ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2021 року
м. Київ
справа №826/8415/18
адміністративне провадження №К/9901/14841/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Губської О.А., Мельник-Томенко Ж.М.
розглянув у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2021 року (колегія суддів у складі головуючого судді Кобаля М.І., суддів: Бужак Н.П., Костюк Л.О.)
у справі №826/8415/18
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів.
I. ПРОЦЕДУРА
1. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 грудня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо несвоєчасного виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року в справі №826/8164/16 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді.;
- стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року в справі №826/8164/16, а саме: за період з 20 грудня 2017 року по 22 травня 2018 року включно у розмірі 81324,68 грн без урахування обов`язкових податків та зборів.
2. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2021 року апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 грудня 2020 року в цій справі залишено без руху та надано строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.
3. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2021 року в задоволенні заяви Міністерства юстиції України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 грудня 2020 року відмовлено. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 грудня 2020 року в цій справі відмовлено.
4. У поданій касаційній скарзі Міністерство юстиції України із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
5. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником пропущено строк звернення до суду з апеляційною скаргою та не наведено жодних доводів, які б свідчили про наявність поважних підстав для його поновлення.
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
6. Міністерство юстиції України у своїй касаційній скарзі зазначає, що вперше апеляційна скарга відповідачем була подана вчасно, проте поштове відправлення повернуто "за місцем обслуговування", що підтверджується копією конверта.
7. З огляду на наведене, з незалежних від скаржника причин поштове відправлення, а саме апеляційну скаргу Міністерства юстиції України в справі №826/8415/18, скеровану на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва, було повернуто, що і стало підставою для повторного (у найкоротший термін) звернення до суду з апеляційною скаргою.
8. Окрім цього, зазначає автор касаційної скарги, при оформленні конверту для пересилання апеляційної скарги зазначено правильного адресата та адресу доставки, однак допущено описку в індексі адресата, що мав би перевірити працівник, який приймав указаний конверт.
9. Посилаючись на численну практику Європейського суду з прав людини, відповідач стверджує про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині забезпечення права відповідача на апеляційне оскарження, оскільки судом апеляційної інстанції безпідставно визнані неповажними повідомлені відповідачем причини пропуску строку апеляційного оскарження, чим порушено його права як сторони в справі.
10. Також, звертає увагу відповідач, у зв`язку з різким збільшенням захворюваності на коронавірусну хворобу як в Міністерстві юстиції України, такі і в міжрегіональних управліннях юстиції, працівників було переведено на дистанційний режим роботи, внаслідок чого виникли складнощі щодо можливості своєчасного процесуального реагування на процесуальні документи та забезпечення самопредставництва інтересів у всіх судових справах.
11. Тому, вважає відповідач, ураховуючи ці обставини та складну епідеміологічну ситуацію, яка склалась, зростання кількості захворювань серед населення, в тому числі серед працівників Міністерства юстиції України, зокрема, на коронавірусну хворобу, а також обмежень в роботі державних органів, підприємств, установ, організацій, пов`язаних з дією карантину, у суду апеляційної інстанції були достатні підстави для поновлення процесуального строку для подання до суду апеляційної скарги.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
13. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині третій статті 328 КАС України, та посилання позивача на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
14. Як убачається з матеріалів справи та зазначалось, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2021 року апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 грудня 2020 року у цій справі залишено без руху з тих підстав, що скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження, та запропоновано надати суду в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали обґрунтовану заяву про поновлення строку з зазначенням причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення, та надання належних доказів такого пропуску.
15. На виконання зазначеної ухвали скаржником подано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій він навів аргументи, аналогічні тим, що зазначені в касаційній скарзі (пункти 6-10 цієї постанови).
16. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2021 року визнано неповажними, наведені відповідачем підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 грудня 2020 року, тому відмовлено у задоволенні заяви Міністерства юстиції України про поновлення цього строку. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 грудня 2020 року в цій справі відмовлено.
17. Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
18. Як убачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 31 грудня 2020 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції відповідачем отримано 11 січня 2021 року відповідно до рекомендованого повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 105).
19. До суду першої інстанції з апеляційною скаргою відповідач звернувся 15 лютого 2021 року відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті з апеляційною скаргою (а.с. 137), тобто з пропуском тридцятиденного строку апеляційного оскарження, рахуючи, що зазначений строк розпочав свій перебіг наступного дня після отримання відповідачем копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
20. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
21. Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
22. Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
23. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
24. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
25. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
26. Обставини пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження, наведені ним у суді апеляційної інстанції та про які йдеться в касаційній скарзі, належним чином оцінені судом апеляційної інстанцій та правильно визнані цим судом неповажними, оскільки вони не відповідають вказаним вище критеріям в їх сукупності.
27. Аргументи автора касаційної скарги, які, на його думку, є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, та про які зазначено в пунктах 6-8 цієї постанови, є безпідставними та не можуть бути взяті судом до уваги.
28. Як убачається з копії конверта, в якому Міністерство юстиції України вперше надсилало апеляційну скаргу, та встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем неправильно вказано адресу Окружного адміністративного суду міста Києва, що й стало причиною повернення поштового відправлення відправнику.
29. Намагання автора касаційної скарги переконати суд в тому, що на зазначену помилку мав би звернути увагу працівник, який приймав указаний конверт, є неспроможними, оскільки не ґрунтуються на положеннях чинних нормативних документів. Ні Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, ні Порядок пересилання поштових відправлень, затверджений наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 12 травня 2006 р. N211 не містять положень про такий обов`язок працівників оператора поштового зв`язку, а також положень, які б покладали відповідальність на працівника оператора поштового зв`язку за неправильне заповнення адреси одержувача. Навпаки відправник сам визначає кому й за якою адресою належить відправити поштове відправлення, а отже й несе відповідальність за неправильне зазначення адреси одержувача.
30. Отже, зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження, про які йшлось у попередніх пунктах цієї постанови, не є такими, що не залежали від волі скаржника чи пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, а більшою мірою пояснюються суб`єктивними чинниками та зумовлені недоліками роботи в організації представництва інтересів відповідача у судах, про що обґрунтовано зазначено судом апеляційної інстанції.
31. Доводи відповідача про зростання кількості захворювань серед працівників Міністерства юстиції України, зокрема, на коронавірусну хворобу та переведення працівників на дистанційний режим роботи, внаслідок чого виникли складнощі щодо можливості своєчасного процесуального реагування на процесуальні документи, також не заслуговують на увагу суду, оскільки не підтверджені жодним доказом.
32. Крім того помилковим є посилання Міністерства юстиції України на порушення судом апеляційної інстанції права відповідача на справедливий суд, гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, та відповідну практику Європейського суду з прав людини, оскільки зазначена Конвенція, гарантовані нею права не розповсюджується на органи державної влади, як і не стосується останніх в цьому контексті рішення Європейського суду з прав людини.
33. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
34. Ураховуючи те, що Міністерство юстиції України, як правильно вказано судом апеляційної інстанції, не навело жодних поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження
35. Таким чином, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.
36. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
37. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 350, 356 КАС України, Верховний Суд