Постанова
Іменем України
(додаткова)
26 травня 2021 року
м. Київ
справа № 490/12203/16-ц
провадження № 61-7394св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнязаяву акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва у складі судді
Чулупа О. С. від 05 листопада 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 14 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником
ОСОБА_2, задоволено. Рішення Центрального районного суду
м. Миколаєва від 05 листопада 2018 року скасовано і ухвалено нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
Визнано незаконними накази ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"
від 22 вересня та 26 жовтня 2016 року про продовження випробувального терміну ОСОБА_1 .
Визнано незаконним наказ ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"
від 14 листопада 2016 року про звільнення за результатами випробування ОСОБА_1 з посади директора ДП "Миколаївський облавтодор".
Поновлено ОСОБА_1 на вказаній посаді.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року касаційну скаргу
АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" задоволено. Постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 березня 2019 року скасовано і залишено в силі рішення Центрального районного суду м. Миколаєва
від 05 листопада 2018 року.
У березні 2021 року від АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що судом касаційної інстанції не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частин першої, другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення у таких випадках: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до вимог підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що при вирішенні справи Верховний Суд в постанові від 07 жовтня 2020 року не вирішив питання про розподіл судових витрат. При подачі касаційної скарги АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" сплачено судовий збір у розмірі 4 409,61 грн.
За вимогами частини шостоїстатті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" вд сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Позивач був звільнений від сплати судового збору. Тому з огляду на задоволення касаційної скарги, скасування постанови апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову сплачений АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" судовий збір у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції компенсується за рахунок держави.
На користь АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" з Державного бюджету України необхідно стягнути судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги у сумі 4 409,61 грн.
Висновок щодо можливості стягнення судового збору з Державного бюджету України, у разі звільнення особи від сплати судових витрат, викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18), від 20 листопада
2019 року у справі № 210/3177/17 (провадження № 14-288цс19), від 12 січня 2021 року у справі № 757/44631/19-ц (провадження № 14-171цс20).
Керуючись статями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Заяву акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 4 409,61 грн.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.