ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2021 року
м. Київ
справа №826/11011/16
адміністративне провадження №К/9901/46275/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Літвіної Н.М., Федотова І.В., Коротких А.Ю. у справі №826/11011/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайфселл" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Позивач звернувся до суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 100270004/2016/ 900041/2 від 21 червня 2016 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 130270004/2016/00055 від 21 червня 2016 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не наведено жодних посилань на те, що ідентичний або подібний до ввезеного товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції зі знижкою в 94%, відповідачем правомірно було відмовлено у застосуванні заявленої позивачем митної вартості. При цьому, судом було застосовано положення міжнародного договору, яким передбачено оцінку для митних цілей з застосуванням критерію ціни товару за умови звичайного ходу торгівлі, а не положення Митного кодексу України, яким передбачено застосування критерію сплати саме зазначеної в документах вартості товару. Стосовно вимоги про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товару, суд прийшов до висновку, що позов в цій частині не підлягає задоволенню, оскільки, товар ввезений через митний кордон України, шляхом митного оформлення даного товару за скоригованою ціною.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року було скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року.
Прийнято нове рішення, яким адміністративний позов ТОВ "Лайфселл" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення було задоволено.
Визнані протиправними та скасовані, прийняті Київською міською митницею Державної фіскальної служби України: рішення про коригування митної вартості товарів № 100270004/2016/ 900041/2 від 21 червня 2016 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 130270004/2016/00055 від 21 червня 2016 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що враховуючи у сукупності великі об`єми закупівлі позивачем обладнання, і те, що сторони належним чином відобразили у договірних документах свої домовленості щодо знижки та підстави її отримання, не підтвердилась необґрунтованість значних знижок для позивача. Суд указав, що дослідивши наявні в матеріалах справи докази, наданими до митного оформлення документами визначалися: предмет поставки, умови поставки, порядок розрахунків, ціни на товар, розмір знижки та умови її застосування. Такі документи як інвойс та додаткова угода № 4 від 15 березня 2016 року до Договору чітко визначали найменування обладнання, що підлягає поставці, його кількість та ціну; складові елементи такого обладнання із зазначенням, відносно кожного елемента складової: кількості товару, ціни, знижки, ціни з урахуванням знижки. Окремо, колегія суддів апеляційної інстанції звернула увагу на те, що не наведення відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів доказів того, що документи, які були подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
Між позивачем та Хуавей Інтернейшнл П Сінгапур (далі - постачальник) було укладено Договір № АТМ15FSU249/00F8041500000Е, за змістом якого сторони домовилися про те, що постачальник передає у власність позивача товари (обладнання), а позивач приймає та оплачує такі товари, за цінами, наведеними у Додатку № 1, котрий є невід`ємною частиною договору. Постачальник здійснює поставку товару на умовах DАР у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС, у редакції 2010 року (п. 2.1 Договору).
Для проведення митного оформлення товару 09.06.2016 позивачем подана до митного органу м/п "Столичний" Київської міської митниці ДФС електронна митна декларація № 100270004/2016/305985. При цьому, згідно надано позивачем інвойсу HWESCBI А16 040 566 4097 від 05.04.2016 загальна вартість склала 5472,70 доларів, товар визначено як телекомунікаційне обладнання, з визначенням складових.
До митного оформлення позивачем були також подані: договір поставки № АТМ15FSU249/00F8041500000Е та додаткова угода № 3/1 від 15 лютого 2016 року до договору, додаткова угода № 4 від 15 березня 2016 року до договору, додаток № 1 Перелік цін до Договору, додаток № 5 до Договору від 19 березня 2015 року, додаткова угода № 2 від 2 лютого 2016 року; договір на митно-брокерські послуги № АТМ15USE1700 від 12 січня 2015 року; декларація відповідності №б/н від 22.07.2014, декларація відповідності №519/14 від 25 грудня 2014 року, декларація відповідності № 520/14 від 25 грудня 2014 року; Інвойс HWESCBI А16 040 566 4097 від 05.04.2016 та специфікація до нього; TIR №RX79095045 від 08.06.2016; CMR№ 4097 від 08.06.2016; Пакувальний лист № 0008041500070NIHC37Q від 12.05.2016; Сертифікат про походження № 16С4403В5001/05997 від 20.05.2016; Висновок СБУ №18/В-1448 від 25.05.2016.
