ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2021 року
м. Київ
справа №806/1338/17
адміністративне провадження №К/9901/44660/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року (головуючий суддя Капустинський М.М., судді: Моніч Б.С., Охрімчук І.Г.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕО-ІНВЕСТ" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
В травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕО-ІНВЕСТ" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області (яке ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2021 року замінено його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Житомирській області; далі - Управління, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 квітня 2017 року №0007801409, згідно якого позивачу визначено зобов`язання по ввізному миту на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, за основним платежем в сумі 29 208,71 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 7 302,18 грн., та №0007791409, згідно якого Товариству визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) з ввезених на територію України товарів за основним платежем в сумі 5 841,74 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 1 460,45 грн.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало на відсутність у відповідача правових підстав для донарахування йому ввізного мита та ПДВ, оскільки товари, що ним завозились, - "Полотно для канатно-ріжучих станків: алмазний канат..." та "Полотно для канатно-ріжучих станків: канат для різання..." - при митному оформлені були правильно задекларовані за кодом згідно УКТ ЗЕД 8202 99 80 00, адже до митних декларацій надавались усі належним чином оформлені документи, які підтверджували обрану товарну позицію та заявлений код товарів; при цьому, висновок перевіряючих щодо віднесення товарів до коду УКТ ЗЕД 6804 21 00 00 ґрунтується лише на рішенні Київської митниці ДФС та не містить посилань на будь-який нормативний акт.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що неправильна класифікація Товариством імпортованих товарів, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями №901050000/2015/3140 від 22 квітня 2015 року, №901050000/2015/5338 від 07 липня 2015 року, №901050000/2016/4051 від 03 червня 2016 року, №901050000/2015/5803 від 22 липня 2015 року, №125110011/2015/15902 від 20 жовтня 2015 року, призвела до порушення положень частини 4 статті 280 Митного кодексу України (далі - МК України) в частині нарахування ввізного мита за ставкою 2% замість ставки мита 10% та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині заниження бази оподаткування імпортованих товарів ПДВ.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги Товариства задоволено.
Приймаючи таке рішення, апеляційний суд вказав, що наведена відповідачем інтерпретація товарної позиції 6804 не містить характеристик, за якими можливо було б зробити беззаперечний висновок, що ввезені Товариством товари відносяться саме до неї; при цьому, відповідачем в ході перевірки не витребовувались будь-які додаткові документи, не проводились дослідження та не залучались профільні фахівці для вирішення питання правильного визначення товарної позиції, до якої могли бути віднесені ввезені позивачем товари; висновки акту перевірки базуються на рішенні Київської митниці ДФС, в якому також відсутня будь-яка інформація про проведення спеціальних досліджень або залучення фахівців із зазначеного питання.
Не погоджуючись з прийнятим апеляційним судом рішенням, Управління звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на висновки, викладені в акті перевірки, просило його скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.
Судами встановлено, що посадовими особами Управління проведена документальна невиїзна перевірка Товариства стосовно дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів "Полотно для канатно-ріжучих станків: алмазний канат...", щодо яких проведено митне оформлення за митними деклараціями №901050000/2015/3140 від 22 квітня 2015 року, №901050000/2015/5338 від 07 липня 2015 року, №901050000/2016/4051 від 03 червня 2016 року, та товарів "Полотно для канатно-ріжучих станків: канат для різання...", щодо яких проведено митне оформлення за митними деклараціями: №901050000/2015/5803 від 22 липня 2015 року, №125110011/2015/15902 від 20 жовтня 2015 року, за результатами якої складено акт від 07 квітня 2017 року №172/06-30-14-09/34152158.
У вказаному акті перевірки зазначені такі порушення:
- частини 1 статті 69, частини 4 статті 280 МК України від 13 березня 2012 року №4495-VI, Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України від 19 вересня 2013 року №584-VII "Про Митний тариф України", в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита в періоді, що перевірявся, на загальну суму 29 208,71 грн.;
- пункту 190.1 статті 190 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 5 841,74 грн.
