ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2021 року
м. Київ
справа №821/1949/17
адміністративне провадження №К/9901/3964/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона №23" на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року (судді: Градовський Ю.М. (головуючий), Крусян А.В., Яковлєв О.В.) у справі № 821/1949/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона №23" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона №23" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.12.2017 №003501422 та №0003511422.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки акту перевірки про допущені Товариством порушення вимог податкового законодавства є не обґрунтованими, базуються на припущеннях, натомість Товариство має в наявності первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року позов задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем первинні документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій з контрагентами, а окремі недоліки в оформленні первинних документів не можуть мати наслідком висновок про безтоварність господарських операцій.
5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позовних вимог Товариства відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Товариства суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та контрагентами не мали реального характеру, з огляду на встановлені фактичні обставини справи в сукупності, а саме неможливість контрагентів забезпечити виконання робіт, надання послуг, постачання товару обумовлених договорами через відсутність трудових та матеріальних ресурсів, недоліків в заповненні первинних документів, їх недостовірності, підписання таких документів, особами, які фізично не мали такої змоги, не підтвердження документально фактів перевезення, контрагенти є фігурантами кримінальних справ за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року та залишити в силі рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року.
7. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності яких виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки 06.11.2017 №252/21-22-14-01/35329851, оформленого за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання податкового, валютного законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування-за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог:
- п.44.1, пп.44.2, пп.44.3 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 за №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, п.13 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 за №87, п.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 за №318, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1437596 грн, у тому числі: 2014 рік на суму 271663 грн, 2015 рік у сумі 624005 грн, 2016 рік у сумі 541928 грн;
- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму у сумі 1525734 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентами ПП "ЛАГУНА-БІЧ", ПП "ТАРГЕТ-ПЛЮС", ПП "БАРОН і КО", ПП "ВЕГА - РЕМСТРОЙ", ПП "ГАРДЕ ПЛЮС", ПП "КОМІР ГРУП", ПП "ФЕБРУС", ПП "ХОЛДІНГ - БУДПРОЕКТ", ПП "ПАЙОЛА", ПП "БК "КОЛБУД", ТОВ "ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ "ПЛАЗМА-ПЛЮС", КП "СИСТЕМЕНЕРГО", ТОВ "БЕРСЕК", ПП "ТЕРРАТОРГБУД", ТОВ "УКРТРЕЙД АЛЬЯНС", ТОВ "ГРАНДБУДСТАР", ТОВ "ХОРОСТ", ПП "ДОБРОБУТ ТРЕЙД", ТОВ "РОСТ-ХЕРСОН" не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що позивачем на підтвердження реальності господарських операцій було надано первинні документи (видаткові накладні, рахунки - фактури, акти виконаних робіт, акти здачі - прийняття, довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат, акти прийняття виконаних будівельних робіт), які містять недоліки в оформленні, також ряд документів підписано керівниками (директорами) підприємств - контрагентів, які фізично не мали можливості підписати документи (виїхали за межі України та не повертались, є громадянами Росії, та відсутні відомості, щодо їх перебування на території України на законних підставах), а також фігурують у кримінальних провадженнях по факту створення фіктивних підприємств (ст. 205 Кримінального кодексу України). Крім того, за наслідками проведеної перевірки було встановлено відсутність в контрагентів виробничої та технічної можливості виконувати договірні зобов`язання перед позивачем в різних куточках України, а саме відсутні виробничі потужності, необхідні для здійснення будівельно-монтажних робіт, капітального ремонту, приймання та продажу будівельних матеріалів і запчастин, відсутні складські приміщення та транспорті засоби, відсутній необхідний штат працівників. Також контрагенти не декларували податкові зобов`язання з реалізації виконання підрядних робіт за спірні періоди на користь позивача.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 04.12.2017:
- №0003501422, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1437596 грн основного платежу та 203397,75 грн штрафних (фінансових) санкцій;
- №0003511422, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1525734 грн основного платежу та 381433,5 грн штрафних (фінансових) санкцій.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що між позивачем та контрагентами ПП "ЛАГУНА-БІЧ", ПП "ТАРГЕТ-ПЛЮС", ПП "БАРОН і КО", ПП "ВЕГА - РЕМСТРОЙ", ПП "ГАРДЕ ПЛЮС", ПП "КОМІР ГРУП", ПП "ФЕБРУС", ПП "ХОЛДІНГ - БУДПРОЕКТ", ПП "ПАЙОЛА", ПП "БК "КОЛБУД", ТОВ "ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ "ПЛАЗМА-ПЛЮС", КП "СИСТЕМЕНЕРГО", ТОВ "БЕРСЕК", ПП "ТЕРРАТОРГБУД", ТОВ "УКРТРЕЙД АЛЬЯНС", ТОВ "ГРАНДБУДСТАР", ТОВ "ХОРОСТ", ПП "ДОБРОБУТ ТРЕЙД", ТОВ "РОСТ-ХЕРСОН" було укладено договори підряду, надання послуг, купівлі - продажу, поставки.
На підтвердження правомірності формування сум податкового кредиту за вказаними договорами позивач надав копії документів: договори, акти прийняття виконаних будівельних робіт, акти виконаних робіт, видаткові накладні, рахунки - фактури, акти здачі - прийняття, довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. У доводах касаційної скарги Товариство посилається на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи, вказує, що недоліки в оформленні первинних документів не свідчать про відсутність реального вчинення господарських операцій, також зазначає про індивідуальну відповідальність, а тому порушення контрагентами податкового чи іншого законодавства не може бути підставою для невизнання господарських операцій позивача з такими контрагентами.
Касаційна скарга фактично не містить спростувань відносно встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи. В чому саме полягає порушення (неправильне застосування) судом норм матеріального права при встановленій сукупності обставин справи позивач в касаційній скарзі не наводить.
10. Контролюючим органом надано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач зазначає про необґрунтованість доводів касаційної скарги та вказує на правильність рішення суду апеляційної інстанції, у зв`язку з чим просить залишити касаційну скаргу Підприємства без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
11.2. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.
Об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
11.3. Пункт 138.2 статті 138.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
11.4. Підпункт 139.1.9 пункту 139 статті 139.
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
11.5. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
11.6. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
12. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
12.1. Стаття 1.
12.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
12.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
12.2. Частина 1 статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
12.3. Частина 2 статті 9.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
13. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
13.1. Пункт 2.4.
Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
13.2. Пункт 2.15.
Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерсько