ОКРЕМА ДУМКА
судді Великої Палати Верховного Суду Єленіної Ж. М.
на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2021 року в адміністративній справі № 11-420сап20 за скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада) від 10 листопада 2020 року № 3071/0/15-20, ухвалене за результатами перегляду рішення її Другої Дисциплінарної палати від 7 вересня 2020 року № 2571/2дп/15-20
Короткий виклад історії справи
У грудні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) зі скаргами на рішення ВРПвід 10 листопада 2020 року № 3071/0/15-20, яким ВРП залишила без змін рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 7 вересня 2020 року № 2571/2дп/15-20 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Сумського апеляційного суду ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 » (далі - Спірне рішення).
Цим рішенням ВРП погодилася з висновками Другої Дисциплінарної палати ВРП про наявність у діях суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VІІІ).
Судді ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вважають рішення ВРП та її Другої Дисциплінарної палати протиправними, необґрунтованими і такими, що не містять посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності суддів, а також мотивів, якими відповідач обґрунтував викладені в оскаржуваному рішенні висновки. Просили скасувати Спірне рішення.
Зосереджували увагу на тому, що оскаржуваний акт ВРП, як і рішення її Другої Дисциплінарної палати, не містять мотивів спростування доводів, які кожен зі скаржників висловив у своїй скарзі.
ОСОБА_3 зазначав, що через надміру тривалий строк здійснення дисциплінарного провадження, який не повинен перевищувати більше ніж шістдесят днів з моменту отримання дисциплінарної скарги, член Дисциплінарної палати ВРП, який визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги, повинен був відмовити у відкритті дисциплінарної справи на підставі пункту 2 частини першої статті 45 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VІІІ «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VІІІ), а Рада - скасувати рішення Дисциплінарної палати ВРП та закрити дисциплінарне провадження із цих підстав.
Указував на порушення членами Ради основоположного принципу безсторонності (неупередженості) через участь у прийнятті Спірного рішення членів ВРП ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , один з яких, як вважає скаржник, ( ОСОБА_7 ) здійснював попереднє вивчення дисциплінарної скарги на дії указаних суддів апеляційного суду, а двоє інших ( ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ) як члени Другої Дисциплінарної палати Ради, яка винесла рішення, за результатом перегляду якого ухвалене Спірне рішення, не повинні були брати участі в ухваленні такого рішення.
Звертав увагу на недотримання членами ВРП при розгляді його скарги на рішення дисциплінарної палати принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності всіх учасників дисциплінарного провадження перед законом, ухвалення обґрунтованого рішення з урахуванням усіх обставин дисциплінарного провадження, які мають значення для прийняття рішення, зважаючи на те, що в Спірному рішенні не викладені мотиви скарги ОСОБА_3 та позиція ВРП стосовно їх неприйняття.
ОСОБА_2 також посилався на неповноважність складу Ради, що розглядала його скаргу на рішення Другої Дисциплінарної палати. Указував, що члени ВРП ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не мали права брати участь у такому перегляді з названих вище ОСОБА_3 у скарзі причин.
Зазначав, що ВРП не в повній мірі відповіла на доводи його скарги на рішення її дисциплінарного органу.
Доводи скарги ОСОБА_1 зводяться до незгоди зі Спірним рішенням у частині відсутності мотивів неврахування й оцінки доводів його скарги до ВРП, чітких критеріїв, за якими Рада та її дисциплінарний орган дійшли висновку про наявність в його діях грубої недбалості, визначення якої в законі немає.
Короткий зміст установлених обставин та рішення Великої Палати
ОСОБА_2 обраний на посаду судді Ковпаківського районного суду міста Сум 13 жовтня 1994 року рішенням Сумської обласної Ради народних депутатів. Постановою від 21 жовтня 1999 року № 1174-ХIV Верховна Рада України обрала ОСОБА_2 на посаду судді цього суду безстроково. Президент України Указом від 15 червня 2001 року № 440/2001 перевів його на роботу на посаду судді Сумського обласного суду (надалі - Апеляційний суд Сумської області), а ВРП рішенням від 11 грудня 2018 року № 3794/0/15-18 перевела ОСОБА_2 на посаду судді Сумського апеляційного суду.
ОСОБА_3 призначений на посаду судді Зарічного районного суду міста Сум Указом Президента України від 12 червня 1996 року № 420/96. Верховна Ради України Постановою від 7 червня 2001 року № 2520-III обрала ОСОБА_3 на посаду судді цього суду безстроково, а Постановою від 4 липня 2002 року № 57-IV обрала на посаду судді Апеляційного суду Сумської області безстроково. Постановою від 25 червня 2009 року № 1576-VI Верховна Рада України обрала його на посаду судді Ковпаківського районного суду міста Сум безстроково, а Постановою від 16 жовтня 2012 року № 5448-VI обрала на посаду судді Апеляційного суду Сумської області. Рішенням від 11 грудня 2018 року № 3787/0/15-18 ВРП перевела ОСОБА_3 на посаду судді Сумського апеляційного суду.
ОСОБА_1 призначений на посаду судді Ковпаківського районного суду міста Сум Указом Президента України від 5 серпня 1998 року № 846/98, а Указом від 13 серпня 2002 року № 712/2002 на посаду судді Апеляційного суду Сумської області в межах п`ятирічного строку. Верховна Рада України Постановою від 16 жовтня 2003 року № 1232-IV обрала ОСОБА_1 суддею цього суду безстроково. ВРП рішенням від 11 грудня 2018 року № 3793/0/15-18 перевела ОСОБА_1 на посаду судді Сумського апеляційного суду.
Друга Дисциплінарна палата ВРП рішенням від 7 вересня 2020 року № 2571/2дп/15-20 притягнула суддів Сумського апеляційного суду ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосувала до них дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Це рішення Друга Дисциплінарна палата ВРП прийняла в дисциплінарній справі, відкритій за дисциплінарною скаргою ОСОБА_8 , у якій зазначалося, що судді Сумського апеляційного суду ОСОБА_1, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 25 червня 2018 року за результатами апеляційного розгляду справи № 590/238/17 постановили з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону ухвалу, якою задовольнили апеляційну скаргу прокурора, скасували вирок Ямпільського районного суду Сумської області від 13 листопада 2017 року стосовно ОСОБА_8 та призначили новий судовий розгляд матеріалів кримінального провадження в суді першої інстанції.
Підставами для скасування вироку колегія суддів апеляційного суду визнала неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а також істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зокрема, пункту 2 частини третьої статті 374 Кримінального процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час розгляду справи; далі - КПК), що перешкодило цьому суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення в частині вироку про обвинувачення ОСОБА_8 за частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України (далі - КК) (службове підроблення).
Автор скарги до дисциплінарного органу у зв`язку з наведеним вище наголосив, що в матеріалах кримінального провадження немає жодної підстави для скасування вироку суду, що визначені статтею 412 КПК, і вказував, що такі підстави в ухвалі суду апеляційної інстанції від 25 червня 2018 року колегією суддів не наведені, що робить його невмотивованим судовим рішенням.
Скаржник ОСОБА_8 зауважував також, що кожному доказу в кримінальному провадженні без їх безпосереднього дослідження судом апеляційної інстанції була надана оцінка, протилежна тій, яка була надана судом першої інстанції під час ухвалення вироку, що, на його думку, суперечить приписам постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 1 «Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку», у якій зазначено, що з огляду на принцип безпосередності дослідження доказів апеляційний суд не вправі дати їм іншу оцінку, ніж та, яку дав суд першої інстанції, якщо їх не було досліджено під час апеляційного розгляду справи.
На переконання скаржника, всупереч вимогам статей 23, 94, 370, 404 КПК суд апеляційної інстанції надав іншу оцінку доказам, які не досліджувалися безпосередньо під час апеляційного розгляду, та дійшов передчасного висновку про встановлення нових фактичних обставин, а також допустив суперечності у своїх висновках, викладених у судовому рішенні.
Під час розгляду дисциплінарної справи Друга Дисциплінарна палата ВРП встановила, що в грудні 2017 року до Апеляційного суду Сумської області надійшли матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора в кримінальному провадженні на вирок Ямпільського районного суду Сумської області від 13 листопада 2017 року, яким ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК, виправдано за недоведеністю, визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК, і призначено покарання у виді штрафу (без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю) (провадження № 11-кп/788/252/18).
В апеляційній скарзі прокурор просив вирок суду першої інстанції скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, вказуючи на неналежну (упереджену) оцінку доказів, а також неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність (призначення надто м`якого покарання не відповідало тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого). У зв`язку із цим просив ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винним за частиною третьою статті 368, частиною першою статті 366 КК з призначенням більш суворого покарання, зокрема й за частиною першою статті 366 цього Кодексу. Прокурор в апеляційній скарзі заявив клопотання про дослідження судом апеляційної інстанції наявних у кримінальному провадженні доказів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 грудня 2017 року для розгляду вказаної апеляційної скарги визначено колегію у складі суддів ОСОБА_2 (головуючий, суддя-доповідач), ОСОБА_3, ОСОБА_9
22 грудня 2017 року суддя ОСОБА_2 постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, 28 грудня 2017 року - про закінчення підготовки та призначення апеляційного розгляду на 29 березня 2018 року.
За клопотанням захисника обвинуваченого - адвоката Сергеєвої С. А. розгляд кримінального провадження був відкладений; судове засідання призначено на 25 червня 2018 року. 2 травня 2018 року від захисника обвинуваченого до апеляційного суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу прокурора.
У зв`язку з перебуванням судді ОСОБА_9 у відпустці на підставі розпорядження виконувача обов`язків керівника апарату Апеляційного суду Сумської області від 25 червня 2018 року № 880 призначено повторний автоматизований розподіл справи та згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 червня 2018 року суддю ОСОБА_9 як члена вказаної колегії замінено суддею ОСОБА_1
25 червня 2018 року до початку апеляційного розгляду прокурор подав зміни і доповнення до апеляційної скарги (у письмовому вигляді) та просив суд апеляційної інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, та з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, а також неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність дослідити наявні в матеріалах кримінального провадження докази, скасувати вказаний вирок та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції іншим складом суду.
Про надання часу, необхідного для вивчення зміненої апеляційної скарги, і подання заперечень на неї обвинувачений та його захисник у судовому засіданні не просили, при цьому стверджували про погіршення становища обвинуваченого у зв`язку зі зміною апеляційних вимог.
Колегія суддів у складі головуючого судді ОСОБА_2, суддів ОСОБА_3, ОСОБА_1 (далі - колегія суддів) визнала можливим апеляційний розгляд апеляційної скарги прокурора зі змінами та доповненнями від 25 червня 2018 року, оскільки дійшла висновку, що внесені зміни не мають наслідком погіршення становища обвинуваченого.
Під час апеляційного розгляду прокурор не підтримав раніше заявленого клопотання про дослідження судом апеляційної інстанції доказів у справі.
25 червня 2018 року колегія суддів за результатами апеляційного розгляду постановила ухвалу, якою апеляційну скаргу прокурора задовольнила, вирок Ямпільського районного суду Сумської області від 13 листопада 2017 року стосовно ОСОБА_8 скасувала та призначила новий судовий розгляд матеріалів кримінального провадження в суді першої інстанції іншим складом суду.
Опираючись на ці обставини, Друга Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що попри чітку та нормативно обґрунтовану позицію сторони захисту щодо відсутності підстав для задоволення зміненої апеляційної скарги сторони обвинувачення, що була висловлена захисником обвинуваченого під час апеляційного розгляду, колегія суддів у постановленій за результатами апеляційного розгляду ухвалі відповідних мотивів прийняття аргументів прокурора та відхилення істотних та значимих аргументів захисника не навела, своїх висновків, зокрема в частині призначення нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, з посиланням на відповідні норми права не обґрунтувала, про застосування будь-яких засад та виконання завдань кримінального провадження для розуміння ухваленого рішення не зазначила. Така поведінка суддів, які брали участь в ухваленні судового рішення, на переконання Дисциплінарної палати ВРП, свідчить про допущення ними грубої недбалості та порушення права людини на справедливий суд у частині права на отримання вмотивованого судового рішення, що стосується обвинувачення особи у вчиненні кримінальних правопорушень, для якої таке рішення, за твердженням захисника, погіршувало існуюче становище.
Друга Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що, надавши іншу оцінку доказам у кримінальному провадженні (за відсутності відповідного клопотання, зокрема, сторони обвинувачення, яка подала апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції) без проведення їх безпосереднього дослідження в судовому засіданні під час апеляційного розгляду, у тому числі шляхом демонстрації відеозапису, а лише констатувавши свої висновки щодо результатів дослідження доказів у нарадчій кімнаті в ухваленому рішенні, суд апеляційної інстанції фактично позбавив сторону захисту - обвинуваченого та його захисника можливості реалізації процесуальних прав: брати участь у дослідженні доказів, ставити запитання, наводити свої доводи та заявляти клопотання із цього приводу тощо.
Дисциплінарна палата визначила, що такого змісту дії свідчать про недотримання колегією суддів таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, диспозитивність, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів, а також про невідповідність судового процесу завданням кримінального провадження в частині забезпечення застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.
За результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно суддів Сумського апеляційного суду ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 . Друга Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку про наявність у поведін