1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року

м. Київ

справа №826/23215/15

адміністративне провадження №К/9901/6947/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Підприємства з 100% іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Глаксосмітклайн Хелскер Юкрейн Т.О.В." на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року (судді: Ключкович В.Ю. (головуючий), Губська О.А., Сорочко Є.О.) у справі №826/23215/15 за позовом Підприємства з 100% іноземними інвестиціями у формі ТОВ "Глаксосмітклайн Хелскер Юкрейн Т.О.В." до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Підприємство з 100% іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Глаксосмітклайн Хелскер Юкрейн Т.О.В." (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.05.2015 №0000441502 та №0000451502.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки акту перевірки про допущені Підприємством порушення вимог податкового законодавства є не обґрунтованими, базуються на припущеннях, натомість Підприємство має в наявності всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 12.05.2015 №0000441502 та №0000451502 в частині заниження позивачем податкових зобов`язань на суму 56 571,34 грн та застосування на вказану суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу). В задоволенні решти позовних вимог Підприємства відмовлено.

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року рішення суду першої скасовано, ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 12.05.2015 №0000441502 та №0000451502 в частині заниження позивачем податкових зобов`язань на суму 56 571, 34 грн, 127 507, 71 грн та 85 825, 33 грн та застосування на вказану суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу). У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Підприємства в частині 54495 грн по маркетингових операціях, суди дійшли висновку, що позивач не мав взаємовідносин по реалізації продукції з підприємствами - контрагентами (ТОВ "Фармація Київ", ТОВ "Аптека Гаєвського", ТОВ "Система аптек Гастро", ТОВ "Аптекар", ПП "Аптека Аронія", ТОВ "Сальве -Львів", ТОВ Мед-Сервіс Інвест"), вони не є покупцями, доходів Підприємство не отримало, включені суми не використовувались в оподаткованих операціях в податкових періодах, а отже позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по маркетингових операціях з зазначеними контрагентами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог Підприємства.

7. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 20.04.2015 № 3192/26-53-15-02-24588162, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової перевірки Підприємства щодо правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за грудень 2014 року.

Під час вказаної перевірки встановлено порушення позивачем вимог:

1) п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, що полягало у заниженні податкових зобов`язань за грудень 2014 року на суму 56 571,34 грн внаслідок продажу товарів за ціною, нижчою від ціни їх придбання;

2) п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що полягало у завищенні податкового кредиту за грудень 2014 року на загальну суму 54 495 грн внаслідок включення до його складу сум ПДВ, сплачених при придбанні маркетингових послуг у аптек, з якими позивач не мав відносин по реалізації продукції;

3) порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що полягало у завищенні податкового кредиту за грудень 2014 року на загальну суму 85 825,33 грн внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за нереальними господарськими операціями з придбання послуг у ТОВ "Аутсорсингова компанія "Фарм рост";

4) порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що полягало у завищенні податкового кредиту за грудень 2014 року на загальну суму 127507,71 грн внаслідок включення до складу сум ПДВ, сплачених при придбанні послуг бухгалтерського і податкового обліку та маркетингових послуг у ТОВ "Глаксосміткляйн Фармасьютікалс Україна", реальність надання яких документально не підтверджена.

На підставі висновків акуту перевірки 12.05.2015 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000451502, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 208 118 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 104 059 грн;

- № 0000441502, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 324 399 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених при придбанні маркетингових послуг у аптек, з якими позивач не мав відносин по реалізації продукції (ТОВ "Фармація Київ", ТОВ "Аптека Гаєвського", ТОВ "Система аптек Гастро", ТОВ "Аптекар", ПП "Аптека Аронія", ТОВ "Сальве -Львів", ТОВ Мед-Сервіс Інвест") вмотивовано тим, що позивач здійснює реалізацію раніше імпортованих лікарських засобів виключно оптовим покупцям, перелік яких не змінюється на протязі декількох податкових періодів, а отже витрати на придбання послуг з маркетингових досліджень та забезпечення рекомендаційного запасу товарів, забезпечення наявності погоджувального асортименту продукції замовника не є виправданими, адже до видів господарської діяльності позивача не входить роздрібна торгівля. Тобто позивачем до податкового кредиту відносено суми ПДВ по господарюючих суб`єктах (аптеки) з якими не встановлено операцій з придбання, зберігання та реалізації товарно-матеріальних цінностей.

Судами встановлено, що позивачем було укладено договори про надання маркетингових послуг (викладка продукції, розміщення інформаційних матеріалів, забезпечення товарного запасу) з ТОВ "Фармація Київ", ТОВ "Аптека Гаєвського", ТОВ "Система аптек Гастро", ТОВ "Аптекар", ПП "Аптека Аронія", ТОВ "Сальве -Львів", ТОВ Мед-Сервіс Інвест".

Вказані аптеки продають продукцію, ексклюзивним імпортером якої є Підприємство. При цьому позивач реалізує продукцію не напряму вказаним аптекам, а через оптових дистриб`юторів: ТОВ "Фра-М", ТОВ "БаДМ", ТОВ "Вента ЛТД", СП "Оптіма-Фарм ЛТД", з якими укладені договори про поставку та дистрибуцію.

На підтвердження реальності надання маркетингових послуг вказаними аптеками позивачем надано акти виконаних робіт, звіти щодо забезпечення рекомендованого товарного запасу та відомості перевірки стандартів викладки товару.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального права, вказує що суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги первинних документів, які підтверджують факт придбання маркетингових послуг в господарюючих суб`єктів (аптек), також помилково дійшов висновку про відсутність господарської мети в зазначених операціях. Зазначає, що акти приймання - передачі, звіти та банківські виписки є ключовими критеріями реальності господарських операцій, що підтверджують факт руху активів та зміни у власному капіталі позивача та надають право останньому на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Аналогічні доводи позивач зазначав і в апеляційній скарзі.

10. Контролюючим органом відзиву на касаційну скаргу позивача надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Підпункт 14.1.108 пункту 14.1 статті 14.

Маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

11.2. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

11.3. Пункт 198.1 статті 198.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

11.4. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

11.5. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

12. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

12.1. Стаття 1.

12.1.1. Господарська операція - дія або подія, я

................
Перейти до повного тексту