1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

03 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 339/240/19

Провадження № 51 - 1011 км 21

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів Марчука О.П., Яковлєвої С.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Замкового І.А.,

прокурора Круценко Т.В.,

представника потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_1 адвоката Дуткевича М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12019090160000375 від 26 червня 2019 року, щодо:

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, раніше не судимого,

за ст. 296 ч. 4 КК України;

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, раніше не судимого,

за ст. 296 ч. 2 КК України,

за касаційними скаргами потерпілого ОСОБА_1 та прокурора, який брав участь в розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - ОСОБА_4 на вирок Долинського районного суду Івано - Франківської області від 07 вересня 2020 року та ухвалу Івано - Франківського апеляційного суду від 14 грудня 2020 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 .

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Долинського районного суду Івано - Франківської області від 07 вересня 2020 року засуджено ОСОБА_3 за ст. 296 ч. 2КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2роки.

На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік і на нього покладено відповідні обов`язки.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 4 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2 за ст. 296 ч. 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців і на нього покладено відповідні обов`язки.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 не обирався.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 25 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Держави 7 536,48 гривень витрат, пов`язаних з проведенням судових експертиз.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винуватими і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.

Так, 25 червня 2019 року близько 23 години 30 хвилин ОСОБА_2, рухаючись спільно із ОСОБА_3 на власному автомобілі марки ВАЗ-2106 в м. Болехів по вул. Кобилянській, побачили як в зустрічному їм напрямку рухається автомобіль марки "ДеоЛанос" д.н.з. НОМЕР_1, за кермом якого перебував ОСОБА_5 . У подальшому ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки ВАЗ-2106, здійснив маневр з метою створення перешкоди руху автомобіля марки "ДеоЛанос" д.н.з. НОМЕР_1, внаслідок чого обидва автомобілі зупинилися на проїзній частині дороги по вище вказаній вулиці, навпроти недіючої АЗС "Меркурій", із автомобіля марки "ДеоЛанос" д.н.з. НОМЕР_2 вийшли ОСОБА_5 із своїм братом ОСОБА_1 та почали рухатися в сторону автомобіля ВАЗ-2106. В цей час із даного автомобіля вийшов ОСОБА_3 із "битою" в руках та ОСОБА_2 із рушницею "Hatsan Eskort к 12x76" № НОМЕР_3, яку він перед цим спорядив і привів у готовність для проведення пострілів та яка згідно висновку експерта №СЕ-19/109/10-255БЛ/19 від 16.07.2019 року є вогнепальною зброєю. Надалі ОСОБА_2, усвідомлюючи факт перебування у громадському місці, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, почав поводити себе зухвало та грубо порушувати громадський порядок, застосовуючи вогнепальну зброю, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, побачивши ОСОБА_1 здійснив три постріли з рушниці "HatsanEskort" № НОМЕР_3, два з яких по тілу ОСОБА_1, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних поранень в ділянках лівого плечового суглоба та правого стегна, які згідно висновку судово-медичного експерта № 50 від 15.08.2019 року відносяться до легких тілесних ушкоджень як таких, що викликали короткочасний розлад здоров`я.

Після цього ОСОБА_3, продовжуючи вчинення хуліганських дій групою осіб, усвідомлюючи факт перебування у громадському місці, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, почав поводити себе зухвало та грубо порушувати громадський порядок, діючи умисно, тримаючи в руках дерев`яну "биту", наблизився до автомобіля "Део Ланос" д.н.з. НОМЕР_1, в салоні якого знаходились ОСОБА_6, ОСОБА_7 та, застосовуючи "биту", наніс удари по автомобілю "ДеоЛанос" д.н.з. НОМЕР_1, власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_5, внаслідок чого пошкодив вказаний автомобіль, чим згідно висновку експерта № СЕ-19/109/26-107АВ/19 від 15.08.2019 року заподіяв ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 15 355 гривень.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 14 грудня 2020 року частково задоволено апеляційні скарги потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_5, прокурора Долинського відділу Калуської місцевої прокуратури Тюшки І.І. та змінено вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2020 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди: стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 25 000 гривень відшкодування моральної шкоди; стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_5 15 000 гривень відшкодування моральної шкоди; стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 3 800 гривень витрат на правову допомогу; стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_5 8 800 гривень витрат на правову допомогу.

В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі прокурор Журавльов Є.Є. просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що призначене ОСОБА_2, ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст. 75 КК України не відповідає ступеню тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень та їх особам внаслідок м`якості, зазначаючи, що суд апеляційної інстанції уваги не звернув і належним чином не перевірив доводи апеляційних скарг прокурора та потерпілого і безпідставно залишив вирок суду першої інстанції в цій частині без зміни.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 просить скасувати вирок та ухвалу щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання за ст. 296 ч. 4 КК України у зв`язку з його м`якістю, скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_2 в частині визначеного розміру морального відшкодування, а справу повернути на новий розгляд в суд апеляційної інстанції. Вважає, що призначене ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 75 КК України не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та його особі внаслідок м`якості. На його думку, покарання у виді 3 років позбавлення волі буде достатнім та необхідним для досягнення основної мети покарання щодо виправлення засудженого ОСОБА_2 та попередження скоєння ним нових злочинів. Також не погоджується із ухвалою апеляційного суду щодо достатності відшкодування з ОСОБА_2 на його користь моральної шкоди в розмірі 25 000 гривень як такого, що не відповідає обсягу, характеру, тривалості та наслідкам спричиненого йому фізичного болю та душевних страждань.

Заперечень на касаційні скарги потерпілого та прокурора від учасників судового провадження не надходило.

В окремому клопотанні потерпілий ОСОБА_1 просить компенсувати йому процесуальні витрати, пов`язані із участю його представника в судовому засіданні касаційного суду, стягнувши зі ОСОБА_2 на його користь 3249 гривень.

Позиції учасників судового провадження

Представник потерпілих в судовому засіданні вважав касаційні скарги потерпілого і прокурора обґрунтованими та просив їх задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні вважала касаційні скарги прокурора і потерпілого обґрунтованими та просила їх задовольнити.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обґрунтованість засудження ОСОБА_2 за ст. 296 ч. 4 КК України та ОСОБА_3 за ст. 296 ч. 2 КК України у касаційних скаргах не оспорюються.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ст. 75 ч. 1 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Доводи касаційної скарги прокурора про невідповідність призначеного судом першої інстанції покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого ОСОБА_3 внаслідок м`якості через неправильне застосування ст. 75 КК України, не відповідають фактичним обставинам справи та не спростовують висновки судів щодо призначеного ОСОБА_3 покарання із застосуванням цієї статті.

При вирішенні питання щодо виду та розміру призначеного ОСОБА_3 покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані про його особу, який на наркологічному і психіатричному обліках не перебуває та за місцем проживання характеризується позитивно. Активне сприяння ОСОБА_3 розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування ним матеріальної шкоди та розкаяння у вчиненому визнані судом обставинами, що пом`якшують покарання. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_3, в ході судового провадження не встановлено.

Врахувавши, всі зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення і перевиховання ОСОБА_3 без його ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі та звільнивши від його відбуття з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Покарання засудженому ОСОБА_3 призначено судом першої інстанції відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, призначене йому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

При розгляді апеляційних скарг прокурора та потерпілого ОСОБА_5, суд апеляційної інстанції їх доводи, які аналогічні доводам касаційної скарги прокурора щодо безпідставності застосування до ОСОБА_3 ст. 75 КК України, перевірив і своє рішення належним чином мотивував, зазначивши підстави, з яких визнав їх необґрунтованими.

Отже, доводи касаційної скарги прокурора про невідповідність призначеного судом першої інстанції покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого ОСОБА_3 внаслідок м`якості та неправильне застосування судом першої інстанції положень ст. 75 КК України є безпідставними, вони не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи і не відповідають вимогам закону.

Разом із тим, доводи касаційних скарг потерпілого ОСОБА_1 та прокурора щодо м`якості призначеного ОСОБА_2 покарання за ст. 296 ч. 4 КК України із застосуванням ст. 75 КК України колегія суддів вважає обґрунтованими з огляду на таке.

Як вбачається з вироку, суд, призначаючи покарання ОСОБА_2 та звільняючи його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, послався на обставини справи, дані про його особу та врахував наявність обставин, що пом`якшують покарання.

Разом з тим, суд не звернув уваги на те, що при вирішенні зазначеного питання він має належним чином досліджувати і оцінювати всі обставини, які мають значення для справи.

Так, у своїх апеляційних скаргах прокурор та потерпілий ОСОБА_1, крім інших доводів вказували на те, що суд першої інстанції, застосовуючи до ОСОБА_2 ст. 75 КК України, в повній мірі не врахував тяжкість вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, конкретні обставини скоєння ним злочину, а саме - здійснення ОСОБА_2 з особливою зухвалістю пострілів із заздалегідь заготовленої вогнепальної зброї - рушниці Hatsan Eskort к 12x76", яку він попередньо спорядив і привів у готовність для проведення пострілів в потерпілого ОСОБА_1, а також думку потерпілого ОСОБА_1 щодо необхідності призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі та відсутність у діях ОСОБА_2 щирого каяття, оскільки він не попросив у нього вибачення та не відшкодував йому моральну шкоду.

Суд апеляційної інстанції зазначені обставини належним чином не врахував, залишив поза увагою доводи прокурора та потерпілого ОСОБА_1 щодо безпідставного застосування судом першої інстанції ст. 75 КК України, їх ретельно не перевірив, відповіді на них не дав, а прийняте рішення належним чином не мотивував.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що призначене засудженому ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 75 КК України не відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Крім того, таке покарання не є достатнім і необхідним для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів і особі засудженого внаслідок м`якості.

Не обґрунтував своє рішення апеляційний суд і в частині прийнятого рішення щодо вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 в частині розміру відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди. При цьому апеляційний суд не мотивував чому саме відшкодування в розмірі 25 000 гривень є достатнім із врахуванням завданої потерпілому шкоди, обсягу, характеру, тривалості та наслідкам спричиненого йому фізичного болю і душевних стражданьта чому заявлена потерпілим сума відшкодування є надмірною.

Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення щодо ОСОБА_2 .

За таких обставин, ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_2 підлягає скасуванню із призначенням в цій частині нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційні скарги прокурора та потерпілого ОСОБА_1 -задоволенню частково.

При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, перевірити інші доводи касаційної скарги потерпілого ОСОБА_1 та його клопотання щодо розміру відшкодування за його цивільним позовом до ОСОБА_2, стягнення на його користь процесуальних витрат, а також доводи його апеляційної скарги в цій частині, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення, а у разі

підтвердження того ж обсягу обвинувачення, за яким ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено, призначене йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м`яким.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд


................
Перейти до повного тексту