ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2021 року
м. Київ
справа № 640/25995/20
адміністративне провадження № К/9901/5820/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою Державної аудиторської служби України
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2020 року (у складі судді Кармазіна О.А.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року (колегія суддів у складі головуючого судді Шурка О.І., суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.)
у справі №640/25995/20
за позовом Державної аудиторської служби України
до Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна компанія телерадіокомпанія Україна"
про стягнення коштів, зобов`язання вчинити певні дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. Державна аудиторська служба України звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна компанія телерадіокомпанія Україна", в якому просила суд:
- стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" 10216,2 тис. грн у дохід Державного бюджету України;
- зобов`язати Публічне акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України" виконати пункти 10-13 вимоги від 1 червня 2020 року №03-14/229-2020 "Щодо усунення виявлених порушень".
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 листопада 2020 року позовну заяву Державної аудиторської служби України залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року, причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у заяві Державної аудиторської служби України від 17 листопада 2020 року про поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнано неповажними; позовну заяву повернуто позивачу.
4. У поданій касаційній скарзі Державна аудиторська служба України із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
5. Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Державною аудиторською службою України було проведено інспектування Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна компанія телерадіокомпанія Україна" за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2019 року, під час якого встановлено ряд порушень вимог законодавства та складено акт ревізії від 23 квітня 2020 року №03-21/04.
7. За результатами ревізії позивачем складено вимогу щодо усунення виявлених порушень у листі від 1 червня 2020 року №03-14/229-2020, якою Держаудитслужба вимагає від Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна компанія телерадіокомпанія Україна" усунути порушення, визначені, зокрема, пунктами 10-13, а саме:
- пункт 10 забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ на користь ПАТ "НСТУ" втрат, заподіяних через нестачу бетонних блоків на суму 13,4 тис. грн;
- пункт 11 відобразити кредиторську заборгованість по розрахунках із AT "Євроньюз" (EURONEWS SA) на суму 251076,2 тис. грн та Європейською мовною спілкою - на суму 22432,3 тис. грн відповідно до МСФЗ 9 "Фінансові інструменти";
- пункт 12 сформувати у бухгалтерському обліку Телерадіокомпанії резерв сумнівних боргів на дебіторську заборгованість на суму 602,3 тис. грн відповідно до норм МСФЗ 9 "Фінансові інструменти";
- пункт 13 вирішити питання щодо обліку квартири, яка перебуває у приватній власності з урахуванням норм МСБО 16 "Основні засоби".
У пункті 14 Держаудитслужба вимагає від Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна компанія телерадіокомпанія Україна" не допускати у подальшому порушення норм Закону України "Про публічні закупівлі" та вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення виявлених порушень разом із завіреними копіями підтвердних первинних, розпорядчих та інших документів надати Держаудитслужбі до 1 липня 2020 року.
8. Невиконання відповідачем зазначених вимог стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
9. Повертаючи позовну заяву Державної аудиторської служби України, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем подано позовну заяву після закінчення строку, встановленого законом, тобто пропущено тримісячний строк звернення до суду з позовом. Оскільки позивачем не наведено поважних підстав для поновлення зазначеного строку суд дійшов висновку про повернення позовної заяви.
10. При цьому обставини, що зумовили початок перебігу тримісячного строку звернення до суду з позовом виникли 3 липня 2020 року, натомість з цим позовом позивач звернувся 22 жовтня 2020 року.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. Державна аудиторська служба України у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів про те, що нею пропущено строк звернення до суду з позовом.
12. Позивач зазначає, що станом на 1 липня 2020 року та станом на день надходження листа Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна компанія телерадіокомпанія Україна" від 30 червня 2020 року (3 липня 2020 року) у нього не було підстав, що дають суб`єкту владних повноважень - Держаудитслужбі право пред`являти визначені законом вимоги шляхом звернення до адміністративного суду, бо Публічне акціонерне товариство "Національна суспільна компанія телерадіокомпанія Україна" поінформувало Держаудитслужбу про опрацювання вимоги від 1 червня 2020 року, як і вимагала остання, та зобов`язалось повідомити додатково про вжиті заходи.
