4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, при прийнятті рішення у справі виходив з того, що внаслідок часткового скасування первинного податкового повідомлення-рішення від 12.07.2016 №0011561404 суму грошового зобов`язання позивача з податку на прибуток було зменшено та замість цього первинного рішення прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 13.10.2016 №0019421404, яке оскаржується позивачем у судовому порядку та є предметом розгляду даної справи.
4.1. Тобто в силу положень пп.60.1.3. та п.60.4 ПК України податкове повідомлення-рішення від 12.07.2016 №0011561404 уважається відкликаним, що визнається ГУДФС у м. Києві, та, відповідно, це рішення не створює для позивача обов`язків із сплати податків та не породжує для позивача інших негативних наслідків, а відтак і не порушує прав позивача, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що позов у цій частині, а саме щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.07.2016 №0011561404, не підлягає задоволенню.
4.2. Суд вказав, що податковий орган не довів жодними належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод, а відтак не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень.
4.3. Зазначив, що позивачем до суду були надані первинні документи по правовідносинах з контрагентом СФГ "Любава-І" щодо відповідального зберігання, переробки сировини (горіху волоського) та його поставки, укладені між позивачем та такими особами, зокрема: ТОВ "Торгівельно-виробнича компанія "Терра Нова", ТОВ "Міцний горішок 2000", ТОВ "Істерн Беверідж", ТОВ "Пілснер Україна", ПАТ "Молнія", ПАТ "Кондитерська фабрика "Лагода", ТОВ "ВС Екофуд", ТОВ "Олфлортек" тощо. Суд також врахував, що вид поставленого товару узгоджується із видами діяльності позивача: 46.31 "Оптова торгівля фруктами та овочами"; 10.39 "Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів".
4.4. Суд урахував, що податковим органом в акті перевірки та в ході розгляду справи по суті не заперечувалась та не спростована фактична поставка позивачем сировини (горіху волоського) вказаним вище особам на зберігання, переробку та продаж. В Акті перевірки вказується лише на обставини здійснення відповідачем запитів до інших ОДПІ з метою отримання інформації щодо фактичної наявності ТМЦ та технічних можливостей для переробки "горіха волоського неочищеного" в "горіх волоський очищений від шкарлупи" та неотримання такої інформації станом на момент проведення перевірки і складання акту перевірки, тобто по суті доводи податкового органу ґрунтуються на відсутності у нього податкової інформації щодо діяльності вказаних підприємств.
4.5. Суд указав, що контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових, накладних був зареєстрований платником ПДВ; під час розгляду справи відповідачем не надано вироку суду відносно посадових осіб позивача або контрагента позивача за спірними операціями, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями; під час розгляду справи не надано рішення суду відносно контрагента позивача, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55-1 ГК України ("Фіктивна діяльність суб`єкта господарювання"); не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочинів, тобто щодо вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином; не надано рішення суду про визнання правочинів з контрагентом недійсними з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України; не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тощо.
4.6. Ураховуючи вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині вимог до ГУ ДФС у м. Києві шляхом визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень від 12.07.2016 №0011551404, №0011571404 та від 13.10.2016 №0019421404.
4.7. Стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасувати рішення ДФС України про результати розгляду скарги за №19994/6/99-99-11-01-01-25 від 14.09.2016, суди вказали, що рішення про результати розгляду скарги, прийняте контролюючим органом в процедурі адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, є таким, що не створює юридичних наслідків.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Головне управління ДФС у м. Києві, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення в цій частині, яким у задоволенні позову відмовити.
5.1. Скаржник вказує на безпідставну відмову суду апеляційної інстанції в задоволенні клопотання відповідача про витребування від СУФР ГУДФС у Кіровоградській області матеріалів кримінального провадження №32016050000000020 від 01.04.2016, зокрема, документів, протоколів допитів, судово-економічної експертизи відносно СФГ "Любава-1", а також факсимільні листки сільських рад тощо.
5.2. Також скаржник посилається на ненадання під час проведеної перевірки паспортів якості, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікатів відповідності, документів про якість тощо.
5.3. Посилається на наявність отриманої від податкових органів інформації щодо протиправної схеми формування податкового кредиту СФГ "Любава-1", ТОВ "Гуд Нат" та фіктивність діяльності СФГ "Любава-1".
5.4. Посилається на отримання вже після розгляду вказаної справи судом апеляційної інстанції протоколу допиту свідка ОСОБА_1, який з вересня 2015 року перебував на посаді директора СФГ "Любава-1", відповідно до якого вказане підприємство займається вирощуванням та продажем насіння соняшникового.
6. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій без змін, як такі, що є законними та обгрунтованими.
7. Під час судового засідання 02.06.2021 здійснено заміну сторони у справі процесуальним правонаступником на підставі ст. 52 КАС України та замінено Головне управління ДФС у м. Києві на Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
8. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Відповідно до підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
10. Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (підпункт 14.1.27. пункту 14.1. статті 14 Кодексу).
11. За приписами підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Кодексу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
12. Відповідно до приписів підпункту 14.1.81 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
13. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу вимог пункту 198.2 статті 198 ПК України, уважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
14. Водночас, згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, установленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
15. Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №998-XIV від 16.07.1999 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
16. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
17. Крім того, згідно з п. 2.4 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
18. Таким чином, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість є факт їх придбання з метою використання в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку.
19. Вирішуючи справи із застосуванням наведених правових норм, Верховний Суд у постановах від 27 лютого 2020 року (справи № 813/7081/14, № 814/120/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 813/4079/15), від 10 вересня 2019 року (справа №814/2412/17) визнав, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.
20. Судами установлено, зокрема, що відповідно до договору поставки від 17.11.2015 №17/11 СФГ "Любава-І" (Постачальник) зобов`язувався передати (поставити) ТОВ "Гуд Нат" (Покупцеві) у його власність горіх волоський неочищений, а Покупець зобов`язується прийняти його і оплатити його вартість. Базисні умови поставки - EXW (Інкотермс 2010): Одеська обл., Біляївський район, с. Великий Дальник, Маякський провулок, будинок 2. Поставка здійснюється транспортними засобами та силами Покупця. Датою поставки є дата фактичного отримання товару.
21. На виконання умов вказаного договору між сторонами складено Акти приймання-передачі товару, видаткові накладні, акти приймання товару на зберігання, копії яких залучено до матеріалів справи.
22. Транспортування вказаного товару від СФГ "Любава-І" здійснювалося із залученням позивачем перевізника ТОВ "Транс Інжиніринг Груп", що підтверджується доданими до матеріалів справи договором про надання транспортних послуг від 28.09.2015 №28/09, укладеного між ТОВ "Транс Інжиніринг Груп" та позивачем, первинними документами, складеними між сторонами на виконання цього договору, а також товарно-транспортними накладними, в яких вантажоотримувачем визначено позивача, а вантажовідправником - СФГ "Любава-І", автомобільним перевізником - ТОВ "Транс Інжиніринг Груп". В ТТН зазначено вид та кількість вантажу відповідно до актів приймання-передачі, містяться відмітки водія-експедитора, ідентифіковані транспортні засоби, а також містяться відтиски штампу/печатки та підписи учасників операцій - постачальника, покупця та перевізника.
23. На підтвердження зв`язку спірних операцій із господарської діяльністю позивача останнім надано до матеріалів справи договори та первинні документи щодо відповідального зберігання, переробки сировини (горіху волоського) та його поставки, укладені між позивачем та такими особами, зокрема: ТОВ "Торгівельно-виробнича компанія "Терра Нова", ТОВ "Міцний горішок 2000", ТОВ "Істерн Беверідж", ТОВ "Пілснер Україна", ПАТ "Молнія", ПАТ "Кондитерська фабрика "Лагода", ТОВ "ВС Екофуд", ТОВ "Олфлортек" тощо.
24. Вид поставленого товару узгоджується із видами діяльності позивача: 46.31 "Оптова торгівля фруктами та овочами"; 10.39 "Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів".
25. Як установили суди попередніх інстанцій, надані позивачем на підтвердження реального здійснення господарських операцій із СФГ "Любава-І" документи, копії яких містяться у матеріалах, повністю відображають зміст та обсяги господарських операцій, складені і підписані сторонами у відповідності із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
26. Водночас, як указує податковий орган в касаційній скарзі, в оскаржуваному судовому рішенні суд першої інстанції зазначив, що у порядку виконання обов`язку, передбаченого частиною 2 статті 71 КАС України, відповідачем не надано суду жодних документів та доказів, на які податковий орган посилається в акті перевірки, не зазначено причин неможливості подання таких доказів, а відтак не доведено обгрунтованості своїх посилань.
27. Зазначає, що провадження у справі було відкрито 28.10.2016 та призначено її до розгляду на 11.11.2016. 11.11.2016 розгляд справи було відкладено на 18.11.2016. Як 11.11.2016, так і 18.11.2016 позивач у судове засідання не прибув, натомість подав заяву до суду про здійснення розгляду без участі представника.
28. Відповідач указує, що станом на 18.11.2016 у матеріалах справи були відсутні первинні документи на підтвердження позиції позивача, при цьому представник відповідача в судовому засіданні 18.11.2016 заявляв клопотання про визнання явки позивача обов`язковою та зобов`язання останнього подати до суду документи на підтвердження доводів позивача, викладених в позовній заяві. Натомість, судом було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.
29. При цьому, представником відповідача до матеріалів справи було долучено письмові заперечення з додатками, а саме - документами та інформацією, яка була використана в процесі перевірки та на яку є посилання в акті перевірки. Жодних зауважень з боку суду щодо наданих документів, так само як і їх неналежності/недостатності не було.
30. Разом з цим, судом першої інстанції було прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог, з посиланням на первинні документи, надані позивачем. Натомість, оцінка доказів, поданих відповідачем судом не була здійснена.
31. Крім цього, з метою повного та всебічного розгляду справи, ГУ ДФС у м.Києві в суді апеляційної інстанції було заявлено клопотання про витребування від СУФР ГУ ДФС у Кіровоградській області матеріалів кримінального провадження (протоколи допитів, судово-економічна експертиза відносно СФГ "Любава-1"). Проте, Київським апеляційним адміністративним судом було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, відтак указані докази судом не досліджувались.
32. При цьому, згідно з частиною першою статті 138 КАС України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.
33. Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
34. За змістом статті 11 КАС України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка кореспондується зі статтею 9 КАС України (у чинній редакції) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
35. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
36. За змістом частини 2 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
37. Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
38. З огляду на обмежений обсяг процесуальних повноважень Верховного Суду та на те, що суд першої та апеляційної інстанції не перевірили й не встановили ті фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення позовних вимог, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
39. З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби підлягає задоволенню.
40. Керуючись статтями 241-246, 341, 344, 349, 351, 356, 359 КАС України, суд, -