На підставі висновків акту перевірки Управлінням 25 квітня 2017 року прийнято податкові повідомлення-рішення №0007801409, яким Товариству збільшено грошове зобов`язання з ввізного мита на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, на загальну суму 36 510,89 грн. (в тому числі: основне зобов`язання в сумі 29 208,71 грн., штрафні санкції в сумі 7 302,18 грн.), та №0007791409, яким збільшено грошове зобов`язання з ПДВ з ввезених на територію України товарів на загальну суму 7 302,19 грн. (в тому числі: основне зобов`язання в сумі 5 841,74 грн., штрафні санкції в сумі 1 460,45 грн.).
Не погоджуючись із прийнятими Управлінням податковими повідомленнями-рішеннями, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Частиною 1 статті 246 МК України передбачено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
За змістом частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (частина 5 статті 255 МК України).
Відповідно до частин 1 та 3 статті 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.
Згідно із частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.
Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.
Разом з тим, за змістом статті 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Відповідно до частин 1 - 4, 7 статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими.
Для цілей митного оформлення класифікація товарів здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" від 19 вересня 2013 року №584-VII, з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.
Пунктами 1, 2, 3, 4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД передбачено, що класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Отже, зазначеними правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.
Як вже вказувалось в цій постанові, за наслідками проведеної перевірки відповідач визначив, що імпортовані позивачем товари ("Полотно для канатно-ріжучих станків: алмазний канат..." та "Полотно для канатно-ріжучих станків: канат для різання..."), митне оформлення яких здійснювалось за митними деклараціями №901050000/2015/3140 від 22 квітня 2017 року, №901050000/2015/5338 від 07 липня 2015 року, №901050000/2016/4051 від 03 червня 2016 року, №901050000/2015/5803 від 22 липня 2015 року, №125110011/2015/15902 від 20 жовтня 2015 року, повинні були бути класифіковані за кодом згідно з УКТ ЗЕД 6804 21 00 00 (Жорна, камені точильні, круги шліфувальні та аналогічні вироби без каркасу, призначені для шліфування, заточування, подрібнення, полірування, розрізування або розпилювання, камені для ручного точіння або полірування та їх частини з природного каменю, з агломерованих натуральних або штучних абразивів або з кераміки, у поєднанні з частинами з інших матеріалів або без них: - інші жорна і камені точильні, круги шліфувальні та аналогічні вироби: - - з агломерованих штучних або природних алмазів), замість обраного Товариством коду 8202 99 80 00 (Пилки ручні; полотна для будь-яких пилок (включаючи полотна для поздовжнього різання, для прорізування пазів та беззубчасті полотна): - - інші: - - - для обробки інших матеріалів).
При цьому, згідно описів товарів в графах 31 вказаних митних декларацій алмазний канат являє собою багатожильний сталевий канат (канати меншого діаметру скручені в одне ціле) з нанизаними на нього ріжучими елементами (бусинками) з чітко заданою послідовністю. Ріжучі елементи (бусинки) являють собою циліндричні втулки із покриттям з синтетичного алмазного ріжучого шару. Несівний трос полотна має гумове покриття для захисту від абразивного бруду та гарантує фіксоване положення циліндричних ріжучих елементів.
У примітці 1 до товарної групи 82 визначено, що за винятком паяльних ламп, переносних горнів, шліфувальних кругів з опорними рамами, манікюрних та педикюрних наборів та виробів товарної позиції 8209, до цієї групи включаються лише вироби з лезом, різальною кромкою, робочою поверхнею або іншою робочою частиною з: (a) недорогоцінних металів; (b) твердих сплавів або металокераміки; (c) дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння (природного, синтетичного чи реконструйованого), на підкладці з недорогоцінного металу, твердого сплаву або металокераміки; (d) абразивних матеріалів на підкладці з недорогоцінного металу, за умови, що вироби мають різальні зубці, канавки, борозни та аналогічні робочі частини з недорогоцінних металів, які зберігають свої властивості та функції після нанесення абразивних матеріалів.