13. З огляду на те, що об`єкт контролю виявив намір щодо добровільного виконання вимоги від 1 червня 2020 року, але не надав на адресу Держаудитслужби завірених копій підтвердних, первинних, розпорядчих та інших документів, як про це зазначалось у вимозі, Держаудитслужба повторно листом від 8 липня 2020 року звернулась до Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна компанія телерадіокомпанія Україна" щодо надання зазначених документів та зобов`язала надати їх до 20 липня 2020 року.
14. Позивач 22 липня 2020 року отримав поштою лист відповідача від 20 липня 2020 року, відповідно до якого останній повідомив про вжиття заходів щодо усунення порушень лише за одним пунктом вимоги із чотирнадцяти, при цьому будь-яких завірених копій документів, що вимагались на підставі вимоги від 1 червня 2020 року, не було надано.
15. Саме з цієї дати (22 липня 2020 року), вважає автор відзиву на касаційну скаргу, розпочав перебіг строку звернення до суду з позовом, оскільки цього дня орган державного фінансового контролю встановив незабезпечення об`єктом контролю виконання вимоги від 1 червня 2020 року.
16. Позивач звертає увагу, що відповідно до вимоги від 1 червня 2020 року Держаудитслужба вимагала надати інформацію про вжиті заходи з усунення виявлених порушень разом із завіреними копіями підтвердних первинних, розпорядчих та інших документів строком до 1 липня 2020 року, що безпосередньо і було виконано об`єктом контролю шляхом надсилання листа від 30 червня 2020 року.
17. Тобто зазначеним листом об`єкт контролю поінформував орган державного фінансового контролю про опрацювання та врахування вимоги від 1 червня 2020 року та зазначив не лише про вжиті заходи щодо усунення виявлених порушень, а і про те, що Держаудитслужба буде повідомлена додатково про наступні заходи з метою виконання вимоги від 1 червня 2020 року як і вимагав позивач.
18. З огляду на це, стверджує позивач, суди попередніх інстанцій неправильно зробили висновки щодо дійсних обставин справи, що призвело до невідповідності таких висновків обставинам справи, позаяк суди помилково ототожнюють "лише інформування" позивача об`єктом контролю з "невиконанням усіх вимог" позивача бо вимога від 1 червня 2020 року безпосередньо і передбачала інформування позивача про вжиті заходи з усунення виявлених порушень у строк до 1 липня 2020 року.
19. Таким чином, наголошує автор касаційної скарги, у Держаудитслужби не виникло обов`язку щодо звернення до суду з позовом про стягнення коштів, зобов`язання вчинити дії станом на 3 липня 2020 року.
20. У відзиві на касаційну скаргу Держаудитслужби Публічне акціонерне товариство "Національна суспільна компанія телерадіокомпанія Україна" погоджується з оскаржуваними рішеннями судів, вважає касаційну скаргу необґрунтованою, тому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
21. Відповідач повністю погоджується з мотивами оскаржуваних рішень, наводить аргументи, аналогічні цим мотивам.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
23. У справі, що розглядається, позивач - суб`єкт владних повноважень звернувся до суду з позовом про стягнення коштів та зобов`язання виконати пункти вимоги. На стадії касаційного провадження спірним є питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
24. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права в частині дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом, необхідно вказати таке.
25. Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
26. Положеннями статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
27. Як зазначалось, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 листопада 2020 року позовну заяву Державної аудиторської служби України було залишено без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.
28. Залишаючи позовну заяву без руху судом першої інстанції зазначено, що позов подано поза межами тримісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України та було запропоновано надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду і доказів поважності причин його пропуску. Крім того судом було звернута увага позивача на те, що з доданих до позовної заяви документів, вбачається, що останні не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку, тому зазначеною ухвалою суду запропоновано позивачу надати належним чином засвідчені копії вказаних документів.
29. 17 листопада 2020 року позивачем надано суду належним чином засвідчені копії документів, що додаються до позовної заяви, а також заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій заявник просив суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити такий строк звернення.
30. У заяві про поновлення строку звернення до суду з позовом позивач навів аргументи, аналогічні тим, що він зазначив у касаційній скарзі, та про які йдеться в пунктах 12-17, 19 цієї постанови.
31. Як убачається з норм частини другої статті 122 КАС України, початок перебігу строку звернення до суду з позовом пов`язується з днем виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.
32. За змістом пункту 7 частини першої статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та підпункту 9 пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
33. Отже, у разі незабезпечення підконтрольною установою, підприємством, організацією вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, у органу державного фінансового контролю виникають підстави, що дають йому право на звернення до суду з відповідним позовом, про що обґрунтовано зазначає й сам позивач. З виникненням цих підстав розпочинається перебіг строку звернення до суду з позовом.
34. Як установлено судами, Держаудитслужба надіслала відповідачу вимогу щодо усунення виявлених порушень листом від 1 червня 2020 року № 03-14/229-2020. При цьому вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення виявлених порушень разом із завіреними копіями підтвердних первинних, розпорядчих та інших документів слід було надати Держаудитслужбі до 1 липня 2020 року (пункт 14 вимоги).
35. Тобто, пунктом 14 вимоги (лист від 1 червня 2020 року №03-14/229-2020) попереджено відповідача про те, що саме до 1 липня 2020 року йому необхідно не тільки надати вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення виявлених порушень, а й надати органу державного фінансового контролю завірені копії підтвердних первинних, розпорядчих та інших документів.
36. Судами встановлено та не заперечується позивачем (пункт 13 цієї постанови), що до листа від 30 червня 2020 року відповідачем не було додано жодних підтвердних первинних, розпорядчих та/або інших документів, які б підтверджували виконання вимог органу державного фінансового контролю.
37. За таких обставин, у зв`язку з ненаданням відповідачем позивачу копій підтвердних первинних, розпорядчих та інших документів щодо усунення порушень вимог, зокрема, пунктів 10-13 вимоги від 1 червня 2020 року №03-14/229-2020, про що Держаудитслужбі стало відомо 3 липня 2020 року з листа Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна компанія телерадіокомпанія Україна" від 30 червня 2020 року, у позивача з 3 липня 2020 року виникли підстави, що давали йому право на звернення до суду з відповідним позовом, про що обґрунтовано зазначено судами попередніх інстанцій.
38. Таким чином, 3 липня 2020 року розпочав перебіг процесуального строку звернення до суду з позовом у цій справі. Оскільки позивач звернувся до суду з позовом 22 жовтня 2020 року, то він пропустив тримісячний строк звернення до суду з цим позовом.
39. Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
40. Зважаючи на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом та не наведено поважних причин його пропуску, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов законного та обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви позивачеві.
41. Доводи позивача, що у Держаудитслужби не виникло обов`язку щодо звернення до суду з позовом про стягнення коштів, зобов`язання вчинити дії станом на 3 липня 2020 року є безпідставними, оскільки спростовуються наведеним, а також судженнями самого позивача, про які зазначено в пункті 13 цієї постанови. Йдеться про те, що відповідач виявив намір щодо добровільного виконання вимоги від 1 червня 2020 року, але не надав на адресу Держаудитслужби завірених копій підтвердних, первинних, розпорядчих та інших документів, як про це зазначалось у вимозі, тобто не виконав вимогу, що і стало підставою для повторного звернення Держаудитслужби до Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна компанія телерадіокомпанія Україна" щодо надання зазначених документів.
42. Ураховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про повернення позовної заяви з підстав незазначення поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовом.
43. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
44. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 350, 356 КАС України, Верховний Суд