Постанова
Іменем України
26 травня 2021 року
м. Київ
справа № 757/31383/19-ц
провадження № 61-20016св19
головуючого - Крат В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: ОСОБА_2, Акціонерне товариство "ОТП Банк", ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус", Державне підприємство "Сетам", приватний нотаріус Чайка Ірина Григорівна, приватний нотаріус Житарь Світлана Олександрівна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, подану його представником ОСОБА_4, на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2019 року у складі судді Ільєвої Т. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Іванової І. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона була власником квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2, які перебували в іпотеці Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк"; банк).
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 15 листопада 2013 року у справі № 757/9754/13-ц з неї на користь ПАТ "ОТП Банк" стягнуто заборгованість за кредитним договором від 18 квітня 2006 року
№ CNL-B00/055/2006 у розмірі 430 737,04 доларів США.
У провадженні приватного виконавця Яцишина А. М. перебувало виконавче провадження № 55987908 з примусового виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 15 листопада 2013 року у справі
№ 757/9754/13-ц, де стягувачем зазначено ПАТ "ОТП Банк", а боржником - її.
Стягувач відступив права за кредитним та іпотечним договорами на користь ОСОБА_2, що підтверджується даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не повідомивши про це її та приватного виконавця. Зокрема, їй стало відомо, що 15 березня 2019 року та 18 березня 2019 року між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 укладені договори відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки.
На підставі цих договорів про відступлення права вимоги замінено іпотекодержателя предмета іпотеки - вищевказаних квартир ПАТ "ОТП Банк" на ОСОБА_2, про що в реєстр внесено відповідні записи.
14 травня 2019 року вона повідомила приватного виконавця Яцишина А. М. про те, що вона звернулася до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження № 55987908, що є підставою для зупинення торгів зазначених квартир.
Постановою приватного виконавця Яцишина А. М. від 21 травня 2019 року зупинено вчинення виконавчих дій за виконавчим листом № 757/9754/13-ц, виданим Печерським районним судом міста Києва 23 липня 2014 року.
Усупереч вимогам чинного законодавства приватний виконавець Яцишин А. М. своєчасно не повідомив Державне підприємство "Сетам" (далі - ДП "Сетам") про наявність постанови від 21 травня 2019 року про зупинення виконавчий дій.
Не зважаючи на те, що 23 травня 2019 року вона самостійно повідомила ДП "Сетам" про зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим листом
№ 757/9754/13-ц, 27 травня 2019 року були проведені електронні торги, які визнано такими, що не відбулися, що зафіксовано у відповідних протоколах ДП "Сетам".
03 червня 2019 року приватний виконавець Яцишин А. М. видав акти про реалізацію предмета іпотеки, за якими здійснено перехід права власності на належні їй квартири до ОСОБА_2 .
Вважала незаконним перехід права власності на вказані квартири до
ОСОБА_2, оскільки банк не мав права передавати права іпотекодержателя за кредитним та іпотечними договорами фізичній особі.
Вказувала, що має намір звернутися до суду з позовом про:
- визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів від 27 травня 2019 року, сформованого за № 407856 по лоту № 346658 з реалізації майна: двокімнатної квартири загальною площею 77,50 кв. м на АДРЕСА_2 ;
- визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів від 27 травня 2019 року № 407854 по лоту № 346621 з реалізації майна: двокімнатної квартири загальною площею 70,80 кв. м на АДРЕСА_1 ;
- визнання недійсним акту від 03 червня 2019 року реалізації предмета іпотеки, а саме: квартири АДРЕСА_2 ;
- визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів № 98 від 05 червня 2019 року, виданого приватним нотаріусом КМНО Житарь С. О.;
- визнання недійсним акта від 03 червня 2019 року про реалізацію предмета іпотеки, а саме: квартири АДРЕСА_1 ;
- визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів № 97 від 05 червня 2019 року, виданого приватним нотаріусом КМНО Житарь С. О.;
- визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 18 березня 2019 року № 05-18-03/10-12, посвідченого приватним нотаріусом КМНО
Чайкою І. Г. за реєстровим номером № 317.
Посилаючись на необхідність негайного ефективного судового захисту її прав та певного часу для підготовки позовної заяви, просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, право власності на яке у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване за ОСОБА_2, а саме:
- двокімнатну квартиру загальною площею 70,80 кв. м, житловою площею
39,50 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- двокімнатну квартиру загальною площею 77,50 кв. м, житловою площею
43,30 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено.
Накладено арешт на нерухоме майно, право власності на яке у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване за ОСОБА_2, а саме на:
- двокімнатну квартиру загальною площею 70,8 кв. м, житловою площею
39,5 кв. м, що розташована за адресою:
АДРЕСА_1 ;
- двокімнатну квартиру загальною площею 77,5 кв. м, житловою площею
43,3 кв. м, що розташована за адресою:
АДРЕСА_2 .
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з доцільності накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_2, оскільки у разі відчуження іншій особі цього майна до моменту ухвалення судового рішення виконання рішення суду може бути неможливим.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду про задоволення позову, оскільки позивачка має намір подати позов про визнання недійсними протоколів проведення електронних торгів з реалізації нерухомого майна, визнання недійсними актів про реалізацію предметів іпотеки, визнання недійсними свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів, визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги, що може потягти за собою відповідні юридичні наслідки для сторін правочинів, і обставини, що зумовили застосування цих заходів, не змінилися. Посилання ОСОБА_2 на те, що позивачкою не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження своїх вимог, а доводи заявниці ґрунтуються виключно на припущеннях, колегія суддів апеляційного суду визнала безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи. Крім того, заходи забезпечення позову є тимчасовими і призначені для належного захисту усіх учасників у конкретній справі, тому не спростовують обґрунтованості вжитих заходів забезпечення позову і не можуть бути належною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У листопаді 2019 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій, відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 зазначає, що суди попередніх інстанцій при розгляді заяви ОСОБА_1 не врахували, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Заявник не довів намірів ОСОБА_2 відчужити квартири або чинити перешкоди у виконанні рішення суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
ОСОБА_1 умисно приховала ту обставину, що виконавчі дії було відновлено і прилюдні торги відбулися після скасування постанови про зупинення виконавчих дій. Вважає необґрунтованими посилання ОСОБА_1 на те, що у виконавчому провадженні не відбулося заміни сторони, оскільки він звернувся до приватного виконавця про відкриття нового виконавчого провадження, яке було об`єднане у зведене виконавче провадження.
Крім того, у заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначала, що має намір подати позов про визнання недійсними протоколів проведення електронних торгів, актів про реалізацію предмета іпотеки, свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів, договору про відступлення права вимоги, однак за даними офіційного сайту "Судова влада" ОСОБА_1 такого позову не подала, що додатково підтверджує те, що вона ввела суди в оману.
Аргументи пояснень представника ОСОБА_1 .
У січні 2020 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 -
ОСОБА_5 надійшли письмові пояснення, у яких вона просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін. Вказує, що доводи ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 не подала позов після заяви про забезпечення позову, є безпідставними, оскільки до відзиву на апеляційну скаргу вона надала докази про те, що в десятиденний строк після постановлення ухвали суду першої інстанції про накладення арешту на квартири вона звернулася до Печерського районного суду міста Києва з позовом до ДП "Сетам", ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Чайка І. Г., ТОВ "ФК "Інвест Хаус", приватний нотаріус Житарь С. О., про визнання недійсними електронних торгів (справа № 757/33663/19-ц). Незгода з ухваленими судовими рішеннями не може свідчити про порушення норм процесуального права. При оцінці співмірності заходів забезпечення позову із заявленими ОСОБА_1 вимогами про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна суди попередніх інстанцій врахували співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову (обмежене право користування цим майном) з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів. Накладення арешту є співмірними та ефективними в даному випадку.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2021 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.