Так, згідно Пояснень до товарної позиції 8202 УКТ ЗЕД до цієї товарної позиції включаються:
(А) Ручні пилки (ножівки) для деревини, металу, каменю або інших матеріалів професійного чи побутового призначення.
(В) Полотна для пилок усіх типів, для ручних пилок і для верстатів, а також для всіх матеріалів. Сюди входять: полотна для стрічкових пилок чи безперервних стрічкових пилок (наприклад, для пильних верстатів для розпилювання деревини); полотна для циркулярних пилок (включаючи полотна для пилок подовжнього різання або для прорізування пазів для використання на фрезерних верстатах); полотна для ланцюгових пилок (у вигляді ланцюгів) для рубання лісу, розпилювання дерев і т.п., зубці таких полотен часто мають вставки з карбідів металів або металокераміки; прямолінійні полотна для філенчатих пилок, шипорізних пил, слюсарних ножівок і т.п., включаючи полотна для пилок, названих "філігранними пилками" (круглі полотна з насічкою, як у напилка, але використовувані для розпилювання як полотнини лобзика); прямолінійні полотна без зубців для каменерізних пилок (беззубчасті) (ковані або оброблені механічно таким чином, щоб бути зовсім пласкими чи рифленими), за умови, що їхні кінці мають отвори або їм надана відповідна форма для кріплення; різальні диски, без зубів (диски тертя) для різання металів.
До цієї товарної позиції включаються також заготовки для виготовлення полотен пилок. Такими заготовками вважаються стрічки (штаби) (незалежно від того, нарізані вони за довжиною чи ненарізані) та диски (з центральним отвором для установлення на привідному валу), якщо на них є зубці. Ці вироби зазвичай виготовляються з високовуглецевої сталі.
Полотна пилок можуть мати нарізані зубці або приставні зубці чи сегменти (наприклад, у деяких циркулярних пилках). Зубці можуть бути виготовлені цілком з недорогоцінного металу або з недорогоцінного металу з покриттям карбідами металів алмазами (зокрема, чорними) або в деяких випадках абразивними порошками. У деяких пилках зуби можуть бути замінені алмазами або вставками з карбідів металів розташованими по окружності диска.
При цьому позбавлені зубців диски з абразивними покриттями по краю або з низкою вставок по окружності: абразивного матеріалу, не включаються до цієї товарної позиції. Такі інструменти розглядаються у товарній позиції 6804 УКТ ЗЕД.
У товарній позиції 6804 УКТ ЗЕД класифікуються жорна, камені точильні, круги шліфувальні та аналогічні вироби без каркасу, призначені для шліфування, заточування, подрібнення, полірування, розрізування або розпилювання, камені для ручного точіння або полірування та їх частини з природного каменю, з агломерованих натуральних або штучних абразивів або з кераміки, у поєднанні з частинами з інших матеріалів або без них.
Згідно з пунктом (3) пояснень до товарної позиції 6804 встановлено, що до цієї товарної позиції включаються шліфувальні круги, головки, диски, наконечники, тощо, які застосовуються у верстатах, електромеханічних або пневматичних ручних інструментах для обтісування, полірування, заточування, припасування або іноді для різання металів, каменю, скла, пластмас, кераміки, гуми, шкіри, перламутру, слонової кістки тощо.
Відповідно до вимог УКТ ЗЕД інструменти, які розглядаються у товарній позиції 68 складаються переважно з абразивних матеріалів, але і коли вони складаються з дуже невеликої абразивної головки в металевому корпусі або з серцевини чи осердя з твердого матеріалу (металу, дерева, пластмаси, пробки і т.д.) з постійно прикріпленими компактними шарами агломерованого абразиву (наприклад, різальні металеві диски тощо, з ободками або з розташованими по окружності вставками з абразивного матеріалу).
