Постанова
Іменем України
19 травня 2021 року
м. Київ
справа № 610/2069/18
провадження № 61-2589св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа: Держава Україна в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенко І. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, за участю третьої особи - Держави Україна в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій, про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.
Позовна заява мотивована тим, що він є наймачем службової квартири АДРЕСА_1 . Квартира перебуває у власності Держави Україна в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій. У цій квартирі зареєстровані він та відповідач ОСОБА_2, з якою він перебував у шлюбі, що був розірваний у 2017 році.
Позивач зазначав, що ОСОБА_2 добровільно виселилася із вказаної квартири у 2012 році, витрат з утримання квартири та оплати житлово-комунальних послуг не здійснює. Реєстрація відповідача у зазначеній квартирі перешкоджає йому належним чином оформити субсидію з оплати житлово-комунальних послуг, що негативно впливає на його бюджет, порушує його житлові права. Крім того він одружений. Для реєстрації у квартирі його дружини та дитини необхідна згода усіх зареєстрованих у квартирі повнолітніх осіб, у тому числі і ОСОБА_2 .
Позивач, посилаючись на статті 71, 72 ЖК Української РСР, а також на те, що відповідач добровільно виселилася та була відсутня у вказаній квартирі понад шість місяців без поважних причин з 2012 року, просив визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 02 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач не проживає у спірній квартирі з поважних причин, а тому підстави для визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням відсутні.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року апеляційні скарги Державної служби України з надзвичайних ситуацій та ОСОБА_1 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено рішення, яким позов задоволено.
Визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 057,20 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державної служби України з надзвичайних ситуацій судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 057,20 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідач з 2012-2013 років не проживає в квартирі; жодних дій з вселення протягом 5 років не вчиняла та вселитись не намагалася, позов про вселення не пред`являла; одружена, має іншу сім`ю, що свідчить про втрату нею інтересу до цього житла. Кожна із сторін має іншу сім`ю, дітей; квартира є службовою. Доказів поважності не проживання у квартирі відповідачем не надано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що службова квартира на підставі ордеру була надана у користування позивача у складі сім`ї у тому числі і відповідача та їх сина, які зареєстрували своє місце проживання у квартирі; суд апеляційної інстанції не застосував до спірних правовідносин статтю 71 ЖК Української РСР та помилково вважав, що вона мала можливість проживати у квартирі та не реалізувала своє право, оскільки не врахував, що з 2012 року позивач системно чинив їй перешкоди у користуванні квартирою, створив несприятливі умови для проживання та змінив замки у квартирі; оскільки позивач чинить перешкоди у користуванні житловим приміщенням, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні квартирою.
У березні 2019 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому Державна служба України з надзвичайних ситуацій просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін, оскільки відповідач у суді підтвердила факт не проживання у службовій квартирі, на момент розгляду справи обставини надання у користування житла змінилися, оскільки ОСОБА_3 не є членом сім`ї позивача та не перебуває у трудових відносинах з балансоутримувачем службового житла, а реєстрація місця проживання у спірній квартирі може порушувати права власника на володіння, користування та розпорядження майном.
У квітні 2019 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ОСОБА_1 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін, оскільки відповідач не зверталася до суду з позовом про поновлення права на проживання у спірній квартирі, одружилася та тривалий час проживає за іншою адресою з чоловіком та двома дітьми, не перебуває на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов, відповідач не надала доказів вчинення перешкод у користуванні квартирою.
Заява та клопотання
У відзиві на касаційну скаргу Державна служба України з надзвичайних ситуацій просить розглядати справу за участю представника.
Оскільки згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу та необхідності виклику учасників справи для надання пояснень у справі не вбачається, відсутні підстави для розгляду справи у судовому засіданні за участю представника третьої особи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що власником квартири АДРЕСА_1 є Держава Україна в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15 червня 2018 року № 127707442.
Рішенням Виконавчого комітету Балаклійської міської ради Харківської області від 07 листопада 2006 року № 542 "Про включення жилих приміщень до числа службових Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Харківській області" вказану квартиру включено до числа службових жилих приміщень Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Харківській області.
Рішенням Виконавчого комітету Балаклійської міської ради Харківської області від 07 листопада 2006 року № 543 "Про затвердження рішення побутово-житлової комісії Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Харківській області про надання службового житла співробітникам" затверджено рішення комісії від 26 жовтня 2006 року про надання службових жилих приміщень співробітникам у АДРЕСА_2, а саме ОСОБА_1 - трикімнатної квартири АДРЕСА_3, житловою площею 43,5 кв. м на склад сім`ї 3 особи.
Цим рішенням вирішено на службові житлові площіспівробітникам видати ордери.
20 листопада 2006 року між Головним управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області та ОСОБА_1 укладено договір найму службового житлового приміщення для тимчасового проживання на період отримання постійного житла на час проходження служби позивачем. ОСОБА_1 до теперішнього часу проходить службу цивільного захисту в підрозділах управління та є наймачем квартири.
ОСОБА_1 проживає та зареєстрований за вказаною адресою. Також за вказаною адресою з 24 грудня 2006 року зареєстрована ОСОБА_2 та спільний син сторін, 2002 року народження.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 16 вересня 2001 року перебували у шлюбі, який рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 20 березня 2017 року розірвано.
Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 20 березня 2017 року встановлено, що ОСОБА_2, як на підставу для розірвання шлюбу посилалася на те, що вони з ОСОБА_1 проживають окремо та спільне господарство не ведуть, фактично сімейні відносини припинені з 2012 року.
ОСОБА_2 в 2012 році виселилась із квартири АДРЕСА_1 та в ній не проживає.
Наведене підтверджується актом обстеження матеріально побутових умов від 11 липня 2018 року, складеним депутатом Балаклійської міської ради Харківської області Якименком B. C. у присутності свідків, які є сусідами: ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а. с. 10).
Факт не проживання відповідачки за місцем реєстрації також підтверджений допитаними в суді першої інстанції свідками та не заперечується відповідачем (відзив на позовну заяву, а. с. 37-41).
Із відповіді Балаклійського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області за 2013 рік за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 проведено перевірку, під час якої встановлено, що в листопаді 2012 року за сімейними обставинами вона переїхала від свого чоловіка ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_4 та до теперішнього часу там мешкає (а. с. 53).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.