ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 920/528/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" (далі - Завод, АТ "СЗНЕМ "Насосенергомаш", відповідач, скаржник)
на рішення Господарського суду Сумської області від 26.11.2020 (суддя Котельницька В.Л.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 (головуючий - суддя Пашкіна С.А., судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В.)
у справі № 920/528/19
за позовом Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради (далі - Підприємство, КП "Міськводоканал", позивач)
до АТ "СЗНЕМ "Насосенергомаш"
про стягнення 218 730,64 грн заборгованості відповідно до договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 1, укладеного між сторонами 31.12.2016.
1. Історія справи
1.1. КП "Міськводоканал" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до АТ "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" про стягнення 218 730,64 грн, з яких 202 319,30 грн - заборгованість за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод відповідно до договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення №1, укладеного між сторонами 31.12.2016, 11 586,80 грн - пеня, 962,24 грн - 3% річних, 3 862,28 грн - інфляційні нарахування.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення від 31.12.2016 №1 та Правила приймання стічних вод у систему каналізації міста Суми, затверджені рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 597, в редакції рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 № 539.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Справа розглядалась судами неодноразово.
2.2. Рішенням Господарського суду Сумської області від 26.11.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021: позов задоволено; стягнуто з АТ "СЗНЕМ "Насосенергомаш", на користь КП "Міськводоканал" 202 319,30 грн заборгованості за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 11 586,82 грн пені, 962,24 грн 3% річних, 3 862,28 грн інфляційних нарахувань, 3 280 грн витрат зі сплати судового збору.
2.3. Ухвалюючи рішення у цій справі, суди попередніх інстанції виходили з того, що:
- укладаючи договір, сторони погодили необхідність застосування та дотримання місцевих правил приймання стічних вод;
- Правилами № 596 та Правилами № 539 визначалися допустимі концентрації забруднюючих речовин, що можуть скидатися підприємствами в систему каналізації з урахуванням місцевих особливостей приймання стічних вод підприємствами у міську каналізацію;
- Правила № 539 визнані незаконними у судовому порядку, проте жодних висновків, які б стосувалися неправомірності чи незаконності Правил № 596 постанова адміністративного суду не містить;
- гранично-допустимі концентрації забруднюючих речовин, що можуть скидатися підприємствами у систему каналізації міста Суми, визначені у місцевих Правилах № 596. Отже, в частині їх визначення у стічних водах відповідача до прийняття рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.01.2019 №4 "Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Суми" (нових місцевих правил) застосуванню підлягають норми Правил № 596;
- акти відбору проб стічних вод підписані представником споживача (відповідача) без зауважень;
- факт встановлення на підприємстві відповідача перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах у грудні 2018 року підтверджується актами відбору проб стічних вод від 20.12.2018 № 1961, 1958, 1959, 1960, протоколами дослідження якості стічних вод від 20.12.2018 № 4582, № 4579, № 4580, № 4581, листом-повідомленням про виявлене перевищення ДК забруднюючих речовин в стічних водах споживача від 27.12.2018 № 05/8664;
- відповідачем не подано доказів сплати боргу.
Також, судами перевірено розрахунки належних до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду АТ "СЗНЕМ "Насосенергомаш" просить: скасувати повністю рішення Господарського суду Сумської області від 26.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021; ухвалити нове рішення, яким відмовити КП "Міськводоканал" у задоволенні позовних вимог до АТ "СЗНЕМ "Насосенергомаш" про стягнення 202 319,30 грн заборгованості за об`єми скинутих понаднормативних забруднених стічних вод, 11 586,82 грн пені, 962,24 грн 3% річних, 3 862,28 грн інфляційних нарахувань, 3 280,00 грн витрат зі сплати судового збору.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. На обґрунтування своєї правової позиції АТ "Сумський ЗНЕМ "Насосенергомаш" у поданій касаційній скарзі із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду:
- від 21.08.2018 у справі № 807/1332/17, від 19.03.2019 у справі № 591/2823/17, від 22.04.2019 у справі № 820/601/17, від 02.10.2019 у справі № 804/215/18 та від 23.10.2019 у справі № П/811/112/17, відповідно до яких за загальним правилом, визнання таким, що втратив чинність, нормативного акта чи його скасування не поновлює дію актів, які ним скасовані або визнані таким, що втратили чинність чи були змінені цим актом. Дія нормативного акта поновлюється шляхом прийняття аналогічного нового акта або нового акта, що містить спеціальну норму про відновлення дії попереднього акта та визнання спеціального порядку такого відновлення регулювання відповідних правовідносин;
- у постанові від 19.03.2019 у справі № 591/2813/17 в якому Верховний Суд зазначив, що колегія суддів не приймає доводів позивача щодо того, що рішенням виконкому Сумської міськради № 51 від 29.01.2018 скасовано рішення № 366 від 18.07.2017, а відтак відновлюють чинність попередні рішення, якими були встановлені тарифи на перевезення пасажирів, тобто № 260 від 16.05.2017 та № 288 від 12.06.2017;
- від 17.04.2019 у справі № 916/2273/16, відповідно до якого Верховний Суд дійшов висновку, що підприємство місцевого водоканалу, приймаючи стічні води абонентів у міську мережу каналізації для очищення та скидаючи очищені стічні води у водний об`єкт, здійснює відомчий контроль, тому на діяльність водоканалу щодо відбору проб стічних вод розповсюджується дія нормативного документа КНД 211.1.0.009-94 "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод". Недотримання національних стандартів при відборі проб стічних вод та їх дослідженні дає підстави для висновків про неможливість визнання актів відбору проб стічних вод від 20.12.2018 № 1958, 1959, 1960, від 20.12.2001 № 1961 та протоколів дослідження якості стічних вод без дат №№ 4579, 4580, 4581, 4582, зроблених на підставі неналежно відібраних проб, належними доказами підтвердження скиду стічних вод з перевищенням допустимих показників забруднюючих речовин;
- від 05.06.2020 у справі № 920/528/19, відповідно до якого Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду встановив, що: "...обґрунтованими є доводи скаржника про те, що на період розроблення нової редакції місцевих правил приймання стічних вод, діють місцеві правила, що не суперечать чинним нормам законодавства із застосування ДК, які розраховані для забезпечення встановлених підприємству нормативів гранично допустимих концентрацій та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Гранично-допустимі концентраціїʼ забруднюючих речовин, що можуть скидатися підприємствами у систему каналізаціїʼ міста Суми, визначені у місцевих Правилах № 539, не перевищують показників, закріплених у Правилах № 316. Отже, в частині їх визначення у стічних водах відповідача до прийняття рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.01.2019 № 4 "Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Суми (нових місцевих правил) застосуванню підлягають норми Правил № 539".
Скаржник зазначає, що:
1. наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 19.02.2002 № 37, скасований як такий, що втратив актуальність та встановлював регуляторні бар`єри та не діє з 21.05.2017;
2. рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596, яким були затверджені правила приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми втратило свою чинність з моменту прийняття рішення від 06.09.2011№ 539 "Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.07 № 596 "Про затвердження Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми";
3. рішення виконавчого комітету Сумської міської ради "Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596 "Про затвердження Правил приймання стічних вод в системі каналізації м. Суми" від 06.09.2011 № 539 визнано судом протиправним з 06.09.2011.
З огляду на викладене, на переконання скаржника, Північний апеляційний господарський суд не мав жодних законодавчих підстав для застосування як ГДК, так і здійснювати нарахування плати за скид відповідачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин відповідно до Правил від 10.12.2007 № 596.
4.2. Скаржник вказує, що статтею 131 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" визначено, що місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. У разі якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Скаржник вважає, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15 січня 2018р. за № 56/31508 (далі - "Правила № 316") які набрали чинності 02.02.2018.
4.3. Крім того, скаржник посилається на висновки щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладених у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001№ 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, відповідно до яких закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
4.4. Також АТ "Сумський ЗНЕМ "Насосенергомаш" як підставу для відкриття касаційного провадження відповідно до частини третьої статті 287 ГПК України вказує, що судова справа № 920/528/19 становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки в провадженні судів першої та апеляційної інстанції знаходяться більше 25 судових справ за позовами КП "Міськводоканал" до юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців м. Суми про стягнення плати за перевищення гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах по Правилам від 10.12.2007 № 596 та від 06.09.2011 № 539 (судові справи № 920/868/18, № 920/594/18, № 920/1188/17, № 920/870/18, № 920/869/18 та інші).
4.5. Значний суспільний інтерес, на думку скаржника також має місце тоді, коли інформація безпосередньо впливає на суспільство в значній мірі, і суспільство проявляє законний інтерес до цієї інформації (п.66 рішення у справі "Sunday Times проти Великобританії"), особливо, якщо це стосується добробуту населення (пункт 58 рішення у справі "Barthold проти Німеччини".
При цьому, скаржник зазначає, що приймаючи до уваги, що згідно з рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 18.06.2019 № 322 "Про визначення виробників та виконавців послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в місті Суми" КП "Міськводоканал" Сумської міської ради визначено виробником та виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення у м. Суми, то позивач є монополістом у сфері постачання води і водовідведення у м. Сумах, у зв`язку з чим в м. Суми не існує альтернативних постачальників даних послуг, і всі підприємства, установи та організації є споживачами послуг позивача.
5. Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу
5.1. КП "Міськводоканал" 21.04.2021 засобами поштового зв`язку направило до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій без змін.
5.2. КП "Міськводоканал" вважає, що посилання скаржника на справи № 807/1332/17, № 591/2813/17, № 820/601/17, № 804/215/18, № П/811/112/17 є необґрунтованим, оскільки висновки судів викладені в цих справах не можуть бути застосовані у справі що розглядається.
5.3. КП "Міськводоканал" зазначає, що Правила № 596 не втратили чинність, до них тільки були внесенні зміни рішенням від 06.09.2011 № 539 "Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596 "Про затвердження Правил приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми".
5.4. Позивач вказує, що згідно з пунктом 4.2.15 Договору споживач (відповідач) зобов`язаний дотримуватися встановлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках. Споживач зобов`язаний оплачувати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням при порушенні встановлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин у концентрації, визначеної місцевими правилами приймання стічних вод.
У пункті 3.2 Договору сторони погодили, що оплата споживачем за скид промислових стічних вод здійснюється згідно з Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженого наказом Держбуду від 19.02.2002 № 37 (далі Інструкція № 37) та місцевими правилами приймання стічних вод.
5.5. КП "Міськводоканал" вказує, що правомірність дій позивача підтверджено листом Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 18.09.2018 № 8/9-2698-18, тобто розробником Правил № 316, у якому зазначено, що на період розроблення нової редакції місцевих Правил приймання, місцеві Правила (тобто Правила від 10.12.2007 № 596) діють в частині, що не суперечить чинним нормам законодавства з застосуванням ДК, які розраховані для забезпечення встановлених підприємству нормативів гранично допустимих концентрацій та нормативів гранично допустимого скиду забруднюючих речовин.
5.6. Позивач також зазначає, що предметом цієї справи є стягнення заборгованості, а не визнання правомірності дій Хімічної лабораторії контролю промстоків КП "Міськводоканал" Сумської міської ради та дотримання нею відповідних Методик, процедур проведення відбору проб стічних вод та достовірність результатів.
Актами відбору проб стічних вод від 20.12.2018 № 1961, від 20.12.2018 № 1958, від 20.12.2018 № 1959, від 20.12.2018 № 1960 зафіксовано, що позивачем при здійсненні щомісячного контролю, виявлено факт скиду відповідачем у міську каналізацію стічних вод з перевищенням вмісту рівня забруднюючих речовин порівняно з встановленими місцевими правилами. Зазначені акти підписані уповноваженими представниками сторін як зі сторони КП "Міськводоканал" Сумської міської ради так і зі сторони АТ "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш", що підтверджується самими підписами на актах відбору проб. Акти підписані без зауважень та заперечень. Відбір проб здійснювався згідно схем водопостачання та водовідведення АТ "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш", що є додатками до договору № 1.
КП "Міськводоканал" зазначає, що відповідно до актів відбору стічних вод, що є в матеріалах справи аналіз проводився в день відбору проб і консервування не потребував.
КП "Міськводоканал" звертає увагу на те, що позивачем відбір проб стічних вод проводився відповідно до пункту 4.1 ДСТУ І8О 5667-10-2005, а саме, загальна кількість 2 дм/куб. із них: 250 см./куб у спеціальний дезінфікований посуд із темного скла для аналізу ХСК та БСК; 500 см/куб. у спеціальний дезінфікований посуд із темного скла для аналізу нафтопродуктів; 250 см/куб. у спеціальний дезінфікований пластиковий посуд із хімічно стійких матеріалів для відбору проб металів(залізо, мідь, цинк).; 1 дм/куб у спеціальний дезінфікований пластиковий посуд із хімічно стійких матеріалів для відбору проб на проведення інших аналізів, які не призводять до змін складу або властивостей проб, що підтверджується довідкою від 25.06.2019 р. № 22/4845. Відповідач у відзиві на позовну заяву не зазначав про незгоду з об`ємом відібраних проб.
КП "Міськводоканал" вважає, що посилання скаржника на Методику виконання вимірювань масової концентрації амоній-іонів фотоколориметричним методом з реактивом Неслера МВВ № 081/12-0106-03 є безпідставним, оскільки відповідно до Галузі використання цієї методики, цей документ встановлює методику виконання вимірювань масової концентрації амоній-іонів у поверхневих, підземних та зворотних водах, а в даному випадку проводилося дослідження саме стічних вод.
5.7. КП "Міськводоканал" зазначає, що допустимі концентрації забруднюючих речовин, визначені при проведенні досліджень якості відібраних у відповідача проб стічних вод, зазначені в протоколах дослідження якості стічних вод від 20.12.2018 № 4582, 4581, 4580, 4579 вже з урахуванням похибок вимірювання, тобто є остаточними.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Підприємство є виробником та виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в м. Суми.
6.2. 31.12.2016 між КП "Міськводоканал" як виконавцем та АТ "СЗНЕМ "Насосенергомаш" як споживачем укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 1 (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов`язався своєчасно надавати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а відповідач зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені договором.
6.3. Згідно з пунктом 1.3 Договору об`єктами надання послуг визначено виробничі майданчики на пл. Привокзальній, 1, вул. Троїцька, 69, пр. Курський, 18-18а, вул. Скрябіна, 11, вул. 2-га Залізнична, 2-2а у м. Суми.
6.4. Відповідно до пункту 2.5 договору плата за надані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення за наявності засобів обліку води справляється за їх показаннями згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2015.
6.5. Облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виконавцем і споживачем засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію згідно з пунктом 5.1 Правил користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 № 190.
6.6. Згідно з пунктом 3.2 договору оплата відповідачем за скид промислових стічних вод здійснюється згідно з Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженою наказом Держбуду від 19.02.2002 № 37 та місцевими правилами приймання стічних вод (пункт 3.6 Правил 190).
6.7. Відповідно до пункту 4.2.15 Договору споживач зобов`язаний дотримуватися встановлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках. Оплачувати рахунки за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням при порушенні встановлених допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин у концентрації, визначеної місцевими правилами приймання стічних вод.
6.8. У пункті 4.3.7 Договору сторони погодили, що позивач має право контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод абонента (споживача). Пред`являти споживачу рахунки при порушенні місцевих правил приймання стічних вод та скиду стічних вод з понаднормативним забрудненням.
6.9. Під час здійснення контролю за скидом забруднюючих речовин позивачем було виявлено факт скиду відповідачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням вмісту рівня забруднюючих речовин порівняно із встановленими місцевими Правилами від 10.12.2007 № 596 та Правилами від 06.09.2011 № 539.
6.10. 20.12.2018 на каналізаційному випуску № 1 на виході з контрольного колодязя за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, буд. 1, позивачем відібрані проби стічних вод на об`єкті споживача.
За результатами хімічного аналізу проб стічних вод, проведених лабораторією КП "Міськводоканал", атестованою у цій галузі досліджень, зафіксовано скид споживачем у міську каналізацію стічні води з перевищенням гранично допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин, що підтверджується актом відбору проб стічних вод від 20.12.2018 № 1961, протоколом дослідження якості стічних вод від 20.12.2018 № 4582.
20 грудня 2018 року позивач аналогічно відібрав проби на об`єктах відповідача за адресами:
- м. Суми, вул. Курська буд. 18/18а,
- м. Суми, вул. 2-га Залізнична, буд. 2а,
- м. Суми, вул. Троїцька, буд. 69.
6.11. За результатами хімічного аналізу відібраних проб стічних вод за вказаними об`єктами позивач зафіксував скид споживачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин, що підтверджується:
- актом відбору проб стічних вод від 20.12.2018 № 1958 та протоколом дослідження якості стічних вод від 20.12.2018 № 4579,
- актом відбору проб стічних вод від 20.12.2018 № 1959 та протоколом дослідження якості стічних вод від 20.12.2018 № 4580 та
- актом відбору проб стічних вод від 20.12.2018 № 1960, протоколом дослідження якості стічних вод від 20.12.2018 №4581.
6.12. Тариф за надання послуг з централізованого водовідведення споживачам, встановлений з 12.09.2018 згідно з постановою НКРЕКП від 04.09.2018 № 957 та наказом КП "Міськводоканал" від 11.09.2018 №331 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення та на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення" складає - 7,38 грн/м3.
6.13. Згідно з доводами позивача об`єм скинутих понаднормативно забруднених стічних вод за грудень 2018 року склав: 1) по об`єкту за адресою: вул. Привокзальна, 1 в м. Суми - 9061,00 м3; 2) по об`єкту за адресою: вул. 2-га Залізнична, 2а в м. Суми - 377,00 м3; 3) по об`єкту за адресою: вул. Троїцька. 69 в м. Суми - 0 м3; 4) по об`єкту за адресою: вул. Курська 18/18а в м. Суми - 560,00 м3.
Вказане підтверджується копіями витягів з електронного Журналу зняття показників лічильників по об`єктам ПАТ "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" за грудень 2018 року.
6.14. За перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах споживачу виставлено до сплати за грудень 2018 року суму в розмірі 202 319,30 грн, що підтверджується копіями документів: актами відбору проб стічних вод від 20.12.2018 № 1961, 1958, 1959, 1960, протоколами дослідження якості стічних вод від 20.12.2018 № 4582, № 4579, № 4580, № 4581, листом-повідомленням про виявлене перевищення ДК забруднюючих речовин в стічних водах споживача від 27.12.2018 №05/8664 (направленим рекомендованим листом 27.12.2018) та рахунком від 10.01.2019 № 9 (направленим рекомендованим листом 15.01.2019).
6.15. Позивач зазначає, що відповідно до пункту 2.3.4 Правил № 539 споживач зобов`язаний оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників протягом 30 банківських днів.
6.16. Рахунок на оплату від 10.01.2019 № 9 направлено відповідачу рекомендованим листом 15.01.2019. Рахунок відповідачем не оплачений.
6.17. У зв`язку з несвоєчасною сплатою заборгованості позивач також просив суд стягнути з відповідача 962,24 грн - 3% річних, 11 586,82 грн - пені та 3 862,28 грн інфляційних нарахувань відповідно до вимог пункту 5.1.2 договору та статті 625 ЦК України.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.03.2021 для розгляду касаційної скарги у справі № 920/528/19 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І.М., Колос І.Б.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 23.03.2021 № 29.3-02/631 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 920/528/19 у зв`язку з перебуванням судді Колос І.Б. на лікарняному.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.03.2021 для розгляду касаційної скарги у справі № 920/528/19 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.
7.2. Ухвалою Верховного Суду від 05.04.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 920/528/19 за касаційною скаргою АТ "СЗНЕМ "Насосенергомаш" на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
7.3. Розгляд касаційної скарги АТ "СЗНЕМ "Насосенергомаш" здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини четвертої статті 301 ГПК України.
7.4. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.5. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Спір у справі стосується правомірності нарахування позивачем та стягнення з відповідача плати за скид стічних вод з понаднормативних вмістом допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин у систему каналізації міста Суми, розрахованої позивачем на підставі положень, визначених місцевими правилами приймання стічних вод.
8.2. Верховний Суд виходить з того, що обов`язком держави згідно з статтею 16 Конституції України є забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу.
Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини є невід`ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку України. З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров`я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів (преамбула Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
8.3. Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначають Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (далі - Правила №190).
Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Згідно з пункту 1.4 Правил №190 приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 № 37, зареєстрованих у Мін`юсті 26.04.2002 за №403/6691, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.
Оплата споживачами за скид промислових стічних вод здійснюється згідно з Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженою наказом Держбуду від 19.02.2002 № 37, зареєстрованою в Мін`юсті 26.04.2002 за N 402/6690 (пункт 3.6 Правил №190).
На момент укладення позивачем та відповідачем договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення (31.12.2016) та до 21.05.2017 діяли Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 (далі - Правила № 37).
Згідно з пунктом 1.5 Правил № 37 на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (далі - місцеві Правила приймання), у яких установлюються допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію.
Відповідно до пункту 1.6 Правил № 37 місцеві Правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров`я України. Місцеві Правила приймання є обов`язковими для всіх Підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради.
8.4. Згідно із Законом України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення":
- до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення належать затвердження місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідних населених пунктів (стаття 13);
- місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту. Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування (стаття 131).
8.5. Верховний Суд виходить з того, що нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
У постанові від 05.06.2020 Верховний Суд складом об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 920/653/18 вказав, що за владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.
У вітчизняній теорії права загальновизнано, що нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта, у якому закріплено забезпечуване нею формально обов`язкове правило поведінки загального характеру. Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою, розрахований на невизначене коло осіб і на багаторазове застосування.
Натомість індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, у яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.
Отже, нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.
Отже, рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596 "Про затвердження Правил приймання стічних вод в системі каналізації м. Суми" та рішення виконавчого комітету Сумської міської ради "Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596 "Про затвердження Правил приймання стічних вод в системі каналізації м. Суми" від 06.09.2011 №539 з огляду на їх правову природу є нормативно-правовими актами.
У пункті 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті (абзаци третій, четвертий пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 № 1-рп/99 ).
Верховний Суд також звертається до правової позиції, викладеної абзаці п`ятому пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення частини п`ятої статті 94 та статті 160 Конституції України (справа про набуття чинності Конституцією України) від 03.10.1997 № 4-зп/1997.
Конституційний Суд України вказав, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше .
За юридичною позицією Конституційного Суду України з прийняттям нормативно-правового акта в новій редакції втрачають чинність норми акта в попередній редакції (ухвала від 09.07.1998 № 6-уп/98).
Верховний Суд також зазначає, що принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): "закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori) - "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali) - "закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
При цьому в абзаці другому, реченні першому абзацу п`ятого підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційною скаргою громадянки України ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) припису пункту 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII від 18.06.2020 № 5-р (II)/2020 визначено, що "імператив надання дієвості принципові верховенства права (правовладдя) вимагає одночасного застосування всіх трьох класичних формул".
Отже, за загальним правилом до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.
Близький висновок викладений і в постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі №3-1085гс15.
Зазначені правові акти (№596 та №539), зважаючи на їх юридичну силу та властивості, є нормативно правовими актами, чинність та юридична сила яких спрямована передусім на невизначене коло осіб, і породжують конкретні правовідносини, обумовлені ними, зокрема спрямовані на реалізацію заходів щодо приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, у яких установлюються допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію, а відтак їх дію та застосування необхідно з`ясовувати виходячи з вищевказаних міркувань у пункті 8.5 цієї постанови та нормотворчої техніки їх прийняття.
8.6. Верховний Суд відзначає, що положення законодавства про обов`язковість місцевих правил приймання стічних вод знайшли своє відображення і в погоджених КП "Міськводоканал" та АТ "СЗНЕМ "Насосенергомаш" умовах договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення.
Так, згідно з пунктом 4.2.15 договору споживач (відповідач) зобов`язаний дотримуватися встановлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках. Споживач зобов`язаний оплачувати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням при порушенні встановлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин у концентрації, визначеної місцевими правилами приймання стічних вод.
Виконавець (позивач), у свою чергу, згідно з пунктом 4.4.16 договору зобов`язаний здійснювати нагляд за умовами скиду стічних вод споживача, за виконанням споживачем місцевих правил приймання стічних вод і вимог договору. При виявленні перевищення допустимих концентрацій або інших порушень місцевих правил приймання стічних вод виконавець зобов`язаний у встановленому порядку пред`явити споживачу рахунок.
У пункті 3.2 договору сторони погодили, що оплата споживачем за скид промислових стічних вод здійснюється згідно з Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженого наказом Держбуду від 19.02.2002 №37 (далі - Інструкція №37) та місцевими правилами приймання стічних вод.
Жодні з наведених вище положень договору відповідач не оскаржував та не заперечував проти їх дійсності. Отже, укладаючи договір, сторони погодили необхідність застосування та дотримання місцевих правил приймання стічних вод.
Вказана позиція узгоджується з висновками висловленими об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.
8.7. Суди встановили, що рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596 затверджені Правила приймання стічних вод в системи каналізації міста Суми (далі - Правила №596), до яких внесені зміни рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 № 539 "Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596 "Про затвердження Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми" (далі - Правила № 539).
У Правилах № 596 зі змінами, внесеними Правилами №539, визначено допустимі концентрації забруднюючих речовин, що можуть скидатися підприємствами в систему каналізації з врахуванням місцевих особливостей приймання стічних вод підприємств у міську каналізацію. Допустимі концентрації забруднюючих речовин при скиді стічних вод абонентів у каналізаційну систему м. Суми, що містяться в Таблиці 1 Правил № 596, розроблені та затверджені на підставі Інструкції № 37.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2020 у справі № 480/3156/19 визнано протиправним рішення виконавчого комітету Сумської міської ради "Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596 "Про затвердження Правил приймання стічних вод в системі каналізації м. Суми" від 06.09.2011 №539 з моменту його прийняття.
Отже, рішення виконавчого комітету Сумської міської ради, яким були внесені зміни та доповнення до Правил № 596, визнано протиправним.
Верховний Суд звертає увагу, що Другим апеляційним адміністративним судом не встановлювались та не досліджувались питання неправомірності/ незаконності/ дійсності Правил № 596.
Таким чином, доводи скаржника про відсутність у місті Суми законних місцевих правил приймання стічних вод, чинних на час відібрання спірних проб позивачем є передчасними.
8.8. Аргументи касаційної скарги щодо неврахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах щодо дії нормативного акта відхиляються судом касаційної інстанції з огляду на те, що судові рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на які посилається скаржник (від 21.08.2018 у справі № 807/1332/17, від 19.03.2019 у справі № 591/2823/17, від 22.04.2019 у справі № 820/601/17, від 02.10.2019 у справі № 804/215/18 та від 23.10.2019 у справі № П/811/112/17, від 19.03.2019 у справі № 591/2813/17) не є такими, що ухвалені у подібних правовідносинах, оскільки суд вбачає відмінність предмета та підстав позовів, змісту позовних вимог та різних фактичних обставин зі справою №920/528/19, а також правового регулювання.
8.9. 21.06.2017 набрала чинності прийнята 18.05.2017 нова редакція Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", згідно з абзацом 4 частини першої статті 11 якого затвердження правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
Закон було доповнено статтею 13-1, згідно з якою місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту.
Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
За змістом абзацу 6 статті 13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" у разі якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
8.10. 02.02.2018 набрали чинності Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15.01.2018 за №56/31508 (далі - Правила № 316).
Відповідно до пункту 4 Правил № 316 виробник розробляє місцеві Правила приймання, в яких враховують місцеві особливості приймання та очищення стічних вод, а також визначають допустимі концентрації забруднюючих речовин, що можуть скидати до системи централізованого водовідведення. Місцеві правила приймання затверджуються органами місцевого самоврядування та є обов`язковими для виробників та споживачів.
Суди встановили, що нові місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Суми, розроблені на виконання статті 13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" та Правил №316, були затверджені 15.01.2019 рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 4.
Ані Закон України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" у новій редакції, ані Правила № 316 тощо не передбачають положень про скасування чи нечинність місцевих правил приймання стічних вод, які діяли до вказаних змін у законодавстві.
Аналогічний правовий висновок висловлено об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.
8.11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відбір позивачем проб на каналізаційних випусках відповідача здійснено 20.12.2018.
8.12. Суд касаційної інстанції погоджується з доводами касаційної скарги про ненадання судами попередніх інстанцій оцінки доводам відповідача щодо дотримання позивачем порядку проведення відбору проб стічної води, які у цій справі є визначальними та ключовими з огляду на предмет позову та характер спірних правовідносин. Так, судами попередніх інстанцій лише зазначено про встановлення факту перевищення ДК забруднюючих речовин в стічних водах споживача, ґрунтуючись на актах відбору проб стічних вод від 20.12.2018 № 1961, 1958, 1959, 1960, протоколах дослідження якості стічних вод від 20.12.2018 № 4582, № 4579, № 4580, № 4581.
8.13. У дослідженні актів відбору проб стічних вод як доказів у цій справі попередні судові інстанції, всупереч відповідним доводам АТ "СЗНЕМ "Насосенергомаш", не дослідили доказів, пов`язаних із:
- застосуванням у такому відборі Керівного нормативного документа (КНД) 211.1.0.009-94 "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод", що встановлює загальні вимоги до відбору проб з метою подальшого визначення хімічних та фізичних властивостей показників складу і властивостей вод;
- невідповідністю в актах відбору проб відібраних об`ємів проби мінімально встановленим у відповідних методиках обсягам проб для тих величин, аналіз яких проводився Підприємством;
- дотриманням вимог відповідних державних стандартів (ДСТУ) щодо типу посудин, у які повинна відбиратися проба стічних вод, способу консервування відібраних проб, максимально рекомендованого часу консервування перед аналізуванням;
- відсутності в низці актів відбору стічних проб (від 20.12.2018 №1961, №1958, №1959, №1960) відомостей про обробку контрольної проби, про особливості відбору проб, про спосіб відбору, про тип посудини, у яку проводиться відбір проби.
8.14. Вказане свідчить про те, що судами попередніх інстанцій не дотримано повною мірою вимог: частини третьої статті 86 Господарського процесуального кодексу України щодо надання судом оцінки як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів); та частин першої і п`ятої статті 236 названого Кодексу, згідно з якими судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
8.15. Верховний Суд звертає увагу на те, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
8.16. За таких обставин частково знайшли своє підтвердження доводи касаційної скарги.
8.17. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні та ключові питання, що підтверджують недотримання судами попередніх інстанцій у повній мірі норм статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України. Суд касаційної інстанції вважає передчасним надання відповіді на інші доводи касаційної скарги, з огляду на те, що вказані доводи не спростовують висновку суду про необхідність направлення цієї справи на новий розгляд.
8.18. Аргументи викладені у відзиві на касаційну скаргу враховуються судом касаційної інстанції з урахуванням викладеного у розділі 8 цієї постанови.