Проте, окремі абразивні інструменти не включаються до товарної позиції 6804 і розглядаються в групі 82, яка включає лише ті інструменти з різальними зубами, пазами, борознами і таке інше, що зберігають свою сутність і спосіб застосування навіть після включення в них абразивного матеріалу (тобто інструменти які, на відміну від розглянутих тут, можуть бути застосовані за призначенням, навіть якщо абразив не був використаний).
Державна фіскальна служба України листом №4703/7/99-99-19-02-03-17 від 24 лютого 2017 року "Про класифікацію товару "Алмазний трос"" роз`яснила, що алмазні канати - вид алмазного абразивного інструменту, що застосовується в якості витратного матеріалу в алмазних канатних машинах. Різка алмазними канатами успішно застосовується для демонтажу бетонних і сталевих конструкцій, зміни і коректування розмірів і геометричних форм залізобетонних інженерних конструкцій, розпилювання природного каменю при видобуванні на кар`єрах, різання блоків.
Абразив, абразивний матеріал - це дрібнозерниста або порошкоподібна тверда речовина, що використовується для різання, полірування, шліфування, іншої обробки (як робоча частина інструменту) твердих матеріалів штучного і природного походження (металів і їх сплавів, пластиків, кераміки, мінералів, скла, дорогоцінних каменів, деревини, пластмас тощо), а також для буріння гірських порід. Абразиви бувають двох типів: природні (алмаз, корунд, сланець, пісок, кремінь, пемза) і штучні (електрокорунд, штучний алмаз та ін.).
Алмазний канат складається з абразивного матеріалу (алмазні намистини) завдяки якому здійснюється різання важких металів, а тому класифікацію даного товару слід проводити у товарній позиції 6804 згідно УКТ ЗЕД.
Апеляційний суд встановив, що позивач при визначенні коду товару керувався МК України, УКТ ЗЕД та Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД, крім того при попередніх ввезеннях спірних товарів їх розмитнення проводилось також за товарною групою 82 зі ставкою митних платежів 2%.
Також апеляційний суд відзначив, що наведена відповідачем в акті перевірки інтерпретація товарної позиції 6804 не містить характеристик, по яким можливо зробити беззаперечний висновок, що ввезені Товариством товари відносяться саме до цієї товарної позиції, адже такий же висновок можна зробити і стосовно товарних позицій 8202 або 7212, згідно з описом товару якої, за характеристиками, ввезене позивачем полотно могло бути віднесено і до такої товарної позиції.
Разом з тим, апеляційний суд взяв до уваги положення частини 5 статті 69 МК України, згідно з якою під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачень положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо, та відзначив, що відповідачем в ході перевірки не витребовувались у Товариства будь-які додаткові документи, не проводилися дослідження та не залучалися профільні фахівці для вирішення питання правильного визначення товарної позиції, до якої міг бути віднесений ввезений товар.
При цьому, апеляційний суд звернув увагу й на те, що висновки акту перевірки базуються на рішенні Київської митниці ДФС, в якому також відсутня будь-яка інформація про проведення спеціальних досліджень або залучення фахівців для правильної класифікації спірних товарів.
Стосовно ж листа Державної фіскальної служби України №4703/7/99-99-19-02-03-17 від 24 лютого 2017 року "Про класифікацію товару "Алмазний трос"" суд апеляційної інстанції зазначив, що останній не відноситься до рішень органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей, які є обов`язковими, не оприлюднювався в установленому законом порядку (частина 7 статті 69 МК України) та носить лише рекомендаційний характер.
Враховуючи викладене вище в сукупності, суд попередньої інстанції у справі, що розглядається, прийшов до висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Управління від 25 квітня 2017 року №0007801409 та №0007791409, а отже й для задоволення позовних вимог.
Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судом в основу оскаржуваного рішення, й не свідчать про неправильне застосування ним норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судом обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд