Постанова
Іменем України
03 червня 2021 року
м. Київ
справа № 639/4094/15-ц
провадження № 61-13515св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Харківська міська рада, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова, у складі судді Труханович В. В., від 12 травня 2017 року та постанову Харківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П.,від 11 серпня 2020 року.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернуласьдо суду із позовом до ОСОБА_2, Харківської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування та витребування його з чужого незаконного володіння.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, щожитловий будинок АДРЕСА_1 у цілому належав її дідові - ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті діда спадщину прийняли: його дружина - ОСОБА_3, син - ОСОБА_10 (батько позивача) та мати ОСОБА_11 .
ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після смерті ОСОБА_10 позивач, як донька померлого, прийняла спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 лютого 2008 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 було визнано за ОСОБА_12 - племінником власника, сином його брата ОСОБА_13 .
За договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Смородською Н. А. 29 березня 2008 року, право власності на спірний житловий будинок перейшло до ОСОБА_14 .
За договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Грішаковою О. В. 12 квітня 2008 року, право власності на спірний житловий будинок перейшло від ОСОБА_15 до ОСОБА_7 .
За договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шатерніковою Т. М. 20 травня 2008 року, право власності на даний житловий будинок перейшло від ОСОБА_7 до ОСОБА_6 .
За договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шатерніковою Т. М. 11 лютого 2015 року, право власності на Ѕ частину даного житлового будинку перейшло від ОСОБА_6 до ОСОБА_5 .
За договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шатерніковою Т. М. 11 лютого 2015 року, право власності на Ѕчастину даного житлового будинку перейшло від ОСОБА_6 до ОСОБА_2 .
За договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шатерніковою Т. М. 12 лютого 2015 року право власності на Ѕчастину даного житлового будинку перейшло від ОСОБА_5 до ОСОБА_2 .
Таким чином, на цей час єдиним власником житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 - відповідач по справі.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 лютого 2009 року у справі № 2-352/2009 було скасовано рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 лютого 2008 року.
Отже, ОСОБА_12 не мав право відчужувати спірний житловий будинок, так як набув право власності на нього на незаконних підставах.
Позивач зазначає, що спадщину після смерті свого батька - власника спірного житлового будинку ОСОБА_9 - прийняв її батько ОСОБА_10, а після смерті останнього спадщину прийняла вона.
Отже, з 15 березня 2005 року, з дня відкриття спадщини після смерті ОСОБА_10, спадщина у вигляді спірного житлового будинку належала позивачу.
ОСОБА_12 набув право власності на спадкове майно, а потім і розпорядився ним, не маючи на це законних підстав.
Спадкове майно вибуло з володіння позивача поза її волею. Усі наступні правочини по відчуженню спірного майна є нікчемними і позивач має витребувати своє майно у теперішнього власника, яким є ОСОБА_2 .
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1, враховуючи уточнені позовні вимоги, просила суд визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті її діда ОСОБА_9 та батька ОСОБА_10, витребувати вказаний житловий будинок з незаконного володіння ОСОБА_2, визнати недійсним рішення 42 сесії Харківської міської ради 6-го скликання "Про передачу у власність та надання в оренду громадянам земельних ділянок" від 23 вересня 2015 року № 200/15 у частині передачі ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,0558 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 та визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_1, площею 0,0558 га від 13 листопада 2015 року, індексний номер 47551239.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 травня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом на 1/3 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 . У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявні підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності у порядку спадкування за законом на 1/3 частину спірного житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель після смерті ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Інші вимоги є недоведеними та необґрунтованими.
Вимоги про витребування майна не є належним способом захисту у спірних правовідносинах.
Враховуючи те, що станом на 23 вересня 2015 року єдиним власником спірного будинку була ОСОБА_2, то рішення Харківської міської ради про передачу у її власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), було прийнято у межах повноважень.
Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 29 серпня 2017 року доповнено резолютивну частину рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 травня 2017 року та вказано, що судові витрати, які сплачені ОСОБА_1 у загальній сумі 2 676,50 грн слід залишити за позивачем.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 травня 2017 року скасовано у частині вирішення позовних вимог про витребування 1/3 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та у частині вимог про скасування рішення 42 сесії Харківської міської ради 6-го скликання "Про передачу у власність та надання в оренду громадянам земельних ділянок" від 23 вересня 2015 року № 2000/15 та виданого на його підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Витребувано у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/3 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Скасовано рішення 42 сесії Харківської міської ради 6-го скликання "Про передачу у власність та надання в оренду громадянам земельних ділянок" від 23 вересня 2015 року № 2000/15 та видане на його підставі свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого суду про наявність правових підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/3 частину спірного житлового будинку у порядку спадкування за законом після ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вказані висновки відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Також апеляційний суд погодився із висновками місцевого суду про безпідставність вимог позивача у частині визнання за нею право власності на іншу частину спірного житлового будинку у порядку спадкування за законом після смерті її діда ОСОБА_9, оскільки судовим рішенням Апеляційного суду Харківської області від 19 березня 2014 року, яке набрало законної сили, встановлено, що спадкоємцями померлого ОСОБА_9 є його дружина ОСОБА_3, син ОСОБА_10, матір ОСОБА_11, які прийняли спадщину, однак належним чином її не оформили. Будь-яких доказів відносно того, що ОСОБА_10, батько позивача, після якого вона успадкувала належну йому 1/3 частину спірного будинку, прийняв спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_11, у вигляді 1/3 частини спірного будинку матеріали справи не містять. Також не доведено набуття права власності позивача за набувальною давністю на 1/3 частину спірного будинку, яка належала ОСОБА_3 .
Апеляційний суд, ухвалюючи нове рішення у частині вирішення позовних вимог про витребування 1/3 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та у частині вимог про скасування рішення 42 сесії Харківської міської ради 6-го скликання "Про передачу у власність та надання в оренду громадянам земельних ділянок" від 23 вересня 2015 року № 2000/15 та виданого на його підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, вказав про те, що вимоги позивача про витребування належного їй майна є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Відсутність домовленості щодо порядку володіння та користування майном між співвласниками спірного будинку не є підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про витребування 1/3 частини спірного житлового будинку.
Разом з цим, суд першої інстанції не звернув уваги на ті обставини, що при вирішенні питання про приватизацію землі Харківською міською радою не було враховано, що власником 1/3 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є позивач. Сторони є учасниками спільної часткової власності на спірний будинок, тому виділ у власність земельної ділянки під будівництво та для його обслуговування лише на користь одного із співвласників, порушує права іншого.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення 42 сесії Харківської міської ради 6-го скликання "Про передачу у власність та надання в оренду громадянам земельних ділянок" від 23 вересня 2015 року № 2000/15 та видане на його підставі свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2020 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 12 травня 2017 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 серпня 2020 рокуі ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційним судом було розглянуто справу за її відсутності. Про судовий розгляд справи 11 серпня 2020 року вона повідомлена не була. Крім того, у цей день вона перебувала за межами України, а строк довіреності її представника закінчився 12 червня 2020 року.
Разом з цим, заявник зауважує, що апеляційним судом було безпідставно відмолено у заявленому клопотанні про виклик та допит експерта.
Також рішення у справі було ухвалено без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема викладених у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 477/221/16-ц.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
23 вересня 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення дії рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 12 травня 2017 року та постанови Харківського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року.
11 травня 2021 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.
Відзиву на касаційну скаргу не подано.
Фактичні обставини справи
Суд установив, що ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_9 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки П`ятої Харківської державної нотаріальної контори після померлого ОСОБА_9 надійшли заяви про прийняття спадщини від дружини спадкодавця ОСОБА_3, від сина спадкодавця ОСОБА_10, від матері спадкодавця - ОСОБА_11 . Крім того, заяву про прийняття спадщини за заповітом подав племінник спадкодавця ОСОБА_12 .
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 листопада 1990 року заповіт від 26 листопада 1987 року, складений від імені ОСОБА_9 на ім`я ОСОБА_12 був визнаний недійсним.
Спадкоємці ОСОБА_9 - дружина ОСОБА_3, син ОСОБА_10, матір ОСОБА_11 прийняли спадщину, однак належним чином не оформили (т. 1 а. с. 84-88).
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_11 (т. 1 а. с. 13).
Згідно відповіді П`ятої Харківської державної нотаріальної контори від 06 листопада 2015 року № 3393/01-16, після померлої ОСОБА_11, згідно алфавітних книг обліку спадкових справ та книг обліку і реєстрації спадкових справ П`ятої Харківської державної нотаріальної контори, заяви про прийняття та про відмову від прийняття спадщини не подавалися, спадкова справа не заводилася (т. 1 а. с. 183).
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_10 (т. 1 а. с. 11).
Згідно відповіді П`ятої Харківської державної нотаріальної контори від 06 листопада 2015 року № 3393/01-16, після померлого ОСОБА_10 була заведена спадкова справа № 268/2005 (т. 1 а. с. 183), з якої вбачається, що після смерті останнього, який за життя проживав у АДРЕСА_2, із заявою про прийняття спадщини звернулася його донька ОСОБА_1
01 квітня 2008 року на ім`я позивача було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 . Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з 1/4 частини квартири АДРЕСА_3 .
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 лютого 2008 року право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 було визнано за ОСОБА_12 - племінником власника, сином його брата ОСОБА_13 .
За договором купівлі-продажу від 29 березня 2008 року право власності на спірний житловий будинок перейшло до ОСОБА_8 .
У подальшому власником спірного будинку став ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу від 12 квітня 2008 року.
За договором купівлі-продажу від 20 травня 2008 року новим власником спірного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 став ОСОБА_6, який 11 лютого 2015 року продав право власності на Ѕ частину спірного будинку ОСОБА_5, а іншу Ѕ частину будинку продав ОСОБА_2
12 лютого 2015 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладено договір дарування, за умовами якого остання набула право власності на Ѕ частину спірного будинку.
Наразі єдиною власницею спірного житлового будинку є ОСОБА_2 .
Рішенням 42 сесії Харківської міської ради 6-го скликання "Про передачу у власність та надання в оренду громадянам земельних ділянок" від 23 вересня 2015 року № 200/15 ОСОБА_2 передана у власність земельна ділянка, яка належить територіальній громаді м. Харкова (кадастровий номер 6310137900:10:037:0002), за рахунок земель житлової та громадської забудови площею 0,0558 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а. с. 100).
13 листопада 2015 року ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,0558 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а. с. 101).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 лютого 2009 року було скасовано рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 лютого 2008 року, яким право власності на спірні будівлі визнано за ОСОБА_12 .
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23 серпня 2018 року у справі, яка предметом касаційного перегляду, було призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: "Чи є домоволодіння літ. "З-2" загальною площею 97,6 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, - новим будівництвом або воно є реконструкцією домоволодіння літ. "А-1" загальною площею 58,0 кв. м за вказаною адресою?"
Висновком експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса № 22348 від 20 листопада 2019 року встановлено, що житловий будинок літ. "З-2" загальною площею 97,6 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, є реконструкцією житлового будинку літ. "А-1" загальною площею 58,0 кв. м, що належав до домоволодіння на АДРЕСА_1 .