Відповідачем, засобами електронного зв`язку було надіслано 09.06.2016 позивачу вимогу про надання протягом 10 календарних днів документів для підтвердження складових митної вартості: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товарів; копію митної декларації країни відправлення; каталоги прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів; виписку з бухгалтерської документацій; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару тощо.
На зазначену вимогу відповідача 13.06.2016 позивачем були надані наступні документи: лист - виписка з бухгалтерської документації від 13.06.2016; лист щодо переліку наданих документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості № 2296 від 13.06.2016; лист- повідомлення щодо платіжних документів № 2298 від 13.06.2016; лист інформаційний № 2286 від 13.06.2016; лист щодо винесення рішення і з оцінки митної вартості від 16.06.2016; експортну декларацію країни відправлення № 16HU81101012906748 від 31.05.2016; експортну декларацію країни відправлення № 16НU811010119066В2 від 31.05.2016; прайс-лист виробника б/н від 15 лютого 2016 року; експертний висновок Черкаської ТПП від 06 червня 2016 року; лист роз`яснення від виробника від 15 лютого 2016 року; замовлення на постачання № 15/4)530057470; додаткову угоду № 1 до замовлення на постачання № 15/4530057470.
21 червня 2016 року відповідачем прийнято рішення № 100270004/2016/000041/2 про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом. Зазначене рішення обґрунтовано тим, що заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана, оскільки декларантом не надано в повному обсязі додаткові Документи згідно з частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: не надані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21 червня 2016 року № 130270004/2016/00055.
Позивач не погодився з рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Доводи касаційної скарги ґрунтуються на тому, що надані позивачем до митного оформлення документи мають розбіжності та не підтверджують заявлену ним митну вартість постановленого товару. Митниця вказала, що під час здійснення митного контролю було встановлено, що для декларанта наявні спеціальні ціни, а саме знижка на товар у розмірі 94-99 %, числове значення якої за кожною окремою позицією не встановлено. У статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГАТТ) наведено поняття "дійсної вартості", яка може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за невиправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. При цьому наявність спеціальних цін може свідчити про умови, які впливають на вартість товару та не можуть бути обраховані при визначенні митної вартості. Але судом апеляційної інстанції не було надано правової оцінки вказаним аргументам відповідача. Відповідач вказує на неможливість підтвердити заявлену позивачем митну вартість товару.
Позивачем було подано відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на обґрунтованість та законність прийнятого судом апеляційної інстанції рішення, просив залишити його без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Відповідно до ст. 57 глави 9 Митного кодексу України, встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України, визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з частиною 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу (частина 2).
За змістом частини 6 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Системний аналіз наведених правових норм указує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за основним методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
З матеріалів справи убачається, що оскаржуване рішення прийняте митницею, оскільки декларантом не надано в повному обсязі додаткові документи згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: не надані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості (а саме формування розміру знижки); ліцензійний чи авторський договір покупця; в якості виписки з бухгалтерської документації, інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару надано листи - роз`яснення від начальника відділу логістики та управління складами ТОВ "Лайфселл".
Відповідно до умов вищезазначеного договору, зокрема, п. 1.1 Договору, Постачальник в порядку та на умовах Договору зобов`язувався поставити та передати у власність позивача, для використання в його господарській діяльності, Товари (обладнання), а Покупець (позивач) зобов`язувався прийняти та оплатити такі Товари (обладнання) відповідно до окремих Замовлень, за цінами, наведеними у Додатку № 1, який є невід`ємною частиною Договору.
Технічні специфікації передбачені Додатком № 4 до Договору (п. 1.2 Договору), перелік, комплектність, кількість, вартість, строки поставки Товару вказуються в окремих Замовленнях на постачання - документах, які підписуються Сторонами і є невід`ємною частиною Договору (п. 1.3 Договору).
Постачальник здійснює поставку Товару на умовах DАР у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС, в редакції 2010 року (п. 2.1 Договору).
Додатковою угодою № 3/1 від 15 лютого 2016 року до Договору, сторони домовилися внести зміни до Договору, зокрема п. 3.1 Договору викладено в наступній редакції: "Ціни визначені в Додатку № 1 "Прайс-лист" (Перелік цін) до цього Договору та виражені в доларах США. До цін, визначених в Додатку № 1 до Договору, може бути застосована знижка на Обладнання та Програмне забезпечення від 1 % до 99,99 % з проведенням оплати за Обладнання та Програмне забезпечення по цінах з урахуванням наданих знижок у розмірі від 1 % до 99.99 % відповідно."; п. 3.2 Договору доповнено другим абзацом наступного змісту: "Сторони застосовують ціни, визначені в Додатку № 1 "Прайс-лист" до цього Договору із застосованими від 1 % до 99,99 % знижками на Обладнання та Програмне забезпечення, при проведенні оплати за Обладнання та Програмне забезпечення, яке буде поставлене.".
Додатковою угодою № 4 від 15 березня 2016 року до Договору, Сторони домовилися, що у зв`язку із замовленнями Покупця (позивача) на більш ніж 30 мільйонів доларів США, Постачальник відповідно до п. 3.1 Договору, надає Покупцеві (позивачу) знижки стосовно цін та кількості товару, у розмірі визначеному у цій додатковій угоді. Сторони також домовилися внести зміни до Додатку 1 "Прайс-лист" до Договору та доповнити його: цінами та обсягом, зазначеними у Додатковій угоді № 1 до Замовлення на постачання № 15/4530057470 до Договору та цінами та обсягом, зазначеними у Додатковій угоді № 1 до Замовлення на постачання № 16/4530057467 до Договору.
Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Замовлення на постачання № 15/4530057470, яким Замовлення на постачання № 15/4530057470 було викладено у новій редакції, Покупець замовив у постачальника Товар на умовах 100 % постоплати, протягом 60 календарних днів з моменту митного оформлення Товару, на умовах поставки DАР (Київська обл., с. Мартусовка, вул. Моісєєва, 70).
У свою чергу, у інвойс НWESCBIA160405664097 від 05 квітня 2016 року щодо замовлення на постачання № 15/4530057470, Постачальник визначив найменування обладнання, що підлягає поставці і його кількість та ціну; складові елементи такого обладнання із зазначенням, відносно кожного елемента складової: (І) кількість; (ІІ) ціна; (ІІІ) знижка; та (ІV) ціна з урахуванням знижки.
Таким чином, ураховуючи у сукупності великі об`єми закупівлі позивачем обладнання, і те, що сторони належним чином відобразили у договірних документах свої домовленості щодо знижки та підстави її отримання, то колегія суддів підтримує висновки суду апеляційної інстанції стосовно обґрунтованості значних знижок для позивача.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла вірного висновку, що наданими до митного оформлення документами визначалися: предмет поставки, умови поставки, порядок розрахунків, ціни на товар, розмір знижки та умови її застосування.
Такі документи як інвойс та додаткова угода № 4 від 15 березня 2016 року до Договору, чітко визначали найменування обладнання, що підлягає поставці, його кількість та ціну; складові елементи такого обладнання із зазначенням, відносно кожного елемента складової: кількості товару, ціни, знижки, ціни з урахуванням знижки.
Ураховуючи викладене, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про необґрунтованість доводів митного органу про те, що надані позивачем документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів містять неповні відомості (у наданих документах містяться розбіжності), а саме відсутні документи, які підтверджують умови оплати товару.
Таким чином, документами, наданими позивачем контролюючому митному органу при здійсненні митного оформлення товару, у їх сукупності підтверджуються всі складові заявленої ним митної вартості товару за ціною договору і наявні в них відомості надають можливість перевірити її правильність.
Колегія суддів апеляційної інстанції вірно звернула увагу на те, що не наведення відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів доказів того, що документи, які були подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що надані позивачем до митного оформлення імпортованого товару документи не містили розбіжностей, чітко ідентифікували товар та містили чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Посилання скаржника на положення статті VІІ ГАТТ є загальними, а встановлені у цій справі судами обставини поставки товару не свідчать про порушення декларантом вимог зазначеної угоди.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла правильного висновку, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № 100270004/2016/ 900041/2 від 21 червня 2016 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 130270004/2016/00055 від 21 червня 2016 року є протиправними та підлягають скасуванню.
У постановах з подібними правовідносинами, а саме: від 15.03.2019, справа №826/10925/16, адміністративне провадження №К/9901/44655/18; від 24.03.2020, справа №826/11012/16 адміністративне провадження №К/9901/23054/19; від 01 квітня 2021 року, справа №826/10755/16, адміністративне провадження № К/9901/19619/18 Верховний Суд дійшов до аналогічних висновків.
У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Положення статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України застосовуються Верховним Судом з урахуванням положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX.
З огляду на наведене, касаційна скарга Київської міської митниці Державної фіскальної служби